Back in the early nineteenth centur

Back in the early nineteenth century, when geology was just emerging as a distinct science, such catastrophic explanations for modern-day features were fairly common. In those years, geologists in Europe and the Great Lakes region of North America began to take note of so-called erratic boulders, which were composed very differently from the local bedrock on which they rested. Monoliths of granite sat, illogically, on limestone; slabs of schist, improbably, on sandstone. The most reasonable interpretation of these foreign rocks, in the context of the contemporary understanding of Earth’s history, was that they had been washed in by the waters of the Great Flood of Noah. Geologists called such flotsam “drift,” and an early version of the geologic time scale included a period known as the Antediluvian—that is, “before the deluge.”

Результаты (украинский) 1:

Ще в на початку дев'ятнадцятого століття, коли геології ще тільки розвивалось як окремі науки, такі катастрофічних пояснення сучасної функцій було досить поширеним. В ті роки Геологи Європи і Північної Америки, район Великих озер почали прийняти до відома, так звані erratic валунів, які були складені дуже по-різному від місцевих порід, на якому вони відпочивали. Моноліти граніту сидів, оговоренному, на вапняку; плитки з Сланець, плаває, на пісковика. Найбільш розумним тлумаченням ці іноземних скелі, у контексті сучасного розуміння історії землі, була в тому, що вони мали був омивається у водах великий повенями Noah. Геологи називають такі уламки "відведення", і рання версія шкали геологічного часу включені період, відомий як на Допотопні — тобто, "до потопу."

Результаты (украинский) 2:

Ще на початку дев'ятнадцятого століття, коли геологія була просто стає окремою науки, такі катастрофічні пояснення сучасних функцій були досить поширеним явищем. У ті роки, геологи в Європі і в районі Великих озер в Північній Америці почали приймати до відома так званих валунів, які були складені дуже по-різному від місцевого корінних порід, на яких вони відпочивали. Моноліти з граніту сидів, всупереч здоровому глузду, на вапняках; плити сланцю, неймовірно, на пісковику. Найбільш розумна інтерпретація цих іноземних порід, у контексті сучасного розуміння історії Землі, було те, що вони були вимиті в водами Великого потопу Ноя. Геологи називають таку уламки "дрейф", і рання версія геологічній шкалі часу включали період, відомий як допотопні, тобто, "до потопу".

Результаты (украинский) 3:

Ще на початку ХІХ століття, коли геології просто розвивається як окремі науки, таких катастрофічних пояснення для сучасних функції були досить поширені. У ті роки, геологів в Європі та великих озер регіону Північної Америки почав взяти на замітку так званих нестабільне валунів, які були складені дуже по-різному з місцевого горизонту з яких вони відпочивали.Представлений ґрунтовими монолітами та зразками сидів гранітів, із товаришами, вапняк; плити schist, неймовірно, на який обсипається. Найбільш доцільним тлумачення цих іноземних гірських порід, в контексті сучасного розуміння історії землі, було те, що вони були вимиті у водах великого напливу Ной. Геологи назвав таку уламки різнокаліберних партійних Drift,"І ранню версію геологічні масштабі часу входили відомі як період допотопної, а саме - 'перед хоч потоп'.