'He must have gone the other way,'

'He must have gone the other way,' the general said, as if I were standing beside him, 'because if he had come this way I should have seen him, and if he had raised himself above the bushes, one of us would have seen him against. . .'

He talked on and on while I climbed the stone bank. The man on the path, trying to make himself small with his back in a bush, was looking at the general. He saw me when I had my feet on the path.

He jumped, and one hand went up.

I jumped, with both hands out.

A stone, turning under my foot, threw me sideways, saving my head from the bullet he sent at it.

As I went down, my arm caught his legs and he came down on top of me. I kicked him once, caught his gun arm, and had just decided to bite it when the general came across the path and pushed the man off me with his gun.

I stood up. I had hurt my ankle and it was difficult to stand. I put most of my weight on the other leg and turned my flashlight on the prisoner.

'Hello, Flippo!' I exclaimed.

'Hello,' he said, not happy to be recognized.

He was a fat Italian of twenty-three or four. I'd helped send him to prison four years ago for his part in a robbery. He had been out for several months now.

'The prison board isn't going to like this,' I told him.

'You've got it wrong,' he said. 'I Wasn't doing anything. I was up here to see some friends. And when this thing broke loose I had to hide. If the police catch me here I'll be in trouble. And now you've got me and you think I'm part of it.'

'You're a mind reader,' I told him, and asked the general, 'Where can we lock him away for a while?'

'In my house there's a room with a strong door and no windows,' said the general.

He took Flippo's arm while I walked painfully behind him, re-loading my gun. We didn't have far to go. The general knocked on the door of his house and called out something in his language. The door was opened by a Russian servant with a heavy mustache. Behind him were the princess and an older woman.

We took Flippo up to the room with no windows as the general told the others what had happened. We locked our prisoner inside, then went downstairs.

'You are hurt!' the princess said to me.

'I turned my foot over, that's all. But it would be better with some support. Do you have a bandage?'

'Yes,' she said; and spoke to the servant, who went out of the room and returned with a bandage.

There was no sound of gunfire coming up the hill now, and the rain was lighter. The night was almost over, and it would soon be day. I had tied the bandage round my ankle and was fastening the button on my raincoat when there was a knock on the front door. I heard someone speaking in Russian, then the young Russian I had met on the beach came in.

'Aleksander, you're-!' the older woman screamed when she saw the blood on his face, and fainted.

He took no notice of this, as if he was used to her fainting. 'They've gone in the boat,' he told me, while the girl and two servants picked the woman up and laid her on a sofa.

'How many?' I asked.

'I counted ten.'

'The men I sent down there couldn't stop them?'

He lifted his shoulders and let them drop again. 'It takes a strong stomach to face a machine gun.'

The woman who had fainted was now asking questions in Russian. The princess was putting on her coat. The woman stopped questioning the young man and asked her something.

'It's all over,' the princess said. 'I'm going to look at the wreckage.'

That idea appealed to everybody. Five minutes later all of us were on our way downhill. Other islanders were hurrying down in the rain, too, their faces tired and excited in the morning light.

A woman ran out of the crowd and began to tell me something. I recognized her as one of Hendrixson's maids. I caught some of her words.

'Presents gone... Mr Brophy murdered... Oliver...'

'I'll be down later,' I told the others, and went after the maid.

She was running back to the Hendrixson house. I couldn't run, or walk fast. She and Hendrixson and more of his servants were outside when I arrived.

'They killed Oliver and Brophy,' the old man said.

'How?'

