(1) No one knows why crime occurs.

(1) No one knows why crime occurs. The oldest theory, based on theology

and ethics, is that criminals are perverse people who deliberately commit crimes or do so at the instigation of the devil or other evil spirits. Although this idea has been discarded by modern criminologists, it persists in many parts of the world and provides the rationale for the harsh punishments still meted out to criminals.



(2) Since the 18th century, various scientific theories have been advanced to explain crime. One of the first efforts to explain crime on scientific, rather than theological, grounds was made at the end of the 18th century by the German doctor and anatomist Franz Joseph Gall, who tried to establish relationships between skull structure and criminal proclivities. This theory, popular during the 19th century, is now discredited and has been abandoned. A more sophisticated, biological theory was developed late in the 19th century by the Italian criminologist Cesare Lombroso, who asserted that crimes were committed by those who are born with certain recognizable hereditary physical traits. Lombroso's theory was disproved early in the 20th century by the British criminologist Charles Goring. Goring's comparative study of jailed criminals and law-abiding citizens established that so-called criminal types, with innate dispositions to crime, do not exist. Recent scientific studies have tended to confirm Goring's findings. Some investigators still hold, however, that specific abnormalities of the brain and of the endocrine system contribute to a person's inclination towards criminal activity.



(3) Another approach to an explanation of crime was initiated by the French political philosopher Montesquieu, who attempted to relate criminal behaviour to the natural, or physical, environment. His successors have gathered evidence tending to show that crimes against the person, such as homicide, are relatively more numerous in warm climates, whereas crimes against property, such as theft, are more frequent in colder regions. Other studies seem to indicate that the incidence of crime declines indirect ratio to drops in barometric pressure, to increased humidity, and to higher temperatures.



(4) Many prominent criminologists of the 19th century, particularly those associated with the Socialist movement, attributed crime mainly to the influence of poverty. They pointed out that those who are unable to provide adequately for themselves and their families through normal legal channels



are frequently driven to theft, burglary, prostitution, and other offences. The incidence of crime tends to rise especially in times of widespread unemployment. Present-day criminologists take a broader and deeper view; they place the blame for most crime on the whole range of environmental conditions associated with poverty. The living conditions of the poor, particularly of those in slums, are characterized by overcrowding, lack of privacy, inadequate play space and recreational facilities, and poor sanitation. Such conditions engender feelings of deprivation and hopelessness and are conducive to crime as a means of escape. The feeling is encouraged by the example set by those who have managed to escape through criminal means to what appears to be a better way of life.



(5) The final major group of theories are psychological and psychiatric. Studies by such 20th-century investigators as the American criminologist Bernard Glueck and the British psychiatrist William Healy have indicated that about a quarter of a typical convict population is psychotic, neurotic, or emotionally unstable and another quarter is mentally deficient.

Such emotional and mental conditions, it is believed, may make people more prone to criminality. Recent studies of criminals have thrown further light on the kinds of emotional disturbances that could lead to criminal behaviour.



(6) Since the mid-20th century, the notion that crime can be explained by any single theory has fallen into disfavour among investigators. Instead, experts incline to so-called multiple factor, or multiple causation, theories. They reason that crime usually springs from a multiplicity of conflicting and converging influences—biological, psychological, cultural, economic, and political. The multiple causation explanations seem more credible than the earlier, simpler theories. An understanding of the causes of crime is still elusive, however, because the interrelationship of precipitating factors is difficult to determine.

Результаты (украинский) 2:

(1) Ніхто не знає, чому відбувається злочин. Найстаріший теорія, заснована на теології та етики, є те, що злочинці порочні люди, які навмисно скоюють злочини або зробити так за намовою диявола або інших злих духів. Хоча ця ідея була відмовитися від сучасних кримінологів, вона зберігається в багатьох регіонах світу і дає підстави для суворих покарань ще відміряно злочинців. (2) З 18-го століття, різні наукові теорії були висунуті, щоб пояснити злочинністю. Одним з перших спроб пояснити злочинністю на наукових, а не богословських, підстав було зроблено в кінці 18-го століття німецьким лікарем і анатомом Галль, які намагалися встановити відносини між будові черепа і злочинних нахилів. Ця теорія, популярна в 19 столітті, в даний час дискредитовані і була відкинута. Більш складний, біологічна теорія була розроблена в кінці 19-го століття італійський кримінолог Чезаре Ломброзо, який стверджував, що злочини були скоєні ті, хто народилися з певними відомих спадкових фізичних ознак. Теорія Ломброзо було спростовано на початку 20-го століття британської кримінолог Чарльз Герінга. Порівняльне дослідження Герінга з ув'язнених злочинців і законослухняних громадян встановлено, що так звані кримінальні типи, з вродженими диспозицій до злочинності, не існує. Останні наукові дослідження, як правило, підтверджують висновки Герінга. Деякі дослідники все ще тримають, однак, що конкретні аномалії мозку і ендокринної системи сприяють схильності людини до злочинної діяльності. (3) Інший підхід до пояснення злочинності був ініційований французького політичного філософа Монтеск'є, який намагався пов'язати злочинну поведінку в природному або фізичної, навколишнього середовища. Його наступники зібрали докази, що прагне показати, що злочини проти особистості, такі як вбивство, є відносно більш численні в теплих кліматичних умовах, в той час як злочини проти власності, таких як крадіжки, частіше в холодних регіонах. Інші дослідження, здається, вказують, що захворюваність злочину знижується непряме відношення до краплями барометричного тиску, до збільшення вологості і високих температур. (4) Багато видатних кримінологи 19-го століття, зокрема ті, які пов'язані з соціалістичним рухом, віднести злочини в основному впливу бідності. Вони відзначили, що ті, хто не в змозі забезпечити адекватно для себе і своїх сімей через нормальні легальні канали часто змушені крадіжки, крадіжки зі зломом, проституції та інших злочинів. Рівнем злочинності має тенденцію до зростання, особливо в періоди масового безробіття. Сучасні кримінологи більш широкий і глибокий погляд; вони покладають провину за більшою злочину по всьому спектру екологічних умов, пов'язаних з бідністю. Умови життя бідних, особливо тих, в нетрях, які характеризуються переповненості, відсутність усамітнення, неадекватне ігровому просторі і умови для відпочинку і поганими санітарними умовами. Такі умови породжують почуття знедоленості і безнадійності і сприяють злочинності як засіб втечі. Почуття натхнені прикладом розставлену тими, хто зумів уникнути злочинним шляхом, в якій, здається, кращий спосіб життя. (5) В останній основна група теорій психологічної та психіатричної. Дослідження таких дослідників двадцятого століття, як американський кримінолог Бернар Глюк та британським психіатром Вільямом Хілі вказали, що близько чверті типового злочинця населення психотическое, невротичний, або емоційно нестабільним, а інший квартал недоумкуватими. Такі емоційні та психічні умови , як вважають, може зробити людей більш схильними до злочинності. Недавні дослідження злочинців кинули світло на видах емоційних порушень, які могли б привести до злочинної поведінки. (6) З середини 20-го століття, поняття, що злочин може бути пояснено або однієї теорії потрапила в немилість серед дослідників. Замість цього, експерти схиляються до так званим множинних факторів, або кілька причинний, теорій. Вони міркують, що злочинність, як правило, виникає з безлічі суперечливих і сходяться впливів-біологічних, психологічних, культурних, економічних і політичних. Численні пояснення причинно-наслідкового зв'язку здаються більш достовірними, ніж раніше, більш простими теоріями. Розуміння причин злочинності як і раніше невловимим, однак, оскільки взаємозв'язок провокуючих чинників важко визначити.

Результаты (украинский) 3:

(1) ніхто точно не знає, чому злочинності відзначається. Найстаріший теорії, виходячи з теології

та етики, полягає в тому, що злочинці хибним людей, які свідомо скоєння злочинів або зробити це за намовою диявол або інших злих духів. Хоча ця ідея відкинуті сучасних криміналісти,Він зберігається у багатьох частинах світу і надає обгрунтування важкими карами все-таки відміряно те, щоб злочинці.



(2) З XVIII століття, різні наукових теорій развинута пояснити злочину. Одним з перших зусилля, щоб пояснити злочинності на наукових, аніж київських духовних,Підстав був зроблений наприкінці ХVIII сторіччя німецького лікарем і анатом Франц Йозеф Жовчного, які намагалися налагодити відносини між черепа структури і кримінальних наміри. Цю теорію, популярні протягом 19 ст., зараз дискредитовано і було скасовано. Більш складна,Біологічні теорії було розроблено наприкінці 19 століття італійським криміналіста Чезаре Ломброзо, який стверджував, що злочини були скоєні тих, хто народжуються з певними впізнаваний спадкові фізичного риси. Ломброзо теорія було спростовано на початку ХХ століття британської криміналіста Чарльз Goring.Goring. порівняльного дослідження посадити злочинців, а законослухняні громадяни встановлено, що так звана кримінальних груп, з вродженими стьобної вдачі, злочинності, не існує. Останні наукові дослідження прикидають, щоб підтвердити Goring висновків. Деякі слідчі як і раніше займають, однакЩо конкретні порушення з боку головного мозку і ендокринної системи сприятиме людина схильність до злочинної діяльності.



(3) інший підхід до роз'яснення злочин було ініційовано французький політичний філософ Монтеск'є, який намагався ставляться кримінальних поведінку на природні, або фізичної охорони навколишнього середовища.