- Текст
- История
Private EnterpriseIn capitalist eco
Private Enterprise
In capitalist economies, a predominant proportion of productive capacity has belonged to companies, in the sense of for-profit organizations. This include many forms of organizations that existed in earlier economic systems, such as sole proprietorships and partnerships. Non-profit organizations existing in capitalism include cooperatives, credit unions and communes.
More unique to capitalism is the form of organization called corporation, which can be both for-profit and non-profit. This entity can act as a virtual person in many matters before the law. This gives some unique advantages to the owners, such as limited liability of the owners and perpetual lifetime beyond that of current owners.
A special form of corporation is a corporation owned by shareholders who can sell their shares in a market. One can view shares as converting company ownership into a commodity - the ownership rights are divided into units (the shares) for ease of trading in them. Such share trading first took place widely in Europe during the 17th century and continued to develop and spread thereafter. When company ownership is spread among many shareholders, the shareholders generally have votes in the exercise of authority over the company in proportion to the size of their share of ownership.
To a large degree, authority over productive capacity in capitalism has resided with the owners of companies. Within legal limits and the financial means available to them, the owners of each company can decide how it will operate. In larger companies, authority is usually delegated in a hierarchical or bureaucratic system of management.
Importantly, the owners receive some of the profits or proceeds generated by the company, sometimes in the form of dividends, sometimes from selling their ownership at higher price than their initial cost. They may also re-invest the profit in the company which may increase future profits and value of the company. They may also liquidate the company, selling all of the equipment, land, and other assets, and split the proceeds between them.
The price at which ownership of productive capacity sells is generally the maximum of either the net present value of the expected future stream of profits or the value of the assets, net of any obligations. There is therefore a financial incentive for owners to exercise their authority in ways that increase the productive capacity of what they own. Various owners are motivated to various degrees by this incentive – some give away a proportion of what they own, others seem very driven to increase their holdings. Nevertheless the incentive is always there, and it is credited by many as being a key aspect behind the remarkably consistent growth exhibited by capitalist economies. Meanwhile, some critics of capitalism claim that the incentive for the owners is exaggerated and that it results in the owners receiving money that rightfully belongs to the workers, while others point to the fact that the incentive only motivates owners to make a profit - something which may not necessarily result in a positive impact on society. Others note that in order to get a profit in a non-violent way, one must satisfy some need among other persons that they are willing to pay for. Also, most people in practice prefer to work for and buy products from for-profit organizations rather than to buy from or work for non-profit and communal production organizations which are legal in capitalist economies and which anyone can start or join.
When starting a business, the initial owners or investors typically provide some money (the capital) which is used by the business to buy or lease some means of production. For example, the enterprise may buy or lease a piece of land and a building; it may buy machinery and hire workers (labor-power), or the capitalist may provide the labor himself. The commodities produced by the workers become the property of the capitalist ("capitalist" in this context refers to a person who has capital, rather than a person who favors capitalism), and are sold by the workers on behalf of the capitalist or by the capitalist himself. The money from sales also becomes the property of the capitalist. The capitalist pays the workers a portion of this profit for their labor, pays other overhead costs, and keeps the rest. This profit may be used in a variety of ways, it may be consumed, or it may be used in pursuit of more profit such as by investing it in the development of new products or technological innovations, or expanding the business into new geographic territories. If more money is needed than the initial owners are willing or able to provide, the business may need to borrow a limited amount of extra money with a promise to pay it back with interest. In effect, it may rent more capital.
Profit
The pursuit and realization of profit is an essential characteristic of capitalism. Profit is derived by selling a product for more than the cost required to produce or acquire it. Some consider the pursuit of profit to be the essence of capitalism. Sociologist and economist, Max Weber, says that "capitalism is identical with the pursuit of profit, and forever renewed profit, by means of conscious, rational, capitalistic enterprise". However, it is not a unique characteristic for capitalism, some practiced profitable barter and monetary profit has been known since antiquity.
Opponents of capitalism often protest that private owners of capital do not remunerate laborers the full value of their production but keep a portion as profit, claiming this to be exploitative. However, defenders of capitalism argue that when a worker is paid the wage for which he agreed to work, there is no exploitation, especially in a free market where no one else is making an offer more desirable to the worker; that "the full value of a worker's production" is based on his work, not on how much profit is created, something that depends almost entirely on factors that are independent of the worker's performance; that profit is a critical measure of how much value is created by the production process; that the private owners are the ones who should decide how much of the profit is to be used to increase the compensation of the workers (which they often do, as bonuses); and that profit provides the capital for further growth and innovation.
Economic Growth
One of the primary objectives in a social system in which commerce and property have a central role is to promote the growth of capital. The standard measures of growth are Gross Domestic Product or GDP, capacity utilization, and 'standard of living'.
The ability of capitalist economies to increase and improve their stock of capital was central to the argument which Adam Smith advanced for a free market setting production, price and resource allocation. It has been argued that GDP per capita was essentially flat until the industrial revolution and the emergence of the capitalist economy, and that it has since increased rapidly in capitalist countries. It has also been argued that a higher GDP per capita promotes a higher standard of living, including the adequate or improved availability of food, housing, clothing, health care, reduced working hours and freedom from work for children and the elderly. These are reduced or unavailable if the GDP per capita is too low, so that most people are living a marginal existence.
Economic growth is, however, not universally viewed as an unequivocal good. The downside of such growth is referred to by economists as the 'externalization of costs'. Among other things, these effects include pollution, the disruption of traditional living patterns and cultures, the spread of pathogens, wars over resources or market access, and the creation of underclasses.
No matter how wealthy the richest capitalists are, it does not ensure the well-being of all the citizens. Such examples of this include the Hurricane Katrina crisis in New Orleans where the working class (a majority of them being African-American) were left without aid despite the US being the wealthiest country in the world at that time.
In defense of capitalism, liberal philosopher Isaiah Berlin has claimed that all of these ills are neither unique to capitalism, nor are they its inevitable consequences.
Critique of Inequality in Capitalism
It is reasonable to expect that some disparity in wealth and income among individuals would exist in a capitalist system as this is determined through market forces rather than by centralized governmental authorities. Some view a significant disparity and concentration of wealth to be problem and that such is endemic to capitalism, while others do not have such egalitarian concerns. Some opponents of capitalism assert that there should be no inequality in wealth and earnings among individuals commensurate to their inheritance, skills, abilities or efforts. Defenders of capitalism respond that since free market capitalism distributes wealth and earnings among individuals commensurate to their inheritance, skills, abilities and efforts, it provides inherent incentives for human beings tohone their skills, improve their abilities, and make strong efforts to meet the needs of each other, incentives that are missing or significantly less present in any other type of economic/political system.
Other critics argue that inequality may be necessary but that the distribution of wealth and earnings is unfair or immoral in capitalism. In the capitalist economies, the distributions of earnings and, especially, of wealth are concentrated and skewed to the right. In the US, the shares of earnings and wealth of the households in the top 1 percent of the corresponding distributions are 15 percent and 30 percent, respectively.
Some critics note that there are very few people who are twice as tall as average, or who can run twice as fast, or have twice as high an IQ. Some critics argue that the fact capitalism doesn't distribute w
In capitalist economies, a predominant proportion of productive capacity has belonged to companies, in the sense of for-profit organizations. This include many forms of organizations that existed in earlier economic systems, such as sole proprietorships and partnerships. Non-profit organizations existing in capitalism include cooperatives, credit unions and communes.
More unique to capitalism is the form of organization called corporation, which can be both for-profit and non-profit. This entity can act as a virtual person in many matters before the law. This gives some unique advantages to the owners, such as limited liability of the owners and perpetual lifetime beyond that of current owners.
A special form of corporation is a corporation owned by shareholders who can sell their shares in a market. One can view shares as converting company ownership into a commodity - the ownership rights are divided into units (the shares) for ease of trading in them. Such share trading first took place widely in Europe during the 17th century and continued to develop and spread thereafter. When company ownership is spread among many shareholders, the shareholders generally have votes in the exercise of authority over the company in proportion to the size of their share of ownership.
To a large degree, authority over productive capacity in capitalism has resided with the owners of companies. Within legal limits and the financial means available to them, the owners of each company can decide how it will operate. In larger companies, authority is usually delegated in a hierarchical or bureaucratic system of management.
Importantly, the owners receive some of the profits or proceeds generated by the company, sometimes in the form of dividends, sometimes from selling their ownership at higher price than their initial cost. They may also re-invest the profit in the company which may increase future profits and value of the company. They may also liquidate the company, selling all of the equipment, land, and other assets, and split the proceeds between them.
