(1) Capital punishment is a legal i

(1) Capital punishment is a legal infliction of the death penalty; in modern law, corporal punishment
in its most severe form. The usual alternative to the death penalty is long-term or life imprisonment.
The earliest historical records contain evidence of capital punishment. It was mentioned in the Code of
Hammurabi. The Bible prescribed death as the penalty for more than 30 different crimes, ranging from murder to
fornication. The Draconian Code of ancient Greece imposed capital punishment for every offence.
In England, during the reign of William the Conqueror, the death penalty was not used, although the results
of interrogation and torture were often fatal. By the end of the 15th century, English law recognized six major
crimes: treason, murder, larceny, burglary, rape, and arson. By 1800, more than 200 capital crimes were
recognized, and as a result, 1000 or more persons were sentenced to death each year (although most sentences were
commuted by royal pardon). In early American colonies the death penalty was commonly authorized for a wide
variety of crimes. Blacks, whether slave or free, were threatened with death for many crimes that were punished
less severely when committed by whites.
Efforts to abolish the death penalty did not gather momentum until the end of the 18th century. In Europe, a
short treatise, On Crimes and Punishments, by the Italian jurist Cesare Beccaria, inspired influential thinkers such
as the French philosopher Voltaire to oppose torture, flogging, and the death penalty.
The abolition of capital punishment in England in November 1965 was welcomed by most people with
humane and progressive ideas. To them it seemed a departure from feudalism, from the cruel pre-Christian spirit of
revenge: an eye for an eye and a tooth for a tooth. Many of these people think differently now. Since the abolition
of capital punishment crime – and especially murder – has been on increase throughout Britain. Today, therefore,
public opinion in Britain has changed. People who before, also in Parliament, stated that capital punishment was not
a deterrent to murder – for there have always been murders in all countries with or without the law of execution –
now feel that killing the assassin is the lesser of two evils. Capital punishment, they think, may not be the ideal
answer, but it is better than nothing, especially when, as in England, a sentence of life imprisonment only lasts eight
or nine years.
(2) The fundamental questions raised by the death penalty are whether it is an effective deterrent to violent
crime, and whether it is more effective than the alternative of long-term imprisonment.
DEFENDERS of the death penalty insist that because taking an offender's life is a more severe
punishment than any prison term, it must be the better deterrent. SUPPORTERS also argue that no adequate
deterrent in life imprisonment is effective for those already serving a life term who commit murder while being
in prison, and for revolutionaries, terrorists, traitors, and spies.
In the U.S. those who argue against the death penalty as a deterrent to crime cite the following: (1)
Adjacent states, in which one has the death penalty and the other does not, show no significant differences in the
murder rate; (2) states that use the death penalty seem to have a higher number of homicides than states that do
not use it; (3) states that abolish and then reintroduce the death penalty do not seem to show any significant
change in the murder rate; (4) no change in the rate of homicides in a given city or state seems to occur following
an expository execution.
In the early 1970s, some published reports showed that each execution in the U.S. deterred eight or more
homicides, but subsequent research has discredited this finding. The current prevailing view among
criminologists is that no conclusive evidence exists to show that the death penalty is a more effective deterrent to
violent crime than long-term imprisonment

Результаты (украинский) 1:

(1) смертна кара є правові нанесення смертної кари; у сучасних праві, тілесні покаранняв її найбільш важкій формі. Звичайні альтернативи смертній карі проходить довгостроково або довічне ув'язнення.Найраніша історичні записи містять доказів смертна кара. Це відзначив у кодіХаммурабі. Біблія призначають смерть як покарання за більш ніж 30 різних правопорушень, починаючи від вбивство, щоброзпусти. Драконівських код стародавньої Греції накладені смертна кара за кожен злочин.В Англії, за часів правління William завойовника, смертної кари не була використана, хоча результатидопиту і тортур були часто фатальні. До кінця XV століття англійської праву визнано шість основнихзлочини: зрада, вбивства, крадіжки, крадіжки зі зломом, згвалтування і підпали. У 1800 були більш ніж 200 столиці злочиніврозпізнається, і як наслідок, 1000 та більше осіб були засуджені на смерть кожного року (хоча більшість пропозицій булизамінили на Королівський помилування). У ранніх американських колоній смертної кари був широко уповноважених для широкогорізноманітність злочинів. Чорношкірі, чи ведений або безкоштовно, загрожували смертю для багатьох злочини, які були покараніменш серйозно коли вчинив білих.Зусилля, спрямовані на смертну кару не збирає імпульс до кінця XVIII століття. У Європі накороткий трактат на злочинів і покарань за юриста Італії Чезаре готелі Beccaria, надихнули впливових мислителів, такихяк французький філософ Вольтер виступити проти катувань порка та смертної кари.Скасування смертної кари в Англії в листопаді 1965 було схвалено більшість людей зГуманне та прогресивні ідеї. Їм здалося, відхід від феодалізму, від жорстокого дохристиянських духпомста: око за око і зуб за зуба. Багато хто з цих людей думати інакше, зараз. Після скасуваннясмертної кари злочинності- і особливо вбивства-був на збільшення по всій Великобританії. Сьогодні, таким чином,змінився громадської думки у Великобританії. Люди, які раніше, також в парламенті, заявив, що смертна кара не булостримуючим чинником для вбивства – бо там завжди були вбивства в усіх країнах, з або без права виконання –Тепер вважають, що вбивство вбивця менше з двох зол. Смертна кара, вони думають, не може бути ідеальнимВідповідь, але це краще, ніж нічого, особливо коли, як і в Англії, довічного ув'язнення на строк тільки триває вісімабо дев'ять років.(2) фундаментальних питань, піднятих смертна кара є, чи є ефективним стримуючим засобом до насильницькихзлочинність, і чи є більш ефективним, ніж альтернатива довгострокових ув'язнення.ЗАХИСНИКИ смертної кари наполягаю, що тому, що приймаючи це злочинець життя більш важкихв'язниця покарання, ніж будь-який термін, він повинен бути краще стримуючим фактором. ПРИХИЛЬНИКИ також стверджують, що не адекватнимистримуючим фактором в довічного ув'язнення є ефективним для тих, хто вже відбувають термін життя, хто скоїти вбивство той же часу в'язниці і для революціонерів, терористи, зрадників і шпигунів.У США, хто стверджують, проти смертної кари як стримуючого фактора для злочин cite наступне: (1)Сусідніх держав, в яких один має смертну кару і інші не не, показують ніяких істотних відмінностей в навбивство ставки; (2) держав, які використовують смертної кари, схоже на більшу кількість вбивств, ніж держави, що робитине використовувати його; (3) говориться, що скасувати а потім знову ввести смертної кари, схоже, не показувати будь-які значнізмінити рівень убивств; (4) ніхто не зміною курсу вбивств у даній місто чи країну, здається, відбувається в наступніпояснювальний виконання.На початку 1970-х деякі опубліковані звіти показала, що кожен виконання в США стримати восьми або більшевбивств, але подальші дослідження має дискредитували цей висновок. Поточний переважати середкримінологів є, що існує ніяких переконливих доказів, щоб показати, що смертна кара є більш ефективним стримуючим фактором длянасильницьких злочинів, ніж довгострокові ув'язнення

Результаты (украинский) 2:

