I have always believed that a man m

I have always believed that a man must be honest. "Never ask for money you have not earned", I always said.

Now I shall tell you a story which will show you how honest I have always been all my life.

A few days ago at my friend’s house I met General Miles. General Miles was a nice man and we became great friends very quickly.

"Did you live in Washington in 1867?" the general asked me.

"Yes, I did," I answered.

"How could it happen that we did not meet then?" said General Miles.

"General", said I. "We could not meet then. You forget that you were already a great general then, and I was a poor young writer whom nobody knew and whose books nobody read. You do not remember me, I thought, but we met once in Washington at that time."

I remember it very well. I was poor then and very often I did not have money even for my bread. I had a friend. He was a poor writer too. We lived together. We did everything together: worked, read books, went for walks together. And when we were hungry, we were both hungry. Once we were in need of three dollars. I don’t remember why we needed these three dollars so much, but I remember well that we had to have the money by the evening.

"We must get these three dollars," said my friend. "I shall try to get the money, but you must also try."

I went out of the house, but I did not know where to go and how to get the three dollars. For an hour I was walking along the streets of Washington and was very tired. At last I came to a big hotel. "I shall go in and have a rest," I thought.

I went into the hall of the hotel and sat down on a sofa. I was sitting there when a beautiful small dog ran into the hall. It was looking for somebody. The dog was nice and I had nothing to do, so I called it and began to play with it.

I was playing with the dog, when a man came into the hall. He wore a beautiful uniform and I knew at once that he was General Miles. I knew him by his pictures in the newspapers. "What a beautiful dog!" said he. "Is it your dog?"

I did not have time to answer him when he said, "Do you want to sell it?"

"Three dollars", I answered at once.

"Three dollars?" he asked. "But that is very little. I can give you fifty dollars for it."

"No, no. I only want three dollars."

"Well, it is your dog. If you want three dollars for it, I shall be glad to buy your dog."

General Miles paid me three dollars, took the dog and went up to his room.

Ten minutes later an old man came into the hall. He looked round the hall. I could see that he was looking for something.

"Are you looking for a dog, sir?" I asked.

"Oh, yes! Have you seen it?" said the man.

"Your dog was here a few minutes ago and I saw how it went away with a man," I said. "If you want, I shall try to find it for you."

The man was very happy and asked me to help him.

"I shall be glad to help you, but it will take some of my time and…"

"I am ready to pay you for your time," cried the man. "How much do you want for it?"

"Three dollars," answered I.

"Three dollars?" said the man. "But it is a very good dog. I shall pay you ten dollars if you find it for me."

"No sir, I want three dollars and not a dollar more," said I.

Then I went up to General Miles’s room. The General was playing with his new dog." I came here to take the dog back", said I.

"But it is not your dog now — I have bought it. I have paid you three dollars for it," said the General.

"I shall give you back your three dollars, but I must take the dog back", answered I. "But you have sold it to me, it is my dog now."

"I could not sell it to you, sir, because it was not my dog."

"Still you have sold it to me for three dollars." "How could I sell it to you when it was not my dog? You asked me how much I wanted for the dog, and I said that I wanted three dollars. But I never told you that it was my dog."

General Miles was very angry now.

"Give me back my three dollars and take the dog," he shouted. When I brought the dog back to its master, he was very happy and paid me three dollars with joy. I was happy too because I had the money, and I felt I earned it.

Now you can see why I say that honesty is the best policy and that a man must never take anything that he has not earned.

Результаты (украинский) 1:

Я завжди вважав, що людина повинна бути чесним. "Ніколи не просять гроші ви не заробив", я завжди сказав. Тепер, я повинен сказати вам історію, яка покаже вам, як чесні я завжди були все моє життя. Кілька днів тому в будинку мого друга, я зустрів Генеральний км. Генеральний км був хорошою людиною, і ми стали великими друзями дуже швидко. "Ви жили у Вашингтоні в одна тысяча восемьсот шестьдесят семь році?" загальний запитав мене. "Так, я зробив," я відповів. "Як може буває, що ми не відповідали потім?" сказав Генеральний км. "Загальні", сказав і., "ми не міг задовольнити потім. Ви забуваєте, що ви вже були большой загального потім, і я був бідним молодий письменник, якого ніхто не знав і чиї книги, ніхто не читав. Не пам'ятаєш мене, я думав, але ми зустрічалися раз у Вашингтоні, в той час ". Я пам'ятаю це дуже добре. Я був бідним тоді і дуже часто в мене не було грошей навіть на мій хліб. У мене був друг. Він був бідний письменник теж. Ми жили разом. Ми зробили все разом:. працював, читати книги, пішов для прогулянок разом. І коли ми були голодні, ми обидва голодні. разу ми Одного були потребує трьох доларів Я НЕ пам'ятаю, чому ми потребували цих трьох доларів так багато, але я добре пам'ятаю, що ми повинні були мати гроші за вечір. "Ми повинні отримати цих трьох доларів," сказав мій друг. "Я повинен спробувати отримати гроші, але ви також повинні спробувати" . Я пішов з дому, але я не знаю, куди йти і як отримати трьох доларів. Протягом години я йшов по вулиці Вашингтон і дуже втомився. Нарешті, я прийшов до великого отель. "Я повинен йти і відпочити" я думав, що. Я пішов до зали готелю і сів на дивані. Я сидів там, коли гарна собака мала побіг в залі. Він шукав когось. Собака було приємно, і я нічого не робити, тому я назвав його і почав грати з ним. Я грав з собакою , коли людина прийшла до зали. Він був одягнений красивою парадний, і я відразу знав, що генерал км. Я знав, що його його фотографії в газетах. "Що гарна собака!", сказав він. "Це ваша собака? Я не встигли відповісти йому, коли він сказав: "Ви хочете його продати" "Трьох доларів", я відповів на один раз. "Трьох доларів" запитав він.? "Але це дуже мало. Я можу дати вам п'ятдесяти доларів за це. "" Ні, я тільки хочу трьох доларів №. "" Ну, це ваш собака. За бажанням трьох доларів для нього я буду радий, щоб купити вашу собаку. "Генеральний км платило мені трьох доларів, взяли собаку і підійшов до своєї кімнати. Десять хвилин по тому літній чоловік прийшов на зал. Він виглядав круглий зал. Я міг бачити, що він шукав щось. "Ви шукаєте собаку, Сер?" Я запитав. "Ах, так! Ви бачили його?", сказав чоловік. " Ваша собака була тут кілька хвилин тому і я побачив, як вона пішла разом з чоловіком, я сказав. "Якщо ви хочете, я спробую знайти його для вас." Чоловік був дуже щасливий і попросив мене допомогти йому. "Я буду радий допомогти вам , але він забере частину мого часу і ... "" Я готовий платити вам за ваш час ", закричав чоловік." Скільки ви хочете за це? "" Трьох доларів ", відповів я." Трьох доларів? " сказав чоловік. "Але це дуже гарна собака. Я заплачу вам десять доларів якщо ви знайдете її для мене." "Ні, Сер, я хочу трьох доларів і не долар більше," сказав, що я. Потім я піднявся до кімнати Генеральний км . Загальний грав з його нової собаки. "Я прийшов сюди, щоб взяти собаку назад", сказав я. "Але не вашу собаку зараз-я купив її. Я заплатив ви трьох доларів за це," сказав генерал. "Я повинен повернути вам трьох доларів, але я повинен взяти собаку назад ", відповів і. "але ви продали мене, моя собака зараз." "Я не зміг продати його до вас, Сер, тому що це була не моя собака." "Як і раніше ви продали його мені протягом трьох доларів." "Як я продати його до вас коли вона не була моя собака? Ви запитали мене, скільки я хотів для собак, і я сказав, що я хотів трьох доларів. Але я ніколи не говорив вам, що це була моя собака ". Генеральний км був дуже злий зараз." Верни мені мою трьох доларів і взяти собака ", -. кричав він. Коли я приніс собака повернутися до його майстер, він був дуже Щасливий а також виплатили мені трьох доларів з радістю Я був дуже Щасливий Тому, що у мене були гроші, і я відчував, що я це заслужив. Тепер ви можете бачити, чому я кажу, що чесність - краща політика і що людина ніколи не повинні прийняти все, що він не отримав.

Результаты (украинский) 2:

Я завжди вважав, що людина повинна бути чесним. "Ніколи не просити грошей ви не заробили", я говорив завжди. Тепер я повинен розповісти вам історію, яка покаже вам, як чесно, я завжди був все моє життя. Через кілька днів тому в будинку мого друга, я зустрівся з генеральним Майлз. Генеральний Майлз був хороша людина, і ми стали великими друзями дуже швидко. "Хіба ви живете у Вашингтоні в 1867 році?" загальний запитав мене. "Так, я зробив," відповів я. "Як могло статися, що ми не зустрілися тоді?" сказав генеральний Майлз. "Загальні", сказав І. "Ми не могли б зустрітися тоді. Ти забуваєш, що ти вже великий взагалі тоді, і я був бідний молодий письменник, якого ніхто не знав, і чиї книги ніхто не читає. Ви мене не пам'ятаєте , подумав я, але ми зустрічалися раз у Вашингтоні в той час. "Я дуже добре це пам'ятаю. Я був бідний, то і дуже часто у мене не було грошей навіть на хліб мій. У мене був друг. Він був бідним теж письменник. Ми жили разом. Ми все робили разом: працював, читав книги, гуляв разом. І коли ми були голодні, ми обидва були голодні. Після того, як ми потребували трьох доларів. Я не пам'ятаю, чому ми так багато потрібні ці три долари, але я добре пам'ятаю, що ми повинні були мати гроші, ввечері. "Ми повинні отримати ці три долари," сказав мій друг. "Я постараюся, щоб отримати гроші, але ви також повинні спробувати." Я вийшов з дому, але я не знаю, куди йти і як отримати три долари. За годину я йшов вулицями Вашингтона, і був дуже втомленим. Нарешті я прийшов до великий готель. "Я піду в будинок і відпочити", подумав я. Я пішов у зал готелю і сів на диван. Я сидів там, коли гарна маленька собака побігла в зал. Це шукав когось. Собака була приємно, і я не мав нічого спільного, тому я назвав його і почав грати з ним. Я грав з собакою, коли людина прийшла в зал. Він носив красиву форму, і я відразу, що він був генеральним Майлз знав. Я знав його по його картин в газетах. "Яка гарна собака!" сказав він. "Це ваша собака?" У мене не було часу, щоб відповісти на нього, коли він сказав: "Ви хочете, щоб продати його?" "Три доларів", я відповів відразу. "Три доларів?" запитав він. "Але це дуже мало. Я можу дати вам п'ятдесят доларів за це." "Ні, ні. Я тільки хочу три долари." "Ну, це ваша собака. Якщо ви хочете три долари для нього, я буду радий купити собаку. "Загальні Майлз заплатили мені три долари, взяв собаку і відправився в свою кімнату. Через десять хвилин старий прийшов у зал. Він озирнувся в зал. Я бачила, що він шукав щось. "Ви шукаєте собаку, сер?" Запитав я. "О, так! Ви бачили його?" сказав чоловік. "Ваша собака була тут кілька хвилин тому, і я бачив, як він пішов з людиною," сказав я. "Якщо ви хочете, я постараюся знайти його для вас." Ця людина була дуже щасливий і попросив мене допомогти йому. "Я буду радий допомогти вам, але це займе деякий з мого часу і ..." "Я готові платити вам за ваш час, "вигукнув чоловік. "Скільки ви хочете за нього?" "Три доларів", відповів I. "Три доларів?" сказав чоловік. "Але це дуже хороша собака. Я повинен заплатити вам десять доларів, якщо ви знайдете його для мене." "Ні, сер, я не хочу три долари, а не долар більше", сказав І. Тоді я підійшов до кімнати генерала Майлза. Генеральний грав зі свого нового собаки "Я прийшов сюди, щоб взяти собаку назад", сказав я. "Але це не ваша собака зараз -. Я купив його я заплатив вам три долари за це," сказав генеральний . "Я дам вам повернути ваші три долари, але я повинен взяти собаку назад", відповів теж "Але ви продали його мені, це моя собака в даний час." "Я не міг продати його вам, сер, бо це була не моя собака. "" Але ви продали його мені за три долари. " "Як я міг би продати його вам, коли це не було моєю собаки? Ти запитав мене, скільки я хотів для собаки, і я сказав, що я хотів три долари. Але я ніколи не казав тобі, що це був мій пес." Загальні Майлз дуже злий сьогодні. "Дайте мені назад мої три долари і взяти собаку," закричав він. Коли я приніс собаку до господаря, він був дуже щасливий і заплатив мені три долари з радістю. Я теж був щасливий, тому що у мене були гроші, і я відчував, що я його заслужив. Тепер ви можете зрозуміти, чому я кажу, що чесність - найкраща політика, і що людина ніколи не повинен приймати що-небудь, що він не заробив.

Результаты (украинский) 3:

Я завжди вважав, що чоловік повинен бути чесними. 'Ніколи не просити грошей ви не заробив', я завжди говорив.

зараз скажу вам історія, яка покаже вам, як чесно - я завжди все моє життя.

кілька днів тому в будинку моєї подруги я зустріла загальні миль. Загальні милі був симпатичний чоловік і ми стали великими друзями дуже швидко.

'ти жити у Вашингтоні в 1867 ?" загальних попросив мене.

'Так,Я не", - відповів я.

"Як могло статися, що ми не відповідають тоді? ", - сказав генерал миль.

'Загальні', - сказав І. 'ми не могли не зустріти. Ви забули, що ви вже були дуже потім, і я погано молодий письменник яких ніхто не знав, чиї книги ніхто не читав. Ви не запам'яталися мені, я думала, але ми зустрічались раз у Вашингтоні на той час. "

я пам'ятаю, це дуже добре.Я була бідною тоді, і я дуже часто не вистачає грошей навіть на мій хліба. Я подруга. Він був письменником надто низький. Ми жили разом. Ми зробили все разом - працював, читати книги, пішов на прогулянках разом. І коли ми були голодними, ми обидва були голодними. Після того, як ми були потрібні 3 доларів. Я не пам'ятаю чому ми так багато, потрібні ці три доларівАле я добре пам'ятають, що ми повинні були отримати гроші до вечора.

'Ми повинні отримати ці три доларів", - каже моя подруга. 'Я буду намагатися отримати гроші, але ви також повинні спробувати. "

я пішла з дому, але я не знаю куди йду та про те, як отримати 3 доларів. За годину я йшов по вулиці Вашингтон і дуже втомився. Нарешті я прийшов у великому готелі."Я піду в та відпочити", - подумала я.

я пішла в холі готелю і сів на диван. Я сидів поруч, коли прекрасний маленьких песиків врізався в залі. Це був шукають когось. Собака був розумний і я нічого не залишалося робити, тому я її назвав і почав грати з нею.

грав з собакою, коли людина прийшла в зал.