The price at which ownership of productive capacity sells is generally the maximum of either the net present value of the expected future stream of profits or the value of the assets, net of any obligations. There is therefore a financial incentive for owners to exercise their authority in ways that increase the productive capacity of what they own. Various owners are motivated to various degrees by this incentive – some give away a proportion of what they own, others seem very driven to increase their holdings. Nevertheless the incentive is always there, and it is credited by many as being a key aspect behind the remarkably consistent growth exhibited by capitalist economies. Meanwhile, some critics of capitalism claim that the incentive for the owners is exaggerated and that it results in the owners receiving money that rightfully belongs to the workers, while others point to the fact that the incentive only motivates owners to make a profit - something which may not necessarily result in a positive impact on society. Others note that in order to get a profit in a non-violent way, one must satisfy some need among other persons that they are willing to pay for. Also, most people in practice prefer to work for and buy products from for-profit organizations rather than to buy from or work for non-profit and communal production organizations which are legal in capitalist economies and which anyone can start or join.
When starting a business, the initial owners or investors typically provide some money (the capital) which is used by the business to buy or lease some means of production. For example, the enterprise may buy or lease a piece of land and a building; it may buy machinery and hire workers (labor-power), or the capitalist may provide the labor himself. The commodities produced by the workers become the property of the capitalist ("capitalist" in this context refers to a person who has capital, rather than a person who favors capitalism), and are sold by the workers on behalf of the capitalist or by the capitalist himself. The money from sales also becomes the property of the capitalist. The capitalist pays the workers a portion of this profit for their labor, pays other overhead costs, and keeps the rest. This profit may be used in a variety of ways, it may be consumed, or it may be used in pursuit of more profit such as by investing it in the development of new products or technological innovations, or expanding the business into new geographic territories. If more money is needed than the initial owners are willing or able to provide, the business may need to borrow a limited amount of extra money with a promise to pay it back with interest. In effect, it may rent more capital.
Profit
The pursuit and realization of profit is an essential characteristic of capitalism. Profit is derived by selling a product for more than the cost required to produce or acquire it. Some consider the pursuit of profit to be the essence of capitalism. Sociologist and economist, Max Weber, says that "capitalism is identical with the pursuit of profit, and forever renewed profit, by means of conscious, rational, capitalistic enterprise". However, it is not a unique characteristic for capitalism, some practiced profitable barter and monetary profit has been known since antiquity.
Opponents of capitalism often protest that private owners of capital do not remunerate laborers the full value of their production but keep a portion as profit, claiming this to be exploitative. However, defenders of capitalism argue that when a worker is paid the wage for which he agreed to work, there is no exploitation, especially in a free market where no one else is making an offer more desirable to the worker; that "the full value of a worker's production" is based on his work, not on how much profit is created, something that depends almost entirely on factors that are independent of the worker's performance; that profit is a critical measure of how much value is created by the production process; that the private owners are the ones who should decide how much of the profit is to be used to increase the compensation of the workers (which they often do, as bonuses); and that profit provides the capital for further growth and innovation.
Economic Growth
One of the primary objectives in a social system in which commerce and property have a central role is to promote the growth of capital. The standard measures of growth are Gross Domestic Product or GDP, capacity utilization, and 'standard of living'.
The ability of capitalist economies to increase and improve their stock of capital was central to the argument which Adam Smith advanced for a free market setting production, price and resource allocation. It has been argued that GDP per capita was essentially flat until the industrial revolution and the emergence of the capitalist economy, and that it has since increased rapidly in capitalist countries. It has also been argued that a higher GDP per capita promotes a higher standard of living, including the adequate or improved availability of food, housing, clothing, health care, reduced working hours and freedom from work for children and the elderly. These are reduced or unavailable if the GDP per capita is too low, so that most people are living a marginal existence.
Economic growth is, however, not universally viewed as an unequivocal good. The downside of such growth is referred to by economists as the 'externalization of costs'. Among other things, these effects include pollution, the disruption of traditional living patterns and cultures, the spread of pathogens, wars over resources or market access, and the creation of underclasses.
No matter how wealthy the richest capitalists are, it does not ensure the well-being of all the citizens. Such examples of this include the Hurricane Katrina crisis in New Orleans where the working class (a majority of them being African-American) were left without aid despite the US being the wealthiest country in the world at that time.
In defense of capitalism, liberal philosopher Isaiah Berlin has claimed that all of these ills are neither unique to capitalism, nor are they its inevitable consequences.
Critique of Inequality in Capitalism
It is reasonable to expect that some disparity in wealth and income among individuals would exist in a capitalist system as this is determined through market forces rather than by centralized governmental authorities. Some view a significant disparity and concentration of wealth to be problem and that such is endemic to capitalism, while others do not have such egalitarian concerns. Some opponents of capitalism assert that there should be no inequality in wealth and earnings among individuals commensurate to their inheritance, skills, abilities or efforts. Defenders of capitalism respond that since free market capitalism distributes wealth and earnings among individuals commensurate to their inheritance, skills, abilities and efforts, it provides inherent incentives for human beings tohone their skills, improve their abilities, and make strong efforts to meet the needs of each other, incentives that are missing or significantly less present in any other type of economic/political system.
Other critics argue that inequality may be necessary but that the distribution of wealth and earnings is unfair or immoral in capitalism. In the capitalist economies, the distributions of earnings and, especially, of wealth are concentrated and skewed to the right. In the US, the shares of earnings and wealth of the households in the top 1 percent of the corresponding distributions are 15 percent and 30 percent, respectively.
Some critics note that there are very few people who are twice as tall as average, or who can run twice as fast, or have twice as high an IQ. Some critics argue that the fact capitalism doesn't distribute w
5000/5000
Приватне підприємство
у капіталістичну економіку, переважаючим Питома потужність належав до компаній, в тому сенсі, комерційних організацій. Це включає багато форм організації, які існували в раніше економічних систем, таких як турагенти та партнерських відносин. Некомерційних організацій, які існують у капіталізм включають кооперативи, кредитні спілки та комун.
Більш унікальним капіталізм є формою організації під назвою корпорації, яка може бути комерційних та некомерційних. Ця сутність можуть виступати в якості віртуального людина в багатьох питаннях перед законом. Це дає деякі унікальні переваги власникам, таких як обмежена відповідальність власників і вічне життя пам'яті за межі поточних власників.
Особлива форма корпорації — корпорація, що належать акціонеру, які можуть продавати свої акції на ринку. Один можна переглянути акцій як перетворення власності компанії в товар - прав власності діляться на підрозділи (акцій) для зручності в них торгівлі. Такі частка вперше відбулася широко в Європі під час 17-го століття торгівельно -продовжувала розвиватися і поширюватися після цього. Коли компанія власності поширюється серед багатьох акціонерів, акціонери як правило, мають голосів у здійсненні владу над компанією, пропорційно до розміру їх частка власності.
в значній мірі владу над виробничого потенціалу в капіталізм проживав з власниками компаній. В рамках правові обмеження і фінансових коштів, які доступні на них, власники кожна компанія може вирішити, як це буде працювати. У великих компаній, повноваження зазвичай делеговані до ієрархічної або бюрократичної системи управління.
важливо, власники отримують деякі з доходів або доходів, які генеруються компанією, іноді у вигляді дивідендів, іноді з продажем власності вищою ціною, ніж їх первісної вартості. Вони також можуть повторно інвестувати прибутку в компанії, яка може збільшити майбутніх прибутків і вартості компанії. Вони можуть також ліквідацію товариства, реалізуючи всю устаткування, землі та інші активи і поділити виручку між ними.
Ціна продає виробничого потенціалу власності, як правило, більше або чистий поточної вартості очікуваного майбутнього потоку прибутку або вартість активів, чистої будь-яких зобов'язань. Існує тому фінансових стимулів для власників здійснюють свої повноваження, таким чином, щоб збільшити потужність те, що їм належать. Різні власників мотивовані до різних ступенів ця стимулююча – деякі віддати частку те, що вони володіють, інші, схоже, дуже орієнтованих збільшити їх холдингів. Тим не менш стимул завжди там, і це очолили багато хто є ключовим аспектом позаду напрочуд послідовним зростання виставлені капіталістичну економіку. Водночас, Деякі критики капіталізм стверджують, що перебільшені стимулом для власників, і що це призводить до власників отримання грошей, що по праву належить до працівників, у той час як інші вказують на той факт, що стимул тільки мотивує власників, щоб отримати прибуток - те, що не обов'язково призвести позитивний вплив на суспільство. Інші, зверніть увагу, що для того, щоб отримати прибуток в ненасильницький спосіб, один повинен відповідати деякі необхідності серед інших осіб, що вони готові платити за. Крім того, Більшість людей на практиці воліють працювати для і купити продукти від комерційних організацій, а не купувати або працювати для неприбуткових та комунальних виробництва організацій, які є легальним в капіталістичну економіку, і яких кожен може почати або приєднатися.
