How i Edited an Agricultural PapeI

How i Edited an Agricultural Pape
I had some doubts when I agreed to edit an agricultural paper. But
I needed money. The regular editor of the paper was going off for a holiday,
and I took his offer and his place.
I worked hard all the week with pleasure. We went to press, and I waited
a day with a hope that my effort was going to be noticed. As I left the office, a group of men and boys at the foot of the stairs gave me passageway,
and I heard one or two of them say: “That’s him!”
I was naturally pleased with their attention. The next morning I found a
similar group at the foot of the stairs, standing here and there in the street,
and over the way, watching me with interest. I heard a man say, “Look at
his eye!” I was naturally pleased with it.
I went up the short flight of stairs, and heard cheery voices and a r inging
laugh as I drew near the door, which I opened, and saw two young men
jumping out of the window with a great crash. I was surprised.
In about half an hour an old gentleman, with a fine but rather strict face,
entered, and sat down at my invitation. He seemed to have something on his
mind. He took off his hat and set it on the floor, and got out of it a red silk
handkerchief and a copy of our paper.
He polished his spectacles with his handkerchief and said, “Are you the
new editor?”
I said I was.
“Have you ever edited an agricultural paper before?”
“No,” I said; “this is my first attempt.”
“Have you had any experience in agriculture practically?”
“No, I believe I have not.”
“Some instinct told me so,” said the old gentleman. “I wish to read you
what made me have that instinct. It was this editorial. Listen, and see if it
was you who wrote it: – ‘Turnips should never be pulled, it injures them. It
is much better to send a boy up and let him shake the tree’. Now, what do
you think of that? – for I really suppose you wrote it?”
“Think of it? Why, I think it is good. I think it is sense. I have no doubt
that every year millions and millions of turnips are spoiled by being pulled
in a half-ripe condition, when if you send a boy up to shake the tree” –
“Shake your grandmother! Turnips don’t grow on trees!”
Then this old person got up and tore his paper all into small pieces, and
broke several things with his cane, and said I did not know as much as a
cow; and then went out and banged the door after him, and, in short, acted
in such a way that I thought he was displeased about something. But as
I didn’t know not what the trouble was, I could not be any help to him.
Soon after this a long, pale man ran into the room, stopped at some dis-
tance from me, and, after examining my face with interest for a while, drew
a copy of our paper from his jacket, and said:
“There, you wrote that. Read it to me – quick! Relieve me. I suffer.”
I read as follows; and as the sentences fell from my lips I could see the
relief come, I could see the excitement go out of the face, and rest and peace
change the features:
“The guano is a fine bird, but great care is necessary in looking after it.
In the winter it should be kept in a warm place, where it can hatch out its
young.
And now, the pumpkin. This berry is a favourite with the people of New
England, who prefer it to the gooseberry for the making of fruitcake, and
who prefer it to the raspberry for feeding cows. The pumpkin is the only
plant of the orange family that will grow in the North, but planting it in the
yard is becoming unpopular because it does not give shade...”
The excited listener sprang toward me to shake hands, and said:
“There, there – that will do. I know I am all right now, because you have
read it just as I did, word for word. But, when I first read it this morning,
I said to myself I was crazy. ...
Goodbye, sir; you have taken a great load off my mind.”
I felt a little uncomfortable, but soon stopped worrying, for the regular
editor walked in!
The editor was looking sad and unhappy. He looked at the pieces of fur-
niture broken by that old man and those two young farmers, and then said:
“This is a sad business – a very sad business. But that is not the worst.
The reputation of the paper is ruined, I fear. True, there never was such
a call for the paper before, and it never sold such a large edition; but does
one want to be famous for lunacy? My friend, as I am an honest man, the
street out here is full of people, waiting to have a look at you, because they
think you are crazy. And well they might after reading your editorials.
Why, who put it into your head that you could edit a paper of this nature?
You know nothing about agriculture. I want you to throw up your situa-
tion and go. I want no more holidays. Certainly, not with you in my chair.
I want you to go. Why didn’t you tell me you didn’t know anything about
agriculture?”
“Tell you, you cornstalk, you cabbage, you son of a cauliflower? It’s the
first time I ever heard such an unfeeling remark. I tell you I have

Результаты (украинский) 1:

Як я редагував сільськогосподарських ПапЯ мав деякі сумніви, коли я погодився редагувати сільськогосподарських паперу. АлеМені потрібні гроші. Звичайний редактор паперу виїжджав для відпочинку,і я взяв його пропозицію і його місце.Я наполегливо працювали весь тиждень із задоволенням. Ми пішли для преси, і я чекавдень з надією, що мої зусилля збирався бути поміченим. Я залишив офісі, групи чоловіків і хлопчиків у підніжжя сходів дало мені прохід,і я чув, що один або два з них кажуть: "Це його!"Я був, звичайно, задоволені з їх увагу. Наступного ранку, я знайшов на аналогічні групи у підніжжя сходів, тут і там стояв на вулиці,а по дорозі, дивиться на мене з інтересом. Я чув, що людина сказати, "Подивіться найого очі!" Я був, звичайно, задоволені з ним.Я підійшов короткий сходового маршу і почув веселим голоси і r-ingingсміятися, як я звернув біля дверей, який я відкритий, і побачив двох молодих чоловіківстрибки з вікна з великим аварії. Я був здивований.Приблизно за півгодини старий джентльмен, з дрібним, але досить жорстка на обличчя,увійшли і сів в мою запрошення. Він ніби щось на своємурозум. Він зняв свій капелюх встановити його на підлозі і вийшов з його червоним шовковіНосовий хустку і копію нашій газеті.Він полірований його окуляри з його носовичок і сказав: "ви вновий редактор?"Я сказав я."Ви коли-небудь відредагували сільськогосподарських папери перед?""Ні", я сказав, що; "це моя перша спроба"."Є у вас досвід роботи в сільському господарстві практично?""Ні, я вірю я не маю"."Деякі інстинкт сказав мені так," сказав, що старий джентльмен. "Я хотів би читати вамщо змусило мене мати що інстинкт. Саме цю редакції. Слухай і подивитися, якщо він Ви, хто пише він був: – ' ріпа ніколи не повинен бути витяг, його травми їх. Це набагато краще, щоб відправити хлопчик і дати йому струсити дерево '. Тепер що робитиви думаєте, що? – бо я дійсно вважаю, що ви написали це? ""Думаю, що це? Чому, я думаю, це добре. Я думаю, що це почуття. Я не сумніваюсяякий щороку мільйони і мільйони ріпа є псує виймаютьв стиглий половину стані, коли виславши хлопчика до shake дерево "– "Похитнути вашої бабусі! Ріпа не ростуть на деревах! "Потім ця стара людина встав і розірвав його паперу всі дрібні шматочки, ізламав кілька речей з його очерет і сказав, що я не знаю, як це корова; потім вийшов і вдарив двері за ним і, одним словом, діялитак що я думав, він був незадоволення про щось. Але якЯ не знаю, не те, що проблема була, я не могла бути будь-яка допомога йому.Незабаром після цього довго, блідий людина прибіг до кімнати, зупинився на деяких Дис-ЛЬНА допомога від мене і, Оглянувши моє обличчя з інтересом на деякий час, звернувкопію нашого паперу зі свого Жакет і сказав:"Там, ви написали, що. Читати це для мене-швидко! Полегшити мене. Я страждаю."Я читав наступним чином; і як вироки впав з моїх губ, я міг бачити вРельєф прийти, я міг бачити хвилювання, що виходять з обличчя і відпочинок та мирузмінити особливості:"В гуано є штраф птах, але велику обережність необхідна в піклувалася про це.Взимку він повинні зберігатися в тепле місце, де можна люк на йогомолоді.І тепер, гарбуз. Ця ягода є улюбленим із людей НьюАнглія, які вважають за краще агрус для виготовлення кекс, іхто віддають перевагу її Малина для годування корів. Гарбуз є єдинимзавод помаранчевий сім'ї, яка буде розвиватися за північ, але це в посадці надворі стає все непопулярні, тому що це не дає тіні..."Схвильований слухач стрибнув до мене, щоб потиснути руку і сказав:"Там, там-що буде робити. Я знаю, все прямо зараз, тому що у вас єчитати його, просто, як я зробив, слово в слово. Але, коли я вперше прочитав його сьогодні вранціЯ сказав собі я божевільний. ...До побачення, сера; Ви взяли великий вантаж з мого розуму."Я відчував себе трохи ніяково, але незабаром зупинився, турбуючись про регулярноредактор ходили в!Редактор шукав сумною та нещасною. Він подивився на шматки хутро-niture зламаний, що старий і ці дві молоді селянки а потім сказав:"Це сумно бізнес-дуже сумно бізнес. Але це не найгірше.Репутація папір зруйнований, я боюся. Правда, там ніколи не було такихкликати на папір до і він ніколи не продаються такі великі видання; але нехочеться бути славиться безумство? Мій друг, як я чесна людина, наВулиця тут є повним людям, чекають, щоб подивитися на вас, тому що вонидумаєте, що божевільний. І добре, вони могли б після прочитання вашої редакційні статті.Чому, хто поклав його в голову, що ви могли б написати папір такого роду?Ви нічого не знаєте про сільське господарство. Я хочу, щоб кинути ваш situa-Тіоне і йти. Я хочу більше вихідних. Звичайно, не з вами в кріслі.Я хочу піти. Чому б не ви сказав мені нічого не знав проСільське господарство?""Сказати вам, ви cornstalk, ви капусти, син з кольорової капусти? Це наперший раз я коли-небудь чули такої бездушним зауваження. Кажу вам, я маю

