Fragments of frescoes from the medi

Fragments of frescoes from the medieval Rus period have been found in the Church of the Tithes in Kyiv (late 10th century), the Cathedral of the Transfiguration in Chernihiv (11th century) and the St. Sophia Cathedral in Kyiv (early 11th century). In style these 11th-century frescoes are similar to those of the middle period of Byzantine art.
According to the Primary Chronicle portable icons were being painted in the 10th and 11th centuries, but none so old have survived to our time.
Only a few paintings (mostly in Western Ukraine) survived the turbulent years of the 13th century, Mongol invasion—the frescoes in Transcarpathia, and in the Armenian Cathedral in Lviv, built in 1363.
In Ukraine portrait painting as a separate genre emerged during the Renaissance (16th century) and was strongly influenced by the icon tradition. The first portraits were not used for religious purposes included official portrayals of nobles and Cossack hetmans and officers, as well as more intimate portraits of nobles.
Many Ukrainian painters were attracted to the newly established Academy of Arts in St. Petersburg (1757), which cultivated the classicist style of painting then popular in Europe. Better-known Ukrainian artists who contributed significantly to the development of art in Russia were A.Losenko, K.Holovachevsky, I.Sablukov, D.Levytsky and V.Borovykovsky. The exception was T.Shevchenko, who devoted most of his painting (like his writing) to Ukrainian interests and has been considered the father of modern Ukrainian painting. Shevehenko painted numerous portraits, self-portraits, and landscapes which recorded the architectural monuments of Ukraine.
During the 19th century landscape painting appeared as a separate genre, and not only in the work of Shevehenko. Inspired by romanticism, I.Soshenko, A.Kuindzhi, I.AivazOvsky, S.Vasylkivsky and S.Svitoslavsky devoted their talents to depicting scenery at its most beautiful.
In the last few decades of the 19th century Ukrainian painters studying art in Russia were influenced by the Peredvinzhniki society, formed in 1870 in St. Petersburg by artists who were opposed to the classicist traditions of the Academy of Arts.
Artists of Ukrainian origin who became active in the society were I.Repin, N.Ge, I.Kramskoi, A.Kuindzhi, M.Kuznetsov, K.Kostandi, P.Levchenko, PMartynovych, O.Murashko, P.Nilus, L.Pozen, M.Pymonenko, and S.Svitoslavsky.
Many other artists were influenced by its ideas to paint realistic genre pictures.
In Austrian-ruled Western Ukraine artists adapted to European trends, particularly those prevalent in Vienna and Crakow, where some of them had studied. Among them were L.Dolynsky, K.Ustiyanovych, and T.Kopystynsky, all of whom depicted rural life through a romanticized ethnographic prism and were active in decorating churches. Both M.Ivasiuk, who was known for its panorama historical canvases and A.Monastyrsky remained dedicated realists.
Impressionism made itself felt in the work of several Kyiv artists who had worked in Paris, including P.Levchenko, A.Manevich, M.Burachek, O.Murashko and the exceptionally versatile V.Krychevsky.
The early 20th-century avant-garde movement had a direct impact on Ukrainian painting. The most prominent of the representatives were K.Malevich, D. and V.Burliuk, A.Ekster, L.Baranoff-Rossine and V.Tatlin.
During the brief period of Ukrainian independence the Ukrainian State Academy of Arts (1917-22) was established in Kyiv. The Kyiv State Art Institute, made it possible for Ukrainian painters to pursue advanced art training in their homeland. V.Krychevsky was its first rector, and one of the most influential teachers was M.Boichuk, who revived fresco painting and aspired to develop an art for the masses based on a combination of Ukrainian traditions and Western models instead of the Peredvizhniki.
V.Yermilov in Kharkiv and O.Bohomazov, V.Palmov and A.Petrytsky in Kyiv experimented with abstraction; Yu.Mykhailiv, who was fascinated with mythology, continued the traditions of the symbolists.
In the 1930s all avant-garde activities in Soviet Ukraine came to a halt with the introduction of socialist realism. The narrow confines of socialist realism were widened somewhat after the death of I.Stalin, particularly during N.Khrushchov’s cultural thaw. Artists such as R.Selsky, M.Selska, V.Monasty’rsky, T.Yablonska and V.Zaretsky turned to Ukrainian folk themes.
After the failure of the Ukrainian revolution in 1919-20 and after the Second World War a good number of Ukrainian painters became emigrants and settled in the West. Many of them gained international prominence.
Changes brought about by glasnost and perestroika resulted in greater creative freedom and a proliferation of styles and manners of depletion. Artists whose work had been suppressed had solo exhibitions. Many painters showed great inventiveness.
After decades of restraint and isolation artists in Ukraine are now free to continue the development of various artistic traditions and have prospects of rejoining the international artistic mainstream.

