Squire Trelawney, Dr Livesey and th

Squire Trelawney, Dr Livesey and the other gentlemen have asked me to write everything I know about the Treasure Island. Everything apart from where it is, and that’s only because there is still some treasure left there. My name is Jim Hawkins and it was with me that the whole story started. I was just a boy then, working at my father’s guest-house „Admiral Benbow”, but I still remember very clearly how the brown, old seaman first came to live under our roof.
He was tall and strong, and was wearing an old dirty blue coat. He had a white sword cut across his right cheek. I remember him looking around the room that my father had offered him, and singing that old sea-song that he sang so often afterwards:
‘Fifteen men on the dead man’s chest -
Yo-ho-ho, and a bottle of rum!’
‘This is a nice room,’ he said. ‘Do many people come here?’
My father told him no, very few.
‘Well then,’ he said. ‘This is the place for me. ‘I’ll bring up my chest. You can call me captain.’ and he threw three or four gold coins on the floor. ‘Tell me when I’ve spent that.’
He was a very silent man. He spent all day in his room or walking on the cliffs, looking for ships. Every day, he asked if we had seen any seamen around. At first we thought that he missed other sailors, but soon we understood that he was really trying to avoid them. I knew even more than the rest of my family. One day the captain took me aside and offered me a silver coin every month for keeping my eyes open for a seaman with one leg. The captain seemed afraid of him, and I began to have nightmares about a one-legged seaman too.
But though I was so terrified by the idea of the one-legged seaman, I was less afraid of the captain than everyone else in the guest-house. In the evening he drank lots
of rum and frightened all the other guests in the dining room. They had to listen to the terrible stories he told about his sea adventures, and sing his sea-songs with him. My father was worried that soon we would have no customers at all, but he was a weak man, and ill too. He was so afraid of the captain that he never asked him for more money, even after his gold coins were long gone. We were sure he had money in his sea chest but we never saw it open.
There was only one man who was not afraid of the captain. That was Dr Livesey. One day the doctor came to our guest-house, and just then the captain started to sing his:
‘Fifteen men on the dead man’s chest -
Yo-ho-ho, and a bottle of rum!
Drink and the devil had done for the rest -
Yo-ho-ho, and a bottle of rum!’
He had already drunk a lot that day and was singing loudly. Dr Livesey didn’t
like the song and he started to talk to old Taylor, our gardener.
‘Silence there!’ shouted the captain.
But Dr Livesey paid no attention.
‘Silence!’ shouted the captain again.
‘Are you talking to me, sir?’ asked the doctor calmly. ‘If so, I have only one thing to tell you, sir, if you drink more rum, soon there will be one dirty scoundrel less in the world.’
The old seaman was very angry. He took out his knife and jumped towards Dr Livesey. But the doctor was very calm.
‘If you do anything now, or ever I hear anybody complain about you,’ he said. ‘I’ll find you and put you in prison immediately. I’m not only a doctor but also a magistrate.’
The captain went back to his seat like a beaten dog and it was much calmer in our guest-house for some time.
But not for very long. One cold January morning, when my mother was upstairs with my sick father, and the captain was on the beach, I was alone downstairs preparing
8the captain’s breakfast. Suddenly the door opened and a thin man with a white face came in. I noticed that he had only three fingers on his left hand. But he had two legs, so he wasn’t the terrible one-legged sailor I was looking out for.
‘Is this table for my friend, Bill?’ he asked me. I told him I didn’t know any Bill, and that the table was for the captain.
‘Has your captain got a cut on his right cheek? Yes? Well, then he is my friend Bill! Is he in the house?’
I told him the captain was out walking. He decided to wait for Bill, as he called him. He didn’t look nice and I began to feel worried. He went outside the inn and was looking around like a cat waiting for a mouse. When he saw the captain coming back, he jumped back and hid behind the door. The captain came into the room and went straight to the table.
‘Bill!’ said the stranger. The captain turned around.
‘Black Dog!’ he said and his face changed.
‘What do you want?’
‘Bill, let’s talk, like old friends,’ Black Dog said. They asked me to bring them rum and then sent me back to the kitchen. I did my best to listen, but I couldn’t hear much because they were talking very quietly. But then they both got angry and started to shout. Soon they were fighting and throwing chairs and tables in anger. It didn’t last long and as I came into the room, I saw Black Dog running away. The captain clearly won this battle but he didn’t look good himself. He fell on the floor and couldn’t get

