(1) No one knows why crime occurs.

(1) No one knows why crime occurs. The oldest theory, based on theology

and ethics, is that criminals are perverse people who deliberately commit crimes or do so at the instigation of the devil or other evil spirits. Although this idea has been discarded by modern criminologists, it persists in many parts of the world and provides the rationale for the harsh punishments still meted out to criminals.



(2) Since the 18th century, various scientific theories have been advanced to explain crime. One of the first efforts to explain crime on scientific, rather than theological, grounds was made at the end of the 18th century by the German doctor and anatomist Franz Joseph Gall, who tried to establish relationships between skull structure and criminal proclivities. This theory, popular during the 19th century, is now discredited and has been abandoned. A more sophisticated, biological theory was developed late in the 19th century by the Italian criminologist Cesare Lombroso, who asserted that crimes were committed by those who are born with certain recognizable hereditary physical traits. Lombroso's theory was disproved early in the 20th century by the British criminologist Charles Goring. Goring's comparative study of jailed criminals and law-abiding citizens established that so-called criminal types, with innate dispositions to crime, do not exist. Recent scientific studies have tended to confirm Goring's findings. Some investigators still hold, however, that specific abnormalities of the brain and of the endocrine system contribute to a person's inclination towards criminal activity.



(3) Another approach to an explanation of crime was initiated by the French political philosopher Montesquieu, who attempted to relate criminal behaviour to the natural, or physical, environment. His successors have gathered evidence tending to show that crimes against the person, such as homicide, are relatively more numerous in warm climates, whereas crimes against property, such as theft, are more frequent in colder regions. Other studies seem to indicate that the incidence of crime declines indirect ratio to drops in barometric pressure, to increased humidity, and to higher temperatures.



(4) Many prominent criminologists of the 19th century, particularly those associated with the Socialist movement, attributed crime mainly to the influence of poverty. They pointed out that those who are unable to provide adequately for themselves and their families through normal legal channels



are frequently driven to theft, burglary, prostitution, and other offences. The incidence of crime tends to rise especially in times of widespread unemployment. Present-day criminologists take a broader and deeper view; they place the blame for most crime on the whole range of environmental conditions associated with poverty. The living conditions of the poor, particularly of those in slums, are characterized by overcrowding, lack of privacy, inadequate play space and recreational facilities, and poor sanitation. Such conditions engender feelings of deprivation and hopelessness and are conducive to crime as a means of escape. The feeling is encouraged by the example set by those who have managed to escape through criminal means to what appears to be a better way of life.



(5) The final major group of theories are psychological and psychiatric. Studies by such 20th-century investigators as the American criminologist Bernard Glueck and the British psychiatrist William Healy have indicated that about a quarter of a typical convict population is psychotic, neurotic, or emotionally unstable and another quarter is mentally deficient.

Such emotional and mental conditions, it is believed, may make people more prone to criminality. Recent studies of criminals have thrown further light on the kinds of emotional disturbances that could lead to criminal behaviour.



(6) Since the mid-20th century, the notion that crime can be explained by any single theory has fallen into disfavour among investigators. Instead, experts incline to so-called multiple factor, or multiple causation, theories. They reason that crime usually springs from a multiplicity of conflicting and converging influences—biological, psychological, cultural, economic, and political. The multiple causation explanations seem more credible than the earlier, simpler theories. An understanding of the causes of crime is still elusive, however, because the interrelationship of precipitating factors is difficult to determine.

Результаты (украинский) 1:

(1) ніхто не знає, чому відбувається злочин. Найстаріший теорії, на основі теологіята етики, є те, що злочинці порочних людей, які свідомо скоєння злочинів, або зробити так обурення за намовою диявола або інші злих духів. Хоча ця ідея була спростована по сучасних кримінологів, воно зберігається в багатьох частинах світу та обгрунтування для суворі покарання, як і раніше, винесених до злочинців. (2) з 18 століття різних наукових теорій просунулися пояснити злочинності. Один з перші спроби пояснити злочинності на наукових, замість богословських, підставі виступив наприкінці 18-го століття німецький лікар і анатом Франца Йосипа жовчного, які намагалися встановити зв'язки між диференціація і кримінальну схильностей. Ця теорія, популярні в 19 столітті, тепер дискредитували і відмовився. Більш складні, біологічної теорії була розроблена в кінці 19-го століття італійський криміналіст Чезаре Lombroso, який стверджував, що ті, які народжуються з певним впізнаваний спадкових ознак фізичного коїли воєнні злочини. Lombroso в теорії був спростований рано в 20-го століття, британські криміналіст Чарльз Goring. Goring з порівняльного звіту садять у тюрми злочинців і законослухняні громадяни створена, що так звані кримінальної типів, з вродженої проведення злочин, не існує. Останні наукові дослідження, як правило, підтверджують висновки в Goring. Деякі слідчі провести ще, однак, що конкретні аномалії мозку та ендокринної системи внесок у людини схильність до злочинної діяльності. (3) інший підхід до пояснення злочину був ініційований французький політичний філософ Монтеск'є, який намагався злочинної поведінки стосуються природні або фізичні, екології. Його наступники зібрали свідчення тенденцію до показати, що злочинів проти особи, наприклад, вбивство, відносно більш численні у теплому кліматі, тоді як злочини проти власності, таких як крадіжки, більш частими в більш холодних регіонів. Інші дослідження, як видається, свідчать, що захворюваність на злочин знижується опосередкований стосунок до підвищеної вологості, краплі в Барометричний тиск і більш високі температури. (4) багато видатних кримінологів 19-го століття, особливо тих, що пов'язані з соціалістичний рух приписують злочинністю в основному впливу бідності. Вони зазначили, що ті, які не можуть адекватно забезпечити для себе і своєї сім'ї законним шляхом, нормальний оскільки часто приводяться в рух до крадіжки, крадіжки зі зломом, проституція та інші злочини. Захворюваність на злочин має тенденцію зростати особливо в Таймс широке поширення безробіття. Сучасну кримінологів прийняти розвинений ліквідний думку; вони розміщують провину за більшість злочинності на цілий ряд умов навколишнього середовища, пов'язаних з бідністю. Умов життя бідних верств населення, особливо з тих, в нетрях, відрізняються від переповненості, відсутність особистого життя, недостатній грати простір і зручності для відпочинку і бідні санітарії. Таких умовах породити почуття позбавлення і безнадійність і є сприятливою для злочинності як засіб порятунку. Відчуття заохочується, наприклад, встановлені ті, яким вдалося бігти через кримінальної означає, що те, що, як видається, краще способу життя. 5-е остаточний основної групи теорії є психологічну і психіатричну. Дослідження за такі слідчі 20-го століття як американський криміналіст Bernard Glueck і англійський психіатр William Хілі зазначили, що близько чверті типовий засудженим населення Психотичні, невротичні або емоційно нестійкою і ще чверть є психічно недостатнім.Такі емоційні і психічні умови, припускають, може зробити людей більш схильні до злочинності. Недавні дослідження злочинців кинули ще більше світла на види емоційні порушення, які можуть призвести до злочинної поведінки. (6) починаючи з середини 20-го століття поняття, що злочин пояснити будь-однієї теорією впала в disfavour серед дослідників. Замість цього, експерти схиляємося до так званих розсіяний фактор, або кілька причинно-наслідковий зв'язок, теорій. Вони причини цього злочину зазвичай Спрінгс від кратності суперечливі і впливів, що сходяться — біологічні, психологічні, культурних, економічних та політичних. Кілька пояснень причинно-наслідковий зв'язок, схоже, більше довіри, ніж раніше, простіше теорій. Розуміння причин злочинності, ще невловимим, однак, тому що взаємозв'язків провокуючі фактори важко визначити.

