We got out at Sonning, and went for

We got out at Sonning, and went for a walk round the village. It is the most fairy-like little nook on the whole river. It is more like a stage village than one built of bricks and mortar. Every house is smothered in roses, and now, in early June, they were bursting forth in clouds of dainty splendour. If you stop at Sonning, put up at the "Bull," behind the church. It is a veritable picture of an old country inn, with green, square courtyard in front, where, on seats beneath the trees, the old men group of an evening to drink their ale and gossip over village politics; with low, quaint rooms and latticed windows, and awkward stairs and winding passages.
We roamed about sweet Sonning for an hour or so, and then, it being too late to push on past Reading, we decided to go back to one of the Shiplake islands, and put up there for the night. It was still early when we got settled, and George said that, as we had plenty of time, it would be a splendid opportunity to try a good, slap-up supper. He said he would show us what could be done up the river in the way of cooking, and suggested that, with the vegetables and the remains of the cold beef and general odds and ends, we should make an Irish stew.
It seemed a fascinating idea. George gathered wood and made a fire, and Harris and I started to peel the potatoes. I should never have thought that peeling potatoes was such an undertaking. The job turned out to be the biggest thing of its kind that I had ever been in. We began cheerfully, one might almost say skittishly, but our light-heartedness was gone by the time the first potato was finished. The more we peeled, the more peel there seemed to be left on; by the time we had got all the peel off and all the eyes out, there was no potato left – at least none worth speaking of. George came and had a look at it – it was about the size of a pea-nut. He said:
"Oh, that won't do! You're wasting them. You must scrape them."
So we scraped them, and that was harder work than peeling. They are such an extraordinary shape, potatoes – all bumps and warts and hollows. We worked steadily for five-and-twenty minutes, and did four potatoes. Then we struck. We said we should require the rest of the evening for scraping ourselves.
I never saw such a thing as potato-scraping for making a fellow in a mess. It seemed difficult to believe that the potato-scrapings in which Harris and I stood, half smothered, could have come off four potatoes. It shows you what can be done with economy and care.
George said it was absurd to have only four potatoes in an Irish stew, so we washed half-a-dozen or so more, and put them in without peeling. We also put in a cabbage and about half a peck of peas. George stirred it all up, and then he said that there seemed to be a lot of room to spare, so we overhauled both the hampers, and picked out all the odds and ends and the remnants, and added them to the stew. There were half a pork pie and a bit of cold boiled bacon left, and we put them in. Then George found half a tin of potted salmon, and he emptied that into the pot.
He said that was the advantage of Irish stew: you got rid of such a lot of things. I fished out a couple of eggs that had got cracked, and put those in. George said they would thicken the gravy.
I forget the other ingredients, but I know nothing was wasted; and I remember that, towards the end, Montmorency, who had evinced great interest in the proceedings throughout, strolled away with an earnest and thoughtful air, reappearing, a few minutes afterwards, with a dead water– rat in his mouth, which he evidently wished to present as his contribution to the dinner; whether in a sarcastic spirit, or with a genuine desire to assist, I cannot say.
We had a discussion as to whether the rat should go in or not. Harris said that he thought it would be all right, mixed up with the other things, and that every little helped; but George stood up for precedent. He said he had never heard of water-rats in Irish stew, and he would rather be on the safe side, and not try experiments.
Harris said:
"If you never try a new thing, how can you tell what it's like? It's men such as you that hamper the world's progress. Think of the man who first tried German sausage!"
It was a great success, that Irish stew. I don't think I ever enjoyed a meal more. There was something so fresh and piquant about it. One's palate gets so tired of the old hackneyed things: here was a dish with a new flavour, with a taste like nothing else on earth.
And it was nourishing, too. As George said, there was good stuff in it. The peas and potatoes might have been a bit softer, but we all had good teeth, so that did not matter much: and as for the gravy, it was a poem – a little too rich, perhaps, for a weak stomach, but nutritious.

