THE PICTURE (after The Broken Bridg

THE PICTURE (after The Broken Bridge' by Ph. Pullman)
Ginny, the main character of the story, is 16. She's turning out to be a brilliant artist like her mother, who died when she was a baby. In the extract you're going to read
Ginny sees her mother's picture in the art gallery.
When Ginny was first becoming interested in art and the history of painting, Dad had given her a big book with hundreds of reproductions in it. She'd pored over it with more than delight — with a kind of greed, in fact. She absorbed everything the book told her about the Renaissance, and the Impressionists, and the Cubists, about Boticelli and Monet and Picasso, and she breathed it all in like oxygen she hadn't known she was missing. And among the pictures in the book, there were two that made her gasp. One was Whistler's Arrangement in Grey and Black, the portrait of his mother sitting on an upright chair, and the other was El Greco's View of Toledo. She remembered her reaction quite clearly: a sudden intake of breath, caused by sheer surprise at the arrangement of shapes and colours. It was a physical shock.
And when she looked at the big painting that dominated the end wall, the same thing happened. It would have affected her the same way whoever had painted it, because it was a masterpiece. What it showed was a middle-aged black man, in a uniform with epaulettes and medals, in the act of falling on to the red-carpeted floor of a well furnished room. He'd been eating a meal, and on the table beside him there was a plate of yellow soup. Beyond him, through the open door and at the open window, stood a crowd of people, watching: white people and black, old and young, richly dressed and poverty-stricken. Some of them carried objects that helped you understand who they were: a wad of dollar bills for a banker, a clutch of guns2 for an arms dealer, a chicken for a peasant; and the expressions on their faces told Ginny that they'd all in some ways been victims or accomplices3 of the man who was dying.
And all that was important, but just as important was the strange discord of the particular red of the carpet and the particular yellow ofthe soup, so that you knew it was something significant, and you guessed the soup had been poisoned. And the way the dying man was isolated by the acid red from every other shape in the picture, so that it looked as if he were sinking out of sight in a pool of blood. And mainly what was important was the thing that was impossible to put into words: the arrangements of the shapes on the canvas. These same elements put together differently would have been an interesting picture, but put together like this, they made Ginny catch her breath.
She began thinking of what her mother had wanted to say by the picture. Tell the story of the corrupt1 officer? Yes... But not mainly. What she had probably wanted to do was just to see what happened when she put that red and that yellow together. That was what could start it. Some little technical thing like that. And the shape of the man as he falls... Because there's no shadow, you can't see easily where he is in relation to the floor. He seems to be floating in space, almost. But at the same time no one could say that the picture wasn't technically correct. It was amazing, brilliant! Ginny felt a lump in her throat.

Результаты (украинский) 1:

КАРТИНУ (після зламаний міст "за тел Pullman)Джіні, головний герой розповіді, – 16. Вона перетворюється з бути блискучим художником, як її матір, яка померла, коли вона була дитиною. У виписці ви збираєтеся читатиДжіні бачить її мати зображення в галереї мистецтв.Коли Джіні банк був ставши спочатку зацікавлені в мистецтва та історії живопису, батько дав їй Велика книга з сотнями репродукції в ньому. Вона була корпіли над ним з більш ніж насолода — з якоїсь жадібності, на самом деле. Вона поглинає все, що книга розповів про відродження і імпресіоністів і кубізму, про Boticelli і Моне і Пікассо, і вона дихала все в як кисень вона ще не відомо, вона була відсутня. І серед фотографії в книзі, були два, що зробило її задихатися. Один був Уістлера домовленості в сірий і чорний, портрет своєї матері, сидячи на піаніно стільця, та іншим El Greco подання Толедо. Вона згадала її реакція цілком ясно: раптові споживання запах з рота, викликаних sheer сюрприз при розміщенні у формах та кольорах. Це було фізичної шок.And when she looked at the big painting that dominated the end wall, the same thing happened. It would have affected her the same way whoever had painted it, because it was a masterpiece. What it showed was a middle-aged black man, in a uniform with epaulettes and medals, in the act of falling on to the red-carpeted floor of a well furnished room. He'd been eating a meal, and on the table beside him there was a plate of yellow soup. Beyond him, through the open door and at the open window, stood a crowd of people, watching: white people and black, old and young, richly dressed and poverty-stricken. Some of them carried objects that helped you understand who they were: a wad of dollar bills for a banker, a clutch of guns2 for an arms dealer, a chicken for a peasant; and the expressions on their faces told Ginny that they'd all in some ways been victims or accomplices3 of the man who was dying.And all that was important, but just as important was the strange discord of the particular red of the carpet and the particular yellow ofthe soup, so that you knew it was something significant, and you guessed the soup had been poisoned. And the way the dying man was isolated by the acid red from every other shape in the picture, so that it looked as if he were sinking out of sight in a pool of blood. And mainly what was important was the thing that was impossible to put into words: the arrangements of the shapes on the canvas. These same elements put together differently would have been an interesting picture, but put together like this, they made Ginny catch her breath.Вона почав думати про те, що її мати хотів сказати зображення. Розповісти історію corrupt1 офіцер? Так... Але не в основному. Те, що вона б напевно хотіли зробити було просто щоб подивитися, що сталося, коли вона що червоний і що жовтий разом узяті. Це було те, що вдалося запустити його. Деякі технічні дрібниця подібного. І форма людина, як він падає... Тому що немає ні тіні, ви не можете бачити легко де він є по відношенню до підлоги. Він, здається, плавають у просторі, майже. Але в той же час ніхто не може сказати, що зображення не був технічно правильною. Це було дивно, блискучий! Джіні відчував грудка в її горло.

