A new issue in aesthetic education

A new issue in aesthetic education today has to do with the choice of art examples to use in the classroom, specifically, wheth­er they should be restricted to recognized works of fine art or al­lowed to include such art forms as posters, album covers, bill­ boards, and particularly cinema and television.

Since the popular arts are a reflection and product of popular culture, exploring the popular culture should be a valid m ethod of inquiry. Popular arts are already a part of the children's lives and they enable the teacher to "start where the kids are". Further, they facilitate the responses the children are already having with their preferred art forms rather than imposing adult middle class stan­ dards on them. W e know also that art which students encounter in schools — the official or high art embodied in the official curricu­ lum — stands in an adversary relation to the media of popular en ­ tertainment. A critical analysis of the forms reflected in popular art is imperative if we want to elicit meaningful dialogue about art.

Not all writers in art education have taken a positive position in regard to the popular arts. An opinion exists that fine art objects are the only objects with the power to impart a m arkedly aesthetic aspect to hum an experience. Certain scholars "refuse to cheapen art's m agnificent and suprem e excellence by comparing it to com ­ ic strips and other essentially vulgar commodities", claiming that popular culture was the result of the public's inability to appreciate high art. Even those who recognize popular arts as art forms sug­ gest that the schools should go beyond them, because "serious art” makes more dem ands on the viewer.

Some art educators argue that concepts of fine art and popular art are relative and that the distinction between the two is slight if not illusory. W hat we see in art museums and art galleries includes a lot of different things from all over the world, from cultures and periods of time in which the concept of art, as we know it, did not exist. In their original contexts, such objects often served a variety of functions, such as magical, ritualistic, narrative, or utilitarian but almost never aesthetic.

It is well known that m any of the things we regard so highly to­ day, such as Gothic cathedrals, El Grecos, Rembrandts, Goyas or Cezannes, were ignored or scorned at different periods of time.

M any things we ignore or scorn

today, such as the work of the

French or Royal Academies in the

19th century, were at one time

highly regarded. A work's reputation can be affected precipitously by the accident of reattribution. A highly regarded Rembrandt, subsequently discovered to be not by Rembrandt drops in value immediately. The same thing can happen in reverse. Finally, there are cases in which objects have lost not only their m onetary and in­ trinsic value, but also their status as art objects because they are fakes.

Результаты (украинский) 2:

Новий випуск в естетичному вихованні сьогодні має справу з вибором прикладів художніх для використання в класі, зокрема, чи повинні вони бути обмежене визнаних творів образотворчого мистецтва або дозволено включати в себе такі форми мистецтва, як плакати, обкладинки альбомів, законопроект дошки і, зокрема кіно і телебачення. Оскільки популярні статті є відображенням і продуктом масової культури, досліджуючи народну культуру повинні бути дійсні м еню дізнання. Популярні статті вже є частиною життя дітей і дозволяють вчителю "почати де діти". Крім того, вони полегшують відповідей діти вже мають свої бажаних формах мистецтва, а не нав'язуючи дорослих середнього класу стан Дарт на них. W е знаю також, що мистецтво, яке студенти стикаються в школах - офіційний або високе мистецтво втілене в офіційному curricu люм - коштує в змагальному відношенню до засобів масової інформації популярних ан tertainment. Критичний аналіз форм відображених у народному мистецтві важливо, якщо ми хочемо, щоб виявити конструктивний діалог про мистецтво. Не всі письменники у мистецькій освіті взяли позитивну позицію стосовно народного мистецтва. Існує думка, що дрібні предмети мистецтва є тільки об'єкти з владою, щоб надати я arkedly естетичний аспект наспівувати досвід. Деякі вчені "відмовитися дешевшати м agnificent і SUPREM електронної перевагу мистецтва, порівнюючи його з ком номических смуг та інших істотно вульгарних товарів", стверджуючи, що популярна культура була результатом нездатності громадськості, щоб оцінити високе мистецтво. Навіть ті, хто визнає популярні мистецтва як форми мистецтва SuG Геста, що школи повинні вийти за їх межі, тому що "серйозне мистецтво" робить більш дем ANDS на глядача. Деякі художні педагоги стверджують, що поняття образотворчого мистецтва і народного мистецтва є відносними і що відмінності між ними невелика, якщо не ілюзорним. Ч то ми бачимо в художніх музеях і картинних галереях включає в себе багато різних речей з усього світу, з культур і періодів часу, в якому поняття мистецтва, як ми його знаємо, зробив не існує. У своїх початкових умовах, такі об'єкти часто подають різноманітні функції, такі як чарівний, ритуальна, оповіді, або утилітарним, але майже ніколи не естетично. Це добре відомо, що м-яку з речей, які ми розглядаємо так високо в день, наприклад а готичних соборів, El Grecos, Рембрандта, Goyas або Cezannes, були проігноровані або зневажали в різні періоди часу. М якісь речі ми ігноруємо або презирство сьогодні, наприклад, у роботі французьких чи Королівських Академій в 19 столітті, були в одному Час високо цінується. репутація роботу, може вплинути різко на аварії reattribution. Високо цінується Рембрандт, згодом виявилося, що ні Рембрандт падає в ціні відразу. Те ж саме може відбутися в зворотному напрямку. Нарешті, є випадки, в яких об'єкти втратили не тільки свою м onetary і в тертя значення, але і їх статус як арт-об'єкти, тому що вони є підробками.

Результаты (украинский) 3:

Новий випуск в естетичного виховання сьогодні має зробити з вибором прикладів, які використовують мистецтва в класі, зокрема, наділений повноваженням розгля­er вони повинні бути обмежена до офіційно визнаного творів образотворчого мистецтва або аль­акумульовані включати такі художні форми, плакати, обкладинки альбомів, законопроект­ дошки, зокрема кіно і телебачення.

з популярних мистецтва є відображенням і продукт поп-культури,Досліджує поп-культури має бути коректна м ethod слідчої комісії. Популярні мистецтв вже є частиною життя дітей, вони дозволяють викладач для "почати де діти'. Крім того, вони сприяють відповіді діти вже мають перевагу художні форми з їх швидше несміливий, ніж нав дорослі середнього класу стен­ України перейшов на них.ВТ e також знаю, що витвір мистецтва, який студентів зіткнутися в школах - офіційний або високого мистецтва втілена в офіційному розвит­ ку змісту - стоїть в супротивника по відношенню до ЗМІ популярних en ­ tertainment. Критичний аналіз форм відображення в популярний напрямок мистецтва - імперативний якщо ми хочемо конструктивного діалогу на провокації

про мистецтво.Не всі письменників художньої освіти зайняли позицію щодо позитивних до популярних мистецтв. побутує думка: образотворче мистецтво об'єктів є лише об'єкти і прищепити m arkedly естетичного аспект кипіти досвід. Деякі вчені "відмовитися від здешевити мистецтва м agnificent інтереси грома e Excellence шляхом порівняння його com ­ СК 'Еталон' по суті вульгарно смужки та інші товари",Заявляючи про те, що поп-культури є результатом публічного нездатність оцінити високий мистецтва. Навіть ті, хто визнає популярні мистецтва як художні форми sug­ вати, школи повинні вийти за межі їх, тому що 'серйозні мистецтва" складає більше дем і виконань на глядача.