TEXT. A FRIEND IN NEED by William S

TEXT. A FRIEND IN NEED by William Somerset Maugham (abridged)
Maugham, William Somerset (1874-1965): an English writer. He achieved a great success as a novelist with such novels as "Of Human Bondage", "The Razor's Edge" and others, as a dramatist with Ms witty satirical plays "Our Betters", "The Circle", etc., but he is best known by his short stories.
At the beginning of his literary career Maugham was greatly influenced by French naturalism. Later on, his outlook on life changed. It became cool, unemotional and pessimistic. He says that life is too tragic and senseless to be described. A writer can't change life, he must only try to amuse his reader, stir his imagination. And this is where Maugham achieves perfection: his stories are always fascinating. Maugham's skill in depicting scenes and characters with a few touches is amazing and whether he means it or not his novels, stories and plays reveal the vanity, hypocrisy and brutality of the society he lives in. So does the story "A Friend in Need". Burton, a prosperous businessman, is not.in the least concerned about the troubles and needs of those who have failed in life. Without a moment's hesitation he sends a man to death just because his presence bores him, and later on he remembers the fact with a "kindly chuckle".
When Maugham described people and places in his short stories, he did it mostly from his personal experience.
"It's rather a funny story," he said. "He wasn't a bad chap. I liked him. He was always well-dressed and smart-looking. He was handsome in a way, with curly hair and pink-andwhite cheeks. Women thought a lot of him. There was no harm in him, you know, he was only wild. Of course he drank too much. Those sort of fellows always do. A bit of money used to come in for him once a quarter and he made a bit more by card-playing. He won a good deal of mine, I know that."
Burton gave a kindly little chuckle. I knew from my own experience that he could lose money at bridge with a good grace.
"I suppose that is why he came to me when he went broke, that and the fact that he was a namesake of mine. He came to see me in my office one day and asked me for a job. I was rather surprised. He told me that there was no more money coming from home and he wanted to work. I asked him how old he was.
"Thirty-five," he said.
"And what have you been doing hitherto?" I asked him.
"Well, nothing very much," he said.
I couldn't help laughing.
"I'm afraid I can't do anything for you just yet," I said. "Come back and see me in another thirty-five years, and I'll see what I can do."
He didn't move. He went rather pale. He hesitated for a moment and then told me that he had had bad luck at cards for some time. He hadn't been willing to stick to bridge, he'd been playing poker, and he'd got trimmed. He hadn't a penny. He'd pawned everything he had. He couldn't pay his hotel bill and they wouldn't give him any more credit. He was down and out. If he couldn't get something to do he'd have to commit suicide.
I looked at him for a bit. I could see now that he was all to pieces. He'd been drinking more than usual and he looked fifty. The girls wouldn't have thought so much of him if they'd seen him then.
"Well, isn't there anything you can do except play cards?" I asked him.
"I can swim," he said.
"Swim!"
I could hardly believe my ears; it seemed such an insane answer to give.
"I swam for my university."[1]
I got some glimmering of what he was driving at. I've known too many men who were little tin gods at their university to be impressed by it.
"I was a pretty good swimmer myself when I was a young man," I said.
Suddenly I had an idea.
Pausing in his story, Burton turned to me.
"Do you know Kobe?" he asked.
"No," I said, "I passed through it once, but I only spent a night there."
"Then you don't know the Shioya Club. When I was a young man I swam from there round the beacon and landed at the creek of Tarumi. It's over three miles and it's rather difficult on account of the currents round the beacon. Well, I told my young namesake about it and I said to him that if he'd do it I'd give him a job. I could see he was rather taken aback.
"You say you're a swimmer," I said.
"I'm not in very good condition," he answered.
I didn't say anything. I shrugged my shoulders. He looked at me for a moment and then he nodded.
"All right," he said. "When do you want me to do it?"
I looked at my watch. It was just after ten.
"The swim shouldn't take you much over an hour and a quarter. I'll drive round to the creek at half past twelve and meet you. I'll take you back to the club to dress and then we'll have lunch together,"
"Done," he said.
We shook hands. I wished him good luck and he left me. I had a lot of work to do that morning and I only just managed to get to the creek at Tarumi at half past twelve. But I needn't have hurried; he never turned up."
"Did he funk it at toe last moment?" I asked.
"No, he didn't funk it. He started all right. But of course he'd ruined his constitution by drink and dissipation. The currents round the beacon were more than he could manage. We didn't get the body for about three days."
I didn't say anything for a moment or two, I was a trifle shocked. Then I asked Burton a question.
"When you made him that offer of a job, did you know he'd be drowned?"
He gave a little mild chuckle and he looked at me with those kind and candid blue eyes of his. He rubbed his chin with his hand.
"Well, I hadn't got a vacancy in my office at the moment.

