VOLTAIC ELECTRICITYThe energy repre

VOLTAIC ELECTRICITY
The energy represented by an electric current obtained by means of a voltaic cell is derived from the chemical action proceeding within the cell. It is therefore essential that the phenomenon of chemical action should be understood clearly.
The Leclanche cell. In this cell, known by the name of the physicist who devised it, the materials are zinc, carbon, and a concentrated solution of ammonium chloride (sal-ammoniac). Manganese dioxide is used as a depolarising agent. The carbon plate is placed in the centre of a cylindrical porous pot which is packed closely with a mixture of carbon and manganese dioxide. The zinc rod dips into the solution of sal-ammoniac contained in the glass jar. When the cell is in action, ammonia and hydrogen are produced; the ammonia gas, being very soluble in water, does not tend to produce polarisation. The manganese dioxide is but a very slow oxidizing agent, and the cell consequently soon becomes polarised if used continuously; it soon becomes depolarised, however, if allowed to remain unused for a short time. The well-known dry cell is simply a modification of the Leclanche cell. In reality the cells are by no means dry, and their efficiency depends upon the contents being moist. A central plate of hard carbon is surrounded by a mixture of manganese dioxide, carbon, sal-ammoniac, zinc chloride and gum. This is surrounded by a paste made of plaster of Paris, flour, sal-ammoniac and zinc chloride. The whole is contained in an outer zinc vessel covered with cardboard.
Resistance
Electrostatic experiments have shown that substances may be classified as conductors and non-conductors. This property may be termed conductivity, or the same idea may be expressed in the opposite sense by the terms resistivity or resistance (e. g. we say that silk has low conductivity or high resistance). It may be said, therefore, that electric resistance is the property which a body possesses of impeding the discharge of electricity through its substance. In electrostatic experiments all metals, the body, wood and water, appear to be equally good conductors - yet the studenl may have noticed that in voltaic experiments no special precautions have been adopted in insulating the apparatus thoroughly. This apparent difference in experimental treatment is due to the fact that the potential differences generated by electrostatic methods are vastly greater than those obtained by voltaic methods, and the rate of discharge through any substance depends directly upon the potential differences. For this reason a substance which appears to discharge readily in electrostatic experiments need not necessarily do so in voltaic experiments. For the small potential differences obtained in simple voltaic experiments, the body, the table, etc., may be regarded as insulators. By carrying out experiments with small potential differences (such as that from a few voltaic cells) it can be proved that metals not only have the least resistance, but that different metals have not all the same degree of resistance. We can obtain information on resistance by bearing in mind that if a constant potential difference be maintained between two points in a conductor, an electric current will pass between the two points, and the magnitude of the current will depend upon the resistance of the conductor; the current may be determined by allowing it to pass through some simple form of galvanoscope.
The resistance of a wire depends upon the metal, its length and its cross-section [7, p. 87-89].

Результаты (украинский) 2:

Вольтової ELECTRICITY
Енергія представлений електричним струмом, отриманим за допомогою гальванічної комірки є похідним від хімічного впливу виробництва всередині клітини. Тому дуже важливо, що явище хімічного впливу слід розуміти ясно.
У Leclanché осередок. У цій камері, відомої під назвою фізика, розробленої його, матеріали цинку, вуглець і концентрований розчин хлориду амонію (нашатирю). Діоксид марганцю використовують як деполярізующего агента. Вуглець пластина поміщається в центрі циліндричної пористої горщик який упакований в тісному контакті з суміші вуглецю і діоксиду марганцю. Цинку стрижень занурюється в розчин нашатирю, що міститься в скляну банку. Коли клітина знаходиться в дії, аміак і водень отримують, газоподібний аміак, будучи дуже розчинний у воді, не мають тенденцію виробляти поляризацію. Діоксид марганцю, але дуже повільний окислювач, і, отже, клітина незабаром стає поляризованим, якщо використовувати безперервно; незабаром стає деполярізованним, однак, якби він залишився не використовується протягом короткого часу. Відомий сухий елемент просто модифікація клітини Leclanché. Насправді клітини не в якому разі не сухий, і їх ефективність залежить від змісту того вологою. Центральний пластини з твердого вуглецю оточений суміші діоксиду марганцю, вуглецю, нашатирю, хлорид цинку і гумки. Це оточене пасти з гіпс, борошно, нашатирю і хлориду цинку. Весь міститься в зовнішній цинку судна покритої картону.
Опору
електростатичних експериментів показали, що речовини можуть бути класифіковані як провідників і діелектриків. Це властивість можна назвати провідність, або ж ідея може бути виражена в протилежному сенсі по опору або опору терміни (наприклад, ми говоримо, що шовк має низьку провідність або високий опір). Це, можна сказати, тому, що електричний опір є власністю якої тіло має протидії електричного розряду через речовину. У електростатичних експериментів всі метали, тіло, дерево і вода, мабуть, в рівній мірі хорошими провідниками - все ж studenl, можливо, помітили, що в гальванічних дослідах ніяких спеціальних застережних заходів не було вжито в ізолюючих апарат ретельно. Це очевидна відмінність в експериментальному лікуванні через те, що різниця потенціалів, що генеруються електростатичними методи значно більше, ніж отримані з гальванічних методів, а швидкість розряду через будь-якої речовини безпосередньо залежить від різниці потенціалів. З цієї причини речовина, яка з'являється виконувати легко в електростатичних експериментів не обов'язково повинні робити це в гальванічних дослідах. Для невеликих відмінностей, отриманих потенційних в простих експериментах гальванічних, тіло, таблиця і т.д., можна розглядати в якості ізоляторів. При проведенні експериментів з невеликими відмінностями потенційних (таких, як, що від декількох гальванічних елементів) можна довести, що метали не тільки найменший опір, але різні метали мають не всі ж ступінь опору. Ми можемо отримати інформацію про опору маючи на увазі, що якщо постійна різниця потенціалів підтримується між двома точками в провіднику, електричний струм буде проходити між двома точками, і величина струму буде залежати від опору провідника; струм може бути визначений, дозволяючи йому проходити через якийсь простий форми galvanoscope.
Опір дроту залежить від металу, його довжині і поперечному перерізі [7, с. 87-89].

Результаты (украинский) 3:

Електричні електроенергії
енергетичного представлена електричний струм отримані за допомогою електричні комірки походить від хімічна дія виходячи в клітині. Тому вкрай важливо, що феномен хімічна дія має бути чітко зрозумів.
у Leclanche комірки. У цій комірці, відома за назвою фізика, який розробив, матеріали цинку, вуглецю,І це концентрований розчин амонію хлорид (sal-аміачного). Марганцю використовується як depolarising агента. Вуглець табличка ставиться в центрі циліндричні пористих горщик, яка пакується у тісній співпраці з сумішшю вуглецю і марганцю. На стрижень цинку занурюється у розв'язанні sal-аміачного містяться у скляному глеку. Коли клітина в дії,Аміак та водню виготовляються; аміак газу, розчинні у воді, не схильні до продукції. Марганець титану, але дуже повільним окисляються агентом і комірки відповідно невдовзі стає поляризовані застосовуваний постійно; згодом стає depolarised, проте, якщо дозволено залишатись 'Стандарт' і 'Плюс' невикористана протягом короткого часу.