I took the young Irish setter for a

I took the young Irish setter for a little walk up the road and along a frozen creek
At the house they said the boy had refused to let anyone into the room.
"You can't come in, " he said. "You mustn't get what I have. "
I went up to him and found him in exactly the position I had left him, white-faced, but with the tops of his cheeks flushed by the fever, staring still, as he had stared, at the foot of the bed.
I took his temperature.
"What is it?"
"Something like a hundred, " I said. It was one hundred and two and four tenths.
"It was a hundred and two, " he said.
"Who said so?"
"The doctor."
"Your temperature is all right, " I said. "It's nothing to worry about. "
"I don't worry," he said, "but I can't keep from thinking."
"Don't think, " I said. "Just take it easy. "
"I'm taking it easy, " he said and looked straight ahead. He was evidently holding tight onto himself about something.
"Take this with water. "
"Do you think it will do any good?"
"Of course it will."
I sat down and opened the Pirate book and commenced to read, but I could see he was not following, so I stopped.
"About what time do you think I'm going to die?" he asked.
"What?"
"About how long will it be before I die?"
"You aren't going to die. What's the matter with you?"
"Oh, yes, I am. I heard him say a hundred and two. "
"People don't die with afever of one hundred and two. That's a silly way to talk."
"I know they do. At school in France the boys told me you can't live with forty-four degrees. I've
got a hundred and two. "
He had been waiting to die all day, ever since nine o'clock in the morning.
"You poor Schatz, " I said. "Poor old Schatz. It's like miles and kilometers. You aren't going to die. That's a different thermometer. On that thermometer thirty-seven is normal. On this kind it's ninety-eight. "
Absolutely," I said. "It’s like miles and kilometres we make when we do seventy in the car?"
"Are you sure?"
"Oh," he said.
But his gate at the foot of the bed relaxed slowly. The hold over himself relaxed too, finally , and
the next day it was very slack and he cried very easily at little things that were of no importance.

Результаты (украинский) 1:

Я взяв молодих ірландський сетер для трохи погуляв по дорозі і вздовж заморожених крикУ домі говорили, що хлопчик відмовився дозволяйте нікому в кімнату."Ви не можете бувають," сказав він." Ви не повинні отримати на те, що я. "Я підійшов до нього і знайшов його в точно позиції, я залишив його, white-faced, але з вершини щоки flushed лихоманка, як і раніше, дивлячись, як він мав дивився на ногах ліжка.Я взяв його температура."Що це?""Щось на зразок"сто, я сказав. Це було триста і два і чотири десятої."Це була сто два", сказав він."Хто так сказав?" «Лікар».«Перевіряйте температуру все в порядку ", я сказав.» Його нема про що турбуватися. ""Я не хвилюйтеся," він сказав, що ", але я не можу тримати від мислення"."Не думаю, я сказав." Просто відпочити. ""Я беру це легко," він сказав і подивився вперед. Очевидно він тримав міцно на себе про щось."Прийняти це з водою"."Ви думаєте, вона буде робити нічого хорошого?""Звичайно, буде."Я сів і розкрита книга пірата і почалося читання, але я бачив, він не після, тому я зупинився."Про те, що час ви думаєте я збираюся померти?" запитав він."Що?""Про те, як довго це буде перед тим, як я помру?""Ви не збираєтеся помирати. Що таке з тобою?""Ах, так, я. Я чув, що він говорив: сто два. ""Люди не вмирають з afever сто два. Це нерозумно так говорити." "Я знаю, що вони роблять. У школі у Франції хлопчики сказав мені, ви не можете жити з сорока чотирьох градусів. Я ' VEотримав сто два. "Він чекав померти весь день, з тих пір дев'ять годин ранку."Ви бідні Schatz," я сказав". Бідні старі Schatz. Це як км а кілометрів. Ви не збираєтеся помирати. Які є різні термометр. На що термометр тридцять сім є нормальним. На такому це дев'яносто вісім. " Безумовно,"я сказав. "Це як км і кілометрів, ми переконайтеся, коли ми робимо сімдесят в машині?""Ви впевнені?""О," сказав він.Але його воріт, біля підніжжя ліжка повільно розслабився. Провести через себе в розслабленому стані, нарешті, іна наступний день він був дуже млявий і він плакав дуже легко на дрібниці, які були не має значення.

