A Silver LiningIn a rash moment I s

A Silver Lining

In a rash moment I said I'd buy my wife a car for her birthday. The trouble was she had set her heart on a particular colour — white. It had to be white at all costs. I pointed out till I was blue in the face — almost going out of my mind, that white was a very difficult colour to keep clean.

But she was adamant and so in the end I decided to surrender — to show the white flag, as it were. We looked at dozens of white and off white cars but none seemed to be worth buying.

Now, I'm a bit green — rather inexperienced, about buying cars. I'm the perfect customer as far as the secondhand car salesman is concerned. Take the first place we went to. The manager rolled out the red carpet — gave me preferential treatment, when he saw me coming. He started by showing me the most expensive models he could find, some of which made me turn green with envy — I was quite envious of anyone who could afford to buy one. But as soon as I mentioned the sort of age for the car I had in mind, he started to give me black looks — started to frown. I can't describe the language he used when I gave some idea of the price I was thinking of because it would be red-pencilled — censored. From the beginning I was therefore somewhat browned off — fed up. Once in a blue moon — very rarely, I thought do you come across a genuine bargain. I mean some of the dealers are thoroughly dishonest or is it that they are simply telling white lies — only half-truths? The trouble is you have to buy a car in order to find out. At one garage I actually caught one of the salesmen red-handed — in the middle of his act, just as he was gluing back a chip of paint that had fallen off. I put a black mark against his name — didn't think much of his reputation. But what really made me see red — get angry was when I was told that I would only get an old wreck for what I was prepared to pay. Perhaps I was being a bit moderate but then I didn't want to end up in the red — in debt to the bank. The only way to deal with these salesmen is to put on a bold face. It doesn't matter if you have a yellow streak — are a coward. You don't have to accept the first price and whatever you do don't give the green light — permission to continue with the sale until you're absolutely satisfied.

One weekend I decided to leave my car at home and go by train to a large car centre. I was feeling in the pink — very fit as we approached the man standing by the sales office. He had one of those arrogant expressions that act rather like a red rag to me — somehow provoke me. I told him straight that I knew his centre had been black listed by motoring organizations — no longer approved by them and therefore it was no good him trying to whitewash — excuse all the stories I'd heard. That wiped the arrogant expression off his face. The only trouble was that I discovered that I'd not been talking to the sales manager but a fellow customer. In my confusion I tripped over a spare tyre, rolled over and ended up in a ditch.

When I got home I was black and blue all over — covered in bruises.

By the sixth weekend of looking I was understandably feeling rather blue — somewhat depressed. I'd even considered getting a car through the black market — by some dishonest means.

But every cloud has a silver lining — things improve in the end. And that Sunday was a red letter day — a special day to remember, since we finally found a car. We were out driving in the countryside when out of the blue — totally unexpectedly, we saw a notice advertising cars for sale in a farm yard.

We saw a man in a brown study — deep in thought sitting in a small hut. He was the farmer cum salesman from whom I eventually bought the car. He quickly dispensed with all the red tape — all the formalities and very soon I had it in black and white — in writing that the car belonged to me. It's quite a good car and it's white or to be more accurate, it's more what you would call two tone.

You see with the white there's quite a bit of brown — known less colourfully as rust.

Результаты (украинский) 1:

Срібні накладкиВисип момент я сказав, що я хотів би купити мою дружину автомобіль на її день народження. Біда була, вона була поставлена її серце на конкретний кольорових — білі. Це повинно було бути білим будь-яку ціну. Я вказав, поки я був синій в обличчя — майже йде з розуму, що білий був дуже важкий колір тримати в чистоті.Але вона була непохитна і так врешті-решт я вирішив здати — Показати білий прапор, як це було. Ми дивилися на десятки білого кольору і off білий автомобілів, але ніхто, здається, не варто купувати.Тепер, я трохи зелений — досить недосвідчені, про покупку автомобілів. Я ідеальний клієнт, як далеко, як продавець уживаних автомобілів стурбований. Зайняти перше місце, ми вирушили. Менеджер прокату на червоній килимовій доріжці — дав мені пільгового режиму, коли він побачив мене пришестя. Він почав, показуючи мені найбільш дорогих моделей, він не міг знайти, деякі з яких змусило мене зеленіти заздрощів — досить я заздрив нікого, хто може дозволити собі купити один. Але як тільки я згадував той вік для автомобіля, я мав на увазі, він почав дати мені чорні виглядає — почав супити чоло. Я не можу описати мова, що він використовується, коли я дав деяке уявлення про ціну, я думав про, тому що воно буде red-pencilled — цензурі. З самого початку я був тому трохи роздратований-набридло. Один раз в блакитний місяця — дуже рідко, я думав, що ви зіштовхнетеся справжнього торгуватися. Я маю на увазі деякі дилери ретельно нечесні або хіба що вони просто говорять біла брехня — лише напівправда? Біда в тому, ви повинні купити автомобіль для того, щоб з'ясувати. У гаражі, що одна я фактично опинилися один продавців гарячому — в середині його діяти, як він був склеювання назад чіпа фарбою, що впала з. Я поклав чорна пляма, проти його прізвища — не думаю, що більша частина його репутація. Але що дійсно зробив мене бачити червоний — сердитися було, коли мені сказали, що я хотів би отримати тільки старі і крах для те, що я був готовий заплатити. Може бути, я була в трохи помірні але, то я не хочу, щоб в кінцевому підсумку в червоному — в борг до банку. Єдиний спосіб боротьби з ці продавці є покласти на розгубитися. Це не має значення, за наявності жовтою смугою — є Боягуз. Вам не доведеться прийняти перший Ціна і що б ви не дають зелене світло "— дозвіл, щоб продовжити роботу з продажу, поки ви будете абсолютно задоволені.Одного разу у вихідні я вирішив залишити моїй машині, вдома і перейти на поїзді до великих автомобілів центру. Я відчував себе в рожевому — дуже потрібним, коли ми підійшли чоловік, що стоїть у офіс продажів. Він був одним з тих зарозумілим вирази, що досить схожі червоною ганчіркою мені — якось спровокувати мене. Я йому прямо я знав, що його центр був чорний перераховані автомобільного організаціями — більше не затверджені їх і, отже, він був не годиться, він намагається побілити — Вибачте історії, які я чув. Що витер зарозумілим вираз off його обличчя. Біда тільки було що я виявив, що я мав на увазі не менеджер з продажу, але хлопець замовника. В моє замішання я спіткнувся запасних шин, перекинувся і в остаточному підсумку в канаву.Коли я повернувся додому, я був чорний і синій знову — покриті синці.По шостий вихідних погляд я відчував себе цілком зрозуміло досить синій — кілька пригнічений. Я навіть вважав отримання автомобіля через чорному ринку — деякі нечесними способами.Але кожен хмара має срібні накладки — речі поліпшити врешті-решт. І що неділю на червоний день листа — особливий день для запам'ятовування, оскільки ми, нарешті, знайшли машину. Ми були на водіння в сільській місцевості, коли з синім — абсолютно несподівано, ми побачили повідомлення реклами продаж автомобілів в дворі ферми.Ми побачили, що людина у дослідженні Браун — глибоко в думці, що сидить у маленькій Хатині. Він був фермер диплом продавець, від якого в кінцевому підсумку купив машину. Він швидко обійтись всі червоні стрічки — всі формальності і дуже скоро я це чорно-білі — в письмовому вигляді, що автомобіль, що належав до мене. Це хороший автомобіль і це білий або бути більш точним, це більш те, що ви могли б назвати два тон.Ви бачите, з білим там чимало Браун — відомий менш барвистим, як іржа.

Результаты (украинский) 3:

Певний позитив

у вигляді висипань момент я сказав би купити мою дружину автомобіль на день народження. Біда полягала в неї її серце на той чи інший колір - білий. Вона мала бути білою за будь-яку ціну. Я вказав до мене посиніння - майже виходу з моєї точки зору, що білий був дуже важкий колір підтримувати чистоту.

Але вона була непохитна і так, врешті-решт, я вирішив здатися - показати білий прапор, так би мовити. Ми подивилися на десятки білого і білий автомобілі, але жоден начебто варто купувати.

зараз, я трохи зелені - досить розвинений, про покупку автомобілів. Я чудово замовника наскільки пасивне куріння продавців автомобілів. Візьміть перше місце ми їздили в.Менеджер активуються по червоній доріжці, - дала мені преференцій, коли побачив мене. Він почав, показавши себе найбільш дорогих моделей він міг знайти, деякі з яких змусила мене зеленим, з заздрістю - Я був досить ображаються всі, хто міг дозволити собі придбати один. Але як тільки я згадав про свого роду вік для автомобіля я мав на увазі, що він почав віддавати мене чорна виглядає - почали веселими.Я не можу описати мови він працював, коли я віддав певне уявлення про ціну я думав про, бо це було би червоно-pencilled - цензури. З самого початку я був таким чином дещо підрум'янити - набридло. Одного разу в блакитний місяця - дуже рідко, і я думав, як ви натрапити справжню торгуватися.Я маю на увазі деякі дилери ретельно нечесним чи це тому, що вони просто розповідати білий лежить - тільки напівправди? Біда в тому, що потрібно придбати автомобіль, щоб знайти вихід. На одному гараж я власне зав'один продавців найвищої - у середині свій вчинок так само, як і він був приклеювання назад чіпа фарби, що впали.Я поставив чорні мітки проти його ім'я - не думали, що більшу частину своєї репутації. А що ж насправді змусила мене сприймають червоний - розсердилась стало, коли мені сказали, що я буду тільки стару руїну за те, що я був готовий купити. Можливо, я був дещо помірний, але потім я не хотів залишитися в червоний колір - у борг перед банком. Єдиний спосіб боротьби з цими продавців, покласти на лист жирним шрифтом.Байдуже, чи є у вас жовтий віджимання - трус. Вам не потрібно приймати перших ціни і що б ви не робили не дав "зелене світло" - дозволу продовжувати з продажем поки ви цілком задоволені.

вихідні я вирішив залишити мою машину вдома і перейти поїздом до великого автоцентру.Я відчувала себе в рожевий - дуже підходять як ми підійшли до стоїть чоловіка до продажу. Він один з тих зарозумілим формальних виразів, які діють скоріше червона ганчірка для мене - якось штовхнути мене.Я йому прямо, що я знав свій центр був чорного списку за автомобілізму організацій - вже не затверджений і тому було нічого доброго не його намагаються донеччан - даруйте всі розповідями я наслухався. Що витерла зарозумілим вираз його обличчя. Біда лише в тому, що з'ясувалося, що я хотів не розмовляв з менеджер з продажу, а співробітник замовника.На мою сум'яття я наступила за запасне, перекинувся і опинився в кювет.

прийшовши додому, я був чорно-синіх всього - весь у синцях.

vi вихідних, щоб подивитися мені було зрозуміло відчуття досить синій - дещо сумно. Я б навіть розглядати одержання автомобіля через чорного ринку - на якісь нечесні засоби.

Але немає лиха без добра - речі поліпшити до кінця. а неділю знаходилося червоний святковим днем - особливий день згадати, оскільки ми нарешті знайшли машину. Ми були за кермом у сільській місцевості, коли з блакитний - абсолютно несподівано, ми побачили повідомлення рекламних автомобілі для продажу фермерського господарства дворі.

ми побачили людину у коричневий дослідження - у роздумах сидить в маленькій хаті.Він був фермера кум. торговця, від яких я куплено автомобіля. Він швидко обійтися всієї тяганини, - всі формальності і дуже скоро я б у чорно-білих тонах - у письмовій формі, що автомобіль належала мені. Це досить хороша машина і білий або, точніше, він більше так би мовити картинне двохколірний.

Ви бачите з білого є чимало браун - відомий менш опукло як іржі.