The farm, an old-fashioned stone ho

The farm, an old-fashioned stone house, was built. In 1673 and for three hundred years the people had been born in it and had farmed the surrounding land.

George Meadows was a man of fifty and his wife, Mrs. George, were a year or two younger. They were both fine people in the prime of life. Their three daughters were lovely and their two sons were handsome and strong. They had no notions about being gentlemen and ladies; they knew their place, were happy and deserved their happiness, as they were merry, satisfactionn and kindly.

The master of the house was not George, but. His mother, who was twice the man her son was, as they said in the village. She was a woman of seventy, tall, upright, with gray hair and a wrinkled face. Her eyes were bright and shrewd and she had a sense of humor. Her word was law in the house and on the farm. In short, she was a character.

One day Mrs. George met me in the street. And told me that they had received a letter from their Uncle George, whom those all thought dead. The letter informed them of his coming. «Just fancy, » she said, «he hasn't been here for fifty years. And old Mrs. Meadows sits there and smiles to herself! All she says is that he was very good-looking, but not so steady as his brother Tom!» Mrs. George invited me to look in and see the old man. I accepted the invitation with joy, as I knew the story of Uncle George Meadows and it amused me because it was like an old ballad. It was touching to come across such a story in real life. More than fifty years ago, when Mrs. Meadows was Emily Green, a young charming girl, George and his younger brother

Tom both courted her. When Emily married Tom, George had gone to sea. For twenty years he sent them presents now and then; then there was no more news of him. After her husband's death Emily wrote George about it, but never received an answer.

And the previous day, to their greatest surprise they received his letter, in which he wrote that he was crippled with rheumatism and feeling he had not much longer to live, want d to return to the house in which he was born.

When I came the whole family was assembled in the kitchen. I was amused to see that Mrs. Meadows was wearing her best silk dress. On the other side of the fireplace sat an old man with a wrinkled yellow face. He was very thin and his skin hung on his bones like an old suit too large for him. Captain George, a he had called himself, told us that he had been so ill he thought he would never be able to get back, but the look of his old home had done him a lot of good. He said good-humouredly: «I feel now better and stronger than I have for many years, dear Emily! » No one had called Mrs. Meadows by her Christian name for a generation and it gave me a shock, as though the old man were taking a liberty with her. It was strange to look at these two old smiling people and to think that nearly half a century ago he had loved her and she had married another.

Результаты (украинский) 1:

Ферми, старомодний кам'яний будинок був побудований. 1673 року і триста років народ був народжений в ньому і були обробляли навколишніх.Джордж Meadows був чоловік п'ятдесят і його дружина, пані Джордж, були через рік або два молодших. Вони обидва прекрасні люди у розквіті життя. Три дочки були прекрасні, і двоє їх синів були красивий і сильним. У них немає поняття про те, панове і дами; вони знали їх місце, щасливі і заслужив їх щастя, як вони були веселі, satisfactionn і люб'язно.Господар будинку не було Джордж, але. Його мати, хто був двічі людина, що її син був, як сказав в селі. Вона була жінка сімдесяти, високий, прямий, з сивим волоссям і зморшкуватою обличчя. Її очі були яскравими і проникливий, і вона була почуття гумору. Її слово було закону в будинку і на фермі. Коротше кажучи, вона була характер.One day Mrs. George met me in the street. And told me that they had received a letter from their Uncle George, whom those all thought dead. The letter informed them of his coming. «Just fancy, » she said, «he hasn't been here for fifty years. And old Mrs. Meadows sits there and smiles to herself! All she says is that he was very good-looking, but not so steady as his brother Tom!» Mrs. George invited me to look in and see the old man. I accepted the invitation with joy, as I knew the story of Uncle George Meadows and it amused me because it was like an old ballad. It was touching to come across such a story in real life. More than fifty years ago, when Mrs. Meadows was Emily Green, a young charming girl, George and his younger brotherTom both courted her. When Emily married Tom, George had gone to sea. For twenty years he sent them presents now and then; then there was no more news of him. After her husband's death Emily wrote George about it, but never received an answer.And the previous day, to their greatest surprise they received his letter, in which he wrote that he was crippled with rheumatism and feeling he had not much longer to live, want d to return to the house in which he was born.Коли я прийшов, щоб вся сім'я був зібраний на кухні. Я був бавило, щоб побачити, що пані Meadows був одягнений кращий шовкові сукні. З іншого боку каміна Сб стара людина з зморшкуватою жовте обличчя. Він був дуже тонка і його шкіри повісили на його кістки як старі костюм занадто великі для нього. Капітана Джорджа, він мав називав себе, сказав нам, що він був так хвора, він думав, що він ніколи не зможе повернутися, але вигляд його старого будинку зробив йому багато хорошого. Він good-humouredly заявив: «я відчуваю тепер краще і сильніше, ніж у мене є багато років, шановні Емілі!» Ніхто було не називав пані Луки за її ім'ям для цілого покоління, і він дав мені шок, наче старий беруть свободи з нею. Це було дивно дивитися на цих двох старі люди посміхаються і думати, що майже півстоліття тому він любив її, і вона вийшла заміж в іншу.

