I remember that on my first morning

I remember that on my first morning I awoke early and when I came out on to the terrace of the hotel no one was stirring. I wandered round to the kitchen but it was locked, and on a bench outside it, a native boy was sleeping, There seemed no chance of breakfast for some time, so I walked down to the waterfront. The Chinamen were already busy in their shops. The sky was still pale and there was silence across the ocean I didn't believe my eyes. The days that had passé since I left Wellington seemed extraordinary and unusual. Wellington is trim and neat and English; it reminds you of a seaport town on the South Coast. And for three days afterwards the sea was stormy. Grey clouds chased one another across the sky. Then the wind dropped, and the sea was calm and blue. The Pacific is so vast that even ordinary journeys on it feel like an adventure. The air you breathe prepares you for the unexpected.
Murea, the sister island, comes into view in rocky splendour rising mysteriously from the sea. The beauty of the island becomes clearer as you approach, and its lovely peaks become more distinct - but it keeps its secret as you sail by. It would not surprise you if, as you came near, looking for an opening in the reef, it vanished suddenly from view, and nothing met your gaze but the blue loneliness of the Pacific. Tahiti is a lofty green island with deep silent valleys. There is a mystery in their depths, down which murmur and splash cool streams and you feel that in those shadowy places life has not changed for centuries. Even here is something sad and terrible. But the felling of sadness is short lived , and serves only to add to the enjoyment of the moment. For Tahiti is smiling and friendly. Nothing can be more calming than entering the harbour at Papeete.
The boats in the quay are trim and neat. The little town along the bay is white and charming, and the flowers of the flamboyant trees, planted along the streets, blazed scarlet against the flaming blue of the sky. The crowd at the quay as the steamer draws alongside is gay and well-dressed. It is a noisy, cheerful, animated crowd. It's a sea of brown faces. You have an impression of coloured movement against the flaming blue of the sky. Everything is done in a hurry, the unloading of the baggage, the examination at customs, and everyone seems to smile at you. It is very hot. The colour dazzles you,

Результаты (украинский) 1:

Я пам'ятаю, що на мій перший вранці я прокинувся рано, і коли я вийшов терасі готелю ніхто перемішування. Я бродив навколо на кухню, але вона була замкнені і на лавці за її межами, рідного хлопчик спить, там здавався ніякий шанс сніданок протягом деякого часу, тому я пішов вниз, до набережної. На Chinamen вже були зайняті в своїх магазинах. Небо було ще блідо і настала тиша океаном, я не вірю своїм очам. Днів, які мали passé, так як я покинув Веллінгтон, здавалося, Надзвичайний і незвичайне. Веллінгтон є обробкою і акуратний та Українська; він нагадує вам про морський порт міста на ПБК. І протягом трьох днів після цього моря бурхлива. Сірий хмари переслідували один одного по небу. Потім впав вітру, а море було спокійним і синій. Тихоокеанському регіоні є настільки великі, що навіть звичайний подорожей на його відчути себе пригод. Повітря, яким ви дихаєте готує вас до несподіванок.Murea, сестра острів, приходить в подання rocky людською таємничим піднімаються з моря. Красот острова стає ясніше, як ви підхід і lovely піки стати більш чіткі - але він тримає його секрет, як ви плавати по. Він б не здивує вас, якщо, як ви зібралися біля, шукає отвір в риф, він раптово зник з подання, і нічого не зустрів вашого погляду, але синій самотність Тихого океану. Таїті є благородної зелений острів з глибокій Тиха долин. Існує таємниця в їх глибини, вниз яких дзюрчання і сплеск прохолодний потоки і ви відчуваєте, що в тих місцях, тіньові життя не змінилося протягом століть. Навіть тут є щось трагічної ї страшної. Але рубка смуток короткий жив і служить лише для того, щоб додати в задоволення від моменту. Таїті є посміхаються і дружні. Ніщо не може бути більш заспокійливу, ніж введення гавані у місті Papeete. Човни в набережній є обробкою та акуратні. Маленьке містечко вздовж затоки білий і чарівні, і квіти епатажних висаджено вздовж вулиці, палали червоні проти flaming ясного неба. Натовп на набережній як пароплав звертає поряд є геїв і добре одягнені. Це шумно, веселий, анімовані натовпу. Це-море коричневий обличчя. Ви повинні справити враження кольорові руху проти flaming ясного неба. Все це робиться в поспіху, розвантаження багажу, обстеження на митниці, і кожен, здається, посмішкою на вас. Це дуже жарко. Колір засліплює ви,