Результаты (украинский) 1:

Ми вийшли на Sonning і пішли гуляти круглий селі. Це найбільш фея, як маленький куточок на річці весь. Це більше схоже сцені село, ніж одне побудовано з цегли та мінометних. Кожен будинок задушені в троянд, і зараз, на початку червня, вони були рветься вперед в хмарах витончені пишнотою. Якщо Ви зупиняєтеся на Sonning, покласти в "Бик", за каплицею. Це справжня картина старої країні inn, з зелений, квадратний двір в передній, де, на сидіння під дерев, групі старим вечір пити ale і плітки над село політика; з низьким, химерні номери і решітчасту windows і ніяково сходи і звивистих.Бродили ми по про солодкий Sonning протягом години або близько того, а потім, вона є занадто пізно, натиснути на минулих читання, ми вирішили повернутися до однієї з Shiplake островами а там викладати на ніч. Це було ще рано, коли ми отримали врегульовано, і Джордж сказав, що, як у нас було достатньо часу, буде можливість спробувати хороший, slap-up вечері. Він сказав, що він хотів би показати нам, що може бути зроблено в річці на шляху до приготування їжі і запропонував, що, з овочами і останки холодної яловичини і загальні дрібниці, ми повинні зробити ірландський рагу.Здавалося, захоплююча ідея. Джордж зібралися деревини і зробив вогонь, і Харріс і я почав Картопля очистити. Я повинен ніколи не подумав, що чистите картоплю було таке починання. Виявилось найбільша річ у своєму роді, який я коли-небудь були в роботу. Ми почали весело, можна майже сказати skittishly, але наш безтурботність пішов до того часу перше картоплі була закінчена. Чим більше ми очищені, більше кірки, здавалося, бути залишені на; на той час ми мали отримала всі peel off і всі очі на, не було ні картоплі ліворуч – принаймні ніхто не варто говорити про. Джордж прийшов і дивитися на нього – розміром з гороху гайка. Він сказав:"О, що не буде робити! Ви витрачати їх. Ви повинні наскребать їх."Так що ми подряпини їх, і це було все важче роботи, ніж пілінг. Вони такі послугами надзвичайні фігури, картоплі-ударів і бородавки і западини. Ми працювали стабільно протягом п'яти двадцять хвилин і зробив чотири картоплі. Потім ми вразило. Ми сказали, ми повинні вимагати іншому вечір для себе вискоблювання.Я ніколи не бачив такого як картопля вискоблювання для виготовлення науковим в безладді. Він, здавалося, важко повірити, що картопля зіскрібки, в якому Харріс і я стояв, половина задушені, міг відірватися чотири картоплі. Вона відображає те, що може бути зроблено з економіки та догляду.Джордж сказав абсурдно мати тільки чотири картоплю в ірландський рагу, так що ми мити половина десятків або так більше і покласти їх в без пілінг. Ми також покласти в капусті і близько половини клюють горох. Джордж перемішують це все, а потім він сказав, що здавалося багато місця для запасних, так що ми капітальний ремонт обох перешкоджає, вибрав всі на дрібниці і залишки і додав їх до тушковане. Там були половину зі свинини пиріг і трохи холодної кип'яченої бекон ліворуч, і покласти їх в. Потім Джордж знайшов консервної potted лосося, і він спорожніли, що в банк.Він сказав, що перевага Ірландське рагу: ви позбулися таких багато речей. Я витягнули кілька яєць, які мали отримали тріщини, а ті, в. Джордж сказав, що вони б згущатися соус.Я забув іншими інгредієнтами, але я знаю, що нічого не було витрачено; і я пам'ятаю, що, в кінці Монморансі, хто мав вплинула великий інтерес у розглядів по всій, гуляв покінчити з щирим і вдумливий повітря, виводитися кілька хвилин після цього, з мертвих води – щур в рот, який наочно бажав представити як внесок вечеря; чи саркастичний Духом, з щирим бажанням допомогти, я не можу сказати.