Professor James Kearns opened his e

Professor James Kearns opened his eyes, everything was different. The air felt heavy and wet. Thick green forests and huge piles of rocks surrounded him.Suddenly a giant lizard ran from the forest and tried to attack James with its sharp claws, but he was able to dive out of the way. Then another appeared, and another. They all walked on two feet, had long tails, and their heads were like those of alligators. James had only seen these creatures in books before. They were called velociraptors, and they were dinosaurs which liked to kill in groups. Soon, six of these angry-looking creatures were circling him, making horrible growling noises.He screamed for help, but he only heard his own voice echo through the air. The velociraptors were about to attack when a huge tyrannosaurus broke through the trees. It must have been fifteen feet in height. Two of the velociraptors tried to attack the tyrannosaurs, but the enormous creature grabbed one, killed it with his huge jaws and dropped it on the ground. The others ran away in fear.Later, James found a cave to hide in. It was a deep, dark cave, but he stayed near the front where there light coming in from outside.All of his memories were unclear. He and Dr Applebaum had been walking home from the university where they both taught. The doctor had been talking about an experiment he had been working on for quite a long time. “I have seen things you can’t imagine,” he had said. Then everything went black. James looked at the notebook he always kept in his coat pocket. The last entry said ‘it’s as if you are falling. You feel nothing, then, boom, you’re in another time period. ’’Had the doctor said that? The professor’s head hurt and he felt weak. He lay down for a few moments, and soon he was fast asleep.The roar of a dinosaur woke him up. It was night-time, and nothing was visible. There was only the sound of something breaking through the trees, then gradually it faded away. He took a lighter from his pocket and used this to start fire. Then he began writing in his notebook, keeping a record of all his thoughts and feelings.The next day, James left the cave to pick fruit from the nearby trees. While he was out he saw a small baby dinosaur, no bigger than a chicken. It had yellow and green stripes on its back and white legs. It looked so small and harmless that he tried to touch it. Suddenly, something moved in the bushes. A women, dressed in animal skins and carrying a spear, pushed him out of the way. She looked at him as if he had done something wrong, then, ran away quickly. James was shocked at the dinosaur’s viciousness.‘’Can you speak?” he asked her.The women seemed confused by his voice. She made a grunting noise, then pushed him away from the fruit trees with her spear.They were standing in an open area, when a huge shadow covered them both. The women looked up, then jumped out of the way. A flying pteranodon swooped down, picked James up with its sharp claws and flew away.James looked down and saw the woman staring up at him, but there was nothing she could do.‘’Somebody help me!” he yelled horrified, but his voice just echoed over the hills and valleys of this prehistoric land.

Результаты (украинский) 1:

Професор Джеймс Кернс відкрив очі, все було по- іншому. Повітря було важким і вологим. Густі зелені ліси і величезні купи каміння оточили його.

Раптово гігантський RAN ящірки з лісу і намагався атакувати Джеймс з його гострими кігтями, але він був в стані пірнати з шляху. Потім з'явився інший, і інший. Всі вони ходили на двох ногах, були довгі хвости, і їх голови були схожі на ті , алігаторів. Джеймс тільки бачив цих істот в книгах. Їх називали Велоцираптор, і вони були динозаврами , які любили вбивати в групах. Незабаром, шість з цих сердитих виглядають істот кружляли його, роблячи жахливі риком звуки.

Він кричав про допомогу, але він тільки почув свій власний голос луною через повітря. У Велоцираптор збиралися атакувати , коли величезний тиранозавр прорвав дерева. Це повинно було п'ятнадцять футів у висоту. Два велоцирапторов намагалися атакувати тиранозавр, але величезна тварина схопила один, вбила його з його величезними щелепами і кинула його на землі. Інші розбіглися в страху.

Пізніше, Джеймс знайшов печеру , щоб приховати. Це була глибока, темна печера, але він залишився поруч з фронту , де є світло , що йде ззовні.

Всі його спогади були неясні. Він і д - р Applebaum йшли додому з університету , в якому вони обидва викладали. Лікар казав про експеримент він працював протягом досить тривалого часу. «Я бачив речі , які ви не можете собі уявити,» сказав він. Потім все потемніло. Джеймс подивився на ноутбуці , він завжди тримав у кишені піджака. Останній запис сказав : «це як якщо ви падають. Ви нічого не відчуваєте, то бум, ви в інший період часу. «» Якщо

б лікар сказав , що? Професорський боліла голова , і він відчував себе слабким. Він ліг на кілька миттєвостей, і незабаром він міцно спав.

Рев динозавра розбудив його. Це було нічний час, і нічого не було видно. Був тільки звук чогось пробивається крізь дерева, а потім вона поступово зникла. Він взяв запальничку з кишені і використовував це, щоб почати вогонь. Потім він почав писати в своєму записнику, вести облік всіх своїх думок і почуттів.

