Gentle Gorillas, Violent Times Cons

Gentle Gorillas, Violent Times
Conservationists have put in years of hard work in central Africa in order to prevent gorillas from becoming completely extinct, but now only 600 mountain gorillas remain on just 285 square miles of land. Three hundred of them inhabit a small forested area on the slopes of the Virunga volcanoes, surrounded by villages. The other 300 live twenty miles north in Uganda's forest, which is now a protected area known as Bwindi Impenetrable National Park. This is the total world population of mountain gorillas living in the wild.

People tend to view gorillas as fierce, savage animals, so I approached them cautiously. The gorillas soon accepted my presence. If you look into a gorilla's eyes, you see gentleness and intelligence. Unlike the clownish chimpanzee, gorillas are calm and shy. They do play, but sometimes they seem almost embarrassed by their own high spirits. They spend their thirty to forty-year lives mostly in mountain forests, eating thistles and bamboo shoots and sitting thoughtfully. Their patience and gentleness is very attractive to human observers.

Yet the mountain gorillas have suffered greatly. Throughout the first quarter of this century, more than fifty gorillas were killed or captured in Virunga; then, in 1925, Carl Akeley of the American Natural History Museum encouraged Belgium to establish Africa's first national park. However, when civil war broke out in 1960, forcing the Belgian park staff to leave, hunters were free to hunt the gorillas. Many were captured so that their heads and hands could be sold to tourists as souvenirs.

By 1981 there were only 250 mountain gorillas left. A wildlife conservation society in New York began "gorilla tourism" and an educational programme for the Rwandans. This created greater awareness of gorillas and their endangered habitat. The conservation group trained gorillas so that they were comfortable being observed at close quarters. Tourists paid large amounts to see them, and Rwanda made a profit; it became a 34 model of conservation.

Recently, civil war has again threatened the existence of gorillas, and organisations are reinvesting in land protection and tourist schemes. For the first time ever, people and gorillas are dependent on each other for survival. The Rwandans need the money the gorillas attract and gorillas desperately need protection. Farmland has been taken by the state and the farmers removed from their land; despite this, there is a real love for the gorillas. I remember what Nshogoza, my guide, said: "When I was a boy, I heard that gorillas were men who were very bad and who went to live in the forest; but gorillas are better than us. They are peaceful. They have no tribes. When they tight they have a good reason. We tight tor nothing." In a sense, Nshogoza is right.

Результаты (украинский) 1:

Ніжний горил, насильницькі разів Природоохоронні організації поставили в роки напруженої роботи в Центральній Африці для того, щоб запобігти стає повністю Вимерлі горил, але зараз тільки 600 гірських горил залишаються на просто 285 квадратних кілометрів землі. Триста їх населяють невеликих лісових масивів на схилах вулканів Вірунга, оточений сіл. Інші 300 жити двадцяти милях на північ у Уганди в лісі, який в даний час охоронюваним районом відомий як Національний парк Бвінді Impenetrable. Це загальна світового населення гірських горил, що живуть в дикій природі. Люди, як правило, у вигляді горил люті, дикі тварини, так що я підійшов до них обережно. Горил незабаром прийняв мою присутність. Якщо ви подивитеся в горили очі, ви бачите, м'якість і розвідки. На відміну від блазня шимпанзе горил, спокійна і соромливою. Вони граються, а іноді вони, здається, майже соромно за свої власні піднесений настрій. Вони витрачають свої тридцяти до сорока років життя в основному в гірських лісів, їдять Будяка і пагони бамбука і сидячи задумливо. Їх терпіння і лагідність є дуже привабливим для людського спостерігачів. Ще гірських горил сильно постраждав. Протягом першого кварталу цього століття більш ніж п'ятдесяти горил убитими і полоненими в Вірунга; потім у 1925 році Carl Akeley американський Музей природознавства закликав Бельгії встановити перший національний парк в Африці. Однак, коли вибухнула Громадянська війна в 1960 році, змушуючи бельгійської та обслуговуючому персоналу залишити, мисливці були безкоштовно полювання на горил. Багато хто були захоплені, так що їх головами і рук може бути продана туристів як сувеніри. 1981 там були тільки 250 гірських горил ліворуч. Товариством охорони дикої природи в Нью-Йорку почав «горили туризм» і навчальні програми для до Руанди. Це створює більшої поінформованості горил і їх зникаючих Хабітат. Збереження групи підготовку горил, так, щоб вони були зручними, перебуваючи спостерігається у тісних колах. Туристи заплатили великі обсяги бачити їх, і Руанді зробив прибутку; він став 34 модель консервації. Нещодавно Громадянська війна знову під загрозою існування горил, і організацій reinvesting в землю захист та туристичні схеми. Вперше коли-небудь людей і горил залежать від одної для виживання. До Руанди потрібні гроші горил залучити і горил відчайдушно потребують захисту. Сільськогосподарські угіддя вживаються державою і фермери вигнані зі своїх земель; Незважаючи на це існує реальна любов до горил. Я пам'ятаю, що Nshogoza мою посібник, сказав: "коли я був хлопчиком, я чув, що горил були люди, які були дуже погано і хто відправився жити в лісі; але горил краще, ніж у нас. Вони мирні. У них немає племен. Коли вони жорсткі, вони є поважна причина. Ми міцно tor нічого. " В певному сенсі Nshogoza є правильним.