Результаты (украинский) 2:

Як я редагував сільськогосподарську Pape У
мене були деякі сумніви , коли я погодився редагувати сільськогосподарську газету. Але
мені потрібні були гроші. Регулярний редактор газети їде у відпустку,
і я прийняв його пропозицію і його місце.
Я наполегливо працював весь тиждень із задоволенням. Ми пішли в друк, і я чекав
в день з надією , що мої зусилля будуть помічені. Коли я вийшов з кабінету, група чоловіків і хлопчиків у підніжжя сходів дав мені прохід,
і я почув , як один або два з них говорять: "Це він!"
Я був , природно , задоволений своєю увагою. На наступний ранок я знайшов
подібну групу біля підніжжя сходів, стоячи тут і там на вулиці,
і через дорогу, спостерігаючи за мною з цікавістю. Я чув , хто говорить: "Подивіться на
його очі!» Я, природно , задоволений.
Я піднявся на кілька сходинок по сходах, і почув веселі голоси і ар inging
сміх , коли я наблизився до дверей, яку я відкрив, і побачив , двоє молодих людей ,
стрибки з вікна з великим тріском. Я був здивований.
Приблизно півгодини старий джентльмен, з тонкою , але досить строгим обличчям,
увійшов і сів на моє запрошення. Він , здавалося, що - то на його
розумі. Він зняв капелюха і поставив його на підлогу, і вийшов з нього червоний шовковий
хустку і копію нашої газети.
Він протер окуляри своїм носовичком і сказав: "Ти
новий редактор?"
Я сказав , що я .
"? ви коли - небудь редагували сільськогосподарську газету , перш ніж"
"Ні," сказав я; "Це моя перша спроба."
"Чи були у вас досвід роботи в сільському господарстві практично?"
"Ні, я вважаю , у мене немає."
"Який - то інстинкт говорив мені про це," сказав старий джентльмен. "Я хотів би прочитати вам ,
що змусило мене є цей інстинкт. Саме цей редакційний характер . Слухайте, і подивитися , якщо це
був ти , хто її написав: - «Ріпу ніколи не повинен бути підтягнутий, це травмує їх. Це
набагато краще , щоб відправити хлопчика і нехай трясти дерево ". Тепер, що ж
ви думаєте про це? - Тому що я дійсно вважаю , ти це написав? "
" Думайте про це? Чому, я думаю , що це добре. Я думаю , що це має сенс. У мене немає ніяких сумнівів в тому,
що кожен рік мільйони і мільйони ріпи зіпсовані тягне
в наполовину стиглі стані, коли , якщо ви надішлете хлопчика до трясти дерево "-
" Shake свою бабусю! Ріпу не ростуть на деревах! "
Тоді цей старий чоловік встав і відірвав папір все на дрібні шматочки, і
зламав кілька речей з його тростину, і сказав , що я не знав стільки , скільки
корови; а потім вийшов і зачинив за ним двері, і, загалом, діяв
таким чином , що я думав , що він був незадоволений про що - то. Але , як
я не в чому справа не знаю, я не міг бути якийсь - якої допомоги йому.
Незабаром після цього довго, блідий чоловік вбіг до кімнати, зупинився на деякому рас
стоянні від мене, і, після огляду моє обличчя з інтересом на деякий час, звернув
копію нашої паперу з його піджака, і сказав:
"Там, ви писали , що. Прочитайте це для мене - швидко! Звільнити мене. Я страждаю ".
Я таким чином ; і як пропозиції впав з моїх губ я міг бачити
рельєф прийшов, я міг бачити хвилювання вийти особи, і спокій і мир
змінити риси:
"гуано тонка птах, але з великою обережністю необхідно в догляді за це.
взимку його слід тримати в теплому місці, де він може вилупитися його
молодим.
І тепер, гарбуз. Ця ягода є улюбленим з народом Нової
Англії, які вважають за краще його агрусу для виготовлення кекс, і
які вважають за краще його малина для годування корів. Гарбуз є єдиним
рослиною помаранчевої сім'ї , яка буде рости на Півночі, але посадка його в
дворі стає непопулярним , оскільки він не дає тіні ... "
Порушена слухач стрибнув до мене , щоб потиснути один одному руки, і сказав:
" там, там - що буде робити. Я знаю , що все в порядку, тому що ви
читали його так само , як і я, слово в слово. Але, коли я вперше прочитав його сьогодні вранці,
я сказав собі , що я божевільний. ...
До побачення, сер; Ви взяли велике навантаження на мій погляд. "
Я відчував себе трохи ніяково, але незабаром перестав хвилюватися, тому що регулярний
редактор увійшов!
Редактор дивився сумно і нещасним. Він подивився на шматки по-
niture розбитих старого і тих двох молодих фермерів, а потім сказав:
"Це сумний бізнес - дуже сумне справу. Але це не найгірше.
Репутація паперу зіпсовано, я боюся. Правда, там ніколи не була такою
заклик до роботи раніше, і він ніколи не продавав таке велике видання; але
один хоче бути відомий неосудності? Мій друг, як я чесна людина, то
вулиця тут повно людей, чекаючи , щоб поглянути на вас, тому що вони
думають , що ви з розуму. А також вони могли б після прочитання ваших передовиці.
Чому, хто поклав його в голову , що ви могли б змінити документ такого характеру?
Ви знаєте , нічого про сільське господарство. Я хочу , щоб ти скинії ситуацію
ня і йти. Я не хочу більше свят. Звичайно, не з вами в моєму кріслі.
Я хочу , щоб ти. Чому ти не сказав мені , що ти нічого не знаю про
сільському господарстві? "
" Скажи, ти Cornstalk, ти капуста, ти син цвітної капусти? Це
перший раз , коли я коли - небудь чув таке бездушним зауваження. Я кажу вам , що я є

