Результаты (
украинский) 2:
[копия]Скопировано!
Розвиток пенітенціарної системи
в'язниці є установа для тримання осіб, засуджених за тяжкі злочини або злочинів. У 19 і 20 століть, тюремне ув'язнення замінено тілесні покарання, виконання, і вигнання в якості головного засобу покарання злочинців серйозні.
Історично вигнання, виконання, і різні форми тілесних покарань були найбільш поширеними штрафи за злочинних дій.
У 12-му столітті Англія в'язниці були широко використані в якості місць для укладення обвинувачених поки їх справи не може бути судимий судом короля. Позбавлення волі поступово буде прийнято не тільки як пристрій для утримання осіб, які чекають судового розгляду, але і як засіб покарання засуджених злочинців.
Під час 16-го століття були створені ряд будинків корекції в Англії і на континенті з реформи неповнолітніх правопорушників , У цих установах було мало сегрегація за віком, статтю, або іншого стану. Основний акцент був зроблений на суворій дисципліні і каторги.
Хоча реформування злочинців була призначена в будинках корекції, антисанітарні умови та відсутність положень про благополуччя укладених найближчим часом виробляється широкої агітації для подальших змін у методах обробки злочинців. Одиночне ув'язнення злочинців став ідеальним серед раціоналістів реформаторів 18-го століття, який вважав, що самотність допоможе злочинець стати кається і покаяння призведе реформування.
Тим часом, напружені опозиції в тривалої ізоляції в'язнів розвивається дуже рано, особливо У Сполучених Штатах. Конкуруючих філософія управління тюремною, відомий як "безшумний" був розроблений Головною відмінною особливістю безшумний, що ув'язненим дозволили працювати разом в денний час. Тиша була строго дотримуватися в усі часи, однак, і вночі ув'язнені були укладені в окремих клітках.
Подальші уточнення були розроблені в ірландських в'язницях в середині 1800-х років. Ірландські укладені прогресувала через три стадії укладання, перш ніж вони були повернуті до мирного життя. Перша частина вироку була подана в ізоляції. Потім ув'язненим дозволили спілкуватися з іншими ув'язненими в різних видах робочих проектів. Нарешті, протягом шести місяців або більше до релізу, ув'язнені були переведені в "проміжних", в'язницях, де ув'язнені були під наглядом охоронців і беззбройних даних достатню свободу і відповідальність, щоб вирішити їх, щоб продемонструвати свою придатність для звільнення. Випуск був також умовно на продовження гарної поведінки злочинця, який міг бути повернутий у в'язницю, якщо це необхідно.
Це були кроки, зроблені, щоб відповідати тяжкості покарання з тяжкістю злочину, у надії, що існування чітко сформульовані і тільки штрафи будуть діяти в якості стримуючого фактора на злочинність. З тих пір, стримування, а не відплати, став провідним принципом європейської пенологии.
переводится, пожалуйста, подождите..