He Overdid It(after O.Henry)Miss Po

He Overdid It(after O.Henry)Miss Posie Carrington began life in the small village of Cranberry Corners. Then her name was Posie Boggs. At the age of eighteen she left her native place and became an actress at a small theatre in a large city, and here she took the name of Carrington. Now Miss Carrington was at the height of her fame, the critics praised her highly, and in the coming season she was going to star in a new play about country life. Many young actors were eager to partner Miss Carrington in the play, and among them was a clever young actor called Highsmith.“My boy,” said Mr. Goldstein, the manager of the theatre. “The trouble is Miss Carrington won’t listen to any of my suggestions. She was brought up in a village, you know, she won’t be deceived when a Broadway fellow goes on the stage with a straw in his hair and calls himself a village boy. So, young man, if you want to play the part, you will have to convince Miss Carrington.”The next day Highsmith took the train for Cranberry Corners. He stayed three days in that small and distant village. Having found out all he could about the Boggs and their neighbours, Highsmith returned to the city…One night when Miss Carrington was enjoying a late supper in the company of her fellow-actors, a shy, awkward young man entered the restaurant. It was clear that the lights and people made him uncomfortable.He looked around the place and then, seeing Miss Carrington, went to her table with a shining smile.“How’re you, Miss Posie?” he said. “Don’t you remember me – Bill Summers? I think I’ve grown up since you left Cranberry Corners. They still remember you there. Eliza Perry told me to see you in the city while I was here. You know Eliza married Benny Stanfield, and she says…”“Ah,” interrupted Miss Carrington brightly, “Eliza Perry is married!”“Old Mrs. Blithers sold her place to Captain Spooner; the youngest Waters girl ran away with a music teacher…”“Oh!” Miss Carrington cried out. “Why, you people, excuse me a while, this is an old friend of mine. Now, Bill, come over here and tell me some more.”She took him to a vacant table in the corner. “How’s Ma?” asked Miss Carrington.“She was sitting by the front door when I saw her last,” said Bill. “She’s older than she was, Miss Posie, but everything in the house looked just the same. Your Ma asked me to sit down. “William,” she said, “Posie went away down the road and something tells me she’ll come back that way again when she gets tired of the world and begins to think about her old mother. She’s always been a sensible girl.”Miss Carrington looked uncomfortable. “Well,” she said, “I am really so glad to have seen you, Bill. Come around and see me at the hotel before you leave the city.”At 11.45 a.m. the next day Highsmith, handsome and dressed in the latest fashion, sent up his card to Miss Carrington at her hotel. He was shown up and received by the actress’s French maid.“I am sorry,” said the maid, “but I am to say this to everybody. Miss Carrington has cancelled all engagements on the stage and has returned to live in that… what do you call that place? – Cranberry Corners!”

Результаты (украинский) 1:

He Overdid It
(after O.Henry)

Miss Posie Carrington began life in the small village of Cranberry Corners. Then her name was Posie Boggs. At the age of eighteen she left her native place and became an actress at a small theatre in a large city, and here she took the name of Carrington. Now Miss Carrington was at the height of her fame, the critics praised her highly, and in the coming season she was going to star in a new play about country life. Many young actors were eager to partner Miss Carrington in the play, and among them was a clever young actor called Highsmith.
“My boy,” said Mr. Goldstein, the manager of the theatre. “The trouble is Miss Carrington won’t listen to any of my suggestions. She was brought up in a village, you know, she won’t be deceived when a Broadway fellow goes on the stage with a straw in his hair and calls himself a village boy. So, young man, if you want to play the part, you will have to convince Miss Carrington.”
The next day Highsmith took the train for Cranberry Corners. He stayed three days in that small and distant village. Having found out all he could about the Boggs and their neighbours, Highsmith returned to the city…
One night when Miss Carrington was enjoying a late supper in the company of her fellow-actors, a shy, awkward young man entered the restaurant. It was clear that the lights and people made him uncomfortable.
He looked around the place and then, seeing Miss Carrington, went to her table with a shining smile.
“How’re you, Miss Posie?” he said. “Don’t you remember me – Bill Summers? I think I’ve grown up since you left Cranberry Corners. They still remember you there. Eliza Perry told me to see you in the city while I was here. You know Eliza married Benny Stanfield, and she says…”
“Ah,” interrupted Miss Carrington brightly, “Eliza Perry is married!”
“Old Mrs. Blithers sold her place to Captain Spooner; the youngest Waters girl ran away with a music teacher…”
“Oh!” Miss Carrington cried out. “Why, you people, excuse me a while, this is an old friend of mine. Now, Bill, come over here and tell me some more.”
She took him to a vacant table in the corner. “How’s Ma?” asked Miss Carrington.
“She was sitting by the front door when I saw her last,” said Bill. “She’s older than she was, Miss Posie, but everything in the house looked just the same. Your Ma asked me to sit down. “William,” she said, “Posie went away down the road and something tells me she’ll come back that way again when she gets tired of the world and begins to think about her old mother. She’s always been a sensible girl.”
Miss Carrington looked uncomfortable. “Well,” she said, “I am really so glad to have seen you, Bill. Come around and see me at the hotel before you leave the city.”
Об 11.45 ранку наступного дня Хайсмит, красивий, одягнений за останньою модою, послав свою картку міс Каррінгтон в своєму готелі. Він був показаний і отримав від французької покоївки актриси.
«Я шкодую,» сказала покоївка « , але я повинен сказати , що це всім. Міс Carrington скасувала всі зобов'язання на сцені і повернулася жити в тому , що ... то , що ви називаєте це місце? - журавлини Куточки «!

