You're not saying that to make me s

You're not saying that to make me stay here out of the way, are you?' he said.

'No,' I lied. 'I need somebody to watch. I was going to leave the princess here, but you'll be better.'

'Yes,' she said, catching my idea. 'This man's a detective. Do what he asks, and you'll be helping more than if you were up with the others.'

The machine gun was still firing, but not in our direction now.

'I'm going across the street,' I told the girl.

'Aren't you going to join the others?'

'No. If I can get around behind the bandits, maybe I can do something useful.'

The princess and I ran across the street without getting shot at, then moved along the side of a building before turning into an alley. From the alley's other end came the smell of the bay.

The big figure of a man appeared ahead of us.

I stepped in front of the girl and went on towards him. Under my raincoat, I pointed my gun at his stomach. He stood still. He was larger than he had looked at first. His hands were empty. I flashed the torch on his face for a second.

'Ignati!' the girl exclaimed over my shoulder.

He began to speak in Russian to her. She laughed at first, then shook her head and spoke sharply. He shook his head, then spoke to me.

'General Pleshskev, he tell me to bring Princess Sonya home.'

'Take her,' I said.

The girl looked angrily at me, then laughed. 'All right, Ignati,' she said in English, 'I shall go home.' And she turned and went back up the alley, the big man close behind her.

I moved on down to the beach, then went quickly along the shore towards the sounds of the machine gun and smaller gunfire. I heard three explosions, close together - bombs, hand grenades, I thought, remembering the sounds. That would be the jeweler's shop blowing apart. Another grenade went off. A man's voice screamed in terror.

I turned down to the water's edge. I had seen no dark shape on the water that could have been a boat. There had been boats along this beach in the afternoon. With my feet in the water of the bay I still saw no boat. The storm could have blown them away, but I didn't think it had. The wind was Strong here, but not violent.

I went on up the shore. Now I saw a boat. A black shape ahead, with no lights. Nothing I could see moved on it. It was the only boat on that shore. That made it important.

A shadow moved between me and the dark back of a building. I stopped. The shadow, the size of a man, moved again, in the direction from which I was coming.

Twenty feet from me the shadow suddenly stopped.

I was seen. My gun was pointing at the shadow.

'Come on,' I said softly. 'Let's see who you are.'

The shadow came nearer. I couldn't risk using the flashlight, but I could just see a handsome face with a dark stain on one side of it. He was one of the Russians who had been at the wedding.

'Oh, how do you do?' the face's owner said lightly. 'You were at the wedding this afternoon.'

'Yes.'

'Have you seen Princess Zhukovski? You know her?'

'She went home with Ignati ten minutes ago.'

'Excellent!' He wiped his stained face with a stained handkerchief, and turned to look at the boat. 'That's Hendrixson's boat,' he whispered. 'They've got it, and they've got rid of the others.'

'That means they're going to leave by water.'

'Yes,' he agreed. 'Unless... shall we try...? There can't be many of them on the boat. God knows there are enough of them on shore. We both have guns.'

Staying close to the walls of the buildings, we crept towards the boat. It was about forty-five feet long, rising and falling in the water beside a small pier. There was something across the stern of the boat, but I couldn't see what it was. Moments later, a dark head and shoulders showed over the puzzling thing in the stern.

The young Russian's eyes were better than mine.

'He's wearing a mask over his face,' he whispered.

The man with the mask stood still. We stood still.

'Could you hit him from here?' the young Russian asked.

'Maybe,' I said. 'But better to get as close as we can, and start shooting when he sees us.'

Discovery came with our first step forward. The man in the boat made a low sound. The young man at my side jumped forward. I recognized the thing in the boat's stern just in time to throw out a leg and trip him. He fell down on the sand. I dropped behind him.

The machine gun in the boat's stern poured metal over our heads.

'Roll out of it!' I shouted.

I gave an example by rolling towards the back of the building we had just left.

The man at the gun fired wildly across the beach.

Around the corner of the building, we sat up.

'You saved my life by tripping me,' the young man said coolly.

'Yes. I wonder if they moved the machine gun from the street, or if this is another-'

The answer to that came immediately. The machine gun in the street joined its RAT-TAT-TAT with the one in the boat.

'A pair of them!'

