All the events in the book are told

All the events in the book are told by one of the main characters, Jim Hawkins' who was a boy in his Teens.-At the beginning of the book Jim tells about the time when his father kept the Admiral Benbow Inn'. Jim helped his parents with the work about it.
One day an old seaman came to the inn. He didn't name himself but allowed everybody to call him Captain. Captain was a very silent man. As a rule, he drank very strong rum. It was once when Captain got angry.
At that day he had drunk his rum enough to start singing: 'Fifteen men on the dead man's chest Yo-yo-ha ends bottle of rum!' Dr Livesey, who was inside the room at the moment because he had come to see my ill father, said to Captain: 'If you keep on drinking rum so much, you'll die!" Dr Livesey was a bright man with pleasant manners and Captain didn't like him. After the doctor's words the old seaman's anger was awfuli but Dr Livesey made him stay at his place.
Not very long after that a strange event happened in our inn. One day the door opened and a man who I had never seen before, came into the inn. He asked about his friend Bill and I understood he meant Captain. Captain had just come in after his regular morning walk to the sea and was shutting the door behind him when he heard a voice:
Hello, Bill, remember me? You remember your old friend, don't you Bill? said the stranger.
Captain turned round quickly and saw us. His brown face became white, and even his nose turned blue. He looked old and sick, and I felt very sorry for him at that moment.
"Black Dog!' he said
"Well, I'll have a glass of rum from this dear child here, and we'll sit down and talk like old friends," continued the stranger.
When I came back with a bottle of rum, they were sitting at the captain's breakfast table. Black Dog made me go and leave the door open.
There were more shouts than quiet talking and then, all of a sudden, there followed the sound of a table and a chair crashing down. Next I heard the sound of knives and a cry of pain. I saw them both with knives in their hands and out ran Black Dog with blood running down his shoulder. Captain ran after the stranger and threw his knife at him. Then Black Dog, in spite of his wound', disappeared from sight in seconds.
'Jim," said the captain, 'rum!" and as he spoke, he caught himself with one hand against the wall.
"Are you hurt?" I cried.
"Rum!" he repeated. I must get away from here. Rum! Rum!"
I ran to fetch' a bottle and heard a loud fall in the sitting-room. I saw the captain lying on the floot. He was breathing very loudly and hard, his eyes closed, his face a dreadful' colour.
At the same time my mother, alarmed by the cries, came running downstairs to help.
We had no idea how to help the captain and were very glad when the door opened and Dr Livesey came in, on his visit to my sick father.
"Oh. Doctor," we cried, ''what shall we do? Is he wounded?
"Wounded? No more than you or I. It's his head. I warned him about rum. Well, Mrs Hawkins, just you run upstairs to your husband. For my part, I'll do my best' to save his life and Jim here can help me.
" Dr Livesey took the captain's shirt off. After the doctor had worked hard for a while the captain opened his eyes and looked about him. First he recognized the doctor, then his glance fell upon me. Suddenly his colour changed and he tried to sit up, crying, "Where's Black Dog'?"
'There's no Black Dog here," said the doctor. "You've had a heart attack, as I told you. Now, Mr Bones..."
"That's not my name," he interrupted.
'All I have to say to you is this: one glass of rum won't kill you, but if you have one, you'll have another and another, and you'll die-die! So, bear in mind' that the word 'rum' is death to you. And now I'll help you to your bed.
" We took him upstairs and laid him on the bed and his head fell back on the pillow. With that the doctor went to see my father, taking me with him by the arm.
"It's nothing," he said, as soon as he had closed the door. "He should lie for a week where he is, that's the best thing for him."

Результаты (украинский) 1:

Всі події у книзі розповідає один з головних героїв, Джим Хокінс який був хлопчик в його підлітки.-на початку книги Джим розповідає про час, коли його батько тримались адмірал Бенбоу Inn'. Джим допомогло його батьки з роботою про це. Прийшов одного разу старого моряка до inn. Він не ім'я, сам, але дозволено всіх називаємо його капітана. Капітан був дуже тихий людина. Як правило він випив дуже сильний ром. Він був колись, коли капітан розсердився. Того дня він випив його ром достатньо, щоб почати співу: "п'ятнадцять чоловіків на на Скриня мерця Yo-yo-ha закінчується пляшка рому!" Д-р Livesey, який був всередині кімнати на даний момент, тому, що він прийшов, щоб побачити мій батько хворий, як кажуть, капітан: "Якщо ви тримаєте на пити ром так багато, ви помрете!" Д-р Livesey був яскравий людина з приємним манери і капітан не подобається йому. Після слів лікаря старого моряка гнів був awfuli, але д-р Livesey зробив йому залишатися на своєму місці. Не дуже довго після цього дивного подія відбулася в нашому inn. Відкрив двері одного дня, і людина, що я ніколи не бачили раніше, вступила в inn. Він запитав про його друг Білла і я зрозумів, що він мав на увазі капітана. Капітан тільки прийшов після того, як його регулярних вранці ходьби до моря і був закривши двері за ним, коли він почув голос: Привіт, Білл, Запам'ятати мене? Ви пам'ятаєте ваш старий друг, ви не Білл? сказав незнайомець. Капітан повернувся навколо швидко і побачив нас. Обличчя його коричневі став білий і навіть носом повернув синій. Він виглядав старі і хворі, і я відчував себе дуже шкода, для нього на той момент. "Чорні собаки!" він сказав: "Ну, я скло ром від це дитя тут, і ми будемо сісти і говорити, як старі друзі," продовжував незнайомець. Коли я повернувся з пляшка рому, вони сидять на сніданок капітаном. Чорний собака змусило мене піти і залишити двері відкритими. Були більше повідомлень, ніж говорити тихо і потім, всі раптово, там звук стіл і стілець збій вниз. Далі, я почув звук ножів і плакати біль. Я бачив їх обох з ножів в своїх руках і на побіг чорний собака з крові текли по його плече. Капітан побіг після незнайомець і кинув його ножем на нього. Потім чорні собаки, незважаючи на його рани ', зник з очей у секундах. "Джим," сказав капітан, ' ром! ", і поки він говорив, він зловив себе з одного боку до стіни. "Є ви боляче?" Я плакав. "Ром!" він повторювався. Я повинен піти від тут. Ром! Ром!" Я побіг принести ' пляшку і почув гучний падіння у вітальні. Я побачив капітана лежить на на floot. Він дихав дуже голосно і жорсткий, його очі закриті, його обличчя на страшний ' колір. У той же час, матері стривожені крики, бігли внизу, щоб допомогти. Ми не знав, як допомогти капітан і дуже зраділи, коли двері відчинилися, і д-р Livesey прийшов, про його поїздку в мій хворий батько. "Ах. Лікар,» ми кричав, ' нам що робити? Він поранений? "Поранений? Не більше, ніж ви, або я. Це його голову. Я попередив його, про ром. Ну, пані Хокінс, просто запуску наверх до вашого чоловіка. Зі свого боку, я зроблю все можливе, ' зберегти його життя і Джим тут може мені допомогти."Д-р Livesey зняв сорочку капітана. Після того, як лікар старанно працювали, на деякий час капітан відкрив очі і подивився про нього. Спочатку він визнав доктор, то його погляд впав на мене. Раптом змінюється його колір і він намагався сісти, плакати, «де є чорний собака '? " "Немає не чорний собака тут,"-зазначила лікар. "Ви був серцевий напад, як я сказав вам. Тепер г-н кісток..." "Це не моє ім'я", він переривається. "Все, що я повинен сказати вам полягає в наступному: один стакан рому не буде вбивати вас, але якщо у вас є, ви будете мати інший а інший, і ви будете померти померти! Тож, майте на увазі, ' що слово 'ром'-смерть для вас. І тепер я допоможу вам на вашому ліжку."Ми взяли його нагорі і поклала його на ліжко і голову назад впав на подушку. При цьому лікар пішов до мого батька, взяв мене з ним за руку. "Це немає нічого", сказав він, як тільки він мав закрили двері. "Він має лежати на тиждень, де він є, що це найкраще, що для нього."

