No sooner was the funeral over, tha

No sooner was the funeral over, than Mrs. John Dashwood, without sending any notice to her mother-in-law, arrived with her child and her servants. No one could dispute her right to come. After all,the house was her husband's from the moment of his father's decease.This thoughtless behaviour would have been higly unpleasing to any woman with ordinary feelings in Mrs Dashwood's situation. But in Mrs Dashwood's mind, with her strong sense of honour and her generous nature, the offence made her feel absolutely disgusted. Mrs. John Dashwood had never been a favourite with any of her husband's family: but never before had she had the opportunity of showing them how inconsiderate and selfish she could act when the situation required it.

Mrs Dashwood was so deeply hurt by this impolite behaviour, and she hated her daughter-in-law so much for it, that, on her arrival, she wanted to leave the house forever. However, her eldest girl made her think about how inappropriate that would seem.also, her love for her three children helped her change her mind and for their sakes she avoided a disagreement with their brouther.

Elinor, the eldest daughter, possessed a great of understanding and coolness of judgment. The two women encouraged each other to continually express how they felt.She was often able to influence Mrs Dashwood, whose enthusiastic nature sometimes led to hasty decisions. Mr John Dashwood did not have the strong feelings of the rest of the family. It was a knowledge which her mother had yet to learn; and which one of her sisters was determined never to be taught.

Marianne's abilities were, in many respects, the same as Elinor's. She was sensible and clever but her sorrows and her joys had no limits. She was generous, likeable, interesting and everything but careful. The similarity between her and her mother was striking.

Elinor was concerned about her sister's strong emotions. But Mrs. Dashwood valued and cherished Marianne's sensibility, so like her own. Elinor had an excellent heart; her nature was affectionate and her feelings were strong; but she knew how to control them. The pain of grief which overpowered them at first was willingly renewed and created again and again. They let themselves be overwhelmed by their sorrow and were determined never to be comforted in the future. These qualities enabled her to give advice to her mother even thought she was only nineteen. She could talk with her brother, welcome her sister-in-law on her arrival and treat her politely. She also tried to convince her mother to do the same and encourage her to show similar self-control.

Margaret, the other sister, was a good-humoured, agreeable girl. But she had already shown that she was as romantic as Marianne, without having her sense. So, at thirteen, she was not likely to equal her sisters later in life.

Результаты (украинский) 1:

Не встиг на похорон протягом, ніж місіс Джон Дешвуд, без відправлення повідомлення її матері в законі, прибув зі своєю дитиною і її слуг. Ніхто не може заперечувати її право прийти. Зрештою, будинок був її чоловік з моменту decease.This батька бездумна поведінка було б високоочищеним неприємний будь-якій жінці зі звичайними почуттями в ситуації місіс Дешвуд. Але у вигляді місіс Дешвуд, з її сильним почуттям честі і її щедрою природою, злочин змусив її відчувати себе абсолютно противна. Місіс Джон Дешвуд ніколи не був улюбленим з будь-яким з родини її чоловіка: але ніколи раніше вона мала можливість показати їм, як неуважні і егоїстичною вона могла діяти, коли ситуація вимагала.

Місіс Дешвуд була так глибоко ображений цим неввічливим поведінкою, і вона ненавиділа її невістка так багато для нього, що, після її прибуття, вона хотіла піти з дому назавжди. Проте, її старша дівчинка зробила її думати про те, як недоречно, що б seem.also, її любов до її трьох дітей, допомогли їй передумати і за них вона уникала незгоду з їх brouther.

Елінор, старша дочка, володіла відмінним розумінням і прохолоди суду. Дві жінки підтримували один одного , щоб постійно висловити , як вони felt.She часто в змозі вплинути на місіс Дешвуд, чий ентузіазм природа іноді призводить до поспішних рішень. Г - н Джон Дешвуд не мають сильні почуття інших членів сім'ї. Це було знання , яке її мати ще вчитися; і яка одна з її сестер не було визначено ніколи не вчити.

Здібності Маріанна були, багато в чому, так само , як Елінор. Вона була розумною і розумна , але її прикрощі та її радості не було меж. Вона була щедра, симпатичним, цікавим і все , але обережна. Подібність між нею та її матір'ю було вражаюче.

