An Englishman’s home is his castle,

An Englishman’s home is his castle, but he likes occasional­ly to confirm his belief that there’s no place like home.

Travel narrows the mind, as that excellent old English saying has it. In 1956, about one and a half million of the English made a tour of inspection abroad, known colloquially as “going on holiday”. In 1966, stories about the extraordinary things that went on abroad having spread far and wide, about five million went to have a look.

Once the English are under way, do they relax?

“How much was the petrol? Twenty-four francs? They over­charged you. I knew they would.”

“Look at that! They don’t even bother to go behind the hedge!”

“I don’t care how nice it looks, we can’t stop here. We’ve got to make Rouen by six or we won’t reach Marseilles to­morrow.”

No, they do not relax. There is a continuous process of worry and argument, a permanent atmosphere of rush and ur­gency, especially over the sacred and arduous ritual duty of photography. Day after day the inspection goes on, seeing the prescribed sights, taking the obligatory pictures, driving the necessary distances against the clock, and all with the added hazards of a strange language and a strange currency, most of them spending the odd breaks they get from peering through the windscreen by squinting through a viewfinder. Does it sound like a carefree life in the sun, away from the troubles that press down in the other fifty weeks of the year? Of course it does not. And two minutes listening to an English­man’s description of his “holiday” will prove it. With what relish he will tell of gastric disorders, car-sick children, inso­lent officials, bad roads, missed routes, flies, bed bugs, cockroaches, noisy hotels, swindling, overcharging, robbery, weak tea, gassybeer, inadequate breakfasts, crowded coaches, young children who lose their sandals, older ones who lose their virginity, sunburn, sea-sickness and athlete’s foot.

That is just for a start. After two more minutes you will hear an even more lurid narrative. But however long you listen, and whichever variety of hardship befell the travellers you talk to, one single thread binds them all. They will all tell you they had a marvellous holiday

Where is the connection?

The barbarity of it all was what made it so marvellous. To talk about: “Forty minutes in a queue and when she got her ice cream it tasted of garlic.” “Call this a rowing boat,”

I said. “We’ve got better on the lake in the park.” “And then his old tub sank…” “Goat’s milk! Can you imagine?” “The only one for sixty people; no bolt on the door, naturally…” “They laughed the other side of their faces when we told them what they could do with it; luckily we had a tin of bully beef left, so we didn’t go hungry…” “I’m afraid not sir,” he said, “We expect our guests to take a bath before they come…” “And the smell!… And the food!… And the PEOPLE!”

The barbarity subdued and the difficulties overcome — this is what makes an Englishman’s holiday abroad marvel­lous. Holidays abroad are for the looking forward to and the looking back on, not for the actual enjoying. Fun to prepare the plan of campaign for, and to tell everyone afterwards, but hell to participate in. And the bit of the movie the returned holidaymaker likes to show you most is the bit with the biggest disaster in it. “See. That’s it. Stuck like that for seven hours in the blazing sun. Had to round up seventeen locals to pull us out. God how they sweated! Had to tip the lot, of course, so that shot the day’s spending money. Nothing but the awful local sausage. That’s Joan eating it. Made her sick all night.”

In the sixteenth century he explored the Pacific; in the seventeenth he traded in India; colonized America in the eighteenth; and civilized Africa in the nineteenth. In the twentieth century, the only challenge left for an Englishman is the Continent. And he meets it, head up, eyes front, every summer. Then, like any war veteran, he spends the autumn and winter swapping gory anecdotes about the holiday with his friends. Returned holidaymakers will compete violently in mileage travelled per day and overall, remoteness of place reached, where hardship is most acute, and all-round barbarism of the place — “We had to drink sour goat’s milk. We’d have stayed longer if it hadn’t been for Jimmy’s scor­pion bite” — as well as in frustration, number of sights seen as validated by luggage labels, passport stampings and car stickers, and in general suffering. “Almost as bad as when Jimmy got mumps and none of us knew the Serbo-Croat for ‘doctor’.” If the Continent ever pulls its socks up, the English will stop going there and turn their attention to America, where there is also plenty of room for improvement. Only in the two of three weeks of holiday abroad can the modern; Livingstone, or Cook, or Scott become a tough explorer and face ‘the real hardship of an uncivilized, un-English world; only in those few days of the year can he cease to be the subordinate of a subordinate and becomes instead what his heritage of English blood insists he really is — leader and captain of a small expedition carrying out a tough assignment among upstart natives in hostile territory. It’s hell, of course, but it is, let’s face it, a man’s life! No wonder the wife hates it.

