The young professor was working in

The young professor was working in his workshop in a narrow street in Boston, not far from scollay square. It was a very hot afternoon in June, but the man didn't notice. He was totally absorbed in his strange machine which he had been working on for about three years. Suddenly he heard an almost inaudible sound, the first sound ever transmitted through a wire. The machine was the very first telephone and the young man was Alexander Graham Bell.Although he was only 28 years old at the time, Alexander had been working in the fields of speech, anatomy, electricity and telegraphy for over 11 years. His grandfather had invented a system to help people with speech problems. In fact, his whole family had been involved in the study of speech and sounds. Alexander’s father had also written several books on how to speak correctly as well as creating a form of sign language called ‘visible speech’.At the age of 16 Alexander started to help teach young deaf mutes. children who could not hear or speak. He used his father’s system of ‘visible speech’and achieved amazing results. Sadly. a few years later, while working in London.Alexander met two men who would play an important role in his life. Mr Alexander Ellis, a professor of philology, and Sir Charles Wheatstone, an expert in telegraphy, started him thinking about sending sounds through a machine.unfortunately, it was around this time that the fatal disease called the white plague, spread through Britain and both Alexander's brothers died. As a result Alexander and his parents left the country and moved to Canada. Alexander was teaching to a tribe of Mohawk Indians in a small Canadian town called Brantford, when the Boston Board of Education asked him to come and work in the USA at a new school for deaf mutes.Alexander was very happy to move to boston and continue the work he had started in britain. He became so successful that he soon opened his own school called ‘The School of Vocal Physiology’. However , he was so busy there that he did not have the time to work on his inventions.Then, two years later, he agreed to give private lessons to a young boy whose family allowed him to use their basement as a workshop. This gave Alexander the opportunity to resume his experiments with sound transmitters. He used to spend all his free time, and most of his money, on his inventions. At that time he had another student who greatly influenced his life.She was a young girl who had lost her hearing and the ability to speak because of a childhood illness. Her name was Mabel Hubbard, and four years later they got married. Although many people taught that invent a human voice transmitter was a waste of time, Alexander refused to give up his dream. He continued his experiments with sound vibrations. He even copied the design of the human ear using iron rods and electrical wires to produce the same effect.Alexander was spending so much time and energy on his inventions he did less work with his students and soon ran out of money. He was about to give up when he met Professor John Henry, an expert on the telegraph and electricity. Professor Henry realized immediately that Alexander had made an amazing discovery and encouraged him to continue with his experiments.In order to survive financially Bell had to work on the musical telegraph, but he also continued working on his mechanical voice transmitter. On that summer afternoon in 1875, when Alexander heard the first sound transmitted over his machine, he realized that he had finally achieved his goal. Almost a year later, in March 1876, the first words were heard coming through the phone.On his 29th birthday Alexander Graham Bell registered his invention with the patent office and, because they had never seen anything like it before, they registered his invention ‘an improvement in telegraphy’. The name ‘telephone’ came later.

Результаты (украинский) 1:

Молодий професор працював у своїй майстерні на вузькій вулиці в Бостоні, недалеко від scollay площі. Це був дуже жаркий день в червні, але людина не помітив. Він був повністю поглинений своєю дивною машиною, яку він працював близько трьох років. Раптово він почув майже нечутний звук, перший звук коли-небудь передається через провід. Машина була дуже першим телефоном, і молодий чоловік був Олександр Грем Белл.

Хоча йому було всього 28 років, в той час, Олександр працював в області мови, анатомії, електрику і телеграфної більше 11 років. Його дід винайшов систему, щоб допомогти людям з проблемами мови. Насправді, вся його сім'я була залучена в вивченні мови і звуків. Батько Олександра також написав кілька книг про те, як правильно говорити, а також створення форми мови жестів під назвою «Видима мова».

У віці 16 років Олександр почав допомагати навчати молоді глухонімий. діти, які не могли чути або говорити. Він використовував систему свого батька з «видимої speech'and досягнуті дивовижні результати. На жаль. кілька років по тому, працюючи в London.Alexander зустрів двох чоловіків, які будуть відігравати важливу роль в його житті. Г-н Олександр Елліс, професор філології, і сер Чарльз Уитстон, експерт в області телеграфії, почали його думати про посилці звуків через машину.

на жаль, це було приблизно в цей час , що смертельне захворювання називається білою чуми, поширилася по Англії і помер обидва брата Олександра. В результаті Олександр і його батьки покинули країну і переїхав в Канаду. Олександр вчив до племені Mohawk індіанців в невеликому канадському містечку під назвою Brantford, коли Бостон Рада з освіти попросив його приїхати і працювати в США в новій школі для глухонімих.

Олександр був дуже радий переїхати в бостон і продовжити роботу , яку він почав в Британії. Він став настільки успішним , що незабаром він відкрив свою власну школу під назвою «Школа вокальної фізіології. Тим НЕ менше, він був настільки зайнятий , що там у нього не було часу , щоб працювати над своїми винаходами.

Потім, через два роки, він погодився давати приватні уроки молодого хлопчика , чия сім'я дозволила йому використовувати свій підвал в якості майстерні. Це дало Олександру можливість відновити свої експерименти зі звуком передавачів. Він проводив весь свій вільний час, і більшу частину своїх грошей, на його винаходи. У той час він був ще один студент , який сильно вплинув його життя.