Результаты (украинский) 1:

Фрагменти фресок від середньовічного періоду Русі були знайдені в церкві Десятинна у Києві (кінець 10-го століття), Кафедральний собор Преображення Господнього у м. Чернігові (XI століття) і собору Святої Софії в Києві (початку XI століття). У стилі ці 11-го століття фрески схожі до середнього періоду візантійського мистецтва.Відповідно до повісті минулих літ портативний ікони були пофарбовані в 10 і 11-му століттях, але ніхто не настільки старий збереглися до нашого часу.Тільки кілька картин (переважно в Західній Україні) вижив буремні роки 13-го століття, монгольської навали — фрески на Закарпатті а в вірменського собору у Львові, побудований у 1363.В Україні портретний живопис як окремого пісенного жанру виник в епоху Відродження (XVI століття) і був під сильним впливом значок традиції. Перший портрети не використовувалися для релігійних цілях включені офіційний образи дворян і козацькі гетьманів і офіцерів, а також більш інтимний портрети вельмож.Багато українських художників були притягнуті до новоствореного академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (1757), які культивуються стилі класицизму потім живопису популярні в Європі. Більш відомим українським художникам, які внесли значний вклад в розвиток мистецтва в Росії були A.Losenko, K.Holovachevsky, I.Sablukov, D.Levytsky і V.Borovykovsky. Винятком був т. Шевченку, який присвятив більшу частину свою картину (наприклад, його написання) українських інтересів і вже вважається батьком сучасного українського живопису. Shevehenko намальовані численні портрети, автопортрети і ландшафтів, який записаний архітектурних пам'яток України.У 19 столітті краєвид живопис з'явився як окремого пісенного жанру а не тільки в роботі Shevehenko. Натхненний романтизму, I.Soshenko, A.Kuindzhi, I.AivazOvsky, S.Vasylkivsky і S.Svitoslavsky, присвячена свої таланти із зображенням декорації своїй найкрасивішою.В останні кілька десятиліть 19-го століття українських художників, вивчення мистецтва в Росії були під впливом Peredvinzhniki суспільства, утворена в 1870 році в Санкт-Петербурзі художників, які виступили проти класицизму традиції академії мистецтв.Митців українського походження, який став активним у суспільстві були I.Repin, N.Ge, I.Kramskoi, A.Kuindzhi, M.Kuznetsov, K.Kostandi, P.Levchenko, PMartynovych, O.Murashko, P.Nilus, L.Pozen, M.Pymonenko і S.Svitoslavsky.Багато інших художників були під впливом його ідеї для розфарбовування реалістичною жанрових картинок.У підвладна Австрії західноукраїнських артистів адаптовані до європейські тенденції особливо тих, поширених у Відні та Crakow, де деякі з них вчився. Серед них були L.Dolynsky, K.Ustiyanovych і T.Kopystynsky, всі з яких зображені побуту через romanticized етнографічний призму і були активні в оформленні церкви. Обидва M.Ivasiuk, який був відомий за його Панорама історичного полотна й A.Monastyrsky залишилися реалісти виділений.Імпресіонізм давала про себе знати в роботу кілька Київ митців, які працювали в Парижі, у тому числі P.Levchenko, A.Manevich, M.Burachek, O.Murashko і виключно універсальний V.Krychevsky.Початку 20-го століття авангардизму руху мав безпосередній вплив на українські малювання. Найвідоміші представники були K.Malevich, д. і V.Burliuk, A.Ekster, L.Baranoff-Rossine та V.Tatlin.В короткий період української незалежності української Державної академії мистецтв (1917-22) була створена в Києві. Київський державний художній інститут, можливим для українських художників переслідувати передові мистецтва навчання на своїй батьківщині. V.Krychevsky був першим ректором, і один з найбільш впливових вчителів був M.Boichuk, які відродили фресковий живопис і прагнемо розвивати мистецтво для мас на основі поєднання українських традицій та західних моделей замість на Передвижники.V.Yermilov в м. Харків та O.Bohomazov, V.Palmov і A.Petrytsky в Києві експериментував з абстракції; Yu.Mykhailiv, який був зачарований з міфології, продовження традицій в symbolists.У 1930 році всі авангардні діяльності в Радянській Україні прийшли до зупинки з введенням соціалістичного реалізму. Вузьких межах соціалістичний реалізм були розширені дещо після смерті I.Stalin, особливо під час N.Khrushchov культурн розморозити. Художники, такі як R.Selsky, M.Selska, V.Monasty'rsky, T.Yablonska і V.Zaretsky звернулися до народні теми.Після того, як невдача української революції в 1919-20 і після Другої світової війни велика кількість українських художників став емігрантів і оселилися на заході. Багато хто з них набули міжнародних.Змін, що відбулися, гласності та перебудови в результаті більшою творчу свободу і розповсюдження стилів та манери виснаження. Митці, чиї роботи були вимкнені були персональні виставки. Багато художників, які показали великої винахідливості.Після десятиліть стриманість і ізоляції художників в Україні в даний час вільні для продовження розвитку різних художніх традицій і мати перспективи приєднання міжнародного художнього русло.