У нас була дискусія про те, чи щури, Ідіть в чи ні. Харріс сказав, що він думав, що це б бути все прямо, змішується з іншими речами, і що кожна маленька допомогли; але Джордж встав прецедент. Він сказав, що він ніколи не чув про воду щурів в ірландський рагу, і він буде досить на безпечній стороні і не спробувати експериментів.Харріс сказав:"Якщо ви ніколи не спробувати нові речі, як ви можете сказати що це таке? Він у чоловіків таких, як ви, які ускладнюють прогрес у світі. Подумайте про людину, хто вперше пробував німецький ковбаса!"Це був великий успіх, що ірландський рагу. Я не думаю, що я коли-небудь користувався їжі більше. Існував щось таким свіжим і пікантний про це. З неба отримує так втомився старі речі побиті: тут був блюдо з новий смак, зі смаком як ніщо інше на землі.І він був поживний, теж. Як сказав Джордж, була гарні речі в ньому. Горох і картопля могло бути трохи м'якше, але ми всі були гарні зуби, так що не має великого значення: а що стосується соус, це був вірш – це мало дуже багатий, можливо, для слабким шлунком, але живильний.

Результаты (украинский) 2:

Ми вийшли на Соннінг, і пішов гуляти по селу. Це самий казковий, як мало куточок на всій річці. Це більше схоже на стадії селі, ніж один, побудований з цегли і розчину. Кожен будинок потопає в трояндах, і тепер, на початку червня, вони рвалися вперед в хмарах ласощі пишноті. Якщо ви зупинитися на Соннінг, поставити на "Bull", за церквою. Це справжня картина старої сільської готелі, із зеленим квадратним двориком спереду, де на сидіння під деревами, група строків вечорами пити пиво і їх плітки над селом політики; з низькими, химерними номерами і гратчастими вікнами, незручними сходами і звивистими коридорами.
Ми бродили про солодкий Соннінг протягом години або близько того, а потім, що вона занадто пізно, щоб підштовхнути минулого читання, ми вирішили повернутися до одного з Шіплейкскіх Острови, і поставити там на ніч. Було ще рано, коли ми влаштувалися, і Джордж сказав, що, як у нас було багато часу, це буде прекрасна можливість спробувати хороший, шикарна вечеря. Він сказав, що покаже нам, що можна було б зробити на річці в дорозі приготування їжі, і припустив, що, з овочами і залишками холодної яловичини і загальних дрібниці, ми повинні зробити ірландське рагу.
Здавалося захоплюючий ідея. Джордж зібрав дров і розвів багаття, і Харріс, і я почав чистити картоплю. Я ніколи б не подумав, що чистити картоплю було таке починання. Робота виявилася найбільша річ у своєму роді, що я коли-небудь був в. Ми почали весело, можна сказати, майже skittishly, але наша безтурботність пропала до того часу першим картопля був закінчений. Чим більше ми очищений, більше кірки, здавалося, залишити на; до того часу, ми отримали всі лущитися і все очі, не було картоплі зліва - принаймні, жоден варто говорити. Джордж прийшов і глянув на неї - вона була розміром з горошину-гайки. Він сказав:
"О, це не буде робити Ви витрачаєте їх потрібно очистити їх! .."
Таким чином, ми Подряпини їх, і це було важче, ніж робота пілінг. Вони такі, незвичайної форми, картопля - всі шишки і бородавки і западини. Ми працювали безперервно протягом п'яти-і-двадцять хвилин, і вилив він чотири картоплю. Тоді ми вразили. Ми сказали, що ми повинні вимагати залишок вечора для зіскоблювання себе.
Я ніколи не бачив таку річ, як картопля-вишкрібання для прийняття хлопця в безладді. Здавалося важко повірити, що картопляні-зіскрібки, в якому Гарріс і я стояли, половина задушив, міг відірватися чотирьох картоплю. Він показує, що може бути зроблено з економікою та догляду.
