Lost in the Post .Ainsley, a post-o

Lost in the Post .
Ainsley, a post-office sorter, turned the envelope over and over in his hands. The letter was addressed to his vrife and had an Australian stamp.
Ainsley knew that the sender was Dicky Soames, his wife's cousin. It was the second letter Ainsley received after Dicky's departure. The first letter had come six months before, he did not read it and threw it into the fire. No man ever had less reason for jealousy than Ainsley. His wife was frank as the day, a splendid housekeeper, a very good mother to their two children. He knew that Dicky Soames had been fond of Adela and the fact that Dicky Soames had years back gone away to join his and Adela's uncle made no difference to him. He was afraid that some day Dicky would return and take Adela from him.
Ainsley did not take the letter when he was at work as his fellow-workers could see him do it. So when the working hours were over he went out of the post-office together with his fellow workers, then he returned to take the letter addressed to his wife. As the door of the post-office was locked, he had to get in through a window. When he was getting out of the window the postmaster saw him. He got angry and dismissed Ainsley. So another man was hired and Ainsley became unemployed. Their life became hard; they had to borrow money from their friends.
Several months had passed. One afternoon when Ainsley came home he saw the familiar face of Dicky Soames. "So he had turned up," Ainsley thought to himself.
Dicky Soames said he was delighted to see Ainsley. "I have missed all of you so much," he added with a friendly smile.
Ainsley looked at his wife. "Uncle Tom has died," she explained "and Dicky has come into his money".
"Congratulation," said Ainsley, "you are lucky. "
Adela turned to Dicky. "Tell Arthur the rest," she said quietly. "Well, you see," said Dicky, "Uncle Tom had something over sixty thousand and he wished Adela to have half. But he got angry with you because Adela never answered the two letters I wrote to her for him. Then he changed his will and left her money to hospitals. I asked him not to do it, but he wouldn't listen to me! " Ainsley turned pale. "So those two letters were worth reading after all," he thought to himself. For some time everybody kept silence. Then Dicky Soames broke the silence, "It's strange about those two letters. I've often wondered why you didn't answer them? " Adela got up, came up to her husband and said, taking him by the hand. "The letters were evidently lost. " At that moment Ansley realized that she knew everything.

Результаты (украинский) 2:

Програв в повідомлення.
Ейнслі, поштове відділення сортування, покрутила знову і знову в його руках. Лист був адресований його vrife і мав австралійський друк.
Ейнслі знав, що відправник Діккі Сомс, двоюрідний брат дружини. Це було друге лист Ейнслі, отримані після від'їзду Діккі в. Перша літера прийшов шість місяців тому, він не читав його і кинув його у вогонь. Жодна людина ніколи не було менше підстав для ревнощів, ніж Ейнслі. Його дружина була відверта, як день, чудова господиня, дуже хороша мати їх двох дітей. Він знав, що Дікі Сомс любив Адела і факт, що Діккі Сомс років тому пішов приєднатися до його дядько і Адела не зробив жодної різниці з ним. Він боявся, що коли-небудь повернеться Дікі і прийняти Адела від нього.
Ейнслі не взяти лист, коли він був на роботі, як його колеги-робітники могли бачити його зробити це. Так, коли робочі години були більш він вийшов з поштамту разом зі своїми колегами, то він повернувся, щоб взяти лист, адресований його дружині. Як двері пошту була замкнена, він повинен був отримати через вікно. Коли він виходив з вікна поштового відділення бачив його. Він розсердився і звільнив Ейнслі. Так що інша людина був найнятий і Ейнслі став безробітним. Їх життя стало важко; вони повинні були позичати гроші у своїх друзів.
Кілька місяців пройшло. Одного разу вдень, коли Ейнслі повернувся додому, він побачив знайоме обличчя Діккі Сомс. "Таким чином, він виявився", подумав Ейнслі собі.
Діккі Сомс сказав, що він радий бачити Ейнслі. "Я пропустив всі з вас так багато," додав він з доброзичливою посмішкою.
Ейнслі подивився на дружину. "Дядя Том помер," пояснила вона "і Діккі увійшов до його гроші".
"Вітання", сказав Ейнслі, "вам пощастило."
Адела звернувся до Дікі. "Скажіть Артур відпочинок," тихо сказала вона. "Ну, ви бачите," сказав Дікі, "Дядя Том щось більше шістдесяти тисяч, і він побажав Адела мати половину. Але він розсердився з вами, тому що Адела ніколи не відповідав на два листи, які я писав їй за нього. Тоді він змінив своє буде і залишив їй грошей в лікарні. Я запитав його, не робити його, але він не хотів мене слухати! "Ейнслі зблід. "Таким чином, ці дві букви були варто читати зрештою," подумав він про себе. Протягом деякого часу всі мовчали. Потім Дікі Сомс перервав мовчання, "Це дивно, про цих двох букв. Я часто задавався питанням, чому ви не відповісти на них?" Адела встала, підійшла до чоловіка і сказала, взявши його за руку. "Листи, очевидно, були втрачені." У той момент Анслі зрозумів, що вона знала, що все.

Результаты (украинский) 3:

Програв у пост .
Джекі Эйнсли, поштове відділення Сортувальник банкнот, перетворився на конверті над і понад в його руках. У листі звернувся до його vrife і мали австралійського штамп.
Джекі Эйнсли знав, що відправник був є Soames, дружини двоюрідної сестри. Це була друга літера Джекі Эйнсли отримав після є відмовою. Перший лист вже шість місяців, до, він не читав його і викинув у вогонь.Жоден чоловік ніколи не було менше приводів для ревнощів ніж Джекі Эйнсли. Його дружина була франк як день, хороша домробітниці, дуже гарна мати до двох дітей. Він знав, що є Soames було люблять Адела Холдинг Лімітед і той факт, що є Soames було років назад пішов на вступ до свого дядька і Адела Холдинг Лімітед не різницю до нього. Він боявся, що деякі день є повернеться і Адела Холдинг Лімітед від нього.
Джекі Эйнсли не приймати лист під час він на роботі був як його колег працівники могли побачити його це робити. Тому, коли в робочий час було понад він вийшов на пост-офіс разом з його колег-працівників, то він повернувся до листа до його дружина. Як двері у пост-офісу були закриті, він повинен був отримати через вікно. Коли він був виходу з вікна postmaster бачив.Він розсердилися і звільнив Джекі Эйнсли. Тому ще одна людина була найнята і Джекі Эйнсли став безробітних. Їх життя стало важко; вони змушені були позичати гроші зі своїх друзів.
Кілька місяців. Один вдень, коли Джекі Эйнсли прийшла додому він бачив Soames є знайомі обличчя. 'Тому він звернувся до", Джекі Эйнсли думки про себе.
Є Soames заявив, що був радий побачити Джекі Эйнсли.