Результаты (украинский) 1:

Ти не кажу, що зробити мені залишитися тут до речі, ти? "сказав він. «Ні» я збрехав. ' Мені потрібен хтось дивитися. Я збирався від'їжджати Принцеса тут, але вам буде краще. " "Так", сказала вона, лову моя ідея. "Ця людина в детектив. Робити те, що він просить, і ви будете допомагати більше, ніж якщо ви були вгору з іншими.' Кулемета ще стріляв, але не в наших напрямку зараз. 'Я буду через дорогу,' я розповів дівчині. "Не ви збираєтеся приєднатися до інших?" ' № Чи можу я отримати позаду бандитів, може бути я можу зробити щось корисне.' Принцеса і я побіг через дорогу, не отримавши постріл, а потім переїхав уздовж боку будівлі перед перетворюється в алеї. З на алеї іншого кінця прийшли запах бухти. Великий фігуру людини з'явився перед нами. Я вийшов перед дівчина і пішов до нього. Під мою плащ я відзначив рушницю на животі. Він все ще стояв. Він був більше, ніж він був подивився в першу чергу. Його руки були порожні. Я мігающіх факел на його обличчі на секунду. "Ignati!" дівчинка вигукнула через плече. Він почав говорити по-русски до неї. Вона сміялися на перший, то похитала головою і говорив різко. Він похитав головою, а потім говорила зі мною. "Генерала Pleshskev, він сказав мені вивести Принцеса Соня додому." "Взяти її", сказав я. Дівчина сердито подивився на мене, то сміявся. 'Все в порядку, Ignati,' вона сказала, що англійською мовою, "я повинен йти додому." І вона повернувся і пішов назад алеї, велика людина поруч, за нею. I moved on down to the beach, then went quickly along the shore towards the sounds of the machine gun and smaller gunfire. I heard three explosions, close together - bombs, hand grenades, I thought, remembering the sounds. That would be the jeweler's shop blowing apart. Another grenade went off. A man's voice screamed in terror. I turned down to the water's edge. I had seen no dark shape on the water that could have been a boat. There had been boats along this beach in the afternoon. With my feet in the water of the bay I still saw no boat. The storm could have blown them away, but I didn't think it had. The wind was Strong here, but not violent. I went on up the shore. Now I saw a boat. A black shape ahead, with no lights. Nothing I could see moved on it. It was the only boat on that shore. That made it important. A shadow moved between me and the dark back of a building. I stopped. The shadow, the size of a man, moved again, in the direction from which I was coming. Twenty feet from me the shadow suddenly stopped. I was seen. My gun was pointing at the shadow. 'Come on,' I said softly. 'Let's see who you are.' The shadow came nearer. I couldn't risk using the flashlight, but I could just see a handsome face with a dark stain on one side of it. He was one of the Russians who had been at the wedding. 'Oh, how do you do?' the face's owner said lightly. 'You were at the wedding this afternoon.'
'Yes.'

'Have you seen Princess Zhukovski? You know her?'

'She went home with Ignati ten minutes ago.'

'Excellent!' He wiped his stained face with a stained handkerchief, and turned to look at the boat. 'That's Hendrixson's boat,' he whispered. 'They've got it, and they've got rid of the others.'

'That means they're going to leave by water.'

'Yes,' he agreed. 'Unless... shall we try...? There can't be many of them on the boat. God knows there are enough of them on shore. We both have guns.'

Staying close to the walls of the buildings, we crept towards the boat. It was about forty-five feet long, rising and falling in the water beside a small pier. There was something across the stern of the boat, but I couldn't see what it was. Moments later, a dark head and shoulders showed over the puzzling thing in the stern.

The young Russian's eyes were better than mine.

'He's wearing a mask over his face,' he whispered.

The man with the mask stood still. We stood still.

'Could you hit him from here?' the young Russian asked.

'Maybe,' I said. 'But better to get as close as we can, and start shooting when he sees us.'

Discovery came with our first step forward. The man in the boat made a low sound. The young man at my side jumped forward. I recognized the thing in the boat's stern just in time to throw out a leg and trip him. He fell down on the sand. I dropped behind him.

The machine gun in the boat's stern poured metal over our heads.

'Roll out of it!' I shouted.

I gave an example by rolling towards the back of the building we had just left.

The man at the gun fired wildly across the beach.

Around the corner of the building, we sat up.

'You saved my life by tripping me,' the young man said coolly.

'Yes. I wonder if they moved the machine gun from the street, or if this is another-'

The answer to that came immediately. The machine gun in the street joined its RAT-TAT-TAT with the one in the boat.

'A pair of them!'

Результаты (украинский) 2:

Ви не говорите , що , щоб змусити мене залишитися тут з шляху, ти? сказав він.

"Ні", я збрехав. «Мені потрібен хтось - то дивитися. Я збирався залишити принцесу тут, але ви будете краще ».

« Так », сказала вона, піймавши мою ідею. "Ця людина детектив. Робіть те , що він просить, і ви будете допомагати більше , ніж якщо б ви були з іншими. "

Кулемет продовжує стріляти, але не в нашому напрямку зараз.

" Я йду по вулиці, "сказав я дівчині .

"ви не збираєтеся приєднатися до інших?

» немає . Якщо я можу обійти за бандитами, може бути , я можу зробити що - то корисне. "

Принцеса і я побіг через вулицю , не отримуючи обстріляли, а потім переміщається уздовж боку будівлі до повороту в провулок. З іншого кінця провулка прийшов запах затоки.