після запуску бізнесу, початковий власників або інвесторів зазвичай має деякі гроші (столиця), що використовується бізнес для придбання або оренди деякі засоби виробництва. Наприклад, підприємства можуть придбання або оренди шматок землі та будівництво; Він може купити машин і наймати працівників (праці потужності), або на капіталіст може надати праці, сам. Товарів, вироблених робочі стає власністю в капіталістичному ("капіталістичної" у цьому контексті відноситься до людини, яка має капітал, а не людина, яка сприяє капіталізм) і продаються за працівників від імені в капіталістичному або капіталіст, сам. Кошти з продажу також стає власністю в капіталістичному. Капіталістичні Пеї робітників частину цей прибуток за їх праці, платить інших накладні витрати і тримає решту. Цей прибуток можуть бути використані в різних напрямках, він може бути споживається або можуть бути використані в гонитві за більше прибутку, наприклад, за рахунок інвестицій в розвиток нових продуктів або технологічних інновацій, або розширення бізнесу в нових географічних територій. Якщо більше гроші потрібні готова або не може забезпечити, ніж початковий власників, бізнес може знадобитися запозичувати обмежена кількість зайвих грошей з обіцяють виплатити він з інтересом. По суті, він може взяти напрокат більше капіталу.
прибуток
переслідування і реалізації прибутку є необхідним характеристика капіталізму. Прибуток, отримані з продажами товарів більше, ніж вартість повинні виробляти або його придбання. Деякі вважають, що в гонитві за прибутком суть капіталізму. Соціолог та економіст, Макса Вебера, каже, що "капіталізм є ідентичним з гонитві за прибутком і назавжди-відновив прибутку, за допомогою свідомим, раціональний, капіталістичні підприємство". Тим не менш, не унікальною характеристикою для капіталізму, деякі практикується вигідно бартеру і грошова прибуток були відомі з глибокої давнини.
опонентів капіталізму часто протест що приватними власниками капіталу не remunerate робітників на повну вартість їх виробництва, але фіксація відображення частини як прибуток, стверджуючи, що це буде експлуататорської. Тим не менш, Захисники капіталізму стверджують, що, коли працівник виплачується заробітна плата, для яких він погодився на роботу, немає не експлуатації, особливо у вільний ринок, де ніхто ще не робить пропозицію більш бажаним для працівника; створюється "на повну вартість виробництва працівникові," базується на його роботу, не на скільки прибутку, те, що майже повністю залежить від факторів, які не залежать від продуктивності працівника; що прибутку є критичним мірою скільки значення створюється шляхом виробничого процесу; що приватними власниками є ті, які необхідно вирішити, скільки прибутку, щоб бути використані для розширення компенсації робітникам, (які вони часто роблять, як бонусів); та що прибутку столиці для подальшого зростання і інновацій.
економічного зростання
однією з головних цілей в соціальній системі, в якій комерції та власності повинні центральну роль – сприяти зростання капіталу. Стандартний заходи зростання є валового внутрішнього продукту або ВВП ємність утилізації та 'життя'.
Здатність капіталістичну економіку, щоб збільшити і поліпшити свої акції капіталу є центральним аргумент, який Адама Сміта розширений для вільного ринку настройку виробництва, Ціна та ресурс виділення. Було висловлено, що ВВП на душу населення була по суті плоскі до промислової революції і появою капіталістичної економіки, і що він має з тих пір швидко збільшується у капіталістичних країн. Він також стверджував, що високий ВВП на душу населення сприяє за високий рівень життя, включаючи адекватної або поліпшення доступності продовольства, житла, одягу, охорони здоров'я, зниження розклад роботи і свободу від праці для дітей та людей похилого віку. Це зниження або недоступний, якщо ВВП на душу населення є занадто низьким, так що більшості людей, що живуть маргінальні існування.
економічного зростання Однак, не універсально розглядається як однозначно гарний. Недолік такого зростання називається економісти externalization витрати. Серед іншого ці ефекти включають забруднення, порушення моделей традиційної життя і культури, поширення патогенів, війни над ресурсами або ринку доступу, і створення underclasses.
незалежно від того, як багатих найбагатших капіталісти, вона не забезпечує добробуту всіх громадян. Такі це прикладами криза урагану "Катріна" в Новому Орлеані де робітничого класу (більшість з них будучи афро-американських) залишилися без допомоги США, будучи найбагатших країн у світі, у той час, незважаючи.
На захист капіталізму, ліберальна філософ Ісая Берлін стверджує, що всі ці біди є ні унікальний капіталізм, і вони його неминучим наслідки.
критика нерівність в капіталізм
Це підстава сподіватись, що деякі невідповідність в багатства і доходів серед осіб буде існувати в капіталістичної системи, як це визначається через ринкові сили, а не централізоване урядовими органами. Деякі розглядають істотних відмінностей і концентрації багатства бути проблема і що так воно є ендеміком капіталізму, у той час як інші не мають такі егалітарної побоювання. Деякі противники капіталізму стверджують, що не повинно бути не нерівність в багатства і доходів серед осіб пропорційно до їх спадкування, навички, здібності чи зусилля. Захисники капіталізму відповісти, що так як вільний ринок капіталізм розподіляє багатства і доходів серед осіб пропорційно до їх спадкування, умінь і навичок, зусиль, Готель пропонує гостям властиві стимули для людської істоти tohone свої навички, поліпшити свої здібності і зробити серйозні зусилля, щоб задовольнити потреби один від одного, відсутні або значно менший стимули представити в будь-які інші види економічної/політичної системи.
інші критики стверджують, що нерівність можуть виявитися необхідними, але що розподіл багатства і доходів є несправедливих або аморальним капіталізму. У капіталістичну економіку дистрибутивів заробітку і, особливо, багатство зосереджена і нахил праворуч. У США, частка доходів і багатства домогосподарств у верхній 1 відсоток відповідних дистрибутивів є 15 відсотків і 30 відсотків, відповідно.
деякі критики відзначають, що там дуже мало людей, які в два рази як високий, як середнє, або хто може запустити удвічі швидше, або два рази вище, IQ. Деякі критики стверджують, що капіталізм факт не розповсюджувати w
у капіталістичну економіку, переважаючим Питома потужність належав до компаній, в тому сенсі, комерційних організацій. Це включає багато форм організації, які існували в раніше економічних систем, таких як турагенти та партнерських відносин. Некомерційних організацій, які існують у капіталізм включають кооперативи, кредитні спілки та комун.
Більш унікальним капіталізм є формою організації під назвою корпорації, яка може бути комерційних та некомерційних. Ця сутність можуть виступати в якості віртуального людина в багатьох питаннях перед законом. Це дає деякі унікальні переваги власникам, таких як обмежена відповідальність власників і вічне життя пам'яті за межі поточних власників.
Особлива форма корпорації — корпорація, що належать акціонеру, які можуть продавати свої акції на ринку. Один можна переглянути акцій як перетворення власності компанії в товар - прав власності діляться на підрозділи (акцій) для зручності в них торгівлі. Такі частка вперше відбулася широко в Європі під час 17-го століття торгівельно -продовжувала розвиватися і поширюватися після цього. Коли компанія власності поширюється серед багатьох акціонерів, акціонери як правило, мають голосів у здійсненні владу над компанією, пропорційно до розміру їх частка власності.
в значній мірі владу над виробничого потенціалу в капіталізм проживав з власниками компаній. В рамках правові обмеження і фінансових коштів, які доступні на них, власники кожна компанія може вирішити, як це буде працювати. У великих компаній, повноваження зазвичай делеговані до ієрархічної або бюрократичної системи управління.
важливо, власники отримують деякі з доходів або доходів, які генеруються компанією, іноді у вигляді дивідендів, іноді з продажем власності вищою ціною, ніж їх первісної вартості. Вони також можуть повторно інвестувати прибутку в компанії, яка може збільшити майбутніх прибутків і вартості компанії. Вони можуть також ліквідацію товариства, реалізуючи всю устаткування, землі та інші активи і поділити виручку між ними.