Результаты (украинский) 2:

(1) Ніхто не знає, чому відбувається злочин. Найстаріший теорія, заснована на теології та етики, є те, що злочинці порочні люди, які навмисно скоюють злочини або зробити так за намовою диявола або інших злих духів. Хоча ця ідея була відмовитися від сучасних кримінологів, вона зберігається в багатьох регіонах світу і дає підстави для суворих покарань ще відміряно злочинців. (2) З 18-го століття, різні наукові теорії були висунуті, щоб пояснити злочинністю. Одним з перших спроб пояснити злочинністю на наукових, а не богословських, підстав було зроблено в кінці 18-го століття німецьким лікарем і анатомом Галль, які намагалися встановити відносини між будові черепа і злочинних нахилів. Ця теорія, популярна в 19 столітті, в даний час дискредитовані і була відкинута. Більш складний, біологічна теорія була розроблена в кінці 19-го століття італійський кримінолог Чезаре Ломброзо, який стверджував, що злочини були скоєні ті, хто народилися з певними відомих спадкових фізичних ознак. Теорія Ломброзо було спростовано на початку 20-го століття британської кримінолог Чарльз Герінга. Порівняльне дослідження Герінга з ув'язнених злочинців і законослухняних громадян встановлено, що так звані кримінальні типи, з вродженими диспозицій до злочинності, не існує. Останні наукові дослідження, як правило, підтверджують висновки Герінга. Деякі дослідники все ще тримають, однак, що конкретні аномалії мозку і ендокринної системи сприяють схильності людини до злочинної діяльності. (3) Інший підхід до пояснення злочинності був ініційований французького політичного філософа Монтеск'є, який намагався пов'язати злочинну поведінку в природному або фізичної, навколишнього середовища. Його наступники зібрали докази, що прагне показати, що злочини проти особистості, такі як вбивство, є відносно більш численні в теплих кліматичних умовах, в той час як злочини проти власності, таких як крадіжки, частіше в холодних регіонах. Інші дослідження, здається, вказують, що захворюваність злочину знижується непряме відношення до краплями барометричного тиску, до збільшення вологості і високих температур. (4) Багато видатних кримінологи 19-го століття, зокрема ті, які пов'язані з соціалістичним рухом, віднести злочини в основному впливу бідності. Вони відзначили, що ті, хто не в змозі забезпечити адекватно для себе і своїх сімей через нормальні легальні канали часто змушені крадіжки, крадіжки зі зломом, проституції та інших злочинів. Рівнем злочинності має тенденцію до зростання, особливо в періоди масового безробіття. Сучасні кримінологи більш широкий і глибокий погляд; вони покладають провину за більшою злочину по всьому спектру екологічних умов, пов'язаних з бідністю. Умови життя бідних, особливо тих, в нетрях, які характеризуються переповненості, відсутність усамітнення, неадекватне ігровому просторі і умови для відпочинку і поганими санітарними умовами. Такі умови породжують почуття знедоленості і безнадійності і сприяють злочинності як засіб втечі. Почуття натхнені прикладом розставлену тими, хто зумів уникнути злочинним шляхом, в якій, здається, кращий спосіб життя. (5) В останній основна група теорій психологічної та психіатричної. Дослідження таких дослідників двадцятого століття, як американський кримінолог Бернар Глюк та британським психіатром Вільямом Хілі вказали, що близько чверті типового злочинця населення психотическое, невротичний, або емоційно нестабільним, а інший квартал недоумкуватими. Такі емоційні та психічні умови , як вважають, може зробити людей більш схильними до злочинності. Недавні дослідження злочинців кинули світло на видах емоційних порушень, які могли б привести до злочинної поведінки. (6) З середини 20-го століття, поняття, що злочин може бути пояснено або однієї теорії потрапила в немилість серед дослідників. Замість цього, експерти схиляються до так званим множинних факторів, або кілька причинний, теорій. Вони міркують, що злочинність, як правило, виникає з безлічі суперечливих і сходяться впливів-біологічних, психологічних, культурних, економічних і політичних. Численні пояснення причинно-наслідкового зв'язку здаються більш достовірними, ніж раніше, більш простими теоріями. Розуміння причин злочинності як і раніше невловимим, однак, оскільки взаємозв'язок провокуючих чинників важко визначити.

Результаты (украинский) 3:

(1) ніхто точно не знає, чому злочинності відзначається. Найстаріший теорії, виходячи з теології

та етики, полягає в тому, що злочинці хибним людей, які свідомо скоєння злочинів або зробити це за намовою диявол або інших злих духів. Хоча ця ідея відкинуті сучасних криміналісти,Він зберігається у багатьох частинах світу і надає обгрунтування важкими карами все-таки відміряно те, щоб злочинці.