На наступний день, Джеймс покинув печеру , щоб вибрати фрукти з довколишніх дерев. У той час як він був , що він побачив маленький дитина динозавра, що не більше , ніж курка. Це були жовті й зелені смуги на спині і білі ноги. Він виглядав таким маленьким і нешкідливі , що він намагався доторкнутися до неї. Раптом що - то ворухнулося в кущах. А жінки, одягнені в шкури тварин і несучи спис, відштовхнув його в сторону. Вона дивилася на нього , як ніби він зробив що - то неправильно, то, втекла швидко. Джеймс був шокований порочності динозавра.

«» Ви можете говорити? »Запитав він.

Жінки , здавалося , сплутати його голосом. Вона зробила рохкання шум, а потім відштовхнув його від фруктових дерев з її списом.

Вони стояли на відкритому майданчику, коли величезна тінь накрила їх обох. Жінки дивилися вгору, а потім вистрибнув з шляху. Літаюча Pteranodon налетіла, взяла Джеймс з його гострими кігтями і полетіла.

Джеймс подивився вниз і побачив жінку , дивлячись на нього, але не було нічого , що вона могла зробити.

«» Хто - то допоможе мені! »Він закричав в жаху, але його голос просто луною через пагорби і долини цієї доісторичної землі.

Результаты (украинский) 2:

Професор Джеймс Kearns відкрив очі, все було різним. Повітря відчувався важким і вологим. Густі зелені ліси і величезні купи гірських порід оточували його.

Раптом гігантська ящірка побігла з лісу і намагалася напасти на Джеймса з гострими кігтями, але він зміг пірнути з дороги. Потім з'явився ще один, а інший. Всі вони ходили на дві ноги, мали довгі хвости, а їхні голови були схожими на алігатори. Джеймс бачив тільки ці істоти в книгах раніше. Їх називали velociraptors, і вони були динозаври, які любили вбивати в групах. Незабаром, шість з цих сердитий істот були кружляти його, роблячи жахливі дорослі шуми.

Він кричав про допомогу, але він тільки почув свій голос відлуння через повітря. Velociraptors збиралися атакувати, коли через дерева прорвався величезний Тиранозавр. Це повинно було п'ятнадцять футів у висоту. Двоє з velociraptors намагалися напасти на tyrannosaurs, але величезна істота схопив один, вбив його з величезними щелепами і впав на землю. Інші втекли в страху.

Пізніше Джеймс знайшов печеру, щоб сховатися в. Це була глибока, темна печера, але він залишився поруч з фронту, де є світло, що надходить ззовні.

Всі його спогади були неясними. Він і д-р Епплбаум ходив додому з університету, де вони обидва вчили. Лікар говорив про експеримент він працював протягом досить тривалого часу. "Я бачив те, що ви не можете собі уявити", сказав він. Потім все йшло чорним. Джеймс подивився на Блокнот він завжди тримав у своєму кишені пальто. Останній запис сказав: "це так, ніби ви падають. Ви не відчуваєте нічого, то бум, ви перебуваєте в інший період часу. ''

Якби лікар сказав, що? Голова професора боляче, і він відчував себе слабким. Він ліг на кілька хвилин, і незабаром він був швидко заснув.

Рев динозавра розбудив його. Це був нічний час, і нічого не було видно. Був тільки звук щось прорвати дерева, потім поступово він зник. Він узяв запальничка з кишені і використовував це, щоб почати вогонь. Потім він почав писати в своєму блокноті, зберігаючи запис всіх його думок і почуттів.

На наступний день, Джеймс покинув печеру, щоб забрати плоди з довколишніх дерев. Поки він був, він побачив маленьку дитину динозавра, не більше, ніж курка. Він мав жовті та зелені смужки на спині і білих ніжках. Вона виглядала так мало і нешкідливі, що він намагався доторкнутися до нього. Раптом щось перебрався в кущі. Жінки, одягнені в шкури тварин і носіння спис, штовхнув його з дороги. Вона подивилася на нього, як якби він зробив щось неправильно, то, втік швидко. Джеймс був шокований у динозавра.

"Чи можете ви говорити?" Він запитав її.

Жінки, здавалося, плутають його голос. Вона зробила шорстатий шум, а потім штовхнув його від плодових дерев з її спис.

Вони стояли у відкритій місцевості, коли величезна тінь охоплювала їх обох. Жінки дивилися вгору, потім вискочив з дороги. Літаючий ПТО підгодутильгав вниз, вибрав Джеймса з гострими кігтями і полетів геть.

Джеймс подивився вниз і побачив жінку дивилися на нього, але не було нічого, що вона могла зробити.

"Хтось мені допомогти!" він закричав в жаху, але його голос просто відгукнувся на пагорби і долини цієї доісторичної землі.