Gentle Gorillas, Violent Times Yet

Gentle Gorillas, Violent Times
Yet the mountain gorillas have suffered greatly. Throughout the first quarter of this century, more than fifty gorillas were killed or captured in Virunga; then, in 1925, Carl Akeley of the American Natural History Museum encouraged Belgium to establish Africa's first national park. However, when civil war broke out in 1960, forcing the Belgian park staff to leave, hunters were free to hunt the gorillas. Many were captured so that their heads and hands could be sold to tourists as souvenirs.

By 1981 there were only 250 mountain gorillas left. A wildlife conservation society in New York began "gorilla tourism" and an educational programme for the Rwandans. This created greater awareness of gorillas and their endangered habitat. The conservation group trained gorillas so that they were comfortable being observed at close quarters. Tourists paid large amounts to see them, and Rwanda made a profit; it became a 34 model of conservation.

Recently, civil war has again threatened the existence of gorillas, and organisations are reinvesting in land protection and tourist schemes. For the first time ever, people and gorillas are dependent on each other for survival. The Rwandans need the money the gorillas attract and gorillas desperately need protection. Farmland has been taken by the state and the farmers removed from their land; despite this, there is a real love for the gorillas. I remember what Nshogoza, my guide, said: "When I was a boy, I heard that gorillas were men who were very bad and who went to live in the forest; but gorillas are better than us. They are peaceful. They have no tribes. When they tight they have a good reason. We tight for nothing." In a sense, Nshogoza is right.

Результаты (украинский) 1:

Ніжний горил, насильницькі разів Ще гірських горил сильно постраждав. Протягом першого кварталу цього століття більш ніж п'ятдесяти горил убитими і полоненими в Вірунга; потім у 1925 році Carl Akeley американський Музей природознавства закликав Бельгії встановити перший національний парк в Африці. Однак, коли вибухнула Громадянська війна в 1960 році, змушуючи бельгійської та обслуговуючому персоналу залишити, мисливці були безкоштовно полювання на горил. Багато хто були захоплені, так що їх головами і рук може бути продана туристів як сувеніри. 1981 там були тільки 250 гірських горил ліворуч. Товариством охорони дикої природи в Нью-Йорку почав «горили туризм» і навчальні програми для до Руанди. Це створює більшої поінформованості горил і їх зникаючих Хабітат. Збереження групи підготовку горил, так, щоб вони були зручними, перебуваючи спостерігається у тісних колах. Туристи заплатили великі обсяги бачити їх, і Руанді зробив прибутку; він став 34 модель консервації. Нещодавно Громадянська війна знову під загрозою існування горил, і організацій reinvesting в землю захист та туристичні схеми. Вперше коли-небудь людей і горил залежать від одної для виживання. До Руанди потрібні гроші горил залучити і горил відчайдушно потребують захисту. Сільськогосподарські угіддя вживаються державою і фермери вигнані зі своїх земель; Незважаючи на це існує реальна любов до горил. Я пам'ятаю, що Nshogoza, моє керівництво, сказав: "коли я був хлопчиком, я чув, що горил були люди, які були дуже погано і хто відправився жити в лісі; але горил краще, ніж у нас. Вони мирні. У них немає племен. Коли вони жорсткі, вони є поважна причина. Ми щільно за безцінь." В певному сенсі Nshogoza є правильним.

Результаты (украинский) 3:

Ніжні Горил, Гнівний разів
Петре ще гори горили сильно постраждала. Протягом першого кварталу поточного сторіччя, більш ніж півсотні горил загинули або зняті Virunga; потім, у 1925 році 6,0 млн. пікселів, об'єктив Carl Akeley Американського природознавчого музею закликали Бельгії налагодити Африки в ефірі Першого національного парку. Однак, коли громадянської війни, що спалахнула в 1960 році, змусивши бельгійського співробітники парку піти,Мисливці отримали безкоштовні полюють на горил. Багато з них були зняті так, що їх керівників і руки може бути проданий туристів як сувеніри.

за 1981 рік було тільки 250 гірських горил ліворуч. Це охорона дикої природи суспільства в Нью-Йорку стала "горили туризму' і освітню програму для самих руандійців. Це створило підвищення обізнаності щодо горил та їх зникаючих хабітат.Збереження групи підготовлених горил, щоб вони були зручними спостерігають за ціною близько чверті. Оплата туристів великі обсяги бачити їх, та Руанді отримав прибуток; вона стала 34 модель консервування.

нещодавно громадянської війни знову погрожує існування горил, і організацій у раціонально інвестувати за ставкою охорони земель і туристичних схем. Вперше в історіїЛюди і інжирних залежні один на одного за виживання. У самих руандійців потрібні гроші на залучення інжирних і інжирних відчайдушно потребують захисту. Сільгоспугідь вже прийнято, і селяни вилучено з землею; незважаючи на це, існує реальна любов до горил. Я пам'ятаю, що Nshogoza, мені керівництво, сказав: 'Коли я був хлопчик,Я чув, що горил люди були дуже погано і поїхала жити в лісі, але є інжирних краще за нас. Вони мирною. У них немає племен. Коли вони щільно вони є вагомі підстави. Ми тісно ніщо". У певному сенсі, Nshogoza має рацію.