(1) Смертна кара є правовий заподіяння смертної кари; в сучасному праві, тілесні покарання
в її найбільш важкій формі. Зазвичай альтернатива смертної кари є довгостроковим або довічне ув'язнення.
Найбільш ранні історичні записи містять докази про смертну кару. Було відзначено, в Кодексі
Хаммурапі. Біблія наказано смерть як покарання за більш ніж 30 різних злочинів, починаючи від убивств до
блуду. Драконівський кодекс Стародавній Греції ввели смертну кару за кожного злочину.
В Англії, за часів правління Вільгельма Завойовника, смертна кара не була використана, хоча результати
опитування і тортури були часто зі смертельним результатом. До кінця 15-го століття, англійський закон визнається шість основних
злочину: зрада, вбивство, крадіжка, пограбування, згвалтування і підпал. До 1800 року більш ніж 200 тяжких злочинів були
визнані, і, як наслідок, 1000 або більше осіб були засуджені до смерті щороку (хоча більшість пропозицій були
замінені на помилування). У ранніх американських колоній смертна кара була широко уповноваженим для широкого
розмаїття злочинів. Чорношкірі, будь рабом або вільним, погрожували смертю за багато злочинів, які були покарані
менш суворо, коли воно відбувається білих.
Зусилля, спрямовані на скасування смертної кари не не набирати обертів, поки в кінці 18-го століття. У Європі,
короткий трактат Про злочини і покарання, італійським юристом Чезаре Беккаріа, натхненний впливових мислителів, таких
як французький філософ Вольтер, щоб протистояти тортурам, порка, і страти.
скасування смертної кари в Англії в листопаді 1965 року був вітали більшості людей з
гуманними і прогресивними ідеями. Для них це, здавалося, відхід від феодалізму, від жорстокого дохристиянської дусі
помсти: око за око, зуб за зуб. Багато хто з цих людей думати по-іншому тепер. Після скасування
смертної кари злочину - і особливо вбивство - був на збільшення по всій Великобританії. Тому сьогодні,
громадська думка в Англії змінилася. Люди, які раніше, також у парламенті заявив, що смертна кара не була
стримуючим фактором для вбивства - адже завжди були вбивства у всіх країнах з або без права виконання -
тепер відчуваю, що вбивство вбивця є меншим із двох зол. Смертна кара, на їхню думку, не може бути ідеальним
відповіддю, але це краще, ніж нічого, особливо коли, як в Англії, вирок до довічного ув'язнення триває тільки вісім
чи дев'ять років.
(2) основні питання смертної кари чи є це ефективним засобом запобігання насильницького
злочину, і чи є це більш ефективним, ніж альтернатива тривалих термінів тюремного ув'язнення.
Захисники страти стверджують, що через позбавлення життя правопорушника є більш суворим
покаранням, ніж будь-який тюремний термін, він повинен бути краще стримуючим фактором. ПІДТРИМКА також стверджують, що ніякої адекватної
стримуючим фактором у довічного ув'язнення не є ефективним для тих, хто вже відбуває довічний термін, хто здійснює вбивство, перебуваючи
у в'язниці, так і для революціонерів, терористів, зрадників і шпигунів.
У США ті, хто виступають проти смертної кари в якості стримуючим фактором для злочинців наводять такі: (1)
суміжних держав, в яких один має до смертної кари і інші не робить, не показують істотні відмінності в
швидкості вбивства; (2) свідчить, що застосовувати смертну кару, здається, є більшу кількість вбивств, ніж держав, які
не використовують його; (3), схоже держави, що скасовують, а потім знову ввести смертну кару, не показують будь-якого значного
зміни рівня вбивстві; (4) ніяких змін у розмірі вбивств в даному місті або державі не здається, відбувається наступне
роз'яснювального виконання.
На початку 1970-х років, деякі опубліковані доповіді показали, що кожен кару в США зупинило вісім або більше
вбивств, але подальші дослідження дискредитував Цей висновок. Ток превалює думка
кримінологів є те, що немає переконливих доказів того, щоб показати, що смертна кара є більш ефективним стримуючим фактором для
насильницького злочину, ніж тривалий термін позбавлення волі

Результаты (украинский) 3:

(1) застосування смертної кари є юридичною заподіяння смертної кари; в сучасному закон, тілесного покарання
у його найбільш важкій формі. Звичайний альтернативних до смертної кари є довгострокові або довічне позбавлення волі.
найперші історичних пам'яток містять свідчить про застосування смертної кари. Було зазначено в Кодексі
Hammurabi. В Біблії прописані смерті, як покарання за більш ніж 30 різних злочинів,Починаючи від вбивство на
перелюбством. Драконівської Кодексу стародавньої Греції нав'смертна кара для кожного злочину'
в Англії, під час правління Вільям завойовник, смертної кари не був використаний, хоча результати
опитування та катування часто смертельні. До кінця 15-го століття, англійського права визнана шести основних
злочини: зради, вбивство, крадіжки, пограбування, ріпак,