Результаты (украинский) 1:

'Він повинна пішли іншим шляхом,' загальний сказав, ніби я стояли поруч з ним, бо"якщо він прийшов, таким чином, я повинні були розглядатися йому, і він поставив себе вище кущі, один з нас б бачили його проти...' Він говорив і на той час, як я заліз кам'яних банку. Людина у контуром, намагається зробити собі невелику спиною усередину куща, дивився на загальний. Він побачив мене, коли я мав мої ноги у контуром. Він вискочив, і пішли однією рукою. Я стрибнув, обома руками на. Камінь, перетворюючи під мою ногу, кинула мене убік, збереження мою голову з кулею він надіслав на неї. Як я пішов, моя рука зловили його ноги, і він зійшов на мене. Я вдарив його ногою раз зловили його пістолет руку та, щойно вирішив вкусити його, коли генерал натрапив на шлях і штовхнув людину, off мене з рушницею. Я встав. Образила моєї щиколотки, і це було важко стояти. Я поставив велику частину Моя вага іншою ногою й увімкнуто в'язень мій ліхтарик. Hello» Flippo!" Я вигукнув. "Привіт", сказав він, не щасливий, щоб бути визнаним. Він був жиру Італійська двадцять три або чотири. Я допоміг відправити його до в'язниці чотири роки тому, зі свого боку у грабежі. Він був на кілька місяців. 'В'язниці Ради не буде, як це,' я йому. "Ви вже отримали це неправильно," сказав він. "Я нічого не робив. Я був тут, щоб побачити деякі друзі. І коли ця річ не зривався мені доводилося приховувати. Якщо поліція спіймати мене тут я буду в біді. І тепер у вас є мені, і думаю, що я частина його.' "Ти розум читача", я сказав йому і запитав, генеральний, "де можна ми lock його геть на деякий час?" ' В мій будинок там кімнату з сильним двері і немає вікон,' сказав генерал. Він узяв Flippo в руки, поки я болісно йшли за ним, повторна завантаження рушницю. Ми не повинні далеко йти. Генерал постукала у двері свого будинку і покликав щось в його мові. Російський слуга із важкий вуса відкрив двері. За ним були Принцеса і літні жінки. Ми взяли Flippo до кімнати з немає вікон як Генеральний сказав іншим те, що трапилося. Ми заблокована нашому в'язень всередині, то спустився вниз. 'Ти боляче!' Принцеса сказав мені. ' Я перебрали мої ноги, от і все. Але було б краще з деяку підтримку. Чи є у вас пов'язку? " "Так", сказала вона; і говорив з раб, що вийшли з кімнати і повернувся з пов'язку. Не було ні звуку стрільби найближчі на пагорбі зараз, і дощ була легше. Ніч скінчився майже, і незабаром будуть день. Я був пов'язаний пов'язка навколо моєї щиколотки і був кріплення кнопки на моєму плащ, коли пролунав стук на вхідних дверях. Я чув, хтось говорити по-російськи, а потім молода Російська, я зустрів на пляжі прийшов. "Александр, ти-!' Літня жінка кричала, коли вона побачила кров на його обличчі і втратив свідомість. Він узяв не повідомлення про це, як якби він був використаний для її непритомність. "Вони пішли в човні", він сказав мені, хоча дівчина і двома слугами підібрав жінка і поклав її на дивані. "Скільки їх?" Я запитав. "Я нарахував десятка". "Чоловіків я послав там не міг їх зупинити?" Він підняв його плечі і нехай їх падіння знову. 'Це займає сильні шлунка стикаються з кулеметом'. Жінка, яка мала втратив свідомість було тепер задавати питання по-русски. Принцеса був покласти на неї пальто. Жінка зупинив допит молодий чоловік і запитав їй щось. 'Це все,' сказав принцесу. 'Я буду дивитися на уламках.' Цю ідею звернувся до всіх. П'ять хвилин пізніше всі ми були на нашому шляху вниз. Інші остров'яни були поспішали вниз під дощем, занадто, їхніх обличчях втомився і порушених вранці світло. Жінка вибіг з натовпу і почав розповідати мені щось. Я впізнав її як один з Hendrixson та покоївок. Я зловив деякі з її словами. ' Подарунки пішов... Г-н Brophy убитий... Олівер... ' 'Я буду внизу пізніше,' я сказав інших і пішов за покоївки. Вона була біг назад у будинок Hendrixson. Я не міг працювати, або йти швидко. І вона Hendrixson і більше його службовців були поза, коли я приїхав. 'Вони вбили Олівер і Brophy', сказав старий. "Як"?