Результаты (украинский) 2:

Він переробив це
(після о. Генрі)

Міс Позий Карлінгтона почалося життя в невеликому селі журавлини кути. Потім її ім'я було Посіе Boggs. У віці вісімнадцяти вона залишила своє рідне місце і стала актрисою на невеликому театрі у великому місті, і тут вона прийняла ім'я Каррінгтон. Тепер Міс Carrington був на висоті її слави, критики похвалив її високо, і в майбутньому сезоні вона збирається зіркою в новій грі про життя в країні. Багато молодих акторів були прагнуть партнера Міс Каррінгтон в грі, і серед них був розумний молодий актор під назвою Highsmith.
"Мій хлопчик", сказав пан Голдштейн, менеджер театру. "Біда Міс Carrington не буде слухати будь-який з моїх пропозицій. Вона виховувалася в селі, ви знаєте, вона не буде обманута, коли хлопець Бродвей йде на сцену з соломою в волоссі і називає себе сільський хлопчик. Таким чином, молодий чоловік, якщо ви хочете грати частину, вам доведеться переконати Міс Carrington. "
На наступний день Highsmith взяв потяг для журавлини кутів. Він залишився три дні в тому маленькому і віддаленому селі. З'ясувавши все, що міг про Boggs та їхніх сусідів, Хайсміт повернувся до міста...
Одного ночі, коли міс Carrington насолоджувався пізньої вечері в компанії її товаришів-акторів, сором'язливий, ніяково молодий чоловік увійшов в ресторан. Було ясно, що вогні і люди зробили його незручно.
Він подивився навколо місця, а потім, бачачи Міс Carrington, відправився в її таблиці з сяючою посмішкою.
"Як ти, міс Посіе?" сказав він. "Ти не пам'ятаєш мене-Білл Саммерс? Я думаю, що я виріс, так як ви залишили журавлини кути. Вони все ще пам'ятають вас. Еліза Перрі сказав мені, щоб побачити вас в місті, поки я був тут. Ви знаєте, Елізи одружений Бенні Стенфілд, і вона каже...»
"Ах", перервані Міс Carrington яскраво, "Еліпо Перрі одружений!"
"Стара пані Блітерс продала своє місце для капітана Спунера; Наймолодші води дівчина побігла з вчителем музики... "
"Oh!" Міс Carrington закричав. "Чому, ви, люди, вибачте мене в той час, це старий мій друг. Тепер, Білл, приїхати сюди і розповісти мені ще. "
Вона взяла його на вакантну таблицю в кутку. "Як ма?" запитав Міс Carrington.
"Вона сиділа біля вхідних дверей, коли я побачив її останнього", сказав Білл. "Вона старша, ніж вона була, міс Посіе, але все в будинку подивився так само. Ваш MA попросив мене сісти. "Вільям," вона сказала: "Позий пішов вниз по дорозі, і щось говорить мені, що вона повернеться, що знову, коли вона втомлюється від світу і починає думати про свою стару матір. Вона завжди була розумною дівчиною».
Міс Каррінгтон подивився незручно. "Well," вона сказала: "я дуже радий бачити вас, Білл. Приходьте і подивіться на мене в готелі, перш ніж покинути місто ".
У 11,45 ранку на наступний день Highsmith, красивий і одягнений в останній моді, послав свою карту, щоб пропустити Carrington в її готелі. Він був показаний і отримав Французька Діва актриса.
"Мені шкода", сказав покоївки ", але я кажу це всім. Міс Carrington скасував всі зобов'язання на сцені і повернувся жити в цьому... що ви називаєте це місце? – Журавлини куточки! "