Although he was only 28 years old a

Although he was only 28 years old at the time, Alexander had been working in the fields of speech, anatomy, electricity and telegraphy for over 11 years. His grandfather had invented a system to help people with speech problems. In fact, his whole family had been involved in the study of speech and sounds. Alexander’s father had also written several books on how to speak correctly as well as creating a form of sign language called ‘visible speech’.

At the age of 16 Alexander started to help teach young deaf mutes. children who could not hear or speak. He used his father’s system of ‘visible speech’and achieved amazing results. Sadly. a few years later, while working in London.Alexander met two men who would play an important role in his life. Mr Alexander Ellis, a professor of philology, and Sir Charles Wheatstone, an expert in telegraphy, started him thinking about sending sounds through a machine.

unfortunately, it was around this time that the fatal disease called the white plague, spread through Britain and both Alexander's brothers died. As a result Alexander and his parents left the country and moved to Canada. Alexander was teaching to a tribe of Mohawk Indians in a small Canadian town called Brantford, when the Boston Board of Education asked him to come and work in the USA at a new school for deaf mutes.

Alexander was very happy to move to boston and continue the work he had started in britain. He became so successful that he soon opened his own school called ‘The School of Vocal Physiology’. However , he was so busy there that he did not have the time to work on his inventions.

Then, two years later, he agreed to give private lessons to a young boy whose family allowed him to use their basement as a workshop. This gave Alexander the opportunity to resume his experiments with sound transmitters. He used to spend all his free time, and most of his money, on his inventions. At that time he had another student who greatly influenced his life.

She was a young girl who had lost her hearing and the ability to speak because of a childhood illness. Her name was Mabel Hubbard, and four years later they got married. Although many people taught that invent a human voice transmitter was a waste of time, Alexander refused to give up his dream. He continued his experiments with sound vibrations. He even copied the design of the human ear using iron rods and electrical wires to produce the same effect.

Alexander was spending so much time and energy on his inventions he did less work with his students and soon ran out of money. He was about to give up when he met Professor John Henry, an expert on the telegraph and electricity. Professor Henry realized immediately that Alexander had made an amazing discovery and encouraged him to continue with his experiments.

In order to survive financially Bell had to work on the musical telegraph, but he also continued working on his mechanical voice transmitter. On that summer afternoon in 1875, when Alexander heard the first sound transmitted over his machine, he realized that he had finally achieved his goal. Almost a year later, in March 1876, the first words were heard coming through the phone.

On his 29th birthday Alexander Graham Bell registered his invention with the patent office and, because they had never seen anything like it before, they registered his invention ‘an improvement in telegraphy’. The name ‘telephone’ came later.

Результаты (украинский) 1:

Хоча він був всього 28 років, у той час, Олександр працювала в полях мови, анатомія, електрики і телеграфії понад 11 років. Його дід був винайшов системи, щоб допомогти людям з мовні проблеми. У самому справі, всієї його родини були причетні до вивчення мови і звуків. Олександра батько також написав кілька книг про те, як говорити правильно, а також створення форм мовою жестів, називається 'видима мова'.У віці 16 Олександр почав метою допомогти навчити молодих Сурдини глухих. діти, які могли б почути або не розмовляють. Він використовував його батько система ' видно speech'and досягнуто дивовижні результати. На жаль. кілька років по тому, під час роботи в London.Alexander провели зустріч двох чоловіків, хто буде відігравати важливу роль в його житті. Пан Олександр Елліс, філологічних наук, професор і сера Чарльза вимірювальний, експерт в телеграфії, почали його думати про відправлення звуки через автомат.на жаль, вона була приблизно в цей час, що смертельним захворюванням називається білий чуми, поширюється через Великобританії і обидва Олександр братів помер. В результаті Олександр і його батьки залишив країну і переїхав до Канади. Олександр навчав племені Mohawk індіанців в маленькому містечку Канадський називається Brantford, коли Бостон ради з освіти попросив його і працювали в США в новій школі для глухих Сурдини.Олександр був дуже щасливий, перейти до Бостона і продовжити роботу, він почав у Великобританії. Він став настільки успішним, що він незабаром відкрив власну школу називається ' школа вокальні фізіології '. Тим не менш, він був настільки зайнятий, там що він не мав часу для роботи на його винаходів.Потім через два роки він погодився дати приватні уроки молодий хлопчик, чия родина дозволив йому використовувати підвалі їх як практичний семінар. Це дало Олександр можливість відновити його експерименти з звукової передавачів. Він використовував, щоб витрачати весь свій вільний час і більшу частину своїх грошей на своїх винаходів. На той час він мав іншого студента, які сильно вплинули на його життя.Вона була маленькою дівчинкою, яка втратила слух і здатність говорити через хворобу дитинства. Її звали Мейбл Хаббарда, і чотири роки потому вони одружилися. Хоча багато людей вчили, що винаходити людський голос передавача було марною тратою часу, Олександр відмовилася дати свою мрію. Він продовжував свої експерименти з звукових коливань. Він навіть скопіювали дизайн людське вухо використання заліза стрижнів і електричних проводів для виробництва того ж ефекту.Олександр був витрачати так багато часу та енергії на своїх винаходів, він зробив менше роботи з його учнів і скоро скінчилися гроші. Він не здаватися, коли він зустрів професор Джон Генрі, є експертом з Телеграф і електрики. Професор Генрі відразу зрозумів, що Олександр зробили дивовижне відкриття і заохочував його продовжувати з його експериментів.Для того, щоб вижити фінансово Белл доводилося працювати на музичних Телеграф, але він також продовжував працювати на його механічних голос передавач. Цього літа вдень у 1875 році, коли Олександр почув перший звук передається через його машина, він зрозумів, що він нарешті досягти своєї мети. Майже через рік, у березні 1876 році, перші слова були почуті через телефон.Свій день народження 29 Александер Грем Белл зареєстрував свій винахід в патентне відомство, і тому, що вони ніколи не бачили нічого подібного раніше, вони зареєстровані його винахід 'поліпшення телеграфії'. Ім'я 'телефон' прийшло пізніше.

Результаты (украинский) 2:

Хоча йому було всього 28 років, в той час, Олександр працював в області мови, анатомії, електрику і телеграфного зв'язку для більш ніж 11 років. Його дід винайшов систему, щоб допомогти людям з проблемами мови. Насправді, вся його родина були залучені в дослідження мови і звуків. Батько Олександра також написав кілька книг про те, як правильно говорити, а також створення форми мови жестів під назвою «Видима мова». У віці 16 років Олександр почав допомагати навчити молодих глухонімих. діти, які не могли почути або говорити. Він використовується система батька з "видна speech'and досягається дивовижні результати. На жаль. Кілька років тому, під час роботи в London.Alexander зустрів двох чоловіків, які будуть відігравати важливу роль у його житті. Г-н Олександр Елліс, професор філології, і сер Чарльз Уитстона, експерт в телеграфії, почав він думає про відправку звуки через машину. На жаль, це було приблизно в цей час, що смертельне захворювання називається біла чума, розповсюдження через Великобританії і як брати Олександра померла. У результаті Олександр і його батьки покинули країну і переїхав до Канади. Олександр вчив до племені могавков індіанців у невеликому канадському містечку під назвою Брантфорд, коли Бостон Рада з освіти попросив його приїхати і працювати в США в новій школі для глухонімих. Олександр був дуже щасливий переїхати в Бостоні і продовжують робота він почав у Великобританії. Він став настільки успішним, що він незабаром відкрив власну школу під назвою "Школа вокального фізіології. Тим не менш, він був так зайнятий, що там у нього не було часу, щоб працювати на своїх винаходів. Тоді, два роки потому, він погодився давати приватні уроки, щоб хлопчик, чия сім'я дозволила йому використовувати їх як фундаменту майстерні. Це дало Олександру можливість відновити свої експерименти зі звуком передавачів. Він проводив весь свій вільний час, і більшість з його грошей, на його винаходів. У той час він був ще студентом, який в значній мірі під впливом його життя. Вона була молода дівчина, яка втратила слух і здатність говорити через хворобу в дитинстві. Її ім'я було Мейбл Хаббард, і чотири роки по тому вони одружилися. Хоча багато людей вчили, що винайти людське передавач голос був марною тратою часу, Олександр відмовився від своєї мрії. Він продовжував свої експерименти з звукових коливань. Він навіть скопіював дизайн людського вуха, використовуючи залізні прути та електричні дроти, щоб зробити той же ефект. Олександр витрачати так багато часу та енергії на його винаходів він зробив менше роботи зі своїми учнями і незабаром скінчилися гроші. Він збирався здаватися, коли він зустрівся з професором Генрі Джон, експерт по телеграфу та електроенергії. Професор Генрі відразу зрозумів, що Олександр зробив дивне відкриття, і закликав його продовжувати його експериментів. Для того, щоб вижити у фінансовому Белл доводилося працювати на музичному телеграфу, але він також продовжував працювати на своїй механічної передавача голос. У той літній день в 1875 році, коли Олександр почув перший звук, переданий через його машині, він зрозумів, що він, нарешті, досяг своєї мети. Майже рік тому, у березні 1876 року, перші слова були чутні по телефону. На свій 29-й день народження Олександр Грехем Белл зареєстрував свій винахід у патентний офіс і, тому, що вони ніколи не бачили нічого подібного, вони зареєстровані свій винахід " поліпшення телеграфії. Назва "телефон" прийшли пізніше.

