The language of the prescription wa

The language of the prescription was unique in Great Britain some half a century ago when all drugs were latinized. It was possible because the physician used only dosed drugs. Today all prescriptions are written in English. The only Latin which is used few traditional abbreviations in the directions to the pharmacist and on the label. A more serious problem is naming of drugs. In the old days, drugs had only one official name and drug companies did not have many trade names, at present each drug has at least three names. They are the chemical name, the so-called generic name and trade name. The chemical name is difficult to use and remember except for the simplest drugs because of its length and complexity. The trade name is selected by the drug company and is copy right. This name is usually easy to remember, easy to write and it is short. Generic names are difficult to pronounce, hard to remember and difficult to write. The generic name is public property. The majority of physicians use trade names on prescriptions. Generic names should be used as the language for prescriptions. It is the name, which is public property, it is known to the specialist of medicine and pharmacy and it is not known to general public.

Результаты (украинский) 1:

Мова рецепта був унікальним у Великобританії десь майже півстоліття тому, коли всі ліки були латинізованого. Це було можливо тому, що лікар тільки дозовані препарати. Сьогодні все рецепти написані англійською мовою. Тільки латинський, який використовується кілька традиційних скорочень в напрямках до фармацевта і на етикетці.

Більш серйозна проблема найменування лікарських засобів. У колишні часи, наркотики були тільки один офіційні ім'я і фармацевтичні компанії не мають багато торгових назв, в даний час кожен препарат має , щонайменше , три назви. Вони є хімічною назвою, так званим родовим назвою і торговою назвою. Хімічна назва важко запам'ятати і використовувати для найпростіших препаратів з - за його довжини і складності , за винятком. Торгова назва вибрано компанією лікарського засобу та скопіювати права. Це ім'я, як правило , легко запам'ятати, легко писати і коротко.

Родові імена важко вимовити, важко згадати і важко писати. Родова назва є державною власністю.

Більшість лікарів використовують торговельні найменування за рецептами.

Родові імена повинні бути використані в якості мови для рецептів. Це ім'я, яке є державною власністю, то, як відомо фахівцеві галузі медицини та фармації, і не відомо широкому загалу.

Результаты (украинский) 2:

Мова рецепта була унікальною у Великобританії близько половини століття тому, коли всі наркотики були латинізовані. Можливо тому, що лікар використовував тільки дозоване ліки. Сьогодні всі рецепти написані англійською мовою. Єдиний латинський який використовується кілька традиційних скорочень в напрямках фармацевта і на етикетці.

Більш серйозною проблемою є найменування ліків. У старі часи, наркотики тільки одна офіційна назва і фармацевтичні компанії не мають багато торговельних імен, в даний час кожен препарат має принаймні три назви. Це хімічна назва, так звана загальна назва і Торгова назва. Хімічна назва важко використовувати і пам'ятати, за винятком найпростіших ліків через його довжину і складність. Торгова назва обрана наркотичної компанією і копіює право. Це ім'я, як правило, легко запам'ятати, легко писати і це коротке.

Загальні імена важко вимовляти, важко запам'ятати і писати важко. Загальна назва є публічною власністю.

Більшість лікарів використовують торговельні назви за рецептами.

Загальні імена повинні використовуватися як мова для приписів. Саме ім'я, яке є публічним майном, відомий спеціалісту медицини і фармації і не відомий широкої громадськості.