Велика фігура людини з'явився перед нами.

Я встав перед дівчиною і пішов до нього. Під моїм плащем, я вказав свій пістолет на його животі. Він стояв нерухомо. Він був більше , ніж він виглядав на перший погляд . Його руки були порожні. Я блиснув факел на його обличчі ні на секунду.

"Ігнатій! дівчина вигукнула мені через плече.

Він почав говорити російською мовою їй. Вона розсміялася, а потім похитала головою і різко говорив. Він похитав головою, а потім заговорив зі мною.

"Загальні Pleshskev, він сказав мені , щоб принести принцеса Соня додому.

" Візьми її, "сказав я.

Дівчина сердито подивився на мене, потім розсміявся. 'Добре, Ігнатій, сказала вона англійською мовою, "я піду додому. І вона повернулася і пішла назад вгору по алеї, велика людина за неї.

Я рушив далі вниз до пляжу, а потім швидко пішов уздовж берега в бік звуків кулемета і меншим стріляниною. Я чув три вибухи, близько один до одного - бомби, ручні гранати, подумав я, згадуючи звуки. Це було б магазин ювеліра дути один від одного. Ще одна граната вибухнула. Чоловічий голос кричав у жаху.

Я повернувся до крайки води. Я не бачила темну постать на воді , яка могла б бути човен. Там були човни вздовж цього берега в другій половині дня. З моїми ногами в воді затоки я до сих пір не бачив човен. Шторм міг би підірваний їх геть, але я не думаю , що це було. Вітер був сильний тут, але не буйний.

Я пішов вгору по березі. Тепер я побачив човен. Чорна форма вперед, без вогнів. Я нічого не міг бачити , переїхав на ньому. Це був єдиний катер на цьому березі. Це зробило важливий.

Ворухнувся тінь між мною і темної задньої частини будівлі. Я зупинився. Тінь, розміром з людину, знову переїхав, в тому напрямку , звідки я йшов. У

двадцять футів від мене тінь раптово зупинилася.

Я бачив. Мій пістолет був спрямований на тінь.

"Давай," тихо сказав я. «Давайте подивимося , хто ти."

Прийшов Тінь ближче. Я не міг ризикувати , використовуючи ліхтарик, але я міг бачити тільки гарне обличчя з темною плямою на одній стороні. Він був одним з російських , які були на весіллі.

"Ах, як ти це робиш? Власник перед обличчям в злегка сказав. «Ви були на весіллі в другій половині дня."

"Так".

"Ви бачили принцеса Жуковського? Ви її знаєте?

»Вона пішла додому з Ігнатія десять хвилин тому. '

' Відмінно! ' Він витер обличчя фарбували з вітражним носовичок, і повернувся , щоб подивитися на човен. «Це судно Хендриксон, в " прошепотів він. " У них є, і вони позбулися інших.

" Це означає , що вони збираються залишити на воді ».

« Так », погодився він. "Якщо ... не будемо намагатися ...? Там не може бути багато з них на човні. Бог знає , що є досить їх на берег. У нас обох є зброя. "

Залишаючись близько до стін будинків, ми поповзли до човна. Це був довжиною близько сорока п'яти футів, піднімається і опускається в воду поруч з невеликою причал. Там було що - то по кормі човна, але я не міг бачити , що це було. Через кілька миттєвостей, темна голова і плечі показали більш загадковим річ в кормі.

Очі молодого російського були краще , ніж у мене.

"Він носить маску на обличчі, прошепотів він.

Людина з маскою стояв нерухомо. Ми стояли до сих пір.

"Ви НЕ могли б вдарити його звідси? запитав молодий Росії.

"Може бути," сказав я. Але краще , щоб отримати як можна ближче , як ми можемо, і почати стрілянину , коли він бачить нас. "

Діскавері прийшов з нашим першим кроком вперед. Людина в човні зробив низький звук. Молода людина на моєму боці стрибнув вперед. Я дізнався річ в кормі човна якраз вчасно , щоб викинути ногу і тріп його. Він впав на пісок. Я впав позаду нього.

Кулемет в кормі човна заливається метал над нашими головами.

"Ролл з нього!" Я кричав.

Я навів приклад прокаткою до задньої частини будівлі , яке ми тільки що покинув.

Людина на пістолет вистрілив дико по пляжу.

Навколо розі будівлі, ми сіл.

"Ти врятував моє життя, відключаючи мене , "холодно сказав молодий чоловік.

" Так. Цікаво , якщо вони перенесли автомат з вулиці, або , якщо це інший-"

Відповідь на це питання прийшов відразу. Кулемет на вулиці приєднався до його Rat-тук-тук з однієї в човні.

"Пара з них!

Результаты (украинский) 3:

Y