Every day I learn new words, new ex

Every day I learn new words, new expressions. I pick them up from school exercises, from conversations, from the books I take out of Vancouver’s well-lit, public library. There are some turns of phrase to which I develop strange allergies. “You’re welcome,” for example, strikes me as gaucherie, and I can hardly bring myself to say it–I suppose because it implies that there is something to be thanked for, which in Polish would be impolite. The very places where language is at its most conventional, where it should be most taken for granted, are the places where I feel the prick of artifice.

Then there are the words to which I take an equally irrational liking, for their sound, or just because I’m pleased to have deduced their meaning. Mainly they’re words I learn from books, like “enigmatic” or “insolent”–words that have only a literary value, that exist only as signs on the page.

But mostly, the problem is that the signifier has become severed from the signified. The words I learn now don’t stand for things in the same unquestioned way they did in my native tongue. “River” in Polish was a vital sound, energized with the essence of riverhood, of my rivers, of my being immersed in rivers.

Результаты (украинский) 1:

Кожен день я дізнатися нові слова, нові виразів. Я забрати їх від школи вправи, від розмов, від книг, я беру з Ванкувера в добре освітлених публічної бібліотеки. Існують деякі оборотів до якої я розробляю дивні алергії. Наприклад, "Ласкаво просимо," здається мені gaucherie, і я навряд чи можна змусити себе сказати, що це – я вважаю, тому що він має на увазі те, що щось подякував за, який польською мовою було б неввічливо. Самого місця, де мова є в самих звичайних, де він повинен найбільш сприйматися як, є місця, де я відчуваю укол штучності.Потім є слова, до яких я беру однаково ірраціональних смак, для їх звук, або просто тому, що я радий мати виводив їх значення. В основному вони слова я дізнатися з книги, як "загадкова" або "нахабний" – слова, що мають тільки літературного значення, які існують тільки як ознаки на сторінці.Але в основному, проблема в тому, що позначник має стати розірвали від на позначене. Слова, я дізнаюся зараз не стоять за речі безперечний так само вони зробили моєю рідною мовою. "Річка" польською мовою був життєво важливих звук під напругою з суттю riverhood, моя річок, мій занурені в річках.

Результаты (украинский) 2:

Кожен день я дізнаюся нові слова, нові вирази. Я забрати їх зі школи вправ, з розмов, з книжок я беру з добре освітленому, публічної бібліотеки Ванкувера. Є деякі мовні звороти, до якої я розробляю дивні алергії. "Ласкаво просимо", наприклад, вражає мене як gaucherie, і я насилу можу змусити себе сказати це, я вважаю, тому що це має на увазі, що є щось, щоб бути подякував за, яка в польському б неввічливо. Самі місця, де мова в його самому звичайний, де вона повинна бути найбільш само собою зрозумілим, ті місця, де я відчуваю укол хитрість. Тоді є слова, які я беру в рівній мірі ірраціональне смаку, для їх звуку, або тільки тому, що я радий вивели їх зміст. В основному вони слова я дізнався з книг, як "загадкових" або "нахабних" -слів, які мають тільки літературну цінність, які існують тільки як знаки на сторінці. Але в основному, проблема в тому, що означає стала відділена від означаемого. Слова, які я дізнатися тепер не стоять речі в тому ж незаперечним, як вони це робили в моїй рідній мові. "Ріка" польською мовою було життєво звук, напругою з сутністю riverhood, з моїх річок, мого занурення в річках.

Результаты (украинский) 3:

Кожного дня я вивчаю нові слова, нові вирази. Я збираю їх догори від школи вправи, з бесід, з книг я витягую Vancouver добре-освітлена, суспільна бібліотека. Є деякі обороти словосполучення котрий я розвиваю незвичайні алергію. "Ви ласкаво просимо," наприклад, страйки мені як gaucherie,Та я можу ледве принести себе щоб сказати it–i гадаю тому, що це гадає що є щось бути подякуване за, котре у польському би було нечемне. Ті самі місця де мова є у його найбільш звичайний, де йому повинна бути найбільш вважала однозначним, являють собою місця де я відчуваю укол artifice.

Тоді є слова котрий я беру однаковою мірою irrational пристрасть, для їхнього звуку,Або тільки тому, що я одержую задоволення щоб вивів їхнє значення. Головним чином вони слова я довідуюсь з книг, люблю "enigmatic" або "insolent'–words що маю тільки буквальну величину, що існую тільки як знаки на сторінці.

Але значною мірою, справа в тому, що signifier став роз'єднаний з означатися.Слова я довідуюсь зараз не символізую речі у тому же unquestioned шлях вони у моїй рідній мові. "Річка" у польському життєвий звук, energized з суттю riverhood, моїх річок, мій immersed у річках.