Ціна продає виробничого потенціалу власності, як правило, більше або чистий поточної вартості очікуваного майбутнього потоку прибутку або вартість активів, чистої будь-яких зобов'язань. Існує тому фінансових стимулів для власників здійснюють свої повноваження, таким чином, щоб збільшити потужність те, що їм належать. Різні власників мотивовані до різних ступенів ця стимулююча – деякі віддати частку те, що вони володіють, інші, схоже, дуже орієнтованих збільшити їх холдингів. Тим не менш стимул завжди там, і це очолили багато хто є ключовим аспектом позаду напрочуд послідовним зростання виставлені капіталістичну економіку. Водночас, Деякі критики капіталізм стверджують, що перебільшені стимулом для власників, і що це призводить до власників отримання грошей, що по праву належить до працівників, у той час як інші вказують на той факт, що стимул тільки мотивує власників, щоб отримати прибуток - те, що не обов'язково призвести позитивний вплив на суспільство. Інші, зверніть увагу, що для того, щоб отримати прибуток в ненасильницький спосіб, один повинен відповідати деякі необхідності серед інших осіб, що вони готові платити за. Крім того, Більшість людей на практиці воліють працювати для і купити продукти від комерційних організацій, а не купувати або працювати для неприбуткових та комунальних виробництва організацій, які є легальним в капіталістичну економіку, і яких кожен може почати або приєднатися.
після запуску бізнесу, початковий власників або інвесторів зазвичай має деякі гроші (столиця), що використовується бізнес для придбання або оренди деякі засоби виробництва. Наприклад, підприємства можуть придбання або оренди шматок землі та будівництво; Він може купити машин і наймати працівників (праці потужності), або на капіталіст може надати праці, сам. Товарів, вироблених робочі стає власністю в капіталістичному ("капіталістичної" у цьому контексті відноситься до людини, яка має капітал, а не людина, яка сприяє капіталізм) і продаються за працівників від імені в капіталістичному або капіталіст, сам. Кошти з продажу також стає власністю в капіталістичному. Капіталістичні Пеї робітників частину цей прибуток за їх праці, платить інших накладні витрати і тримає решту. Цей прибуток можуть бути використані в різних напрямках, він може бути споживається або можуть бути використані в гонитві за більше прибутку, наприклад, за рахунок інвестицій в розвиток нових продуктів або технологічних інновацій, або розширення бізнесу в нових географічних територій. Якщо більше гроші потрібні готова або не може забезпечити, ніж початковий власників, бізнес може знадобитися запозичувати обмежена кількість зайвих грошей з обіцяють виплатити він з інтересом. По суті, він може взяти напрокат більше капіталу.
прибуток
переслідування і реалізації прибутку є необхідним характеристика капіталізму. Прибуток, отримані з продажами товарів більше, ніж вартість повинні виробляти або його придбання. Деякі вважають, що в гонитві за прибутком суть капіталізму. Соціолог та економіст, Макса Вебера, каже, що "капіталізм є ідентичним з гонитві за прибутком і назавжди-відновив прибутку, за допомогою свідомим, раціональний, капіталістичні підприємство". Тим не менш, не унікальною характеристикою для капіталізму, деякі практикується вигідно бартеру і грошова прибуток були відомі з глибокої давнини.
опонентів капіталізму часто протест що приватними власниками капіталу не remunerate робітників на повну вартість їх виробництва, але фіксація відображення частини як прибуток, стверджуючи, що це буде експлуататорської. Тим не менш, Захисники капіталізму стверджують, що, коли працівник виплачується заробітна плата, для яких він погодився на роботу, немає не експлуатації, особливо у вільний ринок, де ніхто ще не робить пропозицію більш бажаним для працівника; створюється "на повну вартість виробництва працівникові," базується на його роботу, не на скільки прибутку, те, що майже повністю залежить від факторів, які не залежать від продуктивності працівника; що прибутку є критичним мірою скільки значення створюється шляхом виробничого процесу; що приватними власниками є ті, які необхідно вирішити, скільки прибутку, щоб бути використані для розширення компенсації робітникам, (які вони часто роблять, як бонусів); та що прибутку столиці для подальшого зростання і інновацій.
економічного зростання
однією з головних цілей в соціальній системі, в якій комерції та власності повинні центральну роль – сприяти зростання капіталу. Стандартний заходи зростання є валового внутрішнього продукту або ВВП ємність утилізації та 'життя'.
Здатність капіталістичну економіку, щоб збільшити і поліпшити свої акції капіталу є центральним аргумент, який Адама Сміта розширений для вільного ринку настройку виробництва, Ціна та ресурс виділення. Було висловлено, що ВВП на душу населення була по суті плоскі до промислової революції і появою капіталістичної економіки, і що він має з тих пір швидко збільшується у капіталістичних країн. Він також стверджував, що високий ВВП на душу населення сприяє за високий рівень життя, включаючи адекватної або поліпшення доступності продовольства, житла, одягу, охорони здоров'я, зниження розклад роботи і свободу від праці для дітей та людей похилого віку. Це зниження або недоступний, якщо ВВП на душу населення є занадто низьким, так що більшості людей, що живуть маргінальні існування.
економічного зростання Однак, не універсально розглядається як однозначно гарний. Недолік такого зростання називається економісти externalization витрати. Серед іншого ці ефекти включають забруднення, порушення моделей традиційної життя і культури, поширення патогенів, війни над ресурсами або ринку доступу, і створення underclasses.
незалежно від того, як багатих найбагатших капіталісти, вона не забезпечує добробуту всіх громадян. Такі це прикладами криза урагану "Катріна" в Новому Орлеані де робітничого класу (більшість з них будучи афро-американських) залишилися без допомоги США, будучи найбагатших країн у світі, у той час, незважаючи.
На захист капіталізму, ліберальна філософ Ісая Берлін стверджує, що всі ці біди є ні унікальний капіталізм, і вони його неминучим наслідки.
критика нерівність в капіталізм
Це підстава сподіватись, що деякі невідповідність в багатства і доходів серед осіб буде існувати в капіталістичної системи, як це визначається через ринкові сили, а не централізоване урядовими органами. Деякі розглядають істотних відмінностей і концентрації багатства бути проблема і що так воно є ендеміком капіталізму, у той час як інші не мають такі егалітарної побоювання. Деякі противники капіталізму стверджують, що не повинно бути не нерівність в багатства і доходів серед осіб пропорційно до їх спадкування, навички, здібності чи зусилля. Захисники капіталізму відповісти, що так як вільний ринок капіталізм розподіляє багатства і доходів серед осіб пропорційно до їх спадкування, умінь і навичок, зусиль, Готель пропонує гостям властиві стимули для людської істоти tohone свої навички, поліпшити свої здібності і зробити серйозні зусилля, щоб задовольнити потреби один від одного, відсутні або значно менший стимули представити в будь-які інші види економічної/політичної системи.
інші критики стверджують, що нерівність можуть виявитися необхідними, але що розподіл багатства і доходів є несправедливих або аморальним капіталізму. У капіталістичну економіку дистрибутивів заробітку і, особливо, багатство зосереджена і нахил праворуч. У США, частка доходів і багатства домогосподарств у верхній 1 відсоток відповідних дистрибутивів є 15 відсотків і 30 відсотків, відповідно.
деякі критики відзначають, що там дуже мало людей, які в два рази як високий, як середнє, або хто може запустити удвічі швидше, або два рази вище, IQ. Деякі критики стверджують, що капіталізм факт не розповсюджувати w
переводится, пожалуйста, подождите..
Private Enterprise
In capitalist economies, a predominant proportion of productive capacity has belonged to companies, in the sense of for-profit organizations. This include many forms of organizations that existed in earlier economic systems, such as sole proprietorships and partnerships. Non-profit organizations existing in capitalism include cooperatives, credit unions and communes.
More unique to capitalism is the form of organization called corporation, which can be both for-profit and non-profit. This entity can act as a virtual person in many matters before the law. This gives some unique advantages to the owners, such as limited liability of the owners and perpetual lifetime beyond that of current owners.
A special form of corporation is a corporation owned by shareholders who can sell their shares in a market. One can view shares as converting company ownership into a commodity - the ownership rights are divided into units (the shares) for ease of trading in them. Such share trading first took place widely in Europe during the 17th century and continued to develop and spread thereafter. When company ownership is spread among many shareholders, the shareholders generally have votes in the exercise of authority over the company in proportion to the size of their share of ownership.