Most of the English refuse to waste time or money on for­eigners. Abroad, irritating enough in time of war, is utterly devoid of attraction in time of peace, and should be left to its own absurd devices. The majority of the English stay at home, thinking sweet thoughts about their own fair country.

Результаты (украинский) 1:

Англієць в будинку є його замок, але він любить час від часу, щоб підтвердити його переконання, що існує не місце як удома.Подорожі звужує розум, як це відмінний стара приказка Англійська має його. У 1956 році про один з половиною мільйонів Англійська, здійснить тур по контролю за кордоном, відомий розмовно як "відправитися у відпустку". У 1966 році історій про надзвичайні речі, що відбувалося за кордоном, мають поширюватися далеко і широко, близько п'яти мільйонів пішов подивитися.Після того, як англійські ведуться, вони розслабитися?"Скільки було бензин? Двадцять чотири франків? Вони переплачує ви. Я знав, що вони б.""Подивіться, що! Вони навіть не потрудилися піти за хедж!""Мені все одно, як добре вона виглядає, ми не можемо зупинитися тут. Ми повинні зробити Руан, шість або ми не досягнемо Марсель завтра".Ні, вони не відпочити. Існує безперервний процес турбуватися і аргумент, постійне атмосферу пік і yourgency, особливо священною і важкий обов'язок ритуальні фотографії. День за днем інспекції триває, огляду визначних пам'яток наказано, обов'язкове фотографувати, водіння в необхідні відстаней проти годинник і все, що з додано небезпеки чужою мовою і дивні валюти, більшість з них витрат непарні розриви, які вони отримують від вдивляючись через вітрове скло, косі через видошукач. Його звук, як безтурботного життя на сонці, подалі від неприємностей, що натиснути вниз в інших п'ятдесят тижнів на рік? Звичайно це не так. І двох хвилин прослуховування англієць, опис його "свято" довести це. З задоволенням те, що він скаже шлункових захворювань, автомобіль хворим дітям, нахабний чиновників, бездоріжжям, пропущені маршрутів, мух, ліжко помилок, таргани, шумно готелів, шахрайстві, надмірне зарядження скорочує строк, пограбування, слабкі чай, gassybeer, неадекватної сніданки, переповненому тренерів, молоді діти, які втрачають свої сандалі, старіших, які втрачають свою невинність, сонячних опіків, морській хворобі та стопи.Це тільки для початку. Після двох хвилин ви почуєте ще більш сенсаційними наратив. Але проте довго ви слухаєте, та залежності від того різні поневірянь спіткала мандрівників вам поговорити, один один тред пов'язує їх усіх. Вони всі скажуть вам вони були чудові святаДе є зв'язок?Варварство все це було те, що зробив це так чудово. Говорити про: "сорок хвилин у черзі, і коли вона отримала її морозиво він скуштував часнику." "Це гребні човен назвете"Я сказав. "У нас є краще на озері в парку." "І тоді його старий ванна затонув..." "Козяче молоко! Чи можете ви уявити?" "Єдиний на 60 людей; немає болт у двері, природно... " "Вони сміялися на інший бік їхніх обличчях коли ми сказали їм, що вони можуть зробити з ним; на щастя, у нас було олово bully яловичини ліворуч, так що ми не голодувати..." "Я боюся, що не Сер," він сказав: "Ми очікуємо, що наші гості, щоб прийняти ванну перед тим, як вони приходять..." "І запах!... І їжа!... І народ!"Варварство підкорили і подолати труднощі — це робить англієць на відпочинку за кордоном чудові. Відпочинок за кордоном є для з нетерпінням чекаю, щоб і з нетерпінням назад на, не для фактичного насолоди. Цікаво підготувати план кампанії для і розповісти всім після цього, але на біса брати участь у. І трохи фільму, повернутий відпочиваючий любить, щоб показати вам найбільш є біт з найбільшою катастрофою в ньому. "Див. Ось воно. Подібне Stuck сім годин в палючим сонцем. Довелося облави на сімнадцять місцеві жителі, щоб вивести нас. Бог, як вони потів! Довелося Порада багато, звичайно, так що вистрілив той день витрачати гроші. Нічого, крім жахливо місцевих ковбаса. Ось Джоан їдять його. Зроблено її хворих всю ніч."У шістнадцятому столітті він досліджував Тихоокеанського регіону; у сімнадцятому він торгував у Індії; колонізували Америку в вісімнадцятого; і цивілізованого Африки вже XIX столітті. У двадцятому столітті єдиним завданням залишається англієць є континентом. І він зустрічає, голову вгору, очі фронті, кожне літо. Потім як і будь-яких ветеран війни, він витрачає восени і взимку, міняючи криваві анекдоти про свято з його друзів. Повернувся відпочиваючих жорстоко змагатимуться в пробіг, подорожував з всебічного варварства місце за день і загальний, віддаленість місце досяг, де труднощі є найгострішою, — «ми мали пити кислий козяче молоко. Ми залишилися б довше, якщо б вона не була для Джиммі Скорпіон укусу» — як добре як і розчарування, кількість пам'яток, оскільки перевіряються етикетки багажу, паспорт тамподрукування й автомобіль наклейки і в загальних страждання. "Майже так погано, як коли Джиммі отримав свинка і ніхто з нас знав сербсько-хорватської для «доктор»." Якщо континенту-небудь підтягує його шкарпетки, Англійська зупинити їде туди і звернути свою увагу до Америки, де також є достатньо місця для поліпшення. Лише в двох три тижні відпочинку за кордоном може сучасного; Лівінгстон, Кука, збереження або Скотт стати жорстким explorer і обличчя ' реальних труднощів нецивілізованих, ООН Українська світ; тільки в тих кілька днів у році може припинити він бути підлеглим підлеглого і замість цього стане те, що його спадщина Англійська крові наполягає на тому, що він дійсно є — лідер і капітан невеликий експедиції проведення жорсткої призначення серед вискочка тубільців в ворожу територію. Це в пекло, звичайно, але це, давайте розберемося, життя чоловіка! Не дивно, що дружина ненавидить його.Більшість Англійська відмовляються витрачати час або гроші на іноземців. За кордоном дратує достатньо під час війни, є абсолютно позбавлені тяжіння в мирний час і, варто залишити свій власний абсурдно пристроїв. Більшість Англійська залишитися вдома, солодкий мислення думки про свої власні справедливої країни.

