One day John Smith and his wife Mar

One day John Smith and his wife Mary found a dog. He was a very wild and strange dog. The dog was weak and hungry, but he did not let them touch him and ate the food they gave him when they went away.
When the dog was strong again, he disappeared.
A few months later, when Smith was in a train, he saw his dog. The dog was running along the road. Smith got off train at the next station, bought a piece of meat, caught the dog, and brought him home again. There he was tied up for a week.
At the end of the week Smith tied a metal plate to the dog with the words “Please, return to Smith, Ellen, California”, and set the dog free. He disappeared again.
This time he was sent back by the train, was tied up for three days, was set free on the fourth day and disappeared again.
As soon as he received his freedom, he always ran north. The dog always came back hungry and weak and always ran away fresh and strong.
At last the dog decided to stay with the Smiths, but a long time passed before they could touch him. They called the dog “Wolf”.
One summer day a stranger came to the place where Smith and his wife lived. As soon as the dog saw him, he ran to the stranger and licked his hands with his tongue. Then the strange said:
“His name isn’t Wolf. It’s Brown. He was my dog.”
“Oh,” cried Mary, “you are not going to take him away with you? Leave him here, he is happy.”
The stranger then said, “His mother died and I brought him up on condensed milk. He never knew any mother but me. Do you think he wants to stay with you?”
“I am sure of it.”
“Well,” said the stranger. “He must decide it himself. I’ll say goodbye and go away. If he wants to stay, let him stay. If he wants to come with me, let him come. I will not call him to come. ”
For some time Wolf watched the man. He waited for him to return. Then he ran after the man caught his hand between his teeth and tried to stop him. The man did not stop. Then the dog ran back to where Smith and his wife sat. He tried to drag Smith after the stranger. The dog wanted to be at the same time with the old master and the new one. The stranger disappeared. The dog lay down at the feet of Smith. Mary was happy. A few minutes later the dog got up and ran after the old master. He never turned his head. Faster and faster the dog ran along the road and in a few minutes gone.

Результаты (украинский) 2:

Одного разу Джон Сміт і його дружина Мері знайшла собаку. Він був дуже дикий і незнайома собака. Собака була слабким і голодним, але він не дозволив їм доторкнутися до нього і їли їжу , яку вони давали йому , коли вони пішли.
Коли собака була сильна знову, він зник.
Через кілька місяців, коли Сміт був в поїзді, він побачив свою собаку. Собака біжить по дорозі. Сміт зійшов потяг на наступній станції, купив шматок м'яса, зловив собаку і приніс його додому. Там він був пов'язаний в протягом тижня.
В кінці тижня Сміт пов'язав металеву пластину до собаки зі словами "Будь ласка, поверніться до Сміт, Еллен, Каліфорнія", і встановити собаку безкоштовно. Він знову зник. На
цей раз він був відправлений назад на поїзді, був пов'язаний в протягом трьох днів, був відпущений на свободу на четвертий день , і знову зник.
Як тільки він отримав свободу, він завжди біг на північ. Собака завжди повертався голодним і слабким і завжди тікав свіжим і сильним. У
кінці кінців собака вирішила залишитися з Смитов, але пройшло багато часу , перш ніж вони могли доторкнутися до нього. Вони називали собаку "Вовк".
Один літній день незнайомець прийшов до місця , де жив Сміт і його дружина. Як тільки собака побачила його, він побіг до чужих і облизав руки своєю мовою. Тоді дивно сказав:
"Його звуть не вовк. Це Браун. Він був моїм собакою. "
" О, "вигукнула Мері," ви не збираєтеся забрати його з собою ? Залиште його тут, він щасливий. "
Незнайомець сказав:" Його мати померла , і я привів його на згущене молоко. Він ніколи не знав , що будь-яка мати , крім мене. Як ви думаєте , що він хоче залишитися з вами? "
" Я впевнений в цьому. "
" Ну, "сказав незнайомець. "Він повинен вирішити це сам. Я прощаюся і піти. Якщо він хоче залишитися, нехай він залишиться. Якщо він хоче йти зі мною, нехай він прийде. Я не буду називати його приїхати. "
Деякий час Вовк дивився на людину. Він чекав його повернення. Потім він побіг після того , як людина схопив його за руку між його зубами і спробував зупинити його. Людина не зупинився. Тоді собака побігла туди, де Сміт і його дружина сиділи. Він спробував відтягнути Сміт після того, як незнайомця. Собака хотіла бути в той же час зі старим майстром і новим. Незнайомець зник. Собака лягла біля ніг Сміта. Марія була щаслива. Через кілька хвилин собака встала і побігла за старого майстра. Він ніколи не повернув голову. Швидше і швидше собака бігла по дорозі і через кілька хвилин пішли.

Результаты (украинский) 3:

O%