Результаты (украинский) 3:

H%Я%20пішла%20до 20% у 20% короткі%20рейс%20з 20% сходів,%20а%20чули%20вишнево%20голоси%20а%20а%20r%20inging%5Elaugh%20а%20I%20звернув%20біля%20в%20двері,%20яких%20I%20відкрили, 20% і 20% побачили%20два%20молодих%20чоловіків%5 Ejumping%20з 20%від 20% до 20% вікно%20з%20а%20великої%20авіакатастрофи.%20I%20був%20здивовані.%5Заборго%20про%20півріччя%20в 20-20 години 20%, 20% річного%20кавалера,%20з%20а%20fine%20а%20а%20суворий%20обличчя,%5 Eentered,%20а%20сиділа%20вниз%20о 20%мій%20запрошення.%20Він%20здавалося%20до 20% мають%20щось%20на 20%його%5 Emind.%%%%20а%20сказав%20I%20зробив%20не%20знають%20а%20набагато%20а%20а%20%5 Ecow;%20а%20потім%20пішла%20з 20%та%20стукав%20в%20двері%20після%20йому,%20а,%20в 20-20 короткометражних,%20діяв%5Заборго%20таких%20а%20спосіб%20,%20I%20думки%20він%20був%20незадоволена%20про%20щось.%20а%20а%5ЕІ%20той час%E2%80%99т%20знають%20не%20а%20в%20неприємності%20був,%20I%20б%20не%20бути%20будь-%20допомогти%20до 20%. %5 ESoon%20після%20цього%20а%20довго,%20блідий%20 чоловік%20побігли%20в 20-20-20, 20 кімнати, 20% перестали%20о 20%деякі%20диспро-%5 Etance%20від 20%, 20%, а%%20а%20великої%20догляду%20є%20необхідні%20в 20-20%дивиться 20 після%20.%5Заборго%20в%20зима%20його%20повинні%20бути%20тримається%20в%20а%20теплого%20е місце,%20де%20його%20може%20люк%20з 20%її%5 Eyoung.%5 EAnd%20зараз,%20в%20гарбуз.%20цього%20ягода%20є%20а%20улюблені%20з%20в%20людей%20з 20% нових%5 EEngland,%20хто%20воліють%20його%20до 20% у 20% агрусу%20для%20в%20рішень%20з 20% фруктовий пиріг,%20а%5 Ewho%20воліють%20його%20до 20% у 20% малина%20для%20годування%20х корів.%20В%20гарбуз%20є%20в%20лише%5EPГТ%Перший%20час%20I%20ніколи%20чули%20таких%20в 20-20%бездушність 20зауваження.%20I%20розповісти%20ти%20I%20мають%20%5E