Manuel had passed the fish on his w

Manuel had passed the fish on his way up the road. It was eighteen to twenty inches long and its silvery scales were covered with dirt. The gill flaps opened like two gash wounds on the sides of its head as it thrashed helplessly in the gutter. Next to it a boy leaned against the railings, his rod and line dangling out over the floating garbage and the stream of brown, stinking waste which trickled from a pipe in the wall below. The boy wore a faded pair of football shorts. He was perhaps nine or ten years old, barefoot and grubby, and his skin was marked with insect bites.

The fish gasped, then made one last convulsive leap, throwing itself in the direction of the river, and landed on the pavement with a thud. There it lay motionless for a moment, exhausted no doubt by the effort. The boy looked down at it, turned and kicked it back into the gutter.

Manuel had not paid much attention to the fish as he was preoccupied. He had just been to look at an apartment and he was considering how he could afford the rent. Accommodation was hard to find in the city and a place like this didn't come up very often. The apartment he and his wife were currently living in was so small their six-year-old son had to live with his wife's parents during the week. They had been trying to move for two years. He took out a cigarette and leaned against the railing, looking down the street at the boy fishing.

Further along the quay two figures were approaching. He watched as they wandered slowly towards him. They looked to be in their early thirties and were obviously tourists, Americans he would guess. The woman had shoulder-length reddish hair and pale freckled skin. She was slim and athletic looking. Her partner was tall and flabby, his stomach protruding from under his T-shirt. He wore knee-length shorts, sunglasses and his long hair was tied in a pony tail. They came slowly along the dusty street of warehouses. Tourists were not uncommon in the city but they usually kept to the old port with its rococo churches and stately customs house, or took the organized cruises along the reef. It was rare to see them in this district and Manuel assumed they were lost.

< 2 >
'Look at the poor thing,' said the woman, stopping beside the fish, which lay where the boy had kicked it, probably now gasping its last breaths. She spoke with a lazy, nasal drawl. The boy had not turned around but he had noticed their presence. He stared fixedly across the glittering surface of the water towards the lines of washing in the narrow streets on the opposite bank, waiting for them to go.

'It ought to be thrown back,' the woman was saying. 'Do you think he wants it?' She turned to her companion who shrugged. He looked nervous.

'I don't like the look of this neighborhood,' he said. 'I think we should get back.' But the woman wasn't going to let it pass. She stood there looking from the fish to the boy and back again.

'You could try asking him,' the man said. The woman stepped around the fish and approached the boy, who was still looking out across the river. The child's body tensed as the woman came up to him.

'Do you know that fish is dying?' Manuel heard her ask. The boy looked up at her blankly and then shook his head. 'Dy-ing,' she repeated, drawing out each syllable, but the boy remained dumb, uncomprehending. He fidgeted awkwardly with his feet.

'I don't think he understands,' said the woman to her partner. The man shrugged as if to say 'I told you we shouldn't get involved'. She looked around for assistance and noticed Manuel watching her. She stared at him for a moment, taking in the cream-coloured linen suit, the shoes. She was obviously unsure what to make of him.

'Do you speak English?' she asked, this time with a more respectful tone than she had used with the boy. Manuel said that he did but in a voice which gave her no reason to expect his help. She held his gaze for a few moments.

'Can you ask this boy what he means to do with the fish? It seems so cruel, it ought to be thrown back.' He looked across at the boy and then at the woman. He wondered if he should tell her about the kind of life this boy led, about the squalid shacks down by the beach from where he had probably come that morning, about the parents struggling to make ends meet. Two days earlier he had read in the local paper about a fishing community a few miles up the coast which was being evicted to make way for a new hotel. The boy was watching them anxiously.

< 3 >
'Esta senhora quer saber o que voce vai fazer com o peixe,' he said to the boy. He treated the boy gently, with consideration. The boy wiped a dirty hand across one eye and looked at Manuel.

'E para vender,' he responded.

