Punishment describes the imposition

Punishment describes the imposition by some authority of a deprivation - usually painful - on a person who has violated a law, a rule, or other norm. When the violation is of the criminal law of society there is a formal process of accusation and proof followed by imposition of a sentence by a designated official, usually a judge. Informally, any organized group – most typically the family, may punish perceived wrongdoers.
Because punishment is both painful and guilt producing, its application calls for a justification. In Western culture, four basic justifications have been given: retribution, deterrence, rehabilitation, and incapacitation.
Most penal historians note a gradual trend over the last centuries toward more lenient sentences in Western countries. Capital and corporal punishment, widespread in the early 19th century, are seldom invoked by contemporary society. Indeed, in the United States corporal punishment as such appears to be contrary to the 8th Amendment's restrictions on cruel and unusual punishment. Yet the rate of imprisonment in the United States appears to be growing. Furthermore, since the middle of the 20th century, popular and professional sentiment has taken a distinctly punitive turn and now tends to see retribution and incapacitation – rather than rehabilitation – as the goals of criminal punishment.
Criminal sentences ordinarily embrace four basic modes of punishment. In descending order of severity these are: incarceration, community supervision, fine, and restitution. The death penalty is now possible only for certain types of atrocious murders and treason.

Punishment is an ancient practice whose presence in modern cultures may appear to be out of place because it purposefully inflicts pain. In the minds of most people, however, it continues to find justification.

Результаты (украинский) 1:

Покарання описує введення деякі органом позбавлення - як правило, болісно - на людину, який порушив закон, правило або інші нормою. Коли порушення кримінального права суспільства є формальний процес звинувачення і доказів, слідує введення речень призначений офіційними зазвичай суддя. Неформально, будь-які організованої групи – найбільш зазвичай сім'ї, може покарати сприймається розкаюємося. Тому, що покарання обидва болючим і провини, виробляючи своїх програмних викликів для виправдання. В західній культурі, чотири основні обгрунтувань були дані: відплата, стримування, реабілітаційних та втрата працездатності.Найбільш Пенітенціарна історики відзначають поступове тренд протягом останніх століть до більш м'яким речення в західних країнах. Капіталу та тілесні покарання, широко поширена на початку 19 століття, рідко викликається сучасного суспільства. Дійсно, у Сполучених Штатах тілесні покарання таким чином виявляється на відміну від 8-й поправки обмеження на жорстоке і незвичне покарання. Ще ставка ув'язнення в Сполучених Штатах, здається, зростає. Крім того, починаючи з середини 20-го століття, популярних та професійних настроїв взяло виразно каральних поворот і тепер прагне, щоб побачити воздаяння та втрата працездатності – замість реабілітації – як цілі кримінальні покарання. Кримінальні покарання зазвичай охоплювати чотири основні режими покарання. В порядку убування тяжкості, це: тюремне ув'язнення, спільноти нагляду, образотворчого та реституції. Смертної кари можливе лише для певних типів жорстокі вбивств і державну зраду. Покарання це древня практика, чиї присутності в сучасних культур може здатися недоречним тому, що це цілеспрямовано заподіює біль. В умах більшості людей Однак, вона як і раніше знаходить виправдання.

Результаты (украинский) 2:

Покарання описує накладення якийсь владою позбавлення - як правило, болісно - на людину, яка порушила закон, правило, чи іншої норми. Коли порушення є кримінального закону суспільства є формальний процес звинувачення і докази подальшим винесення вироку призначеним посадовою особою, як правило, судді. Неофіційно, будь-яка організована група - найбільш часто сім'я може покарати порушників сприймаються.
Тому що покарання і болючим і вина виробництва, його застосування заклики до виправдання. У західній культурі, чотири основних виправдання були дані: відплата., Стримування, реабілітація, і втрати працездатності
Більшість кримінальних історики відзначають поступове тенденцію за останні століття у бік більш м'яких вироків в західних країнах. Капітал і тілесні покарання, широко поширений на початку 19-го століття, рідко застосовуються на сучасному суспільстві. Справді, у Сполучених Штатах тілесних покарань в якості таких, як видається, суперечить обмеженням 8-ю поправкою на жорстоке і незвичайне покарання. Тим не менш, темпи позбавлення волі в Сполучених Штатах, здається, зростає. Крім того, з середини 20-го століття, популярний і професійний настрою зайняла чітко каральну поворот, і тепер прагне бачити відплата та інвалідизації - замість реабілітації -. Як мети кримінального покарання
кримінальні вироки звичайно охоплюють чотири основні режими покарання. У порядку убування тяжкості них: висновок, співтовариство нагляду, в порядку, і реституції. Смертна кара в даний час можливе лише для певних типів звірячих вбивств і зради. Покарання є давня практика, присутність якого в сучасній культурі може виявитися недоречним, бо цілеспрямовано завдає біль. У свідомості більшості людей, однак, вона як і раніше, щоб знайти виправдання.

Результаты (украинский) 3:

Покарання описує накладення на деякі повноваження позбавлення - зазвичай болісно - на людину, яка порушила закон, правило, або інші норми. Коли порушення - з кримінального права суспільства є формальний процес звинувачення та доказ слідом за введення речення, пускаємо в офіційних, зазвичай судді. А неформально - будь-якому організованому групи - найбільш зазвичай у сім'ї,Може покарати сприймається неблагонадійними вболівальниками.
Через покарання - як боляче і почуття провини виробництва, його застосування дзвінки для обґрунтування. В Західній культурі, основні чотири виправдання було надано: розплата, стримування, реабілітації, а incapacitation.
найбільш кримінального історики зазначають поступову тенденцію протягом останніх століть до більш поблажливі речення в західних країнах.Капітал і тілесного покарання, поширені на початку 19-го століття, рідко можна викликати за допомогою сучасного суспільства. Дійсно, у Сполучених Штатах тілесного покарання як таких з'являється не в струмені 8 внесення змін до обмеження на жорстоким і незвичайні покарання. Однак темпи позбавлення волі в США з'являється до зростання. Крім того, з середини 20-го століття,