Результаты (украинский) 2:

«Повинно бути , він пішов в інший бік," сказав генерал, як якщо б я стояв поруч з ним, "тому що , якби він прийшов таким чином я повинен був бачити його, і якщо він піднявся над кущами, один з нас бачив його проти. , . "

Він говорив і говорив , а я піднявся на кам'яний берег. Людина на шляху, намагаючись змусити себе маленький спиною в кущах, дивився на генерала. Він побачив мене , коли у мене були ноги на шляху.

Він схопився, і одна рука піднялася.

Я схопився, обома руками назовні.

Камінь, повертаючись під мою ногу, кинув мене в сторону, рятуючи мою голову від кулі він послав в це.

Коли я спустився, моя рука зловила його ноги , і він накинувся на мене зверху. Я вдарив його один раз, схопив його за руку пістолет, і він просто вирішив вкусити її , коли загальний натрапив на шляху і штовхнув людини від мене з рушницею.

Я встав. Я пошкодив щиколотку , і це було важко стояти. Я ставлю більшу частину своєї ваги на іншу ногу і повернув ліхтарик на ув'язненого.

"Здрастуйте, Flippo! Я вигукнув.

"Привіт," сказав він, не радий бути визнаний.

Він був товстий італієць двадцять три або чотири. Я б допоміг відправити його до в'язниці чотири роки тому за участь в пограбуванні. Він був відсутній в протягом декількох місяців.

"Тюрма плата не збирається , як це," сказав я йому.

" У вас є це неправильно," сказав він. «Я був не робити нічого. Я був тут , щоб побачити друзів. І коли ця річ вирвалася я повинен був приховувати. Якщо поліція зловить мене тут , я буду в біді. А тепер ви мене , і ви думаєте , що я частина цього. '

' Ти телепат, сказав я йому, і запитав генерал, «Де ми можемо замкнути його виїхати на деякий час? '

' В мій будинок є кімната з сильною дверима і без вікон, сказав генерал.

Він взяв руку Flippo в той час як я йшов болісно позаду нього, перевантаженням мій пістолет. У нас не було далеко ходити. Генерал постукав у двері його будинку і крикнув що - то на своїй мові. Двері були відчинені російським прислуга з важким вусами. За ним були принцесу і стару жінку.

Ми взяли Flippo до кімнати без вікон , як генерал сказав іншим , що сталося. Ми замкнули нашого бранця всередину, потім спустився вниз.

"Ти боляче!" принцеса сказала мені.

"Я повернув ногу на, ось і все. Але було б краще з деякою підтримкою. ? Чи є у вас пов'язка '

' Так, 'сказала вона; і звернувся до слуги, який вийшов з кімнати і повернувся з пов'язкою.

Там не було чутно ні звуку пострілів йде в гору прямо зараз, і дощ був легше. Ніч була майже закінчена, і вона скоро буде день. Я зав'язав пов'язку навколо моєї щиколотки і кріплення кнопки на моєму плащі , коли хтось постукав у двері. Я чув , хто - то говорить російською мовою , то молодий російський я зустрів на пляжі прийшов.

"Олександр, you're-! літня жінка закричала , коли вона побачила кров на його обличчі, і втратив свідомість.

Він не звернув уваги на це, як ніби він звик до її непритомності. "Вони пішли в човні, сказав він мені, в той час як дівчина і двоє слуг вибрали жінку і поклав її на диван.

" Скільки? " Запитав я.

"Я нарахував десять. '

' Чоловіки я послав туди не міг їх зупинити?»

Він підняв плечі і опустити їх знову. "Він приймає сильний живіт-на-віч кулемет.