'He intends to sell it,' he told the woman. He tried to make his answer sound final, as though that was the end of the matter. The woman hesitated, perhaps uncertain how to interpret

Результаты (украинский) 1:

Мануель минуло рибу на своєму шляху вгору по дорозі. Це було вісімнадцять-двадцять дюймів у довжину і сріблястою лускою були покриті з брудом. Джилл закрилками відкрив як два вивіхнувшіе рани з боків голови як його побили безпорадно в жолоба. Далі, щоб його хлопчик притулився перила, його стрижня і лінію, висить на над плаваючого сміття і stream Браун, смердючий відходів, що просочилася з труби в стіні нижче. Хлопчик носили був втрачений пара футболу шорти. Він мабуть був дев'ять чи десять років, Босі і брудні, і його шкіра була відзначена укуси комах. Риба зойкнув, а потім зробив один останній судомних стрибок, кидали себе у напрямку річки і приземлився на тротуарі з глухим стуком. Там він лежав нерухомо на хвилину, без сумніву вичерпані шляхом зусиль. Хлопчик подивився на нього, повернувся і ногами його назад у канаві. Мануель багато не заробиш великої уваги на рибу, як він був зайнятий. Він тільки що були подивитися на квартиру, і він розглядав як він міг дозволити собі орендну плату. Розміщення було важко знайти в міста і місця, як це не піднімався в дуже часто. Він і його дружина були в даний час живе в квартирі був такий малий, їх шість річного сина довелося жити з батьками, його дружина протягом тижня. Вони намагалися переїхати на два роки. Він взяв на сигарети і притулився перила, дивлячись вниз вулиці на хлопчика, риболовля. Далі вздовж набережної наближалися дві фігури. Він дивився, як вони повільно бродили по відношенню до нього. Вони подивилися в їх початку тридцятих років і були явно туристів, американці він б здогадатися. Жінки мали плече довжина червонувато волосся і блідою шкірою Ластовинні. Вона була тонкий і спортивний дивлячись. Її партнер була висока в'ялі, животі стирчить з-під його футболку. Він носив Колін шорти, сонцезахисні окуляри і його довге волосся зв'язали в поні хвіст. Вони повільно підійшов по курній вулиці склади. Туристи, не рідкість в місто, але вони, як правило, зведені до Старого порту з його рококо церков і величних митниці, або взяв організовані круїзи вздовж рифів. Це було рідкісне, щоб побачити їх в цей район і Мануель передбачається, що вони втратили.< 2 > Подивіться на бідній, сказав жінка, зупинки поруч з рибою, який лежав, де хлопчик був ногою, ймовірно, тепер задихаючись його останній подих. Вона говорила з ледачий, носових тягуче. Хлопчик був не обернувся, але він мав помітив їх присутність. Він дивився fixedly по всій блискучі поверхні води до лінії миття по вузьких вуличках на протилежному березі, чекає на них, щоб піти. "Вона повинна бути відкинута", говорить жінка. "Ви думаєте, він цього захоче?" Вона звернулася до її супутник, який потиснув плечима. Він виглядав нервує. "Мені не подобається зовнішній вигляд цього сусідства", сказав він. Я думаю, ми повинні отримати назад. Але жінки не збирався нехай його пройти. Вона стояв, спрямований від риби хлопчика і назад знову. 'Ви можете спробувати, просячи,' сказав чоловік. Жінка ступив навколо риби і підійшов до хлопчика, який як і раніше дивлячись через річку. Дитячого організму напруженою як жінка підійшов до нього. "Ви знаєте, що риба вмирає?" Мануель чув її ask. Хлопчик подивився на неї ускладнюватиме і потім похитав головою. 'Dy-ing,' вона повторила, розтягуючи по складах, але хлопчик залишився німий, нерозумінням. Він ніяково fidgeted своїми ногами. "Я не думаю, що він розуміє," сказав жінки її партнера. Людина потиснув плечима як би кажучи: 'Я сказав вам, ми не повинні втручатися'. Вона озирнувся в пошуках допомоги і помітив Мануель дивиться на неї. Вона дивилася на нього на хвилинку, беручи покриттям кремового кольору білизни влаштовують в, взуття. Вона була явно не впевнені, що робити з ним. "Ти володієш англійською мовою?" запитала вона, на цей раз з більш шанобливо тоном, ніж вона використовувала з хлопчиком. Мануель сказав, що він зробив, але голосом, який дав їй ніяких підстав очікувати його допомога. Вона провела його погляду на кілька моментів. "Ви можете запитати цей хлопчик те, що він має на увазі спільного з рибою? Це здається настільки жорстокими, вона повинна бути відкинута.' Він подивився через хлопчик а потім в жінку. Він запитує, якщо він повинен сказати їй про такого роду життя цього хлопчика на чолі, про убогих халупи вниз на пляжі з де він напевно прийшов, того ранку, про батьків, бореться, щоб звести кінці з кінцями. Двома днями раніше він читав в місцевій газеті про риболовне співтовариство на кілька кілометрів по узбережжю, який був виселяють, щоб звільнити місце для нових hotel. Хлопчик був дивлячись на них з тривогою.< 3 > 'ЕСТА Сеньора ти шабля o que вокальне vai fazer com o peixe,' сказав він до хлопчика. Він ставився до хлопчика акуратно, з урахуванням. Хлопчик витер брудні руки через одне око і подивився на Мануель. "E para vender," він відповів. "Він має намір продати його," він сказав жінка. Він намагався зробити його відповісти на фіналі звук, як ніби це було краю матерії. Жінка вагався, може бути невизначеним як інтерпретувати