Джордж сказав, що це було абсурдно, щоб мати лише чотири картоплю в ірландське рагу, так ми вимили підлогу-дюжини більше, і покласти їх у без пілінгу. Ми також покласти в капусту і близько половини клювати гороху. Джордж перемішують все це, а потім він сказав, що, здавалося, багато місця, щоб заощадити, таким чином, ми обидва капітальний ремонт ускладнює, і взяв всі шанси і кінці і залишки, і додав їх в тушковане м'ясо. Були половина свинини пиріг і трохи холодної вареної грудинки, і ми поклали їх у Тоді Джордж знайшов півбанки консервованої сьомги, і він спустошив, що в горщику ..
Він сказав, що був перевагою ірландського рагу: ти позбувся такої великої кількості речей. . Я вивудив пару яєць, які отримали тріщини, і вкладати їх у Джордж сказав, що вони товщають соус.
Я забуваю інші інгредієнти, але знаю, нічого не було витрачено даремно; і я пам'ятаю, що, врешті, Монморансі, який проявленими великий інтерес у розгляді по всьому, прогулялися від з серйозним і вдумливого повітря, з'являючись, кілька хвилин потому, з мертвої щури водно у роті, який він, очевидно, хотів представити в якості свого внеску в обід; Чи в саркастичної духу, або з щирим бажанням допомогти, я не можу сказати.
У нас була розмова про те, чи слід йти в щура чи ні. Харріс сказав, що він думав, що все буде в порядку, упереміш з іншими речами, і що кожен мало допомогло; але Джордж встав на прецедент. Він сказав, що ніколи не чув про водних щурів в ірландське рагу, і він волів би бути на безпечній стороні, і не намагатися експерименти.
Харріс сказав:
"? Якщо ви ніколи не спробувати щось нове, як ви можете сказати, що це, як це такі люди, як ти, гальмують прогрес у світі. Подумайте про людину, який першим спробував німецькі сосиски!
"Це був великий успіх, що ірландське рагу. Я не думаю, що я коли-небудь користувався їжу більше. Був то таке свіже і пікантне про це. Своє небо стає настільки втомилися від старих побитих речах: а тут було блюдо з новим ароматом, зі смаком, як ніщо інше на землі.
І це було ситно, теж. Як сказав Джордж, був хороший матеріал у ньому. Горох і картоплю, можливо, був трохи м'якше, але всі ми були хороші зуби, так що не має великого значення, і, як і для соусу, це був вірш - занадто багата, може бути, для слабкого шлунка, але живильним ,

Результаты (украинский) 3:

Ми отримали на Sonning, і йшли гуляти навколо села. Це найбільш казковим мало куточку на весь річки. Це більше схоже на етапі село не один будується з цегли, розчину. У кожному будинку є задушив троянд, і зараз, на початку червня, вони були викладені в ідеальну хмари вишуканою величі. Якщо у вас зупинитися на Sonning, на "бик", відстає від церкви.Вона є високофункціональним інструментом зображення старого країни Inn, з зеленими, площі в очах двору, де, на місця під дерев, старого чоловіка групи вечірньому пити їх ал і плітки на селі політики; з низьким, химерної кімнат частих палітурках і windows, і незграбно сходів і переходах.
ми блукали обмотки про солодкі Sonning протягом години або так, а потім, що надто пізно, щоб підштовхнути на минулому читання,Ми вирішили повернутися до одного з Shiplake острови, і там на ніч. Про це ще рано, і ми отримали розташувалися Георгій зазначив, що, оскільки ми багато часу, то це буде чудова нагода випробувати товар, ляпас до вечері. Він сказав, що буде показати нам, що можна зробити на річці в спосіб приготування, і припустив, що,З овочами і залишається 'холодної яловичини та генеральний мотлох, ми повинні зробити це тушкованого.