Результаты (украинский) 3:

Всі події в книзі розповів одного з головних героїв, Джим хокінс', який був хлопчик у свого запалу.: На початку книги Джим розповідає про час, коли батько зберіг адмірал Benbow Inn'. Джим Керрі (Jim допомагав батькам з роботою. Кратність один день старий моряка прийшов до Інни. Він не назвав себе, а дозволив всім називати його капітан. Капітан був дуже мовчазною людиною.Всі події в книзі розповів одного з головних героїв, Джим хокінс', який був хлопчик у свого запалу.: На початку книги Джим розповідає про час, коли батько зберіг адмірал Benbow Inn'. Джим Керрі (Jim допомагав батькам з роботою. Кратність один день старий моряка прийшов до Інни. Він не назвав себе, а дозволив всім називати його капітан. Капітан був дуже мовчазною людиною.Як правило, він випив дуже сильні рому. Колись, коли капітан розсердилися.
того дня випив його ром достатньо для того, щоб почати спів: 'П'ятнадцять чоловіків на Скриня мерця йо-йо-га закінчується пляшка ром!' Др Лівсі, який був всередині приміщення, оскільки він прийшов до хворих батька, сказав капітан: 'Якщо ви пили ром стільки, ви будете померти!' Dr Лівсі - яскрава людина з приємним і капітан не схожим на нього. Після лікаря старого моряка гнів був awfuli але Dr Лівсі зробили його перебування на своєму місці. Кратність не дуже довго дивний подія сталася у нашій покидають таверну. В один прекрасний день двері і людину, я не бачила раніше, з'явився на подвір'ї. Він попросив про його друг законопроект і я зрозумів він мав на увазі капітан.Капітан устиг щойно прийшов до свого чергового ранкової прогулянки на морі і замкнув двері позаду нього, коли почув голос: кратність Привіт, законопроект, запам'яталися мені? Пам'ятаєте старий друг, ви не закон? Сказав мандрівник. Кратність капітан згодом швидко і побачивши нас. Його карі обличчя стали білими і навіть ніс посиніли. Він дивився старі і хворим, і я дуже шкодував для нього на той момент.
'Чорний собака!", - сказав він
'Ну, я буду мати шклянку рому з цього милого дитини, і ми будемо сісти і говорити як старих знайомих, - продовжив незнайомець. Кратність, коли я повернувся з пляшкою рому, вони сиділи на капітана сніданок таблиці. Чорна собака потягла мене і залишіть двері відкритими.
було більше, ніж вигуками тихо говорять, а потім раптом', - розповів він спіймав себе з одного боку об стіну.
'ти образилась?' Я плакала.
"Ром!' він повторити. Мушу піти звідси. Ром! Ром!'
я побігла fetch' пляшку і почула гучні падіння на засіданні-кімната. Я бачив капітан лежав на floot. Він був дихання дуже голосно і жорстка, прикривши очі, його обличчя страшних' кольору.
в той же час моя мама, стривожені плаче,Там слідом звук стіл і стілець гуркотом вниз. Далі я чув звуки ножі та криком біль. Я бачив обидві ножами в руках і побіг чорний собаки з крові на плечі. Капітан погнався незнайомець і скинув його ножем на нього. Потім Чорний, незважаючи на рану', зникли з погляду у секундах.
'Джим, - сказав капітан "ром!Прибігла внизу, щоб допомогти.
Ми й гадки не мала, як допомогти капітана і були дуже раді, коли двері і др. Лівсі прийшли в, на його візиту до мого хворих батька.
"О. Лікар", ми плакали, ВАТ "ндпткі що будемо робити? Він поранив?
"Поранений? Не більше, ніж ви або Іванович - голову. Я попереджав про рому. Ну, Пані Хокінс, просто запустити нагорі з вашим чоловіком. Зі свого боку,Я зроблю все можливе', щоб зберегти своє життя і джим тут може мені допомогти.
" Д Лівсі взяв капітана скидає футболку. Після лікареві попрацювали на деякий час капітан відкрив очі і подивився про нього. Спочатку він визнав лікаря, то його погляд впав на мене. Раптом його колір змінився і він намагався сісти, плакала, 'де чорним пес'?'
'немає чорний", сказав доктор.'Ти мене стався серцевий напад, як я казав. Тепер, Mr Bones..."
"це не моє ім'я", - обірвав.
'Все я скажу вам так: один стакан ром не вбити, але якщо у вас є одним, ви матимете ще й іншу, і ви будете штампування померти! Отже, майте на увазі, що слово 'Рому' - смерть. А зараз я допоможу тобі до ліжка.