Результаты (украинский) 2:

Ніжний Горили, бурхливі часи
Екологи поставили в роки напруженої роботи в Центральній Африці в цілях запобігання горил від повного зникли, але тепер тільки 600 гірських горил залишається на все 285 квадратних кілометрів землі. Триста з них мешкають у невеликий лісопарковій зоні на схилах вулканів Вірунга, в оточенні сіл. Інші 300 живих в двадцяти милях на північ в лісі Уганди, який в даний час територія відома як Національний парк Бвінді. Це загальна чисельність населення світу гірських горил, що живуть в дикій природі. Люди схильні дивитися на горил як сильні, жорстокі тварин, так що я підійшов до них з обережністю. Горили незабаром прийняв мою присутність. Якщо ви подивитеся в очі горил, ви бачите м'якість і інтелект. На відміну від блазня шимпанзе, горили спокійні і сором'язливий. Вони грають, але іноді вони здаються майже збентежений своїх піднесеному настрої. Вони витрачають їх тридцять-сорок років живе в основному в гірських лісах, харчуючись чортополох і пагони бамбука і, сидячи задумливо. Їх терпіння і лагідність є дуже привабливим для людей-спостерігачів. Тим не менш, гірські горили сильно постраждали. Протягом першої чверті нашого століття, більш ніж п'ятдесят горили були вбиті або захоплені в Вірунга; Потім, в 1925 році, Карл Еклі американського Музею природної історії закликав Бельгію, щоб встановити перший національний парк в Африці. Однак, коли спалахнула громадянська війна в 1960 році, змусивши Бельгії співробітників парку, щоб піти, мисливці були вільні полювати на горил. Багато з них були захоплені, щоб їхні голови і руки можуть бути продані для туристів як сувеніри. До 1981 року було всього 250 гірських горил залишилося. Товариство охорони дикої природи в Нью-Йорку почалася "горили туризму" та освітню програму для Руанди ,. Це створило велику обізнаність горил і їх знаходяться під загрозою зникнення середовища проживання. Група по збереженню навчання горил, так що вони були зручні спостерігається в безпосередній близькості. Туристи заплатили великі обсяги, щоб побачити їх, і Руанда домоглися прибутку; стало 34 модель збереження. Нещодавно, громадянська війна знову під загрозою існування горил, і організації реінвестування в галузі охорони земель та туристичних схем. Вперше в історії, люди і горили є залежними один від одного за виживання. Руандійців потрібні гроші горили залучити і горили відчайдушно потребують захисту. Присадибна ділянка був узятий державою і фермерами видалені з їх землі; незважаючи на це, є справжня любов для горил. Я не пам'ятаю, що Nshogoza, мій гід, сказав: "Коли я був хлопчиком, я чув, що горили були люди, які були дуже погано і хто поїхав жити в лісі, але горили краще, ніж нам, що вони носять мирний Вони не мають .. племена. Коли вони щільно вони не мають вагомі підстави. Ми щільно Tor нічого ". У певному сенсі, Nshogoza прав.

Результаты (украинский) 3:

Ніжні Горили, Насильницькі
conservationists Разів поставили у роках важкої роботи у центральній Африці аби заважити горилам з стаючих повністю extinct, але зараз тільки 600 горил гори залишаються на справедливому 285 квадратних милях землі. Три сотні з них мешкають у малий forested область на схилах Virunga вулканів, оточених селами.Інший 300 живих двадцять миль північ у лісі Уганди, котрий є зараз захищена область відома тому що Bwindi Impenetrable Національний Парк. Це являє собою загальне світове населення горил гори життя у дике.

Люди мають тенденцію розглянути горил як жорстокі, дикі тварини, таким чином я підійшов до них обережно. Горили скоро визнали мою присутність. Якщо ви дивитесь у очі горили,Ви бачите gentleness та розвідку. Несхожий clownish шимпанзе, горили є спокійні та боязкий. Вони гра, але інколи вони здаються майже збентежені їхніми власними високими дух. Вони витрачають їх тридцять до forty-рік життя значною мірою у лісах гори, харчування thistles та бамбук стріляє та засідання пильно. Їхнє терпіння та gentleness є дуже привабливий до людських спостерігачів.

Все ще горили гори постраждали дуже. Всюди перша чверть цього віку, більш ніж п'ятдесят горили були убиті або були захоплені у Virunga; тоді, у 1925, Carl Akeley американського Музею Природознавства заохочена Бельгія встановити Африку перший національний парк. Але, коли громадянська війна вибухнула у 1960, примушуючи бельгійський персонал парку переїхати,Мисливець були вільні полювати на горил. Багато були захоплені так що їхні голови та руки могли бути продані до туристів тому що сувеніри.

1981 там тільки 250 горил гори лишав. Суспільство збереження живої природи у Нью-йорку почало туризм" "горили та навчальну програму для Rwandans. Це утворило більшу обізнаність горил та їх загрожувало habitat.Група збереження виховані горили так що вони були зручні зауважуються у близьких кварталах. Туристи розплатилися великі дорівнює бачать їх, та Rwanda зроблену вигоду; це стало 34 моделлю збереження.

Нещодавно, громадянська війна знов загрожувала існуванню горил, та організації reinvesting у земельному захисті та туристі замишляє. Вперше колись,Люди та горили залежать від один одного для виживання. Rwandans потребують грошей горили притягають та горили розпачливо потребують захисту. Сільськогосподарський регіон є взятий державою та фермерами усунув з їхньої землі; незважаючи на це, є реальна любов до горил. Я запам'ятаю що Nshogoza, мій довідник, сказав: "Коли я був хлопчик,Я почув що горили люди що були дуже поганий та хто поїхав прожити у лісі; але горили краще ніж ни. Вони є миролюбні. Вони не мають племен. Коли вони тісні вони мають гарну причину. Ми тісні tor нічого." У сенсі, Nshogoza право.