Результаты (украинский) 1:

ТЕКСТ. ДРУГА в БІДІ, Вільям Сомерсет Моем (скорочено)Моема, Вільям Сомерсет (1874-1965): англійський письменник. Він домігся великих успіхів як письменник з романів "З людської рабства", "Лезу бритви" та інші, як драматург з Ms дотепний сатиричні п'єси «Наша покращує», "коло", і так далі, але він є найвідомішим за його оповідань.На початку своєї кар'єри літературних Моем зумовлене впливом французької натуралізму. Пізніше, за його погляди на життя змінилося. Він став прохолодно, безпристрасний й песимістичний. Він каже, що життя занадто трагічною і безглуздого описано. Письменник не може змінити життя, він повинен тільки спробувати розважити своїх читачів, розмішати його уяві. І це, де Моем досягає досконалості: його оповідання завжди просто приголомшливий. Моем в майстерності в із зображенням сцен і персонажів з кілька штрихів, дивно і чи він означає, що він або не своїх романів, оповідань і грає виявити марнославства, лицемірства і жорстокість суспільстві він живе в. Таким робить історію "A друг в потрібно". Бертон, процвітаючою бізнесмен, є not.in у найменш стурбовані неприємності і потреб тих, хто не вдалося в житті. Без коливань на даний момент він посилає людина смерті тільки тому, що його присутність отвори йому, і пізніше він згадує той факт "люб'язно сміючись".Коли Моем описав людей і місця в його розповіді, він зробив це в основному з його особистого досвіду."Це досить забавну історію", сказав він. "Він був не погано chap. Я любив його. Він завжди був добре одягнені і смарт дивлячись. Він був гарний, таким чином, з Кучеряве волосся і andwhite рожеві щоки. Жінки думав багато про нього. Не було ніякої шкоди в нього, ви знаєте, він був тільки диких. Звичайно він занадто багато п'ють. Ці-то стипендіатів завжди робити. Трохи грошей використовувати приїхати нього раз на квартал; він зробив трохи більше, граючи картки Він виграв багато мій, я знаю, що".Бертон дав люб'язно мало смішок. Я знав з мого власного досвіду, що він може втратити гроші, в bridge пішла."Я вважаю, що саме тому він прийшов до мене, коли він пішов зламав, що і той факт, що тезка мій. Він прийшов до мене в моєму кабінеті один день і попросив мене на роботу. Я був дуже здивований. Він сказав мені, що грошей не було взагалі більше виходячи з дому, і він хотів, щоб працювати. Я запитав його, як він грав."Тридцять п'ять", сказав він.А те, що ви робили до цих пір?" Я запитав його.«Ну, нічого, не дуже багато, "сказав він.Я не міг не сміятися."Я боюся, я не можу зробити для вас тільки ще", сказав я. "Вернись і бачити мене в ще тридцять п'ять років, і я подивлюся, що я можу зробити."Він не рухався. Він пішов досить блідо. Він вагався, на мить і потім сказав мені, що він мав невезіння в карти протягом деякого часу. Не був готовий дотримуватися міст, він був у програмі покер, і він отримав підстриг. Він не пішов за копійки. Він мав усе, що мав закладено. Він не міг платити свій рахунок, і вони б не дати йому будь-яку ще кредит. Він був лиха. Якщо він не міг отримати щось робити йому доведеться покінчити життя самогубством.Я подивився на нього для небагато. Я міг бачити, що тепер, коли він був все на шматки. Він було пити більше, ніж зазвичай, і він виглядав п'ятдесят. Дівчаток ніколи не думав так багато йому якщо вони бачили його тоді."Ну, не там все, що можна зробити, крім граєте в карти?" Я запитав його."Я можу проплисти", сказав він."Купатися!"Я міг би віриться, що мої вуха; здавалося, така божевільна відповідь дати."Я плавав для мого університету". [1]Я отримав деякий мерехтливі про те, що він їхав в. Я знав занадто багато чоловіків, які були мало олово богів на їх університету буде враження його."Я був досить хорошим плавцем себе коли я був молодою людиною," сказав я.Раптом у мене була ідея.Призупинення в його історію, Бертон повернулась до мене."Ви знаєте, Кобе?" запитав він."Ні", я сказав: "я пройшла через нього один раз, але я тільки що провів ніч там".Потім ви не знаєте, у клубі Сіоя. Коли я був молодою людиною я плавав звідти круглі маяком і приземлився в струмок Тарумі. Це більш ніж три милі, і це досить складно, за рахунок of течіях круглі маяком. Ну, я сказав мій молодий тезка про це, і я сказав йому, що якщо він буде робити це я віддав йому роботу. Я міг бачити, що він досить був захоплений зненацька."Ви кажете, що ви плавець", сказав я."Я не в дуже хорошому стані," він відповів.Я нічого не говорив. Я потиснув плечима мої плечі. Він подивився на мене на хвилину, і тоді він кивнув."Все в порядку," сказав він. "Коли ви хочете мене це зробити?"Я подивився на мої годинник. Це було просто після десяти."На плавати не повинно вас багато більше години і чверть. Я залучити круглі на крик в половині минулого дванадцять і зустрітися з вами. Я візьму вас назад до клубу одягатися і потім у нас обід разом ""Зроблено", сказав він.Ми потиснули один одному руки. Я хотіла йому удачі, і він залишив мене. У мене було багато належить зробити в той ранок, і я тільки-но вдалось creek в Тарумі на половині минулого дванадцять. Але я не потрібно мати поспішив; Він ніколи не підняв.""Він фанк його в toe останній момент?" Я запитав."Ні, він не фанк його. Він почав все в порядку. Але звичайно він був зруйнований його Конституції, пити і розсіювання. Струмів круглі маяком були більше, ніж він міг керувати. Ми не отримати тіла близько трьох днів".Я нічого не говорив хвилину або дві, я був вражений дрібниця. Тоді я запитав Бертон питання."Коли ви змусили його цю пропозицію про роботу, ви знаєте, він би потонули?"Він дав мало м'який сміх, і він подивився на мене з ті добрі і відвертий блакитні очі свого. Він потер підборіддя рукою.Ну, я не отримав вакансія в моєму кабінеті на даний момент.

