Constable never travelled outside E

Constable never travelled outside England. He was slow to de­velop as an artist, and slow to become famous. In all these things he was the very opposite of Turner. If he was Wordsworthian in his at­titude to nature, Turner was Byronic. The elements which seem so domesticated in Constable's pictures are at their most extreme and battling in Turner's grandest pictures. The large "Fire at Sea" de­picts man's hopeless fight amid storm and disaster. Human beings are literal flotsam in a raging sea. Turner himself actually experi­enced the "Snowstorm: Steamboat off a Harbour Mouth" in which wind and snow and spray sport with the unfortunate steamboat un­til it is barely visible except for a straining mast. There is a tremen­dous exhilarating terror in this moment when all nature's forces are unleashed. Something of the same drama is in "Rain, Steam, and Speed", where the glowing train forces its way over the high viaduct through the driving mist and rain — and here man is win­ning through, thanks to the newly invented steam engine. But Turner's intense receptivity to nature's moods made him able to capture also moments of utter tranquility. In the "Evening Star" there is nothing but the merging of sea and sky, day and night, as evening slowly sucks the colour from things; and only the diamond point of the single star shines out, caught tremblingly on the dark water. The same poignancy hovers about "The Fighting Temeraire" in which between dusk and day an old ship is tugged to its last berth. The ghostly hulk floats over the calm glassy sea, and the sun sinks like a bonfire in the west, seeming a symbol of the life that is ended, stirring us to a quite irrational sadness for days gone by. Such is Turner's poetry.

Результаты (украинский) 1:

Констебль ніколи не подорожував за межами Англії. Він був повільним, щоб розвиватися як художник і повільно, щоб стати знаменитим. У всіх цих речах, він був на відрізняється від Тернер. Якщо він був Wordsworthian в своє ставлення до природи, Тернер був Byronic. Елементи, які, здається, настільки одомашнених в картинках Констебль, знаходяться на їх самої крайньої а боротьбу в Тернера Найвеличнішим фотографії. Великий «вогонь в море» зображує безнадійна боротьба людини на тлі шторм і катастрофи. Людські істоти є буквальним уламки в розбурхане море. Тернер, сам насправді досвідчених "Метелиця: пароплав off через порт рот" в яким вітер і сніг і спрей спортивних з нещасних пароплав, поки він ледь помітні, за винятком напружуючись щогли. Існує величезний хвилюючий терору в цей момент, коли вся природа сили є розв'язали. Те ж драми знаходиться в "дощ, пар і швидкість, де світиться поїзд сил свій шлях через високу Віадук через водіння туман і дощ- і тут людина перемагає шляхом, завдяки знову винайшов паровий двигун. Але Тернера інтенсивним сприйнятливості до природи настроїв зробив йому вдалося захопити також моменти повного спокою. В "Вечірня зірка" немає нічого, крім злиття море і небо, день і ніч як вечір повільно смокче кольору від речі; і тільки diamond точки одного зірка світить, tremblingly спіймали на темні води. Ж гостротою коливається близько "боротьба Temeraire» у якому між сутінки й день старий корабель потягнув до останнього причалу. Примарні Халк пливе над склоподібного спокійне море, і сонце раковини як біля багаття на заході, як символом життя, що є закінчився, помішуючи нас досить ірраціональних смуток для днів минуло. Таке Тернера поезії.

Результаты (украинский) 2:

Констебль не виїжджав за межі Англії. Він був повільним, щоб розвиватися як художник, і повільно, щоб стати відомим. У всіх цих речей він був повною протилежністю Тернер. Якби він був Wordsworthian в його ставленні до природи, Тернер був Байрона. Елементи, які здаються настільки одомашнені в картинках Констебля знаходяться на їх самих екстремальних і боротьба в грандіозних картин Тернера. Великий "Пожежа на море" зображує боротьбу безнадійної людини на тлі шторму і катастрофи. Людські істоти є дослівним плаваючі уламки в бурхливому морі. Тернер сам насправді випробував "Заметіль: Пароплав покинути гавань рот", в якому вітер і сніг і розпилення спорту з нещасною пароплаві до тих пір, поки ледь помітний для деформування щогли винятком. Існує величезна хвилюючий терор в цей момент, коли сили всієї природи в розв'язали. Щось з того ж драми в «Дощ, пар, і швидкість", де світяться поїзд пробивається через високий віадук через водіння туману і дощу - і ось людина перемагає через, завдяки нещодавно винайшов паровий двигун. Але інтенсивний сприйнятливість Тернера настроям природи зробили його в змозі захопити також моменти повного спокою. У "Вечірньої зірки" немає нічого, крім злиття моря і неба, день і ніч, а ввечері повільно висмоктує колір речей; і тільки точка алмаз одиночної зірки сяє, зловив трепетом на темній воді. Те ж саме гострота коливається про "Боротьба Temeraire", в якому між заходом і день старий корабель відбуксирували в своєму останньому причалу. Примарний Халк пливе над спокійною скляному море, і сонце сідає, як багаття на заході, здавалося, символ життя, яка закінчилася, помішуючи, щоб ми зовсім ірраціональною смутку минулих днів. Така поезія Тернера.

Результаты (украинский) 3:

Constable ніколи не подорожував за межами Англії. Він був повільно de­за складання комунікаційного як художник, і повільно став відомий. У всіх цих речей він був дуже навпроти токаря. Якщо він був Wordsworthian в його на­titude до природи, Тернер був Byronic. З елементів, які здаються так живуть приручаються в Constable малюнків на самий крайній та подолання в Тернера найграндіознішим новорічним феєрверком зображення.'Пожежі на морі' de­picts чоловічий безнадійна боротьби на тлі бурі і катастрофи. Людьми - буквальне уламки різнокаліберних партійних у бурхливому морі. Тернер себе власне experimental Reactor­очо люватимуть регуляторні "Буран: теплоході по Дніпру від гавані рот", в якому вітер і сніг, налипання інею спорту з найневдаліших теплоході по Дніпру ООН­сивною це ледь помітні хіба що для напружуючись.Є tremen­dous захоплюючі терору в цей момент, коли всі сили природи. Щось із цього ж драма в 'дощ, пари, а швидкість", де сяючий поїзд сил свій шлях через високу естакаді водійські через туман і дощ - і тут людина - це перемога­ку через, завдяки щойно придумали паровим двигуном.Але Тернера інтенсивного сприйнятливість до природи настрої його зафіксувати також моменти вимовити спокою. У 'вечірньому Зірка' є нічим іншим, як об'єднання моря і небо, день і ніч, а ввечері повільно ссе колір з речі; і тільки діамантова точки з єдиного зірка світить, зловив tremblingly на темної води.Той же гостротою витає про 'боротьбу з Temeraire", в якому між сутінок і день старий корабель смикав щокою до останнього причалу. Примарного Халк Поплавки за спокій скляними моря, і сонце раковинах як вогонь багаття на заході, мали явно кримінальний вигляд символ життя, що вже закінчився, безперервно помішуючи нам досить ірраціональне сум на дні пішов на. Така Тернера поезії.