Результаты (украинский) 2:

Фрагменти фресок з середньовічного періоду Русь були знайдені в Десятинної церкви в Києві (в кінці 10-го століття), собор Преображення в Чернігові (11 століття) і Софійського собору в Києві (початок 11 століття). У стилі ці фрески 11-го століття аналогічні середнього періоду візантійського мистецтва.
За портативних іконок Початкового зводу були пофарбовані в 10-м і 11-м століттях, але жоден такий старий збереглися до нашого часу.
Лише деякі картини (в основному в Західній Україні) вижили буремні роки 13-го століття, монгольська навала-фрески в Закарпатті, і у вірменському соборі у Львові, збудований 1363 року
в Україні портретного живопису, як самостійний жанр виник в епоху Відродження (16 століття ) і знаходився під сильним впливом іконку традиції. Перші портрети були використані для релігійних цілей включені офіційні представлення образу дворян і козацьких гетьманів і офіцерів, а також більш інтимні портрети дворян.
Багато українських художники були залучені до новоствореної Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (1757), який культивується стилі класицизму живопису потім популярні в Європі. Краще відомі українські артисти, які внесли значний вклад в розвиток мистецтва в Росії були A.Losenko, K.Holovachevsky, I.Sablukov, D.Levytsky і V.Borovykovsky. Винятком був Т.Шевченко, який присвятив більшу частину свого живопису (як і його письмовій формі) українських інтересів і розглядається батько сучасного українського живопису. Shevehenko пофарбовані численні портрети, автопортрети, пейзажі, які записані архітектурні пам'ятники України.
По пейзаж століття картина дев'ятнадцятому з'явився як окремий жанр, і не тільки в роботі Shevehenko. Натхненний романтизму, I.Soshenko, A.Kuindzhi, I.AivazOvsky, S.Vasylkivsky і S.Svitoslavsky присвятили свої таланти, що зображують краєвиди в його найбільш красивою.
В останні кілька десятиліть українських художників 19-го століття, які вивчають мистецтво в Росії були під впливом суспільства Peredvinzhniki, утвореної в 1870 році в Санкт-Петербурзі художників, які були проти класицизму традиції Академії мистецтв.
Художники українського походження, які стали активними в суспільстві були І.Рєпін, N.Ge, I.Kramskoi , A.Kuindzhi, M.Kuznetsov, K.Kostandi, P.Levchenko, PMartynovych, O.Murashko, P.Nilus, L.Pozen, M.Pymonenko і S.Svitoslavsky.
Багато інших артистів перебували під впливом його ідей малювати реалістичні жанрові картини.
в Австрії правили західних художників України адаптованими до європейських тенденцій, особливо поширені в Відні і Кракові, де вивчав деякі з них. Серед них були L.Dolynsky, K.Ustiyanovych і T.Kopystynsky, всі з яких зображений сільського життя через романтизованої етнографічного призму і брали активну участь в оздобленні церков. Обидва M.Ivasiuk, який був відомий своїми панорамними історичних полотен і A.Monastyrsky залишилися виділені реалістів.