Результаты (украинский) 3:

Хоча він був лише 28 років на момент, Олександр було працюють у галузях слова, анатомії, електроенергію та телеграфній справі вже більше 11 років. Його діда придумав системи надання допомоги людям з проблеми синтезу мовлення. По суті, всього його сім'ї був задіяний в дослідженні слова і звуків.Олександр батька також написали декілька книг про те, як правильно говорити так само як створення форми мови жестів під назвою 'видно слова" .

у віці 16 років Олександр почав допоможе навчити глухоту молодої вмикає. дітей, які не могли почути або говорити. Він використовується батька системи 'видно слова' та досягти приголомшливих результатів. На жаль, через кілька років, працюючи в Лондоні.Олександр зустрілися двоє чоловіків, які міг би зіграти важливу роль в його житті. Пан Олександр Ellis, професор, і Сер Чарльз Wheatstone іноземної філології, експерт у телеграфній справі, почали думати про його відправлення звуків за допомогою комп'ютера.

на жаль, було приблизно в цей час, фатальну захворювання називають білий чума, поширення через Великобританії і як Олександра братами.У результаті Олександр і його батьки поїхали в країні і переїхав до Канади. Олександр викладання індіанців племені депутатським ірокезом заслужено обіймає у невеликому канадському містечку під назвою Brantford, коли в Бостоні правління освіти попросили його прийти і працювати в США нова школа для глухих вмикає.

Олександр був дуже радий, що переїхали до Бостона і продовжити роботу він розпочав у Великобританії.Він став настільки успішним, що незабаром він відкрив своє школи під назвою 'Школа вокал фізіології людини'. Втім, він був настільки зайнятим, що він не мають часу працювати над його винаходів.

потім, через два роки, він погодився надати приватні уроки для молодого хлопця, сім'я дозволила йому використовувати їх фундаменту в майстерні.Це дало Олександр з'явилася можливість відновити свої експерименти зі звуком передавачі. Він звик проводити весь свій вільний час, і більшість його гроші, за його винаходів. У той же час він був ще один студент, який значною мірою вплинула на його життя.

вона була молода дівчина, яка втратила слухання та вміння говорити з дитинства хвороби. Її звали Mabel Хаббард,А через чотири роки вони одружилися. Незважаючи на те, що багато людей навчили, що винайти людського голосу передавач було марна трата часу, Олександр відмовилися від своєї мрії. Він продовжує свої експерименти зі звуком вібрації. Він навіть буде скопійовано до дизайну з людських вух за допомогою залізними прутами та електричні дроти, щоб зробити такий самий ефект.

Олександр було витрачати стільки часу та енергії на своїх винаходів він не менше роботи зі своїми студентами і незабаром закінчилися гроші. Він був відмовитися від коли він зустрівся з професором Джоном Анрі, експерт з The Telegraph та електроенергії. Професор Анрі відразу зрозумів що Олександр зробив відкриття і закликали його до неймовірної продовжити його дослідів.

Для того, щоб вижити фінансово дзвін мали у своєму розпорядженні для роботи на музичних Daily Telegraph, але він також продовжив роботу по його механічний голос передавача. На що літо вдень у 1875, коли Олександр почула перші звук передається за його машини, зрозумів, що нарешті досягли своєї мети. Майже через рік, у березні 1876, перші слова пролунали через телефон.

На свій 29-й день народження Олександр Грем дзвін зареєстровано свій винахід в патентне відомство і, тому, що вони ніколи не бачила нічого подібного до того, що зареєстрували свій винахід "покращення у телеграфній справі'. Ім'я 'телефонного' прийшло пізніше.