Елінор стурбована сильними емоціями її сестри. Але місіс Дешвуд цінують і плекають чуттєвості Маріанни, так як її власні. Елінор була відмінне серце; її природа була ласкавою і її почуття були сильні; але вона знала, як управляти ними. Біль від горя, які здолали їх у першу охоче відновили і створили знову і знову. Вони дозволяють собі бути перевантажені їх сумом і визначався втішитися в майбутньому. Це якість дозволило їй дати раду своїй матері, навіть думало, що вона тільки дев'ятнадцять. Вона могла б поговорити з її братом, вітати її сестра в законі про її прибуття і ставитися до неї чемно. Вона також намагалася переконати свою матір, щоб зробити те ж саме і заохочувати її, щоб показати подібний самоконтроль.

Маргарет, інша сестра, був добродушний, приємний дівчина. Але вона вже показала, що вона була настільки ж романтично, як Маріанна, не маючи її сенс. Так, на тринадцять, вона не була, ймовірно, дорівнює її сестра пізніше в житті.

Результаты (украинский) 2:

Не раніше був похорон над, ніж Місіс Джон Давідвуд, не посилаючи будь-яке повідомлення її матері в законі, прибув зі своєю дитиною і її слуг. Ніхто не може оскаржити її право прийти. Врешті-решт, будинок був її чоловіком з моменту decease батька. Ця бездумна поведінка була б неприємною для будь-якої жінки зі звичайними почуттями в ситуації Місіс Дашвуд. Але в голові Місіс Дадрова, з її сильним почуттям честі і її щедру природу, злочин змусив її почувати себе абсолютно противно. Місіс Джон Дазвуд ніколи не був улюбленим з будь-якої сім'ї її чоловіка: але ніколи раніше вона була можливість показати їм, як неуважні і егоїстичні вона може діяти, коли ситуація вимагала.

Місіс Дамвуд була настільки глибоко боляче цієї неввічливої поведінки, і вона ненавидів її дочку в законі так багато для нього, що, на її прибуття, вона хотіла покинути будинок назавжди. Тим не менш, її старша дівчина зробила її думати про те, як недоречним, що, здавалося б. Крім того, її любов до неї троє дітей допомогли їй змінити її думку і за їх користі вона уникала розбіжностей з їх Брауні.

Елінор, старша дочка, володів великим розумінням і прохолодою суду. Двоє жінок заохочували один одного постійно висловлювати те, як вони відчували. Вона часто може впливати на Місіс Дадрова, чия захоплені природою іноді призвело до поспішних рішень. Пан Джон Дашевуд не мав сильних почуттів решти родини. Це було знання, яке її мати ще не вчилася; і яка з її сестер була визначена ніколи не вчилася.

Здібності Маріанна були, в багатьох відношеннях, так само, як Елінор ' s. Вона була розумною і розумною, але її скорботи і радості не було меж. Вона була щедрими, симпатичний, цікавий і все, крім ретельного. Схожість між нею і її матір'ю була вражаючою.

Елінор стурбований сильними емоціями своєї сестри. Але Місіс Дадрова цінується і заповітна чутливість Маріанни, так як її власні. Елінор було прекрасне серце; її природа була ласкавою і її почуття були сильними; але вона знала, як їх контролювати. Біль від горя, який пересирив їх спочатку охоче оновився і створений знову і знову. Вони нехай самі приголомшені їхнім Скорбота і ніколи не були сповнені рішучості бути втішеними в майбутньому. Ці якості дозволили їй дати пораду, щоб її мати навіть думала, що вона була лише дев'ятнадцяти. Вона могла поговорити з братом, вітати її сестрою в законі про її прибуття і ставитися до неї ввічливо. Вона також намагалася переконати її мати зробити те ж саме і заохочувати її, щоб показати аналогічний самоконтроль.

Маргарет, інша сестра, була гарною гумкою, приємні дівчата. Але вона вже показала, що вона була романтичною, як Маріанна, без її сенсу. Таким чином, на тринадцяти, вона, ймовірно, не зрівняла її сестри пізніше в житті.