THE PICTURE (after The Broken Bridg

THE PICTURE (after The Broken Bridge' by Ph. Pullman)Ginny, the main character of the story, is 16. She's turning out to be a brilliant artist like her mother, who died when she was a baby. In the extract you're going to readGinny sees her mother's picture in the art gallery.When Ginny was first becoming interested in art and the history of painting, Dad had given her a big book with hundreds of reproductions in it. She'd pored over it with more than delight — with a kind of greed, in fact. She absorbed everything the book told her about the Renaissance, and the Impressionists, and the Cubists, about Boticelli and Monet and Picasso, and she breathed it all in like oxygen she hadn't known she was missing. And among the pictures in the book, there were two that made her gasp. One was Whistler's Arrangement in Grey and Black, the portrait of his mother sitting on an upright chair, and the other was El Greco's View of Toledo. She remembered her reaction quite clearly: a sudden intake of breath, caused by sheer surprise at the arrangement of shapes and colours. It was a physical shock.And when she looked at the big painting that dominated the end wall, the same thing happened. It would have affected her the same way whoever had painted it, because it was a masterpiece. What it showed was a middle-aged black man, in a uniform with epaulettes and medals, in the act of falling on to the red-carpeted floor of a well furnished room. He'd been eating a meal, and on the table beside him there was a plate of yellow soup. Beyond him, through the open door and at the open window, stood a crowd of people, watching: white people and black, old and young, richly dressed and poverty-stricken. Some of them carried objects that helped you understand who they were: a wad of dollar bills for a banker, a clutch of guns2 for an arms dealer, a chicken for a peasant; and the expressions on their faces told Ginny that they'd all in some ways been victims or accomplices3 of the man who was dying.And all that was important, but just as important was the strange discord of the particular red of the carpet and the particular yellow ofthe soup, so that you knew it was something significant, and you guessed the soup had been poisoned. And the way the dying man was isolated by the acid red from every other shape in the picture, so that it looked as if he were sinking out of sight in a pool of blood. And mainly what was important was the thing that was impossible to put into words: the arrangements of the shapes on the canvas. These same elements put together differently would have been an interesting picture, but put together like this, they made Ginny catch her breath.She began thinking of what her mother had wanted to say by the picture. Tell the story of the corrupt1 officer? Yes... But not mainly. What she had probably wanted to do was just to see what happened when she put that red and that yellow together. That was what could start it. Some little technical thing like that. And the shape of the man as he falls... Because there's no shadow, you can't see easily where he is in relation to the floor. He seems to be floating in space, almost. But at the same time no one could say that the picture wasn't technically correct. It was amazing, brilliant! Ginny felt a lump in her throat.

Результаты (украинский) 1:

КАРТИНА (після зламаного мосту »по тел. Pullman)
Джіні, головний герой цієї історії, 16. Вона виявляється блискучим художником , як її мати, яка померла , коли вона була дитиною. В екстракті ви збираєтеся читати
Джіні бачить картину своєї матері в художній галереї.
Коли Джіні першим зацікавився мистецтвом та історією живопису, тато дав їй велику книгу з сотнями репродукцій в ньому. Вона сиділи над ним з більш ніж задоволення - з якоюсь жадібністю, насправді. Вона вбирається все книги розповів їй про Ренесансі, а також імпресіоністів і кубістів, про Ботічеллі і Моне і Пікассо, і вона дихала все це, як кисень, вона не знала, що вона була відсутня. А серед фотографій в книзі, були два, які зробили її задуха. Один з них був Транскрипція Уістлера в сірий і чорний, портрет його матері, сидячи на вертикальному стільці, а інший Вид Ель Греко в Толедо. Вона дуже добре пам'ятала її реакцію: раптовий вдих, викликаний явною несподіванкою при розташуванні форм і кольорів. Це був фізичний шок.
І коли вона дивилася на великій картині , яка домінувала в торцеву стінку, те ж саме відбулося. Це вплинуло б на неї так само , як той , хто намалював це, тому що це був шедевр. Те , що він показав , був чорний чоловік середніх років, в формі з погонами і медалями, в акті падіння на червоно-килимове покриття підлоги добре обставлену кімнату. Він їв їжу, і на столі поруч з ним стояла тарілка жовтого супу. За ним, через відчинені двері і біля відчиненого вікна, стояла юрба людей, спостерігаючи: білих людей і чорний, старі і молоді, багатому вбранні і бідною. Деякі з них несли предмети , які допомогли вам зрозуміти , хто вони: пиж з доларових банкнот для банкіра, кладка guns2 для торговця зброєю, курка для селянина; і вирази на їхніх обличчях сказав Джіні , що вони все в якому - то сенсі були жертвами або accomplices3 людини , яка вмирає.
І все , що було важливо, але настільки ж важливим був дивно дисонансом конкретних червоного килима і конкретної жовтого OFTHE супу, так що ви знали , що це було що - то значна, і як ви вже здогадалися суп був отруєний. І то , як вмираючий був виділений кислотним червоним від будь-якої іншої форми в картині, так що це виглядало так , ніби він тоне з виду в калюжі крові. І головне , що важливо було те , що було неможливо висловити слова: аранжування фігур на полотні. Ці ж елементи разом узяті інакше була б цікава картина, але разом узяті , як це, вони зробили Джіні віддихатися.
Вона почала думати про те, що її мати хотіла сказати по картинці. Розкажіть історію офіцера corrupt1? Так ... Але не в основному. Те , що вона , ймовірно , хотів зробити , щоб подивитися , що трапилося , коли вона висловилася , що червоний і жовтий разом. Це було те , що могли б почати його. Деякі трохи технічних речі , як це. І форма людини , як він падає ... Тому що немає ні тіні, ви не можете легко бачити , де він знаходиться по відношенню до підлоги. Він , здається, ширяє в просторі, майже. Але в той же час ніхто не міг сказати , що картина не була технічно правильно. Це було дивно, геніально! Джіні відчула клубок у горлі.