To a large degree, authority over productive capacity in capitalism has resided with the owners of companies. Within legal limits and the financial means available to them, the owners of each company can decide how it will operate. In larger companies, authority is usually delegated in a hierarchical or bureaucratic system of management.
Importantly, the owners receive some of the profits or proceeds generated by the company, sometimes in the form of dividends, sometimes from selling their ownership at higher price than their initial cost. They may also re-invest the profit in the company which may increase future profits and value of the company. They may also liquidate the company, selling all of the equipment, land, and other assets, and split the proceeds between them.
The price at which ownership of productive capacity sells is generally the maximum of either the net present value of the expected future stream of profits or the value of the assets, net of any obligations. There is therefore a financial incentive for owners to exercise their authority in ways that increase the productive capacity of what they own. Various owners are motivated to various degrees by this incentive – some give away a proportion of what they own, others seem very driven to increase their holdings. Nevertheless the incentive is always there, and it is credited by many as being a key aspect behind the remarkably consistent growth exhibited by capitalist economies. Meanwhile, some critics of capitalism claim that the incentive for the owners is exaggerated and that it results in the owners receiving money that rightfully belongs to the workers, while others point to the fact that the incentive only motivates owners to make a profit - something which may not necessarily result in a positive impact on society. Others note that in order to get a profit in a non-violent way, one must satisfy some need among other persons that they are willing to pay for. Also, most people in practice prefer to work for and buy products from for-profit organizations rather than to buy from or work for non-profit and communal production organizations which are legal in capitalist economies and which anyone can start or join.
When starting a business, the initial owners or investors typically provide some money (the capital) which is used by the business to buy or lease some means of production. For example, the enterprise may buy or lease a piece of land and a building; it may buy machinery and hire workers (labor-power), or the capitalist may provide the labor himself. The commodities produced by the workers become the property of the capitalist ("capitalist" in this context refers to a person who has capital, rather than a person who favors capitalism), and are sold by the workers on behalf of the capitalist or by the capitalist himself. The money from sales also becomes the property of the capitalist. The capitalist pays the workers a portion of this profit for their labor, pays other overhead costs, and keeps the rest. This profit may be used in a variety of ways, it may be consumed, or it may be used in pursuit of more profit such as by investing it in the development of new products or technological innovations, or expanding the business into new geographic territories. If more money is needed than the initial owners are willing or able to provide, the business may need to borrow a limited amount of extra money with a promise to pay it back with interest. In effect, it may rent more capital.
Profit
The pursuit and realization of profit is an essential characteristic of capitalism. Profit is derived by selling a product for more than the cost required to produce or acquire it. Some consider the pursuit of profit to be the essence of capitalism. Sociologist and economist, Max Weber, says that "capitalism is identical with the pursuit of profit, and forever renewed profit, by means of conscious, rational, capitalistic enterprise". However, it is not a unique characteristic for capitalism, some practiced profitable barter and monetary profit has been known since antiquity.
Opponents of capitalism often protest that private owners of capital do not remunerate laborers the full value of their production but keep a portion as profit, claiming this to be exploitative. However, defenders of capitalism argue that when a worker is paid the wage for which he agreed to work, there is no exploitation, especially in a free market where no one else is making an offer more desirable to the worker; that "the full value of a worker's production" is based on his work, not on how much profit is created, something that depends almost entirely on factors that are independent of the worker's performance; that profit is a critical measure of how much value is created by the production process; that the private owners are the ones who should decide how much of the profit is to be used to increase the compensation of the workers (which they often do, as bonuses); and that profit provides the capital for further growth and innovation.
Economic Growth
One of the primary objectives in a social system in which commerce and property have a central role is to promote the growth of capital. The standard measures of growth are Gross Domestic Product or GDP, capacity utilization, and 'standard of living'.
The ability of capitalist economies to increase and improve their stock of capital was central to the argument which Adam Smith advanced for a free market setting production, price and resource allocation. It has been argued that GDP per capita was essentially flat until the industrial revolution and the emergence of the capitalist economy, and that it has since increased rapidly in capitalist countries. It has also been argued that a higher GDP per capita promotes a higher standard of living, including the adequate or improved availability of food, housing, clothing, health care, reduced working hours and freedom from work for children and the elderly. These are reduced or unavailable if the GDP per capita is too low, so that most people are living a marginal existence.
Economic growth is, however, not universally viewed as an unequivocal good. The downside of such growth is referred to by economists as the 'externalization of costs'. Among other things, these effects include pollution, the disruption of traditional living patterns and cultures, the spread of pathogens, wars over resources or market access, and the creation of underclasses.
No matter how wealthy the richest capitalists are, it does not ensure the well-being of all the citizens. Such examples of this include the Hurricane Katrina crisis in New Orleans where the working class (a majority of them being African-American) were left without aid despite the US being the wealthiest country in the world at that time.
In defense of capitalism, liberal philosopher Isaiah Berlin has claimed that all of these ills are neither unique to capitalism, nor are they its inevitable consequences.
Critique of Inequality in Capitalism
It is reasonable to expect that some disparity in wealth and income among individuals would exist in a capitalist system as this is determined through market forces rather than by centralized governmental authorities. Some view a significant disparity and concentration of wealth to be problem and that such is endemic to capitalism, while others do not have such egalitarian concerns. Some opponents of capitalism assert that there should be no inequality in wealth and earnings among individuals commensurate to their inheritance, skills, abilities or efforts. Defenders of capitalism respond that since free market capitalism distributes wealth and earnings among individuals commensurate to their inheritance, skills, abilities and efforts, it provides inherent incentives for human beings tohone their skills, improve their abilities, and make strong efforts to meet the needs of each other, incentives that are missing or significantly less present in any other type of economic/political system.
Other critics argue that inequality may be necessary but that the distribution of wealth and earnings is unfair or immoral in capitalism. In the capitalist economies, the distributions of earnings and, especially, of wealth are concentrated and skewed to the right. In the US, the shares of earnings and wealth of the households in the top 1 percent of the corresponding distributions are 15 percent and 30 percent, respectively.
Some critics note that there are very few people who are twice as tall as average, or who can run twice as fast, or have twice as high an IQ. Some critics argue that the fact capitalism doesn't distribute w
In capitalist economies, a predominant proportion of productive capacity has belonged to companies, in the sense of for-profit organizations. This include many forms of organizations that existed in earlier economic systems, such as sole proprietorships and partnerships. Non-profit organizations existing in capitalism include cooperatives, credit unions and communes.
More unique to capitalism is the form of organization called corporation, which can be both for-profit and non-profit. This entity can act as a virtual person in many matters before the law. This gives some unique advantages to the owners, such as limited liability of the owners and perpetual lifetime beyond that of current owners.
A special form of corporation is a corporation owned by shareholders who can sell their shares in a market. One can view shares as converting company ownership into a commodity - the ownership rights are divided into units (the shares) for ease of trading in them. Such share trading first took place widely in Europe during the 17th century and continued to develop and spread thereafter. When company ownership is spread among many shareholders, the shareholders generally have votes in the exercise of authority over the company in proportion to the size of their share of ownership.
To a large degree, authority over productive capacity in capitalism has resided with the owners of companies. Within legal limits and the financial means available to them, the owners of each company can decide how it will operate. In larger companies, authority is usually delegated in a hierarchical or bureaucratic system of management.
Importantly, the owners receive some of the profits or proceeds generated by the company, sometimes in the form of dividends, sometimes from selling their ownership at higher price than their initial cost. They may also re-invest the profit in the company which may increase future profits and value of the company. They may also liquidate the company, selling all of the equipment, land, and other assets, and split the proceeds between them.
The price at which ownership of productive capacity sells is generally the maximum of either the net present value of the expected future stream of profits or the value of the assets, net of any obligations. There is therefore a financial incentive for owners to exercise their authority in ways that increase the productive capacity of what they own. Various owners are motivated to various degrees by this incentive – some give away a proportion of what they own, others seem very driven to increase their holdings. Nevertheless the incentive is always there, and it is credited by many as being a key aspect behind the remarkably consistent growth exhibited by capitalist economies. Meanwhile, some critics of capitalism claim that the incentive for the owners is exaggerated and that it results in the owners receiving money that rightfully belongs to the workers, while others point to the fact that the incentive only motivates owners to make a profit - something which may not necessarily result in a positive impact on society. Others note that in order to get a profit in a non-violent way, one must satisfy some need among other persons that they are willing to pay for. Also, most people in practice prefer to work for and buy products from for-profit organizations rather than to buy from or work for non-profit and communal production organizations which are legal in capitalist economies and which anyone can start or join.