Результаты (украинский) 2:

Мануель минув рибу на своєму шляху вгору по дорозі. Це було від вісімнадцяти до двадцяти дюймів в довжину і її сріблясті лусочки були покриті брудом. Зяброві клапани відкриті , як дві Гаш рани з боків його голови , як він бився безпорадно в канаві. Поруч з ним хлопчик притулився перила, його стрижень і лінія висить над плавучого сміття і потік коричневого, смердючий відходи , які стікали з труби в наступній стіні. Хлопчик носив вицвілу пару футбольних трусах. Він був , мабуть , дев'ять або десять років, босоніж і неохайним, і його шкіра була відзначена укусів комах.

Риба задихнулася, а потім зробив останній судомний стрибок, кидаючись в сторону річки, і приземлився на тротуарі з гуркотом , Там він лежав нерухомо на мить, змучений , без сумніву, зусилля. Хлопчик подивився на нього, повернувся і вдарив його назад в канаву.

Мануель не звертав особливої уваги на рибу , як він був зайнятий. Він тільки що був дивитися на квартиру , і він розглядає питання про те , як він міг дозволити собі орендну плату. Розміщення було важко знайти в місті і місце , як це не придумали дуже часто. У квартирі він і його дружина в даний час живе в був настільки малий , їх шестирічний син повинен був жити з батьками дружини в протягом тижня. Вони намагалися рухатися в протягом двох років. Він вийняв сигарету і сперся на перила, дивлячись вниз по вулиці на хлопчика рибної ловлі.

Далі по набережній дві фігури наближалися. Він спостерігав , як вони бродили повільно до нього. Вони дивилися , щоб бути на початку тридцятих років і були явно туристи, американці , він би здогадатися. Жінка мала до плечей рудуваті волосся і бліда шкіра з веснянками. Вона була стрункою і спортивний вигляд. Її партнером був високий і в'ялою, його шлунок , який виступає з - під його футболку. Він носив до колін шорти, сонцезахисні окуляри і його довге волосся були зав'язані в кінський хвіст. Вони прийшли повільно по курній вулиці складів. Туристи не були рідкістю в місті , але вони , як правило , зберігається в старому порту з його рококо церков і величних митниці, або взяли організовані круїзи уздовж рифа. Рідко можна було побачити їх в цьому районі і Мануель припустив , що вони були втрачені.

<2>
'Подивіться на бідолаху, "сказала жінка, зупиняючись поруч з рибою, яка лежала де хлопчик штовхнув його, ймовірно , в даний час задихається його остання вдихів. Вона говорила з ледачою, закладеність розтягуючи слова. Хлопчик не обернувся , але він помітив їх присутність. Він пильно подивився через блискучою поверхні води в напрямку лінії мийки в вузьких вуличках на протилежному березі, чекаючи, щоб йти.

"Вона повинна бути відкинута назад, ця жінка говорила. 'Як ви думаєте , що він хоче? Вона повернулася до свого супутника , який знизав плечима. Він виглядав нервовим.