Результаты (украинский) 2:

Ферма, старий кам'яний будинок, був побудований. У 1673 і протягом трьох сотень років люди народилися в ній, а також землеробством навколишній землю. Джордж Медоуз був чоловік років п'ятдесяти, і його дружина, пані Джордж, були рік чи два молодші. Вони обидва були прекрасні люди в самому розквіті сил. Їх три дочки були прекрасні і двоє їхніх синів були гарним і сильним. У них не було поняття про те, панове і пані; вони знали своє місце, були щасливі і заслужили своє щастя, як вони були веселі, satisfactionn і люб'язно. Господар хати не був Джордж, але. Його мати, яка була в два рази людина її син був, як говорили в селі. Вона була жінка сімдесяти, високого, вертикальному, з сивим волоссям і зморшкуватим обличчям. Її очі були світлі і проникливий, і вона було почуття гумору. Її слово було законом в будинку і на фермі. Коротше кажучи, вона була характер. Одного разу місіс Джордж зустрів мене на вулиці. І сказав мені, що вони отримали лист від дядька Джорджа, якого ті всі вважали мертвим. Лист повідомив їм про свій прихід. «Подумаєш,» сказала вона, «він не був тут протягом п'ятдесяти років. І стара місіс Медоуз сидить і посміхається сама собі! Все, що вона говорить, що він був дуже хороший, але не настільки стійко, як його брат Том! »Пані Джордж запросив мене подивитися і побачити старого. Я прийняв запрошення з радістю, як я знав історію дядько Джордж Медоуз і тішило мене, тому що це було, як старий балади. Зворушливо було зустріти такої розповіді в реальному житті. Понад п'ятдесят років тому, коли пані Луга був Емілі Грін, молодий чарівною дівчиною, Джордж і його молодшого брата Тома і доглядав за нею. Коли Емілі вийшла заміж за Тома, Джордж пішов у море. За двадцять років він послав їм подарунки, раз у раз; то не було більше новин про нього. Після смерті чоловіка Емілі писав Джордж про це, але не отримав відповіді. І попередній день, щоб їх превеликий подив вони отримали його лист, в якому він писав, що він був калікою з ревматизмом і почуття він не набагато більше, щоб жити, хочу d, щоб повернутися в будинок, в якому він народився. Коли я прийшов вся сім'я була зібрана на кухні. Я був здивований бачити, що пані Луга був носити її кращий шовкове плаття. З іншого боку каміна сидів старий з зморшкуватим жовтим обличчям. Він був дуже тонкий і його шкіра висіла на його кістках, як старий костюм занадто великий для нього. Капітан Джордж, він назвав себе, сказав нам, що він був настільки хворий, що він думав, що він ніколи не буде в змозі повернутися, але погляд його старого будинку зробив йому багато хорошого. Він сказав, добродушно: «Я відчуваю себе зараз краще і сильніше, ніж я протягом багатьох років, дорогий Емілі! »Ніхто не назвав пані Meadows її християнським ім'ям для покоління, і це дало мені шок, як ніби старий брали собі з нею. Це було дивно дивитися на цих двох старих усміхнені люди і думати, що майже половина століття тому він любив її, і вона вийшла заміж за іншого.

Результаты (украинский) 3:

Ферми, старомодним кам'яний будинок, побудований. В 1673 і на три сотні років люди були народжені у нього і мали вирощеної навколишніх земель.

Джордж Луки був людиною п'ятдесяти і його дружина, пані Георгій, були на рік чи два молодих. Вони обидва були прекрасні люди в розквіті. Їх трьох своїх дочок були чарівні і двох синів - гарний і сильний.