(1) Capital punishment is a legal i

(1) Capital punishment is a legal infliction of the death penalty; in modern law, corporal punishment
in its most severe form. The usual alternative to the death penalty is long-term or life imprisonment.
The earliest historical records contain evidence of capital punishment. It was mentioned in the Code of
Hammurabi. The Bible prescribed death as the penalty for more than 30 different crimes, ranging from murder to
fornication. The Draconian Code of ancient Greece imposed capital punishment for every offence.
In England, during the reign of William the Conqueror, the death penalty was not used, although the results
of interrogation and torture were often fatal. By the end of the 15th century, English law recognized six major
crimes: treason, murder, larceny, burglary, rape, and arson. By 1800, more than 200 capital crimes were
recognized, and as a result, 1000 or more persons were sentenced to death each year (although most sentences were
commuted by royal pardon). In early American colonies the death penalty was commonly authorized for a wide
variety of crimes. Blacks, whether slave or free, were threatened with death for many crimes that were punished
less severely when committed by whites.
Efforts to abolish the death penalty did not gather momentum until the end of the 18th century. In Europe, a
short treatise, On Crimes and Punishments, by the Italian jurist Cesare Beccaria, inspired influential thinkers such
as the French philosopher Voltaire to oppose torture, flogging, and the death penalty.
The abolition of capital punishment in England in November 1965 was welcomed by most people with
humane and progressive ideas. To them it seemed a departure from feudalism, from the cruel pre-Christian spirit of
revenge: an eye for an eye and a tooth for a tooth. Many of these people think differently now. Since the abolition
of capital punishment crime – and especially murder – has been on increase throughout Britain. Today, therefore,
public opinion in Britain has changed. People who before, also in Parliament, stated that capital punishment was not
a deterrent to murder – for there have always been murders in all countries with or without the law of execution –
now feel that killing the assassin is the lesser of two evils. Capital punishment, they think, may not be the ideal
answer, but it is better than nothing, especially when, as in England, a sentence of life imprisonment only lasts eight
or nine years.
(2) The fundamental questions raised by the death penalty are whether it is an effective deterrent to violent
crime, and whether it is more effective than the alternative of long-term imprisonment.
DEFENDERS of the death penalty insist that because taking an offender's life is a more severe
punishment than any prison term, it must be the better deterrent. SUPPORTERS also argue that no adequate
deterrent in life imprisonment is effective for those already serving a life term who commit murder while being
in prison, and for revolutionaries, terrorists, traitors, and spies.
In the U.S. those who argue against the death penalty as a deterrent to crime cite the following: (1)
Adjacent states, in which one has the death penalty and the other does not, show no significant differences in the
murder rate; (2) states that use the death penalty seem to have a higher number