Результаты (украинский) 2:

Я взяв молодого ірландського сетера для невеликої прогулянки вгору по дорозі і вздовж замерзлого струмка
в будинку вони сказали, що хлопчик відмовився пускати нікого в кімнату.
"Ви не можете прийти в", сказав він. "Ви не повинні отримати те, що у мене є."
Я підійшов до нього і знайшов його в точно положенні я його залишив, блідий, але з вершини його щоки почервоніли від лихоманки, дивлячись на місці, так як він був дивився, біля підніжжя ліжка.
я взяв його температуру.
"Що це?"
"щось на зразок ста", сказав я. Це сто два і чотири десятих.
"Це був віку ста два", сказав він.
"Хто так сказав?"
"Доктор".
"Ваш температура все в порядку", сказав я. "Це нічого не турбуватися про."
"Я не хвилююся", сказав він, "але я не можу втриматися від мислення."
"Не думаю," сказав я. "Просто заспокойтеся."
"Я приймаю його легко", сказав він і подивився прямо перед собою. Він був, очевидно, міцно тримаючись на себе про щось.
"Візьміть це з водою."
"Як ви думаєте, він буде робити нічого хорошого?"
"Звичайно, це буде."
Я сів і розгорнув книжку пірат і почалося читати, але я бачив, що він не дотримувався, так що я зупинився.
"Про який час ви думаєте, що я помру?" запитав він.
"Що?"
"Про те, як довго вона буде перш ніж я помру?"
"Ви не збираєтеся помирати. Що сталося з вами?"
"О, так, я. Я чув, як він казав сто два ".
" Люди не вмирають з afever ста два. Це нерозумно так говорити. "
" Я знаю, що вони роблять. в школі у Франції хлопчики сказали мені ви не можете жити з сорока чотирьох градусів. я
отримав сто два. "
Він чекав, щоб померти протягом усього дня, з тих пір дев'ятій годині ранку.
" бідний Schatz, "сказав я. "Бідний старий Schatz. Це як милях і кілометрах. Ви не збираєтеся помирати. Це інша термометр. На цій термометра тридцять сім нормально. На такого роду це дев'яносто вісім."
Абсолютно, "сказав я." Це як милях і кілометрах ми робимо, коли ми робимо сімдесят в машині? "
" ви впевнені? "
" о, "сказав він.
Але його ворота на ногах ліжка розслабився повільно. в трюмі над собою розслаблені теж нарешті, і
на наступний день він був дуже млявий і він вигукнув дуже легко при дрібниці, які не мали значення.

Результаты (украинский) 3:

Брав молодих ірландських нормувальника для трошки ходити до дороги і разом із замороженим крик
у будинку в них говорить хлопчик відмовився підпускають до кімнати.
"не прийде в ', - сказав він. "Ви не повинні отримати те, що я. '
я підійшов до нього і знайшов його в саме положення I покинув, біло-зіткнулися, але з топіки його на щоках рум'янцем на нервовому збудженні, втупившись все ж, як у нього вдивлялася,У підніжжя ліжка.
брала його температури.
"Що це таке?'
"щось на зразок ста ', сказала я. Це був сто 2 і 4 десятих.
"це сто дві ', - сказав він.
'Хто сказав так?"
'лікар".
"Вашого температури все гаразд, " сказала я. "Це нічого страшного. '
"Я не хвилюйтеся", сказав він, "але, я не можу йти від думок".
"не думаю ', сказала я. "Просто take it easy. '
"Я просто ', - сказав він і дивилася прямо вперед. Він, очевидно, була горнулась на себе щось.
"скористатися цією водою. '
", на вашу думку, то користі?"
"звичайно це будуть".
я сіла і відкрив піратський книги й розпочав читати, але я зміг побачити, що не такий, так що я зупинилася.
"Про те, коли ви думаєте, я збираюся вмирати?" - запитує він.
"?"
'Про те, як довго буде перед я помру?"
"ви не збираюся вмирати. У чому ж справа з вами?"
"Ах, так, я. Я чув, що сто дві. '
"Люди не померти з afever сто і два. Це нерозумно спосіб говорити'.
'Я знаю, що вони роблять. В школі у Франції хлопці казав, що ви не можете жити з сорок чотири ступені. Я
отримав сто дві. '
він чекав померти весь день,З тих пір, як о дев'ятій ранку.
"Ви погано Шац ', сказала я. 'Бідні старі Шац. Це наче милі і кілометрів. Ви не збираюся вмирати. Це вже інший термометр. На цьому термометр тридцять сім - це нормально. Про це він 198. ' кратність абсолютно", сказала я. "Це як милі і кілометрів ми робимо, коли ми виконуємо сімдесят в машині?"
"Ви впевнені?'
"НУ", - сказав він.
Але його воротах біля підніжжя ліжко розслабилася повільно. Блокування за себе розкуто теж нарешті , і
наступного дня було дуже в'яла і він плакав, дуже легко на дрібниці, які були значення не має.