Gentle Gorillas, Violent Times Cons

Gentle Gorillas, Violent Times Conservationists have put in years of hard work in central Africa in order to prevent gorillas from becoming completely extinct, but now only 600 mountain gorillas remain on just 285 square miles of land. Three hundred of them inhabit a small forested area on the slopes of the Virunga volcanoes, surrounded by villages. The other 300 live twenty miles north in Uganda's forest, which is now a protected area known as Bwindi Impenetrable National Park. This is the total world population of mountain gorillas living in the wild. People tend to view gorillas as fierce, savage animals, so I approached them cautiously. The gorillas soon accepted my presence. If you look into a gorilla's eyes, you see gentleness and intelligence. Unlike the clownish chimpanzee, gorillas are calm and shy. They do play, but sometimes they seem almost embarrassed by their own high spirits. They spend their thirty to forty-year lives mostly in mountain forests, eating thistles and bamboo shoots and sitting thoughtfully. Their patience and gentleness is very attractive to human observers. Yet the mountain gorillas have suffered greatly. Throughout the first quarter of this century, more than fifty gorillas were killed or captured in Virunga; then, in 1925, Carl Akeley of the American Natural History Museum encouraged Belgium to establish Africa's first national park. However, when civil war broke out in 1960, forcing the Belgian park staff to leave, hunters were free to hunt the gorillas. Many were captured so that their heads and hands could be sold to tourists as souvenirs. By 1981 there were only 250 mountain gorillas left. A wildlife conservation society in New York began "gorilla tourism" and an educational programme for the Rwandans. This created greater awareness of gorillas and their endangered habitat. The conservation group trained gorillas so that they were comfortable being observed at close quarters. Tourists paid large amounts to see them, and Rwanda made a profit; it became a 34 model of conservation. Recently, civil war has again threatened the existence of gorillas, and organisations are reinvesting in land protection and tourist schemes. For the first time ever, people and gorillas are dependent on each other for survival. The Rwandans need the money the gorillas attract and gorillas desperately need protection. Farmland has been taken by the state and the farmers removed from their land; despite this, there is a real love for the gorillas. I remember what Nshogoza, my guide, said: "When I was a boy, I heard that gorillas were men who were very bad and who went to live in the forest; but gorillas are better than us. They are peaceful. They have no tribes. When they tight they have a good reason. We tight tor nothing." In a sense, Nshogoza is right.

Результаты (украинский) 1:

Ніжний горил, Жорстокі часи
Природоохоронні поставили в роки напруженої роботи в Центральній Африці , з тим щоб запобігти горил стати повністю зникли, але тепер тільки 600 гірських горил залишаються на все 285 квадратних миль землі. Триста з них мешкають невелику площу лісів на схилах вулканів Вірунга, в оточенні сіл. Решта 300 живуть в двадцяти милях до півночі в лісі Уганди, яка в даний час є територією, що охороняється відомий як Національний парк Бвінді. Це загальна чисельність населення світу гірських горил , що живуть в дикій природі.

Люди схильні розглядати горил, як люті, дикі тварини, тому я підійшов до них обережно. Горили незабаром прийняли мою присутність. Якщо ви подивіться в очі горил, ви бачите м'якість і інтелект. На відміну від блазня шимпанзе, горили спокійні і сором'язливі. Вони грають, але іноді вони здаються майже збентежений своїми високими духами. Вони проводять свої тридцять-сорок років живе в основному в гірських лісах, їдять чортополох і пагони бамбука і сидить задумливо. Їх терпіння і лагідність є дуже привабливим для людей-спостерігачів.

Проте, гірські горили сильно постраждали. Протягом першої чверті цього століття, понад п'ятдесят горил були вбиті або захоплені в Вірунга; потім, в 1925 році, Ейклі Американського музею природної історії Бельгії закликав встановити перший національний парк в Африці. Однак, коли почалася громадянська війна в 1960 році, змусивши бельгійський персонал парку, щоб піти, мисливці могли вільно полювати на горил. Багато з них були захоплені так, що їхні голови і руки можуть бути продані туристам як сувеніри.

