Результаты (
украинский) 2:
[копия]Скопировано!
Він увійшов до кімнати , щоб закрити вікна в той час як ми були всі ще в ліжку , і я побачив , що він виглядав хворим. Його трясло, обличчя його
було білим, і він йшов повільно , наче він жадав рухатися.
" У чому справа, Schatz?"
"У мене болить голова."
"Ви краще повернутися в ліжко."
"Ні , я 'м все в порядку. "
" Ви лягаєте спати. я буду бачити тебе , коли я одягнений. "
Але коли я повернувся вниз , він був одягнений, сидячи біля багаття, дивлячись дуже хворий і нещасний хлопчик дев'яти років. Коли я поклав руку йому на чоло , я знав , що у нього був жар.
"Ви йдете в ліжко," сказав я, "ти хворий."
"Я в порядку," сказав він.
Коли прийшов лікар , він взяв температура хлопчика.
"Що це?" Я запитав його.
"Сто два" . На
першому поверсі, лікар залишив три різні ліки в різних кольорових капсул з інструкціями для додання їм. Один з них був збити жар, інший проносне, третій для подолання кислотного стану. Збудники грипу може існувати тільки в кислому стані, пояснив він. Здавалося, він знає все про грип і сказав , що не було нічого , щоб хвилюватися про те, якщо лихоманка не піднімається вище ста чотирьох градусів. Це була легка епідемія грипу , і не було ніякої небезпеки , якщо ви уникнути пневмонії.
Повернувшись в кімнату , я написав температуру хлопчика вниз і зробив примітку часу , щоб дати різні капсули.
"Ви хочете мене читати вам? "
" Добре. Якщо ви хочете, "сказав хлопчик. Його обличчя було дуже білим і там були темні області під очима. Він лежав нерухомо в ліжку і , здавалося , дуже відірвані від того, що відбувається.
Я читав вголос з книги Говарда Пайла піратів; але я бачив , що він не був після того, що я читав.
"Як ви себе почуваєте, Schatz?" Я запитав його.
"Те ж саме, до сих пір," сказав він.
Я сидів у ногах ліжка і читати про себе , поки я чекав , щоб це був час , щоб дати ще одну капсулу. Було б природно для нього , щоб йти спати, але коли я підняв голову , він дивився на ногах ліжка, виглядає дуже дивно.
"Чому б вам не спробувати піти спати? Я буду будити вас ліки " .
" Я не хотів би НЕ спати. "
Через деякий час він сказав мені:" Ви не повинні залишитися тут зі мною. папа, якщо це турбує вас. "
" це не турбує мене. "
" немає, я маю в виду ви не повинні залишитися , якщо це буде турбувати вас. "
я думав , що, можливо , він був трохи легковажний і після того, як дати йому потрібні капсулу об одинадцятій годині я вийшов на деякий час.
це був яскравий, холодний день, земля покрита мокрим снігом , що замерзла так , що здавалося, ніби все голі дерева, кущі, вирізати кисті і вся трава і гола земля була лаковані з льодом. Я взяв молодого ірландського сетера для невеликої прогулянки вгору по дорозі і вздовж замерзлого струмка, але це було важко стояти або ходити по гладі і червона собака ковзалися і я двічі впав, важко, одного разу скинувши свій пістолет і мати його ковзати по льоду.
Ми продували зграю перепелів під високим берегом глини з нависають кисті , і я вбив двох , як вони вийшли з поля зору на верхній частині банку. Деякі з виводок освітлено на деревах, але більшість з них розкидані в кисті паль і треба було стрибати на льоду , покриті насипів кисті кілька разів , перш ніж вони будуть змивати. Вийшовши в той час як ви були готові нестійкий на ожеледі, пружна кисть вони зробили складну зйомку , і я вбив двох, пропустив п'ять, і почав знову радий, що знайшов зграю так близько до будинку і щасливим там було так багато залишилося , щоб знайти на іншому день.
в будинку вони сказали , що хлопчик відмовився пускати нікого в кімнату.
"Ви не можете увійти," сказав він. "Ви не повинні отримати те , що у мене є."
Я підійшов до нього і знайшов його в точно положенні я залишив його, з білим обличчям, але з вершинами його щоки почервоніли від лихоманки, втупившись до сих пір, як він був дивився, біля підніжжя ліжка.
я взяв його температуру.
"Що це?"
"Що - щось на зразок ста," сказав я. Це сто два і чотири десятих.
"Це був віку ста два," сказав він.
"Хто так сказав?"
"Доктор" .
"Ваша температура все в порядку," сказав я. "Нічого страшного."
"Я не хвилююся," сказав він, "але я не можу втриматися від мислення."
"Не думаю," сказав я. "Просто заспокойтеся."
"Я приймаю його легко," сказав він і подивився прямо перед собою . Він був , мабуть , міцно тримаючись на себе про що - то.
"Візьми це з водою."
"Як ви думаєте , він буде робити нічого хорошого?"
"Звичайно , це буде."
Я сів і відкрив книгу пірат і почав читати, але я міг бачити , що він не дотримувався, так що я зупинився.
"Про те, що час , ви думаєте , що я збираюся померти?" запитав він.
"Що?"
"Про те , як довго це буде , перш ніж я помру?"
"Ви не збираєтеся помирати. Що з тобою?»
«О, так, я. Я чув , як він казав , сто два " .
" Люди не вмирають з afever зі ста двох. Це нерозумно так говорити. "
" Я знаю , що вони роблять. в школі у Франції хлопці сказали мені , що ви не можете жити з сорока чотирьох градусів. у мене
є сто два. "
Він чекав , щоб померти протягом усього дня, з тих пір дев'ятій годині ранку.
" бідний Schatz, "сказав я. "Бідний старий Шац. Це походить на милі і кілометри. Ви не збираєтеся помирати. Це інший термометр. На цей термометр тридцять сім нормально. На такого роду це дев'яносто вісім."
Абсолютно, "сказав я." Це як милі і кілометри ми робимо , коли ми робимо сімдесят в машині? "
" ви впевнені? "
" о, "сказав він.
Але його ворота в ногах ліжка розслабився повільно. трюм через себе розслабленим теж, в кінці кінців, і
на наступний день він був дуже млявий , і він плакав дуже легко на дрібниці , які не мали значення.
переводится, пожалуйста, подождите..