Результаты (украинский) 2:

КАРТИНА (після зламаного мосту »по тел. Pullman)
Джіні, головний герой цієї історії, 16. Вона опиняючись бути геніальним художником , як її мати, яка померла , коли вона була дитиною. У виписці ви збираєтеся читати
Джіні бачить картину своєї матері в художній галереї.
Коли Джіні вперше починають виявляти цікавість до мистецтва та історії живопису, тато дав їй велику книгу з сотнями репродукцій в ньому. Вона сиділи над ним з більш ніж захоплення - з якою -то жадібністю, насправді. Вона вбирається все книги розповів їй про Ренесансі, а також імпресіоністів і кубістів, про Ботічеллі і Моне і Пікассо, і вона дихала все це як кисень вона не знала , що вона пропала. А серед фотографій в книзі, були два , які зробили її задуха. Один з них був Транскрипція Уістлера в сірий і чорний, портрет його матері , сидячи на вертикальному стільці, а інший Вид Ель Греко в Толедо. Вона абсолютно ясно згадала свою реакцію: раптовий вдих, викликане явною несподіванкою при розташуванні форм і кольорів. Це був фізичний шок.
І коли вона дивилася на великій картині , яка домінувала в торцеву стінку, те ж саме відбулося. Це вплинуло б на неї так само , як той , хто намалював це, тому що це був шедевр. Те , що він показав , був чорний чоловік середніх років, у формі з погонами і медалями, в акті падіння на червоно-килимове покриття підлоги добре обставлену кімнату. Він їв їжу, а на столі поруч з ним стояла тарілка жовтого супу. За ним, через відчинені двері і біля відчиненого вікна, стояла юрба людей, спостерігаючи: білих людей і чорний, старі і молоді, багато одягнений і бідною. Деякі з них ніс предмети , які допомогли вам зрозуміти , ким вони були: пиж з доларових банкнот для банкіра, кладка guns2 для торговця зброєю, курка для селянина; і вирази на їхніх обличчях сказав Джіні , що вони все в якому - то сенсі були жертвами або accomplices3 людини , яка вмирає.
І все , що було важливо, але настільки ж важливим було дивно дисонанс конкретного червоного килима а особливо жовтий OFTHE суп, так що ви знали , що це було що - то значна, і як ви вже здогадалися суп був отруєний. І то , як вмираючий був виділений кислотним червоним від будь-якої іншої форми в картині, так що це виглядало так , ніби він тоне з уваги в калюжі крові. І в основному то , що було важливо було те , що було неможливо висловити словами: аранжування фігур на полотні. Ці ж елементи разом узяті інакше була б цікава картина, але разом узяті , як це, вони змусили Джіні віддихатися.
Вона почала думати про те, що її мати хотіла сказати по картинці. Розкажіть історію офіцера corrupt1? Так ... Але не в основному. Те , що вона , ймовірно , хотів зробити , це просто щоб подивитися , що трапилося , коли вона висловилася , що червоний і жовтий , що разом. Це було те , що могли б почати його. Деякі трохи технічних речі , як це. І форма людини , як він падає ... Тому що немає ніякої тіні, ви не можете легко бачити , де він знаходиться по відношенню до підлоги. Він , здається, плаває в просторі, майже. Але в той же час ніхто не міг сказати , що картина була технічно правильно. Це було дивно, блискучий! Джіні відчула клубок у горлі.

Результаты (украинский) 3:

На 20% зображення%20(після%20В%20Розбитий%20міст%27%20за 20%. 219%20Пулман)%5 EGinny,%20в%20основні%20характер%20з 20% до 20%,%20є%2016%20вона%27s%20повертаючи%20з 20%до 20% буде%20а%20блискучі%20художник%20як%20її%20матері,%20хто%20помер%20, коли%20вона%20був%20а%20дитину.%20в 20-20-20, 20 екстракт%20ти%27re%20збирається%20до 20% читати%5 EGinny%20бачить%20її%20матері%27s%20зображення%20в 20-20-20, 20 художніх%20галереї.%5 EWhen%20Джинні%20був%20перших%20стає%20зацікавлені%20в 20-20%мистецтва 20 і 20%, 20% історії%20з 20% живопису,%%20там%20були%20два%20,%20зробив%20її%20задихатися.%20один%20був%20і Свистунця%27s%20облаштування%20в 20-20%сірого та 20%20Чорний,%20в%20портрет%20з 20% його%20матері%20сидить%20на 20%в%20у вертикальному положенні%20крісла, 20% і 20%, 20% інші%20був%20El%20Greco%27s%20Переглянути%20з 20% Толедо.%20вона%20згадав%20її%20реакція%20досить%20чітко:%20а%20раптової%20впускного%20з 20% дихання,%20викликали%20за 20% суцільне%20сюрприз%20о 20%в%20облаштування%20з 20% форми%20а%20кольорів.%20його%20був%20а%20фізичного%20шок.%5E