Жінка , яка була в непритомності тепер задавати питання російською мовою . Принцеса одягав пальто. Жінка зупинилася допиту молодий чоловік і запитав її що - то.

"Все скінчено" , сказала принцеса. "Я буду дивитися на уламках".

Ця ідея звернулася до всіх. Через п'ять хвилин все ми були на нашому шляху вниз по схилу. Інші остров'яни поспішали вниз під час дощу теж, їх особи втомленим і збуджуються в ранковому світлі.

Жінка вибігла з натовпу і почав розповідати мені що - небудь. Я впізнав її в якості однієї з покоївок Хендриксон в. Я зловив деякі з її слів.

"Presents пішов ... Містер Брофи убитий ... Олівер ... '

' Я буду вниз пізніше," я сказав іншим, і пішов після того, як покоївка.

Вона бігла назад до Хендриксон будинок. Я не міг бігти, або швидко ходити. Вона і Хендриксон і більше його слуг були зовні , коли я прибув.

"Вони вбили Олівер і Брофи, сказав старий.

" Як? "

Результаты (украинский) 3:

%%20Він%20побачив%20мене%20, коли%20I%20мали%20мій%20 футів%20на 20%в%20шлях.%5Е%5Е%20Він%20стрибнув,%20а%20один%20руку%20пішла%20.%5Е%5Е%20I%20стрибнув,%20з%20обох%20руки%20.%5Е%5Е%20А%20камінь,%20повертаючи%20під%20мій%20стопи,%20кинув%20мене%20вбік%20збереження%20мій%20глава%20від 20% до 20% куля%20він%20відправив%20о 20%.%5Е%5Е%20а%20I%20пішла%20вниз,%20мій%20руку%20зловили%20його%20ноги%20а%20він%20прийшли%20вниз%20на 20%топ%20з 20% мене.%20I%20копали%20йому%20 раз,%20зловили%20його%2030-50%20м'яз%%%%%20%27I%20перетворився%20мій%20стопи%20, 20%, 27%s%20.%20а%20його%20б%20бути%20краще%20з%20деякі%20підтримка.%20робити%20ти%20мають%20а%20бинтом?%27%5Е%5Е%20%27так,%27%20вона%20сказав;%20а%20говорив%20до 20% у 20% державного службовця, 20%, які%20пішла%20з 20%від 20% до 20% кімнати%20а%20повернувся%20з%20а%20бинтом.%5Е%5Е%20там%20був%20не%20звук%20з 20% gunfire%20приходу%20до 20% у 20% хілл%20зараз,%20а%20в%20дощ%20був%20запальничка.%20В%20ніч%20був%20майже%20, 20% і 20% її%20б%20незабаром%20бути%20 день.%%%%20А%20жінка%20побігли%20з 20%від 20% до 20% натовп%20а%20почав%20до 20% сказати%20мене%20щось.%20I%20визнали%20її%20а%20один%20з 20% Hendrixson%27s%20покоївок філіппінок.%20I%20зловили%20деякі%20з 20% її%20слова.%5Е%5Е%20%27представляє%20пішов...%20Пан%20Brophy%20убитого...%20Олівер...%27%5Е%5Е%20%27I%27ll%20бути%20вниз%20пізніше,%27%20I%20розповів%20в%20оточуючих,%20а%20пішла%20після%20в%20покоївку.%5Е%5Е%20вона%20був%20запущено%20назад%20до 20% у 20% Hendrixson%20будинку.%20I%20стверджували%27т%20перспективі%20або%20ходити%20швидко.%20вона%20а%20Hendrixson%20а%20більш%20з 20% його%20службовців%20були%20поза%20, коли%20I%20прибув.%5Е%5Е%20%27вони%20вбили%20Олівер%20а%20Brophy,%27%20в%20річну%20 чоловік%20.%5Е%5Е%20%27як?%27