When starting a business, the initial owners or investors typically provide some money (the capital) which is used by the business to buy or lease some means of production. For example, the enterprise may buy or lease a piece of land and a building; it may buy machinery and hire workers (labor-power), or the capitalist may provide the labor himself. The commodities produced by the workers become the property of the capitalist ("capitalist" in this context refers to a person who has capital, rather than a person who favors capitalism), and are sold by the workers on behalf of the capitalist or by the capitalist himself. The money from sales also becomes the property of the capitalist. The capitalist pays the workers a portion of this profit for their labor, pays other overhead costs, and keeps the rest. This profit may be used in a variety of ways, it may be consumed, or it may be used in pursuit of more profit such as by investing it in the development of new products or technological innovations, or expanding the business into new geographic territories. If more money is needed than the initial owners are willing or able to provide, the business may need to borrow a limited amount of extra money with a promise to pay it back with interest. In effect, it may rent more capital.
Profit
The pursuit and realization of profit is an essential characteristic of capitalism. Profit is derived by selling a product for more than the cost required to produce or acquire it. Some consider the pursuit of profit to be the essence of capitalism. Sociologist and economist, Max Weber, says that "capitalism is identical with the pursuit of profit, and forever renewed profit, by means of conscious, rational, capitalistic enterprise". However, it is not a unique characteristic for capitalism, some practiced profitable barter and monetary profit has been known since antiquity.
Opponents of capitalism often protest that private owners of capital do not remunerate laborers the full value of their production but keep a portion as profit, claiming this to be exploitative. However, defenders of capitalism argue that when a worker is paid the wage for which he agreed to work, there is no exploitation, especially in a free market where no one else is making an offer more desirable to the worker; that "the full value of a worker's production" is based on his work, not on how much profit is created, something that depends almost entirely on factors that are independent of the worker's performance; that profit is a critical measure of how much value is created by the production process; that the private owners are the ones who should decide how much of the profit is to be used to increase the compensation of the workers (which they often do, as bonuses); and that profit provides the capital for further growth and innovation.
Economic Growth
One of the primary objectives in a social system in which commerce and property have a central role is to promote the growth of capital. The standard measures of growth are Gross Domestic Product or GDP, capacity utilization, and 'standard of living'.
The ability of capitalist economies to increase and improve their stock of capital was central to the argument which Adam Smith advanced for a free market setting production, price and resource allocation. It has been argued that GDP per capita was essentially flat until the industrial revolution and the emergence of the capitalist economy, and that it has since increased rapidly in capitalist countries. It has also been argued that a higher GDP per capita promotes a higher standard of living, including the adequate or improved availability of food, housing, clothing, health care, reduced working hours and freedom from work for children and the elderly. These are reduced or unavailable if the GDP per capita is too low, so that most people are living a marginal existence.
Economic growth is, however, not universally viewed as an unequivocal good. The downside of such growth is referred to by economists as the 'externalization of costs'. Among other things, these effects include pollution, the disruption of traditional living patterns and cultures, the spread of pathogens, wars over resources or market access, and the creation of underclasses.
No matter how wealthy the richest capitalists are, it does not ensure the well-being of all the citizens. Such examples of this include the Hurricane Katrina crisis in New Orleans where the working class (a majority of them being African-American) were left without aid despite the US being the wealthiest country in the world at that time.
In defense of capitalism, liberal philosopher Isaiah Berlin has claimed that all of these ills are neither unique to capitalism, nor are they its inevitable consequences.
Critique of Inequality in Capitalism
It is reasonable to expect that some disparity in wealth and income among individuals would exist in a capitalist system as this is determined through market forces rather than by centralized governmental authorities. Some view a significant disparity and concentration of wealth to be problem and that such is endemic to capitalism, while others do not have such egalitarian concerns. Some opponents of capitalism assert that there should be no inequality in wealth and earnings among individuals commensurate to their inheritance, skills, abilities or efforts. Defenders of capitalism respond that since free market capitalism distributes wealth and earnings among individuals commensurate to their inheritance, skills, abilities and efforts, it provides inherent incentives for human beings tohone their skills, improve their abilities, and make strong efforts to meet the needs of each other, incentives that are missing or significantly less present in any other type of economic/political system.
Other critics argue that inequality may be necessary but that the distribution of wealth and earnings is unfair or immoral in capitalism. In the capitalist economies, the distributions of earnings and, especially, of wealth are concentrated and skewed to the right. In the US, the shares of earnings and wealth of the households in the top 1 percent of the corresponding distributions are 15 percent and 30 percent, respectively.
Some critics note that there are very few people who are twice as tall as average, or who can run twice as fast, or have twice as high an IQ. Some critics argue that the fact capitalism doesn't distribute w
переводится, пожалуйста, подождите..
Приватні Enterprise
in капіталістичні економіка, переважна пропорція продуктивної потужності належала компаніям, у сенсі для-вигоди організації. Це включають багато форм організацій що існувало у більш ранні економічні системи, наприклад єдині власність та товариства. Безприбуткові організації існуючі у капіталізмі включають кооперативи, кредит союзи та общини.
Більше унікальний до капіталізму являє собою форму організації закликана корпорація, котрий може бути і для-вигоди і неприбуткової. Це entity може діяти як дійсна особа у багато матеріалів перед законом. Це дає деякі унікальні переваги власникам, наприклад обмеженій відповідальності власників та вічної тривалості життя поза що поточних власників.
Спеціальна форма корпорації є корпорація володіла акціонерами що можуть продати їхні акції у ринку. кожний може розглянути акції як перетворююче володіння компанії у товар - володіння права діляться у одиниці (акції) для легкості торгуючої у них. Така акція торгуюча спочатку мала місце широко у Європі під час 17 віку та продовжувалася розробити та розповсюджувалася з цього часу.Коли володіння компанії розповсюджується серед багато акціонерів, акціонери звичайно голосує у вправі авторитету над компанією пропорційно до величини їхньої акції володіння.
До великого ступеня, авторитет над продуктивною потужністю у капіталізмі проживав з власниками компаній. В межах правових меж та фінансових засобів наявних їм,Власники кожної компанії можуть вирішити як йому будуть працювати. У більших компаніях, авторитет звичайно делегується у hierarchical або бюрократичній системі управління.
Важливо, власники отримують деякі з вигод або прибутків породжених компанією, інколи у вигляді дивідендів, інколи з продаючого їхнього володіння у вищій ціні ніж їхня вихідна вартість.Вони можуть також повторно інвестувати вигоду у компанії котрий може збільшити майбутнє вигоди та величина компанії. Вони можуть також ліквідувати компанію, продаж весь устаткування, земля, та інше майно, та розколювало прибутки між ними.
Ціна у котрій володіння продуктивної потужності продається звичайно максимум будь-якої сітки нинішня величина очікуваного майбутнього потоку вигод або величини майна, сітки будь-яких зобов'язань. Є тому фінансовий стимул для власників здійснити їхній авторитет у шляхах що збільшення продуктивна потужність що вони володіють.Різноманітні власники motivated до різноманітних ступенів цим стимулом – деяким віддають пропорцію що вони володіють, інші здаються дуже загнані щоб збільшити їхні внески. Але стимул завжди там, та це довіряється багато тому що будучи ключовим аспектом позаду remarkably стійкого росту виставленого капіталістичними економікою. Тим часом,Деякий critics претензії капіталізму що стимул для власників перебільшується та що це призводить до власників приймаючі гроші що законно належить працівникам, в той час, як пункт інших до того факту, що стимулу тільки motivates власники зробити вигоду - щось котрий не може обов'язково призводити до позитивного впливу на суспільстві.Інші примітка що аби отримати вигоду у не-насильницькому шляху, кожний повинен задовольнити деяку потребу серед інших осіб що вони є бажаючі платити за. Також,Найбільш люди у практиці віддають перевагу попрацювати для та купують продукти з для-вигоди організації а не щоб купити з або робота для неприбуткових та комунальних виробничих організацій котрий є правові у капіталістичних економіці та котрий будь хто можуть стартувати або можуть приєднатися.