(2) З XVIII століття, різні наукових теорій развинута пояснити злочину. Одним з перших зусилля, щоб пояснити злочинності на наукових, аніж київських духовних,Підстав був зроблений наприкінці ХVIII сторіччя німецького лікарем і анатом Франц Йозеф Жовчного, які намагалися налагодити відносини між черепа структури і кримінальних наміри. Цю теорію, популярні протягом 19 ст., зараз дискредитовано і було скасовано. Більш складна,Біологічні теорії було розроблено наприкінці 19 століття італійським криміналіста Чезаре Ломброзо, який стверджував, що злочини були скоєні тих, хто народжуються з певними впізнаваний спадкові фізичного риси. Ломброзо теорія було спростовано на початку ХХ століття британської криміналіста Чарльз Goring.Goring. порівняльного дослідження посадити злочинців, а законослухняні громадяни встановлено, що так звана кримінальних груп, з вродженими стьобної вдачі, злочинності, не існує. Останні наукові дослідження прикидають, щоб підтвердити Goring висновків. Деякі слідчі як і раніше займають, однакЩо конкретні порушення з боку головного мозку і ендокринної системи сприятиме людина схильність до злочинної діяльності.



(3) інший підхід до роз'яснення злочин було ініційовано французький політичний філософ Монтеск'є, який намагався ставляться кримінальних поведінку на природні, або фізичної охорони навколишнього середовища.Його наступники зібралися докази тяжіє до показують, що злочинів проти особи, таких як геноцид, є відносно більш чисельні в теплому кліматі, а злочини проти власності, таких як крадіжка з проникненням, грабіж, розбій, які частіше у холодніше регіонів. Інші дослідження, схоже, вказуючи на те, що рівень захворюваності на злочин відхиляє непрямі співвідношення крапель у барометричного тиску, збільшення вологості,І вищим температурам.



(4) багато видатних криміналісти ХІХ століття, особливо ті, що пов'язані з соціалістичного руху, який приписали злочин переважно до впливу бідності. Вони зазначали, що ті, хто не в змозі забезпечити адекватне для себе і своєї сім'ї шляхом звичайного легальні канали



часто доведеного до крадіжки, пограбування, проституції,І все-таки скоюються. Захворюваність на злочин має тенденцію до зростання, особливо в умовах поширення безробіття. Сучасні криміналісти взяти широкої палітри насичених view; вони відбуваються провину за найбільш злочинності на весь модельний ряд екологічних умов, пов'язаних з бідністю. Умови життя малозабезпечених верств населення, особливо тих, хто в нетрі характеризуються перенаселення, брак конфіденційностіНеадекватне грати космічні-рекреаційних об'єктів, а антисанітарію. Такі умови породити значну почуття позбавлення і безнадії і сприяють злочинності, як засіб втекти. Відчуття пропонується на прикладі визначених тих, хто зумів втекти через кримінальні засобів, що представляється кращого способу життя.



(5) у фіналі основна група теорій, психологічної та психіатричних. Дослідження за такими 20-го століття, слідчі американського криміналіста Бернард Glueck та Британська психіатр Вільям Хіліс вказали, що близько чверті типовий колодник населення виникає, невротичних, або емоційно нестійкі, а інший квартал психічно недосконале.

Такі емоційні і психічних умов, вважається, може зробити людей більше схильні до криміналу. Недавні дослідження злочинців кинули освітлення на види емоційного зв'язку з безладами, що може призвести до кримінальної поведінки.



(6) із середини ХХ століття, уявлення про те, що злочин пояснюється жодного теорія потрапили в опалу серед слідчих. НатомістьЕксперти схиляється до так званого декілька факторів, або декількох етіології, теорій. Вони причини цього злочину зазвичай пружинами від численності конфліктуючих та східні впливи-біологічний, психологічних, культурного, економічної та політичної. Множинні етіологію пояснення здаватися більш надійною, ніж раніше, простіше теорій. Розуміння причин появи злочин поки невловимі,Однак, оскільки взаємозв'язок представники регулювальних факторів складно визначитися.