Результаты (украинский) 2:

Будинок англійця його замок, але він любить іноді, щоб підтвердити свою віру, що немає місця, як вдома. Подорожі звужує розум, як відмінна стара англійська прислів'я говорить. У 1956 році, близько півтора мільйона англійців здійснили екскурсію огляду за кордоном, відомий як розмовно "збирається у відпустку". У 1966 році, розповіді про незвичайних речей, які пішли на те, за кордоном поширилася далеко і широко, близько п'яти мільйонів пішли, щоб поглянути. Після того, як англійські ведуться, вони розслабитися? "Як багато було бензину? Двадцять чотири франків? Вони перевантажені вас. Я знав, що вони будуть. "" Подивіться на це! Вони навіть не потрудилися йти за огорожею! "" Я не хвилює, як добре вона виглядає, ми не можемо тут зупинятися. Ми повинні зробити Руан на шість чи ми не досягнемо Марсель завтра. "Ні, вони не розслабляються. Існує безперервний процес неспокою і аргументу, постійного атмосфері поспіху і терміновості, особливо на священній і важкого боргу ритуальної фотографії. День за днем огляд триває, бачачи наказані пам'ятки, приймаючи обов'язкові фотографії, водіння необхідні відстані на час, і все з доданими небезпеками дивною мовою і дивної валюті, більшість з них витрачають непарні перерви вони отримують від вдивляючись через вітрове скло на мружачись через видошукач. Це звучить, як безтурботного життя на сонці, далеко від неприємностей, які тиснуть вниз на інших п'ятдесяти тижнів у році? Звичайно, це не так. А через дві хвилини, слухаючи опису англійця його "святом" буде довести це. З чим смакувати він скаже шлунка розладів, автомобільні-хворих дітей, нахабних чиновників, поганих доріг, пропустив маршрутів, мух, клопів, тарганів, галасливих готелів, шахрайство, перезарядку, грабіж, слабкий чай, gassybeer, неадекватні сніданків, багатолюдних тренерів , діти, які втрачають свої сандалі, старі ті, хто втрачають цноту, засмага, морська хвороба і мікоз. Це тільки для початку. Після більше двох хвилин ви почуєте ще більш зловісний розповідь. Але як би довго ви слухаєте, і залежно від того різноманітні труднощі спіткала мандрівників Ви кажете, одна нитка пов'язує їх усіх. Вони всі скажуть вам, що вони мали чудовий відпочинок Де зв'язок? Варварство всього було те, що зробив це так чудово. Щоб говорити про: ". Сорок хвилин у черзі, а коли вона отримала морозиво він спробував часнику" "Зателефонуйте це човен," сказав я. "У нас є краще на березі озера в парку." "А потім його старий ванна затонув ..." "Козине молоко! Чи можете ви уявити "" є єдиним для шістдесяти чоловік; немає болт на двері, природно ... "" Вони не сміялися іншу сторону їхніх обличчях, коли ми сказали їм, що вони можуть зробити з ним; на щастя, ми мали олово хуліган яловичини ліворуч, таким чином, ми не голодували ... "" Я боюся, не сер, "сказав він," ми очікуємо, що наші гості, щоб прийняти ванну, перш ніж вони прийшли ... "" І запах! ! ... І їжа ... І ЛЮДИ "Варварство підкорив і труднощі подолати - це те, що робить свято англійця за кордоном чудово. Свята за кордоном для нетерпінням чекаю і, озираючись назад на, що не фактичний насолоджуючись. Веселощі, щоб підготувати план кампанії, і після цього сказати всім, але, чорт візьми, брати участь у. І трохи про фільм повернувся