The most important day I remember i

The most important day I remember in all my life is the one on which my teacher, Anne Sullivan, came to me. It was three months before I was seven years old.
On the afternoon of that day, I knew that something was happening. I went outside and waited on the steps of the house. I could feel the sun on my face and I could touch the leaves of the plants. Then I felt someone walking towards me. I thought it was my mother and she picked me up and held me close. This way my teacher who had come to teach all things to me and, above all, to love me.
The next morning, the teacher took me into her room and gave me a doll. When I was playing with it, Miss Sullivan slowly spelled the word “d-o-l-l” into my hand. I was interested and imitated the movements with my fingers. I learned a lot of words like this, but only after my teacher had been with me for several weeks did I understand that everything has a name.
One day, I didn’t understand the difference between “mug” and “water”. I became angry and threw the doll on the floor. In my quiet, dark world I didn’t feel sorry for doing it. Then my teacher took me out into the warm sunshine. We walked down to the well where someone was drawing water. My teacher put my hand under the water and spelled the word “w-a-t-e-r” at the same time in my other hand. Suddenly, I felt an understanding. The mystery of language was revealed to me. I knew then that “w-a-t-e-r” was the wonderful cool something flowing over my hand. That living word awakened my soul, gave it light, hope, joy, set it free!

Результаты (украинский) 1:

Найбільш важливий день, що я пам'ятаю в моєму житті це той, на якому мій учитель, Енн Салліван, прийшов до мене. Це було три місяці, перед тим, як мені було сім років. У другій половині дня того дня я знав, що щось відбувається. Я вийшов на вулицю і чекав на сходах у будинку. Я відчуваю, що сонце на моєму обличчі і я могла торкнутися листя рослини. Тоді я відчував, що хтось ходить до мене. Я думав, це була моя мати, і вона взяла мене і тримала мене близько. Таким чином мого вчителя, який приїхав навчати всі речі для мене і, перш за все, буде любити мене. Наступного ранку, вчитель взяв мене в своїй кімнаті і дав мені ляльку. Коли я грав з ним, міс Салліван повільно пишеться слова "d-o-l-l" в руці. Я був зацікавлений і наслідували рухи з моїх пальців. Я дізнався багато слів, як це, але тільки після того, як мій учитель був зі мною протягом декількох тижнів зробив я розумію, що все, що має назву. Одного разу, я не розумію різниці між "кухоль" і "вода". Я розсердився і кинув ляльки на підлозі. У моєму Тихого, темного світу мені не шкода це робити. Потім мій учитель дістав мене в тропічних садів. Ми йшли вниз до добре, де хтось був малюнок води. Мій учитель ставлю мою руку під водою і пишеться слова "w-a-t е-r, в той же час з моєї іншої сторони. Раптом, я відчув розуміння. Таємниця мови було виявлено до мене. Я знав, то що "w-a-t е-r" був прекрасний прохолодний те, що тече по руці. Що живого слова розбудив мою душу, що давало легкий, сподіваюся, радість, встановити безкоштовний!

Результаты (украинский) 2:

Найважливіший день я пам'ятаю в моєму житті є той, на якому мій учитель, Енн Салліван, прийшов до мене. Це було три місяці, перш ніж я був сім років.
У другій половині дня в той день, я знав, що щось відбувається. Я вийшов на вулицю і став чекати на сходах будинку. Я міг відчувати сонце на моєму обличчі, і я міг торкнутися листя рослин. Потім я відчув, хтось ходить до мене. Я думав, що це була моя мати, і вона взяла мене на руки і тримав мене близько. Таким чином мій учитель, який прийшов, щоб вчити всі речі для мене, і, насамперед, любити мене.
На наступний ранок, вчитель взяв мене в свою кімнату і дав мені ляльку. Коли я грав з ним, міс Салліван повільно пишеться слово "лялька" в моїй руці. Мені було цікаво, і наслідували рухам пальцями. Я дізнався багато слів, як це, але тільки після того, як мій вчитель був зі мною протягом декількох тижнів я зрозумів, що все, що має ім'я.
Одного разу, я не розумію різницю між "кухоль" і "вода". Я розсердився і кинув ляльку на підлогу. У моєму тихому, темному світі я не шкода за це. Тоді мій учитель взяв мене в теплому сонячному світлі. Ми спустилися в колодязь, де хтось малюнок води. Мій учитель поклав руку під воду і пишеться слово «вода» в той же час в іншій руці. Раптом я відчув, розуміння. Таємниця мови мені було відкрито. Я знав, що "вода" була чудова здорово щось тече по моїй руці. Це живе слово розбудив мою душу, дав його світло, надію, радість, встановити його безкоштовно!

Результаты (украинский) 3:

Найбільш важливий день я пам'ятаю на все життя - це той, на якому мого вчителя, Анни Sullivan Room, прийшов до мене. Це було три місяці до семи років.
У другій половині дня, день, я знав, що щось відбувається. Я вийшов на вулицю і чекали на будинок. Я відчувала сонця на моєму обличчі і я міг доторкатися листя рослини. Потім я відчув хтось ходить до мене.Я вважав, що це мама, і вона взяла мене і провела зі мною поруч. Цей спосіб мого викладача, який прийшов викладати всі речі, які мені і, перш за все, до мене люблять.
Наступного ранку, вчитель взяв мене в її кімнату та дав мені ляльку. Коли я грав з нею, пропустіть Sullivan Room повільно прописана слово "d-o-l-l' у мене за руку. Мені було цікаво і наслідували рухи з моїм пальцям.Я довідався багато слів, як це, але лише після мого вчителя були зі мною за кілька тижнів я розумію, що все, що має ім'я.
Один день, я не розуміє різниці між 'пика' і 'води'. Я став злиться і кинув ляльку на підлогу. В мій спокійний, темного світу я не шкодую. Потім мій вчитель взяв мене у тепле сонячний.