William Somerset Maugham was born i

William Somerset Maugham was born in 1874 After graduating from Heidelberg University he worked at a hospital, but the success of his first novel "Liza of Lambeth" (1897) encouraged him to give up medicine and become a professional writer.
Somerset Maugham is the author of several well-known novels and plays, and a lot of short stories.
He died in 1966 at the age of ninety-two.

When Mrs Forrester's first detective story "The Achilles Statue" was published, she had reached the respectable age of fifty-seven, and the number of her work^ was considerable. Her great talent, however, remained undiscovered by ordinary readers and this was the reason (her books did not sell, though they were highly praised by the critics.
Mrs Forrester was deeply interested in politics and even thought of going into Parliament. Her only difficulty was that she did not know which party to choose.
A lot of people very much wanted to be invited to the parties she gave every Saturday, but only a, few were among her guests.
The only person who spoiled these parties was Mr Albert Forrester, her husband. All her friends considered him a bore and often asked one another how she had ever married him. He was known among them as the Philatelist because a young writer hajj once said that he was collecting stamps.
Albert, I should explain, was an ordinary businessman and not a very rich one. The suits he wore always looked shabby, the expression on his face was gloomy and he never said anything worth listening to. Mrs Forrester, however, was kind to him and always knew how to put to shame anyone who tried to make fun of him in her presence.
The event that had such a great influence on Mrs For-rester's literary activities happened towards the end of one of her most successful parties. The guests sat in a circle of which Mrs Forrester was the centre. She was talking and the rest of the company were listening with great attention, only interrupting her from time to time to ask a question. Suddenly there came a noise as if something heavy had fallen, and then came the sound of voices.
"Well, Carter, what is it?" Mrs Forrester asked the maid. "Is the house falling down?"
"It's the new cook's box, ma'am," answered the maid. "The porter dropped it as he was bringing it in and the cook got all upset about it."
"What do you mean by 'the new cook'?"
"Mrs Bullfinch went away this afternoon, ma'am," said the maid.
"Does Mr Forrester know about it?" Mrs Forrester asked, for matters like that were his responsibility. "The moment Mr Forrester comes in, tell him that I want to speak to him."
"Mr Forrester's gone, ma'am," answered the maid. "He said I was to give you this letter when you asked for him."
The maid left the room, and Mrs Forrester opened the letter. One of her lady friends told me that at the sight of Mrs Forrester reading the letter she thought that Albert, feeling responsible for the cook's departure, and being afraid he would be punished, had thrown himself in the Thames.
Mrs Forrester read the letter and cried out: "Oh, how unfair! How terrible!"
"What is it, Mrs Forrester?" asked Mr Simmons, her agent. "Read it", she said. "Just read it."
The short-sighted Mr Simmons put on his glasses, and holding the letter very close to his eyes read this: 'My Dear,Mrs Bullfinch needs a change and has decided to leave, and as I do not wish to stay on without her I'm going, too. I have had all the literature I can stand and I am sick and tired of art. Mrs Bullfinch does not care about marriage but if you wish to divorce me, she's willing to marry me.
I've hired a new cook instead of Mrs Bullfinch and I hope you will be pleased with her. Mrs Bullfinch and I are living at 411, Kennington Road, S. E. Albert.
The silence that followed was broken by Mr Simmons, who said: "You must get him back."
"I will never see him again as long as I live!" Mrs Forrester cried out. But Mr Simmons continued calmly: "I've been your agent for twenty years, and you can consider me one of your best friends. But if you think you can make your living by writing the sort of books you do, I must tell you that you haven't a chance."
"But I can't fight with my cook for him!" Mrs Forrester cried out.
"I was just coming to that," said Mr Simmons coldly. "A dancer or a lady of title wouldn't do you any harm, but a cook would finish you."
"He's quite right", said one of her guests. "The Philatelist must come back".
"You will go and see him tomorrow, won't you?" asked Mr Simmons. Mrs Forrester didn't answer for some time and finally said:
"For my art's sake, not for mine!"
It was rather late in the afternoon of the next day when Mrs Forrester set out on her journey to Kennington Road. Mr Simmons had explained to her by telephone how to get there, and it did not take her long to find the house she wanted. She rang the bell, and when the door opened, she recognized her cook.
(to be continued)

Результаты (украинский) 2:

Вільям Сомерсет Моем народився в 1874 році після закінчення Університету Гейдельберга він працював у лікарні, але успіх його першого роману "Ліза з Ламбет" (1897) закликав його відмовитися від медицини і стати професійним письменником.
Сомерсет Моем Автор з декількох добре відомих романів і п'єс, і багато коротких оповідань.
Він помер в 1966 році у віці дев'яноста двох. Коли вперше опубліковані детективна історія місіс Форрестер "Ахіллесова Статуя", вона досягла поважного віку п'ятдесяти -seven, а число її роботи ^ було значним. Її великий талант, однак, залишилися невідомими звичайними читачами, і це було причиною (її книги не продають, хоча вони були високо оцінені критиками. Пані Forrester був глибоко зацікавлений в політиці і навіть не думав йти в парламент. Її тільки труднощі було те, що вона не знає, яка партія, щоб вибрати. Багато людей дуже хотіли бути запрошені сторін вона дала щосуботи, але тільки деякі були серед її гостей. Єдина людина, яка зіпсував ці партії був пан Альберт Форрестер , її чоловік. Всі її друзі вважали його нудним і часто запитують один одного, як вона коли-небудь за нього заміж. Він був відомий серед них, як Philatelist тому молодий письменник хадж якось сказав, що він збирав марки. Альберт, я повинен пояснити, був звичайний бізнесмен і не дуже багата. Костюми він носив завжди дивився потертий, вираз його обличчя було похмурим, і він ніколи не говорив нічого вартого прослуховування. Пані Forrester, однак, був добрий до нього і завжди знав, як поставити присоромити тих, хто спробував пожартувати над ним в її присутності. Подія, яке було такий великий вплив на місіс Для Rester-літературна діяльність сталося наприкінці одного зі своїх найуспішніших партій. Гості сіли в коло яких місіс Форрестер був центром. Вона говорила, а решта компаній слухали з великою увагою, перериваючи її тільки час від часу, щоб поставити запитання. Раптом пролунав шум, неначе щось впало важке, а потім прийшов звук голосу. "Ну, Картер, що це?" Місіс Форрестер попросила покоївку. "Чи є будинок падає?" "Це новий кухаря вікно, мем," відповів покоївки. "Сторож впустив його, як він віз її і кухар отримав всі засмучені про це." "Що ти маєш на увазі під« новим кухарем "?" "Місіс Снігур пішов у другій половині дня, мем," сказала покоївка . "знає пан Форрестер про це?" Запитав місіс Форрестер, для таких питань, як це було його обов'язком. "У той момент, пан Форрестер приходить, скажіть йому, що я хочу з ним поговорити." "Г Форрестера немає, мем," відповів покоївки. "Він сказав, що я повинен був дати вам цей лист, коли ви запитали його." Служниця вийшла з кімнати, і пані Forrester відкрив лист. Один з її подруг сказала мені, що при вигляді місіс Форрестер, прочитавши листа, вона думала, що Альберт, відчуваючи відповідальність для виїзду кухаря, і боячись що він буде покараний, кинувся в Темзу. Місіс Форрестер прочитав лист і закричав: "О, як несправедливо Як жахливо!" "Що це, пані Forrester"? Г-н Сіммонс попросив її агент. "Прочитайте це", сказала вона. "Просто прочитайте його." Недалекоглядних пан Сіммонс надів окуляри і, тримаючи лист дуже близько до очей прочитати: "Дорогий мій, місіс Снігур потребує зміни і вирішив піти, і, як я не хочу залишитися без неї я збираюся теж. Я мав всю літературу я можу стояти, і я втомився від мистецтва. Г-жа Снігур не піклуються про шлюб, але якщо ви хочете розлучитися зі мною, вона готова вийти за мене заміж. Я найняв нового кухаря, а місіс Снігур і я сподіваюся, що вам буде приємно з нею. Г-жа Снігур і я живемо в 411, Кеннингтон-роуд, ДП Альберт. Настала тиша був розбитий г Сіммонс, який сказав: ". Ви повинні отримати його назад"! "Я ніколи не буду бачити його знову до тих пір, як я живу" Місіс Форрестер скрикнув. Але пан Сіммонс продовжував спокійно: "Я був вашим агентом протягом двадцяти років, і ви можете вважати мене одним з Ваших кращих друзів Але якщо ви думаєте, що ви можете зробити собі на життя, написавши то книг, які ви робите, я повинен сказати вам. що у вас їсти не шанс. "" Але я не можу боротися з моїм кухарем для нього! " Місіс Форрестер закричав. "Я якраз збирався до того, що," сказав пан Сіммонс холодно. "Танцюрист або дама назва не буде робити вам ніякої шкоди, але кухар закінчить вас." "Він має рацію", сказав один з її гостей. "Філателісти повинні повернутися". "Ви піти і подивитися його завтра, чи не так?" Г-н Сіммонс попросив. Місіс Форрестер не відповісти протягом деякого часу і, нарешті, сказав: "! Заради мого мистецтва, а не для шахти" Це було досить пізно в другій половині дня на наступний день, коли пані Forrester встановити на її шляху до Kennington Road. Г-н Сіммонс пояснив їй по телефону, як туди добратися, і це не займе багато часу, щоб її знайти будинок, вона хотіла. Вона подзвонила, і, коли двері відчинилися, вона дізналася кухаря. (Далі буде)

Результаты (украинский) 3:

Вільям графстві Сомерсет твору Моема народився у 1874 після закінчення Гейдельберзі університету працював в лікарні, але успіх свій перший роман 'Ліза Ламбетського" (1897) закликали його відмовитися від медицини і стати професійним письменник.
графстві Сомерсет твору Моема є автором кількох відомих романів і грає, і багато короткі історії.
помер в 1966 році у віці дев'яносто два.

Коли пані Forrester перший детективу 'ахіллесова статуя' було опубліковано, вона досягла поважний вік з п'ятдесят сім, і кількість її роботи
було значне. Її великий талант, проте, залишилися не вивчена простих читачів, тому було ухвалено рішення (її книги не продавати, хоча вони були високо оцінені критики.
Пані Forrester був глибоко цікавиться політикою і навіть думки про перехід в парламенті. Її тільки складність полягала в тому, що вона не знає, які партії вибрати.
багато людей дуже хотіла, щоб запросити до партій вона дала щосуботи, але тільки, кілька були серед своїх гостей.
єдиною людиною, який зіпсував цих партій був пан Альберт Forrester, її чоловік.