Результаты (украинский) 1:

Сквайр Trelawney, д-р Livesey та інших джентльменів запитав мене, щоб написати все, що я знаю про Острів скарбів. Все, крім де це, і це тільки тому, що ще є деякі скарб залишив там. Мене звуть Джим Хокінс, і це було зі мною, що вся ця історія почалася. Я був просто хлопчик тоді, працює на мій батько Гостинний двір "Адмірал Бенбоу", але до сих пір пам'ятаю дуже чітко як коричневий, старого моряка вперше приїхав жити під наші дахом.Він був високий і сильні і був одягнений старі брудні блакитне пальто. Він мав білий меч, Розріжте по праву щоку. Я пам'ятаю його, дивлячись по кімнаті, що мій батько запропонував йому і старий море-пісню що він співав так часто, потім:"П'ятнадцять чоловіків на на Скриня мерця -Йо хо хо і пляшка рому! "Це приємно кімнату,' сказав він. "Багато людей приходять сюди?"Мій батько сказав йому, що ні, дуже мало.'Ну що ж,' сказав він. "Це місце для мене. ' Я буду виховувати моїх грудей. Ви можете зателефонувати мені капітан. ", і він кинув три або чотири золоті монети на підлозі. 'Сказати мені, коли я провів які.'Він був дуже тихий людина. Він провів весь день у своєму номері або ходьба на скелях, дивлячись на кораблі. Кожен день він запитує, якщо ми бачили будь-якого моряків навколо. Спочатку ми думали, що він пропустив інші моряки, але незабаром ми зрозуміли, що він дійсно намагався уникати їх. Я знав, що ще більш, ніж інша частина моєї родини. Одного разу капітан взяв мене убік і запропонував мені Срібна монета кожен місяць для підтримання мої очі відкриті для моряк, одну ногу. Капітан, здавалося, його боюся, і я почав мати кошмари одноногий моряк теж.Але хоча я так був наляканий в ідею одноногий моряк, я боявся менш капітан ніж всі інші-у гостьовому будинку. Увечері він пив багатором і перелякані всі інші гості в їдальні. Вони повинні були слухати страшній історії, він розповів про свої пригоди моря і співають його пісні моря з ним. Мій батько був турбуються, що незабаром нас немає клієнтів на всіх, але він був слабкий чоловік і хворий теж. Він так боявся капітан, що він ніколи не запитав для більше грошей, навіть після того, як його золоті монети були давно пройшли. Ми були впевнені, він гроші в грудях моря, але ми ніколи не бачив його відкрити.Там була тільки одна людина, яка не побоялася капітана. Це був д-р Livesey. Одного разу лікар прийшов наш Гостинний двір, і тільки потім капітан почав співати:"П'ятнадцять чоловіків на на Скриня мерця -Йо хо хо і пляшка рому!Напій і диявол зробив для інших-Йо хо хо і пляшка рому! "Він вже були п'яні багато того дня і був співати голосно. Д-р Livesey неяк пісня і він почав розмовляти в старих Тейлор, наші садівника.Тишею там!"крикнув: Капітан.Але д-р Livesey цікавість немає."Мовчання!" крикнув: Капітан знову."Ви говорите мені, Сер?" запитав доктора спокійно. "Якщо так, у мене є тільки одна річ, щоб сказати вам, Сер, якщо пити більше ром, незабаром буде один брудні негідник менше в світі."Старого моряка був дуже сердитий. Він дістав його ножем і стрибнув до д-р Livesey. Але лікар був дуже спокійним.'Ви зробити що-небудь тепер, чи коли-небудь я чув хто-небудь скаржитися ви,' сказав він. ' Я знайти вас і поставити вас у в'язниці негайно. Я не тільки лікар, а також магістрату.'Капітан повернувся на своє місце як збитим собака, і це було набагато спокійніше, в наш заклад протягом деякого часу.Але не дуже довго. Холодний січня вранці, коли моя мати була нагорі з батьком хворий, і капітан був на пляжі, я був самотній внизу підготовка8the капітан сніданок. Раптово відкрив двері і прийшов тонка людина з білим обличчям. Я помітив, що він мав лише три пальці на лівій руці. Але він мав дві ноги, так що він не був страшний одноногий моряк, я шукав на."Є у цій таблиці для мого друга, Білл?" він спитав мене. Я сказав йому, що я не знав будь-якого законопроекту, і що таблиця була капітану.' Ваше капітан отримав скоротити його праву щоку твою? Так? Ну, то він є мій друг Білла! Він знаходиться в будинку? "Я сказав йому, що капітан гуляла. Він вирішив чекати Білл, як він називав його. Він не добре виглядати, і я почав відчувати хвилювався. Він пішов за межами inn і дивився навколо, як кішка, чекаючи миші. Коли він побачив капітан повертатися, він стрибнув назад і сховався за двері. Капітан увійшли в кімнату і пішов прямо до таблиці."Білл!", сказав незнайомець. Капітан повернувся навколо."Чорний пес!" сказав він, і обличчя його змінив."Що ви хочете?"'Білл, давайте говорити, як старі друзі,' чорний собака сказав. Вони запитали мене, щоб принести їм рому і потім відправили мене назад в кухні. Я зробив усе можливе, щоб слухати, але я не міг почути багато, тому що мова йде дуже тихо. Але тоді вони як розсердився і почав кричати. Незабаром вони були боротьба і кидали стільці і столи в гніві. Це не довго, і як я прийшов в кімнату, я побачив чорний собака бігає далеко. Капітан чітко виграв цей бій, але він не добре виглядати сам. Він упав на підлогу і не міг отримати