здавалося захоплюючу ідеї. Джордж зібралися деревини та влаштував стрілянину, і Harris і я почала картоплю очистити. Я ніколи не подумав, що пілінг картоплю такі зобов'язання. Роботу виявився найбільшим річ типу, що я ще не доводилося.Ми почали весело, можна сказати практично грайливо усміхнена, але наша світла частинку тепла пішла на той час було завершено перший картоплі. Чим більше, тим більше ми очищені від шкірки і начебто залишили на; на той час ми отримали всі відшаровується і всі очі - не було картоплі ліворуч - принаймні не варто говорити. Джордж прийшов і мали вигляд на - це була про завбільшки з горошинку-гайки. Він зазначив:
"Ой, не буде! Ви будете витрачати їх. Вам слід зняти їх. "
так ми шкребли їх, і це стало важче працювати не ліняя. Вони такі позачергове форми, картопля - всі нерівності і бородавок, створити вибоїни. Ми працювали стабільно протягом п'яти-і-двадцять хвилин, і зробив чотири картоплі. Потім ми пробив. Я сказав, що необхідно решту вечора для створення псевдофракції себе.
Я ніколи не бачив такого поняття, як картопля-треба вискоблювання робити для здійснення науковий співробітник в халепу. Здавалося важко повірити, що на картоплі-Міздря - прошарок шкіри в якому Harris і я стояв, половина задушив, могли відірвалися чотири картоплі. Це свідчить про вас про те, що можна зробити з економіки та піклування"Джорджем
заявив, що це абсурд лише чотири картоплю в тушкованого, тому ми промити пів-a-десятків або так більше,І покладіть їх у без пілінгу. Ми також покласти в щи і близько половини пуд горошку. Джордж розгойдав його все, і тоді він сказав, що здавалося дуже багато місця для запасних, тому ми його капітальний ремонт і перешкоджає, а також виокремили всі мотлох і залишки, і додав їм рагу. Там були половина свинини пиріг і трохи кип'ячену холодну бекон ліворуч, і покласти їх у.Потім Юра знайшли половину жерсть кімнатних лосось, і він спорожнити, в каструлю.
він заявив, що перевага тушкованого: позбулися ви такі багато речей. Я вивуджені пару яєць, отримали потріскані, ставлять ці. Джордж заявили, що будуть загуснути підливи.
забуваю про інші продукти, але я нічого не знаю був втрачений; і пам'ятаю, що, до кінця, Монморансі,Хто мав виявили неабиякий інтерес до справи по всій території, вийшла на виїзді з повітря, reappearing, серйозно і продумане кілька хвилин, потім з мертва вода- Раца в рот, яку він наочно побажав представити як його внесок у вечеря; чи в Україні уїдлива духу, або з щире бажання допомогти, я не можу сказати.
У нас було обговорення щодо того, чи рац повинна йти в чи ні. Harris сказав, що він вважав, що було б правильно, змішаний з іншого, а також про те, що кожен мало допомогло; але Джордж заступився за прецедент. Він сказав, що ніколи не чули про воду-щурів у тушкованого, і він хотів би бути на всяк випадок, і не намагатися дослідів.
Harris сказав:
"Якщо ви ніколи не намагайтеся це нове,Як ви можете розповісти про те, що це як? Це чоловіків такі, як вам, що гальмують прогрес у світі. Подумайте про людину, яка вперше спробував німецького ковбаси! "
було успішним, що тушкованого. Я не думаю, що ніколи не користувалася їжі. Там було щось настільки свіжих і пікантного пуншу. Один піднебіння отримує так втомився від старий побитий речі: тут, - це блюдо з нового аромату,Зі смаком як ні що інше на землі.
і ситно, теж. Як Георгій зазначив, що був хороший викладацький склад. На горох і картопля було б трохи м'якше, але ми все було добре зуби, тому що не має значення: а що стосується підливи, це був поема - трохи дуже багата, можливо, слабкий шлунку, але поживні.