Починаючи бізнес,Вихідні власники або інвестори типово забезпечують деякі гроші (капітал) котрий використовується бізнесом купити або орендують деякі засоби виробництва. Наприклад, підприємство може купити або орендують шматок землі та будинку; це може купити обладнання та наймання працівники (трудова-потужність), або капіталіст може забезпечити працю себе.Товари широкого вжитку вироблені працівниками стають власністю капіталіста ("капіталіст" у цьому контексті звертається до особи що має капітал, а не особа котра сприяє капіталізму), та продаються працівниками від імені капіталіста або капіталістом себе. Гроші з збуту також стає власністю капіталіста.Капіталіст платить працівникам частину цієї вигоди для їхньої праці, платить інші верхні кошти, та держить решту. Ця вигода може бути використана у різновиді шляхів, можливо може бути спожита, або можливо може бути використана у занятті більше вигоди наприклад інвестуючи йому у розвитку нових продуктів або технологічних нововведень, або розширюючого бізнесу у нові географічні території.Якщо більше грошей потребується ніж вихідні власники вміють бажаючі або щоб забезпечити, бізнес може потребувати позичити обмежену суму додаткових грошей з обіцянкою заплатити це назад з інтересом. У дійсності, це може найняти більше головний.
Вигода
the заняття та реалізація вигоди є істотна характеристика капіталізму.Вигода одержується продаючи продукт для більш ніж вартості необхідної виробити або набувають це. Деякий розглядають заняття вигоди являти собою суть капіталізму. Соціолог та економіст, Max Weber, каже що "капіталізм є ідентичний з заняттям вигоди, та завжди поновив вигоду, за допомогою свідомого, раціонального, capitalistic підприємства". Але,Це - не унікальна характеристика для капіталізму, деякого practiced прибутковий бартер та монетарна вигода зналась з стародавності.
Опоненти капіталізму часто протестують що приватні власники капіталу не оплачують некваліфікованих робітників повна величина їхнього виробництва але держать частину як вигода, заявляючи це бути exploitative. Але,Захисники капіталізму доводять що коли робітнику платиться зарплату для котрої він погодився попрацювати, немає експлуатації, особливо у вільному ринковому де ніякому кожнім ще робить пропозицію більше бажану до робітника; що повна величина виробництва" робітника є базована на його роботі, не на скільки вигоди утворюється,Щось що залежить майже цілковито на факторах це є незалежно дії робітника; що вигода є критична міра скільки величини утворюється виробничим процесом; що приватні власники являють собою хто мусить вирішити скільки вигоди мусить бути звичайно збільшував компенсацію працівників (котрий вони часто, тому що премії);Та що вигода забезпечує капітал для подальшого росту та нововведення.
Економічний Growth
one первинної мети у соціальній системі у котрій комерція та власність мають центральну роль мусить висунути ріст капіталу. Стандартні заходи росту є Великий Домашній Продукт або ВВП, утилізація потужності, та 'стандарт живого'.
Спроможність капіталістичних економіки збільшити та покращують їхній запас капіталу була центральна до аргументу котрий Adam Коваль просунувся для вільного ринку постановка виробництво, ціна та асигнування ресурсу. Це довело що ВВП на душу населення істотно квартира до індустріальної революції та появи капіталістичної економіки,Та що це з збільшувало швидко у капіталістичних країнах. Це також довело що вище ВВП на душу населення сприяє вищому стандарту живого, включаючи адекватному або покращило наявність продовольства, житло, одяг, охорона здоров'я, зменшила робочі години та свобода з роботи для дітей та старих. Цей зменшуються або unavailable якщо ВВП на душу населення надто низький,Так що найбільш люди живуть граничне існування.
Економічне зростання, але, не універсально розглянений як unequivocal гарний. downside такого росту звертається до економістами як 'externalization коштів'. Серед інших речей, ці ефекти включають забруднення, підрив традиційних живих шаблонів та культур, розповсюджених pathogens, війна над ресурсами або ринком доступ,Та створення underclasses.
Ніяка матерія як wealthy найбільш багаті капіталісти, це не забезпечує добробут всіх громадян. Такі приклади це включають Ураган Katrina криза у Новому Orleans де робочому класі (більшість з них бути африканським-американський) була лишена без допомоги незважаючи на США являюча собою wealthiest країна в світі в той час.
У захисті капіталізму, ліберальний філософ Isaiah Берлін заявив що весь цього ills ні унікальний до капіталізму, ні вони його неминучі наслідки.
Рецензія Inequality у Капіталізмі
Це є розумне очікувати що деяка диспропорція у багатстві та прибутку серед осіб би існувала у капіталістичній системі тому що це визначається через ринкові сили а не centralized урядові органи влади. Деякий погляд значна диспропорція та концентрація багатства бути проблема та що така endemic до капіталізму, в той час, як інші не мають такі egalitarian концерни.Деякі опоненти капіталізму затверджують що там повинні бути ніякий inequality у багатстві та заробітку серед осіб не commensurate до їхньої спадковості, вмінь, здібностей або зусиль. Захисники капіталізму відповідають що з вільного ринкового капіталізму розподіляє багатство та заробіток серед осіб commensurate до їхньої спадковості, вмінь, здібностей та зусиль,Це забезпечує притаманні стимули для людських істот tohone їхні вміння, покращують їхні здібності, та роблять сильні зусилля зустріти потреби один одного, стимули що є відсутній або значно менш подарунок у будь-якому іншому типі економічного/політична система.
Інший critics доводять що inequality може бути треба але що розповсюдження багатства та заробітку є несправедливе або аморальний у капіталізмі.У капіталістичних економіці, розповсюдження заробітку та, особливо, багатства концентруються та skewed праворуч. У США, акції заробітку та багатства господарств у провідних 1 проценті відповідних розповсюдження є 15 проценту та 30 процента, відповідно.
Деякий critics примітка що є дуже мало людей що є двічі такі високий як пересічний,Або хто може побігти двічі як швидко, або може мати двічі як високо IQ. Деякий critics доводять що капіталізм факту не розподіляє w
in капіталістичні економіка, переважна пропорція продуктивної потужності належала компаніям, у сенсі для-вигоди організації. Це включають багато форм організацій що існувало у більш ранні економічні системи, наприклад єдині власність та товариства. Безприбуткові організації існуючі у капіталізмі включають кооперативи, кредит союзи та общини.
Більше унікальний до капіталізму являє собою форму організації закликана корпорація, котрий може бути і для-вигоди і неприбуткової. Це entity може діяти як дійсна особа у багато матеріалів перед законом. Це дає деякі унікальні переваги власникам, наприклад обмеженій відповідальності власників та вічної тривалості життя поза що поточних власників.
Спеціальна форма корпорації є корпорація володіла акціонерами що можуть продати їхні акції у ринку. кожний може розглянути акції як перетворююче володіння компанії у товар - володіння права діляться у одиниці (акції) для легкості торгуючої у них. Така акція торгуюча спочатку мала місце широко у Європі під час 17 віку та продовжувалася розробити та розповсюджувалася з цього часу.Коли володіння компанії розповсюджується серед багато акціонерів, акціонери звичайно голосує у вправі авторитету над компанією пропорційно до величини їхньої акції володіння.
До великого ступеня, авторитет над продуктивною потужністю у капіталізмі проживав з власниками компаній. В межах правових меж та фінансових засобів наявних їм,Власники кожної компанії можуть вирішити як йому будуть працювати. У більших компаніях, авторитет звичайно делегується у hierarchical або бюрократичній системі управління.
Важливо, власники отримують деякі з вигод або прибутків породжених компанією, інколи у вигляді дивідендів, інколи з продаючого їхнього володіння у вищій ціні ніж їхня вихідна вартість.Вони можуть також повторно інвестувати вигоду у компанії котрий може збільшити майбутнє вигоди та величина компанії. Вони можуть також ліквідувати компанію, продаж весь устаткування, земля, та інше майно, та розколювало прибутки між ними.
Ціна у котрій володіння продуктивної потужності продається звичайно максимум будь-якої сітки нинішня величина очікуваного майбутнього потоку вигод або величини майна, сітки будь-яких зобов'язань. Є тому фінансовий стимул для власників здійснити їхній авторитет у шляхах що збільшення продуктивна потужність що вони володіють.Різноманітні власники motivated до різноманітних ступенів цим стимулом – деяким віддають пропорцію що вони володіють, інші здаються дуже загнані щоб збільшити їхні внески. Але стимул завжди там, та це довіряється багато тому що будучи ключовим аспектом позаду remarkably стійкого росту виставленого капіталістичними економікою. Тим часом,Деякий critics претензії капіталізму що стимул для власників перебільшується та що це призводить до власників приймаючі гроші що законно належить працівникам, в той час, як пункт інших до того факту, що стимулу тільки motivates власники зробити вигоду - щось котрий не може обов'язково призводити до позитивного впливу на суспільстві.Інші примітка що аби отримати вигоду у не-насильницькому шляху, кожний повинен задовольнити деяку потребу серед інших осіб що вони є бажаючі платити за. Також,Найбільш люди у практиці віддають перевагу попрацювати для та купують продукти з для-вигоди організації а не щоб купити з або робота для неприбуткових та комунальних виробничих організацій котрий є правові у капіталістичних економіці та котрий будь хто можуть стартувати або можуть приєднатися.