Результаты (украинский) 2:

Я пам'ятаю, що в мій перший вранці я прокинувся рано і, коли я вийшов на терасу готелю ніхто не помішуючи. Я бродив по кухні, але вона була замкнена, і на лавці за її межами, уродженець хлопчик спав, Там, здавалося, шансів на сніданок протягом деякого часу, так що я йшов до набережної. У китайці вже зайнятий у своїх магазинах. Небо було раніше блідий і настала тиша через океан я не вірю своїм очам. Дні, які PASSE, так як я залишив Веллінгтон, здавалося Надзвичайний і незвично. Веллінгтон обробка й акуратні та англійською мовами; це нагадує вам про портовому місті на південному узбережжі. І протягом трьох днів після цього море було бурхливим. Сірі хмари переслідували один одного по небу. Тоді вітер стих, і море було спокійним і синім. Тихоокеанський настільки обширна, що навіть звичайні поїздки на ньому почувати себе, як пригода. Повітря, яким ви дихаєте готує вас до несподіваним.
Murea, сестра острова, потрапляє в поле зору в скелястому пишноті висхідного таємничо від моря. Краса острова стає ясніше, коли ви наближаєтеся, і її прекрасні піки стають більш виразними, - але це зберігає свою таємницю, як ви плисти за. Це не здивувало б вас, якщо, як ви підійшли, шукаю отвір в рифі, він зник з поля зору раптом, і ніщо не зустрів свій погляд, але синій самотність Тихого океану. Таїті є висока зелений острів з глибокими долинами тихих. Існує таємниця в їх глибині, по якій шум і плескіт прохолодні потоки, і ви відчуваєте, що в тих місцях, тінистих життя не змінилося протягом століть. Навіть тут щось сумно і страшно. Але вирубка печалі недовго, і служить лише додати до здійснення в даний момент. Для Таїті посміхається і доброзичливі. Ніщо не може бути більш заспокійливим, ніж вході в гавань в Папеете.
Човни в пристані є обробка й акуратні. Маленьке містечко уздовж затоки білий і чарівний, і квітки яскравих дерев, посаджені вздовж вулиць, спалахнув червоним проти палаючий синього неба. Натовп на набережній, як пароплав тягне поряд гей і добре одягнені. Це галасливий, веселий, анімовані натовпу. Це море коричневих обличчях. У вас є враження кольорового руху проти палаючого синього неба. Все робиться в поспіху, розвантаження багажу, експертизи на митниці, і все, здається, посміхаються тобі. Дуже спекотно. Колір засліплює вас,

Результаты (украинский) 3:

Я пам'ятаю, що в мого першого ранку я прокинувся рано, коли вийшов на терасу готелю ніхто не був помішуючи. Я знову забрела круглого на кухню було заблоковано, і на лавці за межами її хлопчик був спить, а природна, здавалося жодного шансу на сніданок на деякий час, щоб я йшла вниз на набережній. На Chinamen вже були зайняті у своїх магазинів.Небо було бліде і ще не було мовчання за океаном я не вірю своїм очам. Дні, складанні розбірних дахів зайвим (оскільки я залишив Велінгтон здавалося екстраординарним і незвично. Велінгтон є підстригання та акуратна і англійською мовою; це нагадує вам про це морському місті на південному узбережжі. І протягом трьох днів після цього було море бурхливою. Сірий хмари гналася за один одного на небі. Потім вітру знизилася,