The PictureGinny, the main characte

The Picture
Ginny, the main character of the story, is 16. She's turning out to be a brilliant artist like her mother, who died when she was a baby. In the extract you 're going to read Ginny sees her mother's picture in the art gallery.
When Ginny was first becoming interested in art and the history of paint¬ing, Dad had given her a big book with hundreds of reproductions in it. She'd pored over it with more than delight — with ^ kind of greed, in fact. She absorbed everything the book told her about the Renaissance, and the Impressionists, and the Cubists, about Boticelli and Monet and Picasso, and she breathed it all in like oxygen she hadn't known she was missing. And among the pictures in the book, there were two that made her gasp. One was Whistler's "Arrangement2 in Grey and Black", the portrait of his mother sitting on an upright chair, and the other was El Greco's "View of Toledo". She remembered her reaction quite clearly: a sudden intake of breath, caused by sheer sur¬prise at the arrangement of shapes and colours. It was a physi¬cal shock.
And when she looked at the big painting that dominated the end wall, the same thing happened. It would have affected her the same way whoever had painted it, because it was a masterpiece. What it showed was a middle-aged black man, in a uniform with epaulettes [,epa'lets] and medals, in the act of falling on to the red-carpeted floor of a well furnished room. He'd been eating a meal, and on the table beside him was a plate of yellow soup. Beyond him, through the open door and at the open window, stood a crowd of people, watching: white people and black, old and young, richly dressed and poverty-stricken. Some of them carried objects that helped you understand who they were: a wad of dollar bills for a banker, a clutch of guns for an arms dealer, a chicken for a peasant; and the expressions on their faces told Ginny that they'd all in some ways been victims or accomplices of the man who was dying.
And all that was important, but just as important was the strange discord of the particular red of the carpet and the particular yellow of the soup, so that you knew it was something significant, and you guessed the soup had been poi¬soned. And the way the dying man was isolated by the acid red from every other shape in the picture, so that it looked as if he were sinking out of sight in a pool of blood. And mainly what was important was the thing that was impossible to put into words: the arrangements of the shapes on the canvas. These same ele-ments put together differently would have been an interesting picture, but put to¬gether like this, they made Ginny catch her breath.
She began thinking of what her mother had wanted to say by the picture. Tell the story of the corrupt officer? Yes... But not mainly. What she had probably wanted to do was just to see what happened when she put that red and that yel¬low together. That was what could start it. Some little technical thing like that. And the shape of the man as he falls... Because there's no shadow, you can't see easily where he is in relation to the floor. He seems to be floating in space, al¬most. But at the same time no one could say that the picture wasn't technically correct. It was amazing, brilliant! Ginny felt a lump in her throat.

Результаты (украинский) 1:

ЗображенняДжіні, головний герой розповіді, – 16. Вона перетворюється з бути блискучим художником, як її матір, яка померла, коли вона була дитиною. У виписці, ви збираєтеся читати Джіні бачить її мати зображення в галереї мистецтв.Коли Джіні банк був ставши спочатку зацікавлені в мистецтва та історії paint¬ing, батько дав їй Велика книга з сотнями репродукції в ньому. Вона була корпіли над ним з більш, ніж насолода — з ^ роду жадібності, на самом деле. Вона поглинає все, що книга розповів про відродження і імпресіоністів і кубізму, про Boticelli і Моне і Пікассо, і вона дихала все в як кисень вона ще не відомо, вона була відсутня. І серед фотографії в книзі, були два, що зробив їй задихатися. Один був Уістлера "Arrangement2 у сірий і чорний", портрет своєї матері, сидячи на піаніно стільця, та іншим El Greco "Перегляд Толедо". Вона згадала її реакція цілком ясно: раптові споживання запаху з рота, викликаних sheer sur¬prise при розміщенні у формах та кольорах. Це був physi¬cal шоку.І коли вона подивилася на великий живопису, яка домінувала торцевих стін, те ж саме відбулося. Це б могло вплинути на її так само, як той, хто мав пофарбувати його, тому що це було шедевр. Вона показала, що було середнього віку чорношкірий, в уніформі з еполети [, epa'lets] та медалей, в акті падаючи підлогу червоним килимовим покриттям, добре мебльовані кімнати. Він мав їжі їжа і на столі поруч з ним тарілку супу жовтий. За межі його, через відкритих дверей і на відкрите вікно, стояв натовп людей, дивитися: білі люди і чорний, старих і молодих, рясно одягнені і бідних. Деякі з них здійснюється об'єктів, що допомогло вам зрозуміти, хто вони: wad доларові банкноти для банкір, зчеплення гармати для торговця зброєю, курячі для селянина; і вирази на їхніх обличчях сказав Джіні банк, що вони все в деякому роді були жертвами або спільники людини, який помирав.And all that was important, but just as important was the strange discord of the particular red of the carpet and the particular yellow of the soup, so that you knew it was something significant, and you guessed the soup had been poi¬soned. And the way the dying man was isolated by the acid red from every other shape in the picture, so that it looked as if he were sinking out of sight in a pool of blood. And mainly what was important was the thing that was impossible to put into words: the arrangements of the shapes on the canvas. These same ele-ments put together differently would have been an interesting picture, but put to¬gether like this, they made Ginny catch her breath.She began thinking of what her mother had wanted to say by the picture. Tell the story of the corrupt officer? Yes... But not mainly. What she had probably wanted to do was just to see what happened when she put that red and that yel¬low together. That was what could start it. Some little technical thing like that. And the shape of the man as he falls... Because there's no shadow, you can't see easily where he is in relation to the floor. He seems to be floating in space, al¬most. But at the same time no one could say that the picture wasn't technically correct. It was amazing, brilliant! Ginny felt a lump in her throat.

Результаты (украинский) 3:

Picture
ginny, головний характер оповідання,
16. Вона вимикаюча щоб виглядати блискучий митець як її мати, хто вмер коли вона була дитина. У витягу ви 're ідучий щоб прочитати Ginny бачить її малюнок матері у художній галереї.
Коли Ginny зацікавився перший стаючий у мистецтві та історії paint¬ing, Тато дав їй велику книгу з сотнями відтворення у це.Вона обмірковувала це з більш ніж захопленням — з
різновид greed, фактично. Вона поглинула все книга казана їй про Відродження, та Impressionists, та Cubists, про Boticelli та Monet та Picasso, та вона дихала це все у люблять киснева вона не знала вона була відсутній. Та серед малюнків у книзі, там були два що робив їй задихаються.кожний Whistler "Arrangement2 у Сірому та Чорному", портреті його матері засідання на вертикальному стільці, та іншому El Greco "Погляд Toledo". Вона згадала її реакцію повністю ясно: раптовий intake дихання, викликав абсолютним sur¬prise у улаштуванні форм та кольорів. Це був physi¬cal поштовх.
Та коли вона подивилася на великий живопис що dominated стіна кінця,Та же річ відбулася. Це би вплинуло на її той же шлях whoever пофарбувало це, тому, що це був шедевр. Що це показало середнього віку чорна людина, у уніформі з epaulettes [, epa'lets] та медалі, у акті падаючого на червоному-carpeted підлога добре постачала приміщення. Він їїв страву, та на столі біля його був плита жовтого супу. Поза йо,