Результаты (украинский) 2:

ФОТОГРАФІЯ (після розбитого мосту на Ph.)
Джіні, головний герой історії, становить 16. Вона виявляється блискучим художником, як її мати, яка померла, коли вона була дитиною. У екстракту ви будете читати
Джіні бачить фотографію своєї матері в художній галереї.
Коли Джіні був вперше зацікавлений в мистецтві і історії живопису, Папа дав їй велику книгу з сотнями репродукцій в ньому. Вона порався над ним з більш ніж захоплення-з свого роду жадібність, насправді. Вона увібрала все, що книга розповіла їй про Ренесанс, і імпресіоністів, і Cubists, про Боттічеллі і Моне і Пікассо, і вона дихала все це, як кисень вона не знала, що вона відсутня. І серед картин у книзі було двоє, які зробили її задихатися. Один з них була композиція Уістлера в сірий і чорний, портрет матері сидить на вертикальному кріслі, а інший був Ель Греко зору Толедо. Вона згадала про свою реакцію досить чітко: раптовий прийом дихання, викликане стрімкими несподіванки при облаштуванні форм і кольорів. Це був фізичний шок.
І коли вона подивилася на велику картину, яка домінувала кінець стіни, те ж саме сталося. Це позначилося б її таким же чином, хто його намалював, тому що це був шедевр. Те, що він показав, був середнього віку чорна людина, в уніформі з епіколетками і медалями, в акті падіння на червоне килимове покриття підлоги добре мебльовані кімнаті. Він їв їжу, і на столі поруч з ним була пластина жовтого супу. Крім нього, через відкриті двері і на відкритому вікні стояв натовп людей, спостерігаючи: білі люди і чорні, старі і молоді, багато одягнений і бідність-постраждалих. Деякі з них несли об'єкти, які допомогли вам зрозуміти, хто вони: пачку доларових векселів для банкіра, зчеплення guns2 для дилера зброї, курка для селянина; і вирази на їх обличчях сказав Джіні, що вони всі в деякому сенсі були жертвами або accomplices3 людини, який вмирав.
І все, що було важливо, але так само важливо було дивним розбрат зокрема червоний килим і зокрема жовтий суп, так що ви знали, що це щось значне, і ви здогадалися, суп був отруєний. І, як вмирає людина була ізольована від кислоти з будь-якої іншої форми на малюнку, так що він подивився, як ніби він тоне з уваги в басейні крові. І в основному те, що було важливо було те, що неможливо було покласти на слова: аранжування з фігур на полотні. Ці ж елементи разом узяті по-різному були б цікаву картину, але разом узяті, як це, вони зробили Джіні зловити її подих.
Вона почала думати про те, що її мати хотіла сказати на картинці. Розкажіть історію corrupt1 офіцера? Так... Але не в основному. Те, що вона, ймовірно, хотів зробити, це просто подивитися, що сталося, коли вона поклала, що червоний і жовтий разом. Це було те, що могло його запустити. Деякі маленькі технічні речі, як це. І форма людини, як він падає... Тому що немає тіні, ви не можете побачити легко, де він по відношенню до підлоги. Він, здається, плавають в космосі, майже. Але в той же час ніхто не міг сказати, що картина не була технічно правильною. Це було дивно, блискучий! Джіні відчув шматок в горлі.