До 1981 року було всього 250 гірських горил залишилося. Товариство охорони дикої природи в Нью-Йорку почалося «горил туризм» і освітню програму для руандійців. Це створило велику обізнаність горил і їх під загрозою зникнення середовища проживання. Група збереження навчених горил, щоб вони були зручними спостерігаються на близькій відстані. Туристи заплатили великі суми, щоб побачити їх, і Руанда зробила прибуток; вона стала 34 модель збереження.

Останнім часом громадянської війни знову загрожує існування горил і організації реінвестування в галузі охорони земель та туристичних схем. Вперше в історії, люди і горили залежать один від одного для виживання. Руандійців потрібні гроші горили приваблюють і горили відчайдушно потребують захисту. Присадибна ділянка був узятий державою і фермерами видалені з їх землі; незважаючи на це, є реальна любов до горил. Я не пам'ятаю, що Nshogoza, мій гід, сказав: «Коли я був дитиною, я чув, що горили були люди, які були дуже погано, і які пішли жити в лісі, але горили краще, ніж у нас вони миролюбні Вони не мають .. племена. Коли вони міцно вони мають вагомі підстави. Ми щільно тор нічого «. У певному сенсі, Nshogoza прав.

Результаты (украинский) 2:

Ніжний горил, насильницькі рази
Консервативністи поставили в роки напруженої роботи в Центральній Африці, з тим щоб запобігти горил стає повністю вимерлим, але тепер тільки 600 гірських горил залишаються всього за 285 квадратних кілометрів землі. 300 з них мешкають невеликі лісисті території на схилах вулканів Вірунга, оточених селами. Інші 300 жити двадцять милях на північ в лісі Уганди, який в даний час охороняється район, відомий як Bwindi непрохідний Національний парк. Це загальне населення світу гірських горил, що проживають в дикій природі.

Люди схильні переглядати горил, як запеклі, дикі тварини, тому я підійшов до них обережно. Горил незабаром прийняв мою присутність. Якщо ви подивитеся на очі горили, ви бачите м'якість і інтелект. На відміну від шимпанзе блазенську, горил є спокійним і сором'язливим. Вони грають, але іноді вони, здається, майже збентежений своїм високим Духом. Вони витрачають свої тридцять до 40 років живе в основному в гірських лісах, їдять Будяка і бамбукові пагони і сидять вдумливо. Їх терпіння і м'якість дуже привабливі для людських спостерігачів.

Проте гірські горил сильно постраждали. Протягом першої чверті цього століття, більше 50 горил були вбиті або захоплені в Вірунга; потім, в 1925, Карл Аклі з американського музею природної історії заохочував Бельгії встановити перший національний парк в Африці. Однак, коли Громадянська війна вибухнула в 1960, змушуючи бельгійських співробітників парку покинути, мисливці були вільні полювати на горил. Багато хто з них були захоплені так, що їхні голови і руки можуть бути продані туристам як сувеніри.

До 1981 були тільки 250 гірських горил залишилося. Товариство охорони дикої природи в Нью-Йорку почалося "горила туризму " і освітня програма для Руанди. Це створило більшу обізнаність про горил і їх зникаючих місць проживання. Збереження групи підготовку горил, щоб вони були комфортно спостерігається в тісних кварталах. Туристи заплатили великі суми, щоб побачити їх, і Руанді зробив прибуток; вона стала 34 моделлю збереження.

Нещодавно Громадянська війна знову погрожував існуванню горил, а організації переінвестують в земельні захист і туристичні схеми. Вперше, люди і горили залежні один від одного для виживання. Руанди потрібні гроші горил залучити і горил відчайдушно потребує захисту. Сільськогосподарські угіддя були прийняті державою і фермери віддалені від своєї землі; Незважаючи на це, існує реальна любов до горил. Я пам'ятаю, що Nshogoza, мій гід, сказав: "коли я був хлопчиком, я чув, що горил були чоловіками, які були дуже погано, і хто пішов жити в лісі; але горил краще за нас. Вони мирні. У них немає племен. Коли вони щільно вони мають гарні підстави. Ми щільно Tor нічого. "у сенсі, Nshogoza правильно.