Результаты (украинский) 2:

Сквайр Трелоні, Доктор Лівсі і інші джентльмени попросили мене написати все, що знаю про Острів скарбів. Все, крім, де вона є, і це тільки тому, що є ще деякі скарби залишили там. Мене звуть Джим Хокінс, і це було зі мною, що вся ця історія почалася. Я був просто хлопчик, то, працюючи на батьківській гостьовому будинку "Адмірал Бенбоу", але я до сих пір дуже добре пам'ятаю, як коричневий, старий моряк першим прийшов, щоб жити під нашим дахом.
Він був високим і сильним, і був одягнений старий брудний Blue Coat. Він був білий меч перетинають правій щоці. Я пам'ятаю, як він дивиться навколо кімнати, що мій батько запропонував йому, і співати цю стару морську пісню, що співав так часто згодом:
"П'ятнадцять осіб на Скриня мерця -
! Йо-хо-хо, і пляшка рому"
«Це хороший номер, сказав він. "У багатьох людей приходять сюди?
Сказав йому батько немає, дуже мало.
" Ну тоді, "сказав він. "Це місце для мене. "Я виховую груди. Ви можете зателефонувати мені капітан. і він кинув три або чотири золоті монети на підлозі. "Скажи мені, коли я провів цим."
Він був дуже мовчазний. Він провів весь день у своїй кімнаті або ходити на скелях, дивлячись на судах. Кожен день, він запитав, чи бачили ми якісь моряків навколо. Спочатку ми думали, що він пропустив інші моряки, але незабаром ми зрозуміли, що насправді він намагається уникнути їх. Я знав, навіть більше, ніж решти моєї родини. Одного разу капітан відвів мене в сторону і запропонував мені срібну монету щомісяця для підтримки очі відкритими для моряка з однією ногою. Капітан, здавалося боїться його, і у мене почалися кошмари про одноногий моряк теж.
Але хоча я був так наляканий ідеєю одноногому моряка, я був менше бояться капітана, ніж всі інші в гостьовій хаус. Увечері він пив багато
рому і налякав всіх інших гостей в їдальні. Вони повинні були слухати страшні історії, які він розповідав про свою морські пригоди, і співати свої морські пісні з ним. Мій батько був стурбований тим, що найближчим часом ми не матиме клієнтів на всіх, але він був слабкою людиною, і погано теж. Він так боявся капітана, що він ніколи не просив його більше грошей, навіть після його золоті монети були давно пройшли. Ми були впевнені, у нього були гроші в його морської скриню, але ми ніколи не бачили його відкритим.
Був тільки один чоловік, який не боявся капітана. Це було Доктор Лівсі. Одного разу лікар прийшов до нас гостьовому будинку, а тут якраз капітан почав співати його:
'П'ятнадцять осіб на Скриня мерця -
Йо-хо-хо, і пляшка рому!
Пий, і диявол тебе призведе до інше -
! Йо-хо-хо, і пляшка рому "
Він уже випив багато, що день і співав голосно. Доктор Лівсі НЕ
подобається пісня, і він почав говорити з старого Тейлора, наш садівник.
'Silence там! " крикнув капітан.
Але Доктор Лівсі не звернув уваги.
'Silence! " крикнув капітан знову.
'Ви говорите мені, сер? спитав лікар спокійно. "Якщо це так, у мене є тільки одне сказати вам, сер, якщо пити більше ром, скоро буде один брудний негідник менш в світі.
Старого моряка був дуже злий. Він витяг ножа і стрибнув убік Доктор Лівсі. Але лікар був дуже спокійним.