"Я не подобається зовнішній вигляд цієї околиці," сказав він. "Я думаю , що ми повинні повернутися. Але жінка не збиралася дозволити йому пройти. Вона стояла , дивлячись з риби на хлопчика і назад.

"Ви могли б спробувати запитати його," сказав чоловік. Жінка зробила крок навколо риби і підійшов до хлопчика, який все ще дивиться через річку. Тіло дитини напружився , коли жінка підійшла до нього.

"Ви знаєте , що риба вмирає? Мануель почув її запитати. Хлопчик подивився на неї байдуже , а потім похитав головою. 'Dy-ING, "повторила вона, розтягуючи кожен склад, але хлопчик залишався німим, нічого не розуміючи. Він завозився незграбно піднявся на ноги.

"Я не думаю , що він розуміє," сказала жінка до свого партнера. Чоловік знизав плечима , ніби кажучи : "Я сказав вам , що ми не повинні втручатися. Вона озирнулась в пошуках допомоги і помітив Мануель спостерігав за нею. Вона дивилася на нього на мить, приймаючи в кремовою лляний костюм, черевики. Вона була , очевидно , не знаючи , що з ним робити.

"Ви говорите по- англійськи? запитала вона, на цей раз з більш шанобливим тоном , ніж вона використовувала з хлопчиком. Мануель сказав , що він зробив , але голосом , який не дав їй жодних підстав очікувати його допомоги. Вона дивилася йому в очі в протягом декількох секунд.

"Ви можете запитати цього хлопчика , що він означає робити з рибою? Це здається настільки жорстокий, вона повинна бути відкинута. Він подивився на хлопчика , а потім на жінку. Він задавався питанням, чи повинен він сказати їй про те , якого життя цей хлопчик навів, про нужденних халуп вниз на пляжі , звідки він , ймовірно , прийшов в той ранок, про батьків , які намагаються звести кінці з кінцями. Двома днями раніше він прочитав в місцевій газеті про риболовецькому співтоваристві кілька миль до узбережжя , який був виселили , щоб звільнити місце для нового готелю. Хлопчик дивився на них з тривогою.

<3>
'Еста Сеньйора Quer шаблі про дие Voce ваї Fazer кому про Peixe, сказав він хлопчикові. Він ставився до хлопчика обережно, з урахуванням. Хлопчик витер брудною рукою через одне око і подивився на Мануеля.

'E пункт VENDER, "відповів він.

" Він має намір продати його, "сказав він жінці. Він спробував зробити його відповідь звучить остаточним, як якщо б це був кінець питання. Жінка коливалася, можливо , чи не знаючи , як інтерпретувати

Результаты (украинский) 3:

Мануель%20мали%20пройшов%20в%20риби%20на 20%його%20спосіб%20до 20% у 20% дороги.%20його%20був%2018%20до 20%20%20см%20довго%20а%20її%20сріблясті%20ваги%20були%20покритий%20з%20бруд.%20В%20гілл%20засувки%20відкрив%20як%20два%20gash%20рани%20на 20%в%20сторони%20з 20% її%20глава%20а%20його%20лупцювали%20безвольно%20в 20-20-20, 20 забором.%20наступного%20до 20% його%20а%20хлопчик%20подався%20проти%20в%20огорож,%20його%20стрижень%20а%20лінії%20бовтаючись%20з 20%над%20в%20плавучий%20сміття%20а%20в%20потік%20з 20% Браун,%%20вичерпано%20не%20сумніву%20за 20% у 20% зусиль.%20В%20хлопчик%20виглядала%20вниз%20о 20%, 20% з'ясувалося%20а%20копали%20його%20назад%20в 20-20-20, 20 забором.%5Е%5Е%20Мануель%20мали%20не%20платних%20набагато%20увагу%20до 20% у 20% риби%20а%20він%20був%20перейма.%20Він%20мали%20просто%20б%20до 20% виглядають%20о 20%в%20квартири%20а%20він%20був%20розглядає%20як%20він%20б%20дозволити%20в%20в оренду.%20Проживання%20був%20жорсткий%20до 20% знайти%20в 20-20-20, 20 міських%20а%20а%20місце%20як%20цього%20той час%27т%20приходять%20до 20% дуже%20часто.