Вона була молода дівчина , яка втратила слух і здатність говорити з - за хвороб дитячого віку. Її звали Мейбл Хаббард, а через чотири роки вони одружилися. Хоча багато людей вчили , що винайти голосової передавач людини були порожньою тратою часу, Олександр відмовився від своєї мрії. Він продовжив свої експерименти зі звуковими коливаннями. Він навіть копіював конструкцію людського вуха , використовуючи залізні стрижні і електричні дроти для отримання того ж ефекту.

Alexander was spending so much time and energy on his inventions he did less work with his students and soon ran out of money. He was about to give up when he met Professor John Henry, an expert on the telegraph and electricity. Professor Henry realized immediately that Alexander had made an amazing discovery and encouraged him to continue with his experiments.

In order to survive financially Bell had to work on the musical telegraph, but he also continued working on his mechanical voice transmitter. On that summer afternoon in 1875, when Alexander heard the first sound transmitted over his machine, he realized that he had finally achieved his goal. Almost a year later, in March 1876, the first words were heard coming through the phone.

На свій 29-й день народження Олександр Грехем Белл зареєстрував свій винахід в Патентне відомство, і, оскільки вони ніколи нічого подібного не бачив, вони зареєстрували свій винахід «поліпшення телеграфії. Назва «телефон» прийшов пізніше.

Результаты (украинский) 2:

Молодий професор працював у своїй майстерні на вузькій вулиці в Бостоні, недалеко від площі коллай. Це був дуже спекотний день у червні, але людина не помітив. Він був повністю поглинений у своїй дивній машині, яку він працював протягом приблизно трьох років. Раптом він почув майже незвуковий звук, перший звук коли-небудь передається через дріт. Машина була самим першим телефоном і молодий чоловік був Олександр Грем Белл.

Хоча йому було лише 28 років у той час, Олександр працював у полях мови, анатомії, електрики і телеграфії вже більше 11 років. Його дід винайшов систему, щоб допомогти людям з проблемами мови. Насправді, вся його родина брала участь у вивченні мови і звуків. Батько Олександра також написав кілька книг про те, як правильно говорити, а також створення форми мови жестів називається "видимої мови".

У віці 16 років Олександр почав допомагати вчити молодих глухих mutes. діти, які не могли чути або розмовляти. Він використовував систему батька ' видимий промов і досяг дивовижних результатів. Сумно. через кілька років, працюючи в Лондоні. Олександр зустрівся з двома чоловіками, які відіграють важливу роль у його житті. Пан Олександр Елліс, професор філології і пан Чарльз Уітстоун, експерт телеграфії, почав думати про відправку звуків через машину.

на жаль, це було приблизно в цей час, що Фатальна хвороба називається білої чуми, поширення через Великобританію і братів Олександра загинули. В результаті Олександр і його батьки покинули країну і переїхали до Канади. Олександр навчав племені індіанців Mohawk в невеликому канадському містечку під назвою Brantford, коли Бостонська рада з освіти попросив його приїхати і працювати в США в новій школі для глухих mutes.

Олександр був дуже радий переїхати в Бостоні і продовжити роботу, яку він почав у Великобританії. Він став настільки успішним, що невдовзі він відкрив власну школу під назвою «школа вокальної фізіології». Тим не менш, він був настільки Зайнятий, що у нього не було часу, щоб працювати над його винаходами.

Потім, через два роки, він погодився дати приватні уроки молодого хлопчика, чия родина дозволила йому використовувати їх підвал як майстерню. Це дало Олександру можливість відновити свої експерименти з звуковими передавачами. Він використав, щоб провести весь свій вільний час, і більшість його грошей, на його винаходи. У той час у нього був інший студент, який сильно вплинув на його життя.

Вона була молодою дівчиною, яка втратила слух і здатність говорити через дитинство хвороби. Її звуть Мабель Хаббард, і через чотири роки вони одружилися. Хоча багато людей вчили, що винаходити людини передавач голосом була марна трата часу, Олександр відмовився відмовитися від своєї мрії. Він продовжував свої експерименти з звуковими вібраціями. Він навіть скопіював дизайн людського вуха використанням залізних стрижнів і електричних проводів для отримання такого ж ефекту.

Олександр витрачає стільки часу і енергії на свої винаходи він зробив менше роботи зі своїми студентами і незабаром вибігла з грошей. Він збирався здаватися, коли він зустрів професора Джона Генрі, експерта з Телеграф і електрики. Професор Генрі зрозумів відразу, що Олександр зробив дивовижне відкриття і закликав його продовжувати його експерименти.

Для того, щоб вижити фінансово дзвони довелося працювати на музичному Телеграф, але він також продовжував працювати над його механічний передавач голосом. У той літній день в 1875, коли Олександр почув перший звук передається на його машині, він зрозумів, що він, нарешті, досяг своєї мети. Майже рік потому, в березні 1876, перші слова були почуті найближчі по телефону.

На його 29-й день народження Олександр Грем Белл зареєстрував свій винахід з патентним офісом і, тому що вони ніколи не бачили нічого подібного раніше, вони зареєстрували свій винахід "поліпшення телеграфії". Ім'я ' телефон ' прийшов пізніше.