Починаючи бізнес,Вихідні власники або інвестори типово забезпечують деякі гроші (капітал) котрий використовується бізнесом купити або орендують деякі засоби виробництва. Наприклад, підприємство може купити або орендують шматок землі та будинку; це може купити обладнання та наймання працівники (трудова-потужність), або капіталіст може забезпечити працю себе.Товари широкого вжитку вироблені працівниками стають власністю капіталіста ("капіталіст" у цьому контексті звертається до особи що має капітал, а не особа котра сприяє капіталізму), та продаються працівниками від імені капіталіста або капіталістом себе. Гроші з збуту також стає власністю капіталіста.Капіталіст платить працівникам частину цієї вигоди для їхньої праці, платить інші верхні кошти, та держить решту. Ця вигода може бути використана у різновиді шляхів, можливо може бути спожита, або можливо може бути використана у занятті більше вигоди наприклад інвестуючи йому у розвитку нових продуктів або технологічних нововведень, або розширюючого бізнесу у нові географічні території.Якщо більше грошей потребується ніж вихідні власники вміють бажаючі або щоб забезпечити, бізнес може потребувати позичити обмежену суму додаткових грошей з обіцянкою заплатити це назад з інтересом. У дійсності, це може найняти більше головний.
Вигода
the заняття та реалізація вигоди є істотна характеристика капіталізму.Вигода одержується продаючи продукт для більш ніж вартості необхідної виробити або набувають це. Деякий розглядають заняття вигоди являти собою суть капіталізму. Соціолог та економіст, Max Weber, каже що "капіталізм є ідентичний з заняттям вигоди, та завжди поновив вигоду, за допомогою свідомого, раціонального, capitalistic підприємства". Але,Це - не унікальна характеристика для капіталізму, деякого practiced прибутковий бартер та монетарна вигода зналась з стародавності.
Опоненти капіталізму часто протестують що приватні власники капіталу не оплачують некваліфікованих робітників повна величина їхнього виробництва але держать частину як вигода, заявляючи це бути exploitative. Але,Захисники капіталізму доводять що коли робітнику платиться зарплату для котрої він погодився попрацювати, немає експлуатації, особливо у вільному ринковому де ніякому кожнім ще робить пропозицію більше бажану до робітника; що повна величина виробництва" робітника є базована на його роботі, не на скільки вигоди утворюється,Щось що залежить майже цілковито на факторах це є незалежно дії робітника; що вигода є критична міра скільки величини утворюється виробничим процесом; що приватні власники являють собою хто мусить вирішити скільки вигоди мусить бути звичайно збільшував компенсацію працівників (котрий вони часто, тому що премії);Та що вигода забезпечує капітал для подальшого росту та нововведення.
Економічний Growth
one первинної мети у соціальній системі у котрій комерція та власність мають центральну роль мусить висунути ріст капіталу. Стандартні заходи росту є Великий Домашній Продукт або ВВП, утилізація потужності, та 'стандарт живого'.
Спроможність капіталістичних економіки збільшити та покращують їхній запас капіталу була центральна до аргументу котрий Adam Коваль просунувся для вільного ринку постановка виробництво, ціна та асигнування ресурсу. Це довело що ВВП на душу населення істотно квартира до індустріальної революції та появи капіталістичної економіки,Та що це з збільшувало швидко у капіталістичних країнах. Це також довело що вище ВВП на душу населення сприяє вищому стандарту живого, включаючи адекватному або покращило наявність продовольства, житло, одяг, охорона здоров'я, зменшила робочі години та свобода з роботи для дітей та старих. Цей зменшуються або unavailable якщо ВВП на душу населення надто низький,Так що найбільш люди живуть граничне існування.
Економічне зростання, але, не універсально розглянений як unequivocal гарний. downside такого росту звертається до економістами як 'externalization коштів'. Серед інших речей, ці ефекти включають забруднення, підрив традиційних живих шаблонів та культур, розповсюджених pathogens, війна над ресурсами або ринком доступ,Та створення underclasses.
Ніяка матерія як wealthy найбільш багаті капіталісти, це не забезпечує добробут всіх громадян. Такі приклади це включають Ураган Katrina криза у Новому Orleans де робочому класі (більшість з них бути африканським-американський) була лишена без допомоги незважаючи на США являюча собою wealthiest країна в світі в той час.
У захисті капіталізму, ліберальний філософ Isaiah Берлін заявив що весь цього ills ні унікальний до капіталізму, ні вони його неминучі наслідки.
Рецензія Inequality у Капіталізмі
Це є розумне очікувати що деяка диспропорція у багатстві та прибутку серед осіб би існувала у капіталістичній системі тому що це визначається через ринкові сили а не centralized урядові органи влади. Деякий погляд значна диспропорція та концентрація багатства бути проблема та що така endemic до капіталізму, в той час, як інші не мають такі egalitarian концерни.Деякі опоненти капіталізму затверджують що там повинні бути ніякий inequality у багатстві та заробітку серед осіб не commensurate до їхньої спадковості, вмінь, здібностей або зусиль. Захисники капіталізму відповідають що з вільного ринкового капіталізму розподіляє багатство та заробіток серед осіб commensurate до їхньої спадковості, вмінь, здібностей та зусиль,Це забезпечує притаманні стимули для людських істот tohone їхні вміння, покращують їхні здібності, та роблять сильні зусилля зустріти потреби один одного, стимули що є відсутній або значно менш подарунок у будь-якому іншому типі економічного/політична система.
Інший critics доводять що inequality може бути треба але що розповсюдження багатства та заробітку є несправедливе або аморальний у капіталізмі.У капіталістичних економіці, розповсюдження заробітку та, особливо, багатства концентруються та skewed праворуч. У США, акції заробітку та багатства господарств у провідних 1 проценті відповідних розповсюдження є 15 проценту та 30 процента, відповідно.
Деякий critics примітка що є дуже мало людей що є двічі такі високий як пересічний,Або хто може побігти двічі як швидко, або може мати двічі як високо IQ. Деякий critics доводять що капіталізм факту не розподіляє w
переводится, пожалуйста, подождите..
Другие языки
Поддержка инструмент перевода: Клингонский (pIqaD), Определить язык, азербайджанский, албанский, амхарский, английский, арабский, армянский, африкаанс, баскский, белорусский, бенгальский, бирманский, болгарский, боснийский, валлийский, венгерский, вьетнамский, гавайский, галисийский, греческий, грузинский, гуджарати, датский, зулу, иврит, игбо, идиш, индонезийский, ирландский, исландский, испанский, итальянский, йоруба, казахский, каннада, каталанский, киргизский, китайский, китайский традиционный, корейский, корсиканский, креольский (Гаити), курманджи, кхмерский, кхоса, лаосский, латинский, латышский, литовский, люксембургский, македонский, малагасийский, малайский, малаялам, мальтийский, маори, маратхи, монгольский, немецкий, непальский, нидерландский, норвежский, ория, панджаби, персидский, польский, португальский, пушту, руанда, румынский, русский, самоанский, себуанский, сербский, сесото, сингальский, синдхи, словацкий, словенский, сомалийский, суахили, суданский, таджикский, тайский, тамильский, татарский, телугу, турецкий, туркменский, узбекский, уйгурский, украинский, урду, филиппинский, финский, французский, фризский, хауса, хинди, хмонг, хорватский, чева, чешский, шведский, шона, шотландский (гэльский), эсперанто, эстонский, яванский, японский, Язык перевода.
- давай поговорим
- умывайся
- thoughourt
- не переводит
- Боковая спайка palpebrarum
- yık
- throughourt
- Я испугалась и чуть не упала
- neyle
- вы сказали чтобы я ждала на звоноквы ска
- throughout
- Не менее 200 пациентов в месяц с офтал
- I'll need such social science as these s
- Фильм уже закончился? Нет, он еще демонс
- что будешь делать сегодня
- не могу написать
- к нам полиция приезжала
- ne için bu bana?
- пришел
- Потрясающее ощущение свободыВ небе кружи
- это незаконно
- ne için bu?
- neyle sen geldi?
- у тебя большая семья?