Імпресіонізм дався взнаки в роботі декількох художників Києва, які працювали в Парижі, в тому числі P.Levchenko, A.Manevich, M.Burachek , O.Murashko і виключно універсальними V.Krychevsky.
Початок 20-го століття рух авангарду мали безпосередній вплив на українського живопису. Найбільш відомі з представників були К. Малевич Д. і V.Burliuk, A.Ekster, L.Baranoff-Россіне і В.Татліна.
Під час короткого періоду незалежності України Українська державна академія мистецтв (1917-22) була створена в Києві. Київський державний художній інститут, уможливив для українських художників проводити передові художню освіту у себе на батьківщині. V.Krychevsky був її першим ректором, і один з найвпливовіших вчителів був M.Boichuk, хто відроджував фрескового живопису і прагнув розвивати мистецтво для мас, заснованих на поєднанні українських традицій і західних моделей замість передвижників.
В. Єрмілов в Харкові і O.Bohomazov, V.Palmov і A.Petrytsky в Києві експериментував з абстракцією; Yu.Mykhailiv, який був зачарований з міфологією, продовжив традиції символістів.
У 1930 всі авангардні діяльність в радянській Україні зупинився з введенням соціалістичного реалізму. Вузькі рамки соцреалізму були розширені кілька після смерті Й.Сталіна, особливо під час культурної відлиги N.Khrushchov в. Такі художники, як R.Selsky, M.Selska, V.Monasty'rsky, T.Yablonska і V.Zaretsky звернувся до українських народних тем.
Після провалу української революції 1919-20 і після Другої світової війни значного числа українських художників став емігрантів і оселився на Заході. Багато з них отримали міжнародне визнання.
Зміни, викликані гласності та перебудови привели до більшої творчої свободи і поширенням стилів і манер виснаження. Художники, чиї роботи були придушені персональні виставки. Багато художників показали велику винахідливість.
Після десятиліть утримують і ізоляції художників України зараз можуть вільно продовжувати розвиток різних художніх традицій і мають перспективи возз'єднання міжнародної художньої мейнстрім.

Результаты (украинский) 3:

Фрагменти фрески з середньовічних Русі періоду були знайдені в храмі Десятині в Києві (кінець 10 століття), собор в ім'я Преображення Господнього у Чернігівській (11 століття) і Софії Київської (початку 11 століття). В стилі 11 ці 20-го століття фрески, подібні до середнього періоду візантійського мистецтва
За словами Новгородський літопис портативний іконки роздавались не пофарбований у 10-х та 11-х століть, але жоден настільки старі збереглися до нашого часу.
лише кілька картин (переважно в Західній Україні) пережила важкі роки 13 століття, монгольської навали-фрески, на Закарпатті та в Вірменського собору у Львові, побудований в 1363 вносяться.
В Україні портретного живопису як окремий жанр виникла в епоху Ренесансу (16 ст.) і був сильно вплинули на піктограму традиції. Перший портрети були не використовується в релігійних цілях включено офіційних повсякчасними повідомленнями про знаттю та козацьких гетьманів і офіцерів, а також більш близьких портретів із знатних вельмож.