"Якщо ви що-небудь зараз, або коли-небудь я чув хто-небудь вас скаржитися, сказав він. "Я знайду тебе і поставити вас у в'язниці відразу. Я не тільки лікар, а й суддею.
Капітан повернувся на своє місце, як побита собака, і це було набагато спокійніше в нашому гостьовому будинку в протягом деякого часу.
Але не дуже довго. Один холодний ранок січня, коли мама була нагорі з моїм хворим батьком, і капітан був на пляжі, я був один внизу готуються
сніданок 8В капітана. Раптом двері відчинилися, і худий чоловік з білим обличчям увійшов. Я помітив, що у нього було тільки три пальці на лівій руці. Але у нього було дві ноги, тому він не був страшний одноногий моряк я виглядала.
'Це стіл для мого друга, Білл? він запитав мене. Я сказав йому, що я не знаю жодного законопроекту, і що стіл був для капітана.
"Ваша капітан отримав поріз на правій щоці? Так? Ну, тоді він мій друг Білл! Чи є він в будинку?
Я сказав йому капітан був на прогулянці. Він вирішив дочекатися Білла, як він назвав його. Він не виглядати красиво, і я почав відчувати занепокоєння. Він вийшов на вулицю в готелі і дивився навколо, як кішка чекає миші. Коли він побачив капітана повертаючись, він стрибнув назад і сховався за дверима. Капітан зайшов до кімнати і пішов прямо до столу.
"Білл!" сказав незнайомець. Капітан обернувся.
"Black Dog!" він сказав, і його обличчя змінилося.
"Що ви хочете?
" Білл, давайте поговоримо, як старі друзі, "сказав Блек Собака. Вони попросили мене принести їм ром, а потім відправили мене назад на кухню. Я зробив все можливе, щоб слухати, але я не міг почути багато, тому що вони говорили дуже тихо. Але тоді вони обидва розлютився і почав кричати. Незабаром вони боролися і кидали стільці і столи в гніві. Це тривало недовго і, як я увійшов до кімнати, я побачив Black Dog тікає. Капітан явно виграв цей бій, але він добре виглядати сам. Він впав на підлогу і не міг отримати

Результаты (украинский) 3:

Сквайр Trelawney д-р Лівсі та інших чоловіків попросили мене написати все, що мені відомо про Острів Скарбів. Все крім, звідки вона, і це тільки тому, що є ще якісь скарби. Мене звати Джим хокінс і була зі мною, що вся історія почалася. Я просто хлопчика, що працюють на батьковому гостя-дім 'Адмірал Benbow",Але я до сих пір пам'ятаю дуже чітко, як браун, старі моряка першими прийшли жити під нашим покрівлі.
був високий на зріст і сильні, і був одягнений старий брудних блакитний плащ. Він являє собою білий меч наріжте поперек його правій щоці. Я пам'ятаю, озираючись приміщення, що мій батько подарував йому, і спів, що старі море-пісні, які він заспівав так часто згодом:
-п'ятнадцять чоловіків на Скриня мерця -
Йо-хе-хе,Пляшка ром!'
-це гарна кімнату', - сказав він. 'Do багатьох людей прийшли сюди?'
тато сказав йому не мало.
-ну тут', - сказав він. 'Це місце для мене. 'Я буду виховати моїх грудях. Ви можете називати мене капітан. і він кинув три або чотири золотих монет на підлозі. "Скажіть, коли я провів.'
він був дуже мовчазною людиною. Він весь день провів у своїй кімнаті або ходіння по скелі,