Результаты (украинский) 3:

Текст. Друга в необхідності Вільям графстві Сомерсет твору Моема (скорочена)
твору Моема, Вільям Somerset Capital (1874-1965): англійського письменника. Він досяг успіху як прозаїк з такі романи, а 'людського рабства', 'На лезі" та ін. , а драматург з пані дотепний Сатирична грає 'Наша мийних", "Коло", і т.д. , але він відомий своїм короткі історії.
На початку своєї кар'єри літературного твору Моема був сильно вплинула на французький натуралістічному. Пізніше, його погляди на життя змінилися. Це стало модно, неемоційним і песимістом. Він каже, що життя - це занадто трагічно і безглуздим описати. Письменник не може змінити життя, він повинен лише намагатися розважити своїх читачів, розмішати його уяві. І це де твору Моема досягнув досконалості:Його розповіді завжди захоплююче. Твору Моема майстерності у зображують сцени і символів з кількох дотиків і чи зможе він означає, що вражає або не своїх романів, історії та відтворює розкривають суєта, лицемірства й безпринципності суспільства живе в. Так повісті 'друг'. Бертон, бізнесмену, не.У як мінімум турбують неприємностей і потреби тих, хто так і не вдалося в житті. Ні хвилини не роздумуючи він посилає чоловіка до смерті просто тому, що в його присутності виринали завмерлі вістря автоматів його, а потім він пам'ятає тим з 'люб'язно вміннях згинати папір" .
коли твору Моема назвав людей і місця в його короткі історії, він робив це в основному з власним досвідом.
'досить кумедна історія", - сказав він.