відпочиваючий любить, щоб показати вам найбільше трохи з великої катастрофи в цьому. "Побачити. Це воно. Застряг так упродовж семи годин під палючим сонцем. Якби зганяти сімнадцять місцевих жителів, щоб витягнути нас. Бог, як вони потіли! Якби вибив багато, звичайно, так, що застрелив дня витрачати гроші. Нічого, крім жахливого місцевого ковбаси. Це Джоан їдять його. Зроблено хворий всю ніч ". У шістнадцятому столітті він досліджував Тихий океан; в сімнадцятому він торгував в Індії; колонізували Америку вісімнадцятий; і цивілізований Африка в дев'ятнадцятому. У двадцятому столітті, єдина проблема залишили для англійця це континент. І він зустрічає її, голову, очі спереду, щоліта. Тоді, як і будь ветеран війни, він проводить восени і взимку перекачування криваві анекдоти про свято зі своїми друзями. Повернені відпочиваючі змагатимуться в бурхливо пробігом подорожував за день і в цілому, віддаленість від місця досягнутої де труднощі найбільш гостро, і всебічне варварство місці - "Нам довелося пити молоко кисле козяче. Ми хотіли б залишитися довше, якби не було для Джиммі скорпіона укусу ", - а також у відчай, кількість пам'яток розглядаються як підтверджено багажних бирок, паспортних штамповок і наклейки автомобіль, і взагалі страждання. "Майже так погано, як, коли Джиммі отримав свинку, і ніхто з нас не знав, сербсько-хорватська для« доктор ».« Якщо Континент-небудь тягне свої шкарпетки вгору, англійські перестануть відвідувати там і звернути свою увагу на Америці, де також багато можливостей для вдосконалення. Тільки у двох із трьох тижнів відпустки за кордоном, можуть сучасне; Лівінгстон, або Кук, або Скотт став жорстким дослідник і особа "реальний тяготи нецивілізованої, ООН-англійський світі; тільки в тих небагатьох днів у році він може перестати бути підлеглим підлеглого і стає замість того, що його спадщина англійської крові наполягає, що він насправді - лідер і капітан малої експедиції проведення складним завданням серед вискочок тубільців на ворожій території , Це пекло, звичайно, але це, давайте дивитися правді в очі, життя людини! Не дивно, що дружина його ненавидить. Більшість англійців не відмовляються витрачати час або гроші на іноземців. За кордоном, подразнюючи достатньо під час війни, зовсім позбавлена ​​привабливості в мирний час, і повинні бути залишені на своїх безглуздих пристроїв. Більшість англійців залишитися вдома, думаючи, солодкі думки про власну справедливої ​​країні.

Результаты (украинский) 3:

Англієць будинку є його замок, але він любить епізодичних­ко- лишнього підтвердити свою віру в те, що немає місця як вдома.

Travel звужує розум, як кажуть, що староанглійська мова відмінно. У 1956 році близько півтора мільйона англійською мовою з ознайомчим інспекції за кордоном, відомий як 'Поліцентром на відпочинок'. У 1966 році,Розповіді про надзвичайного, пішов за кордоном, поширення далеко і широким, близько п'яти мільйонів їздила виглядають.

після того, як англійською мовою, вони не розслаблятися?

'скільки було бензин? Двадцять чотири франків? Вони над­зарядиться. Я знала б. "

'Подивіться на що! Вони навіть не обтяжують себе клопотами піти слідом за "Лісова братва! '

'Я не турбує, як це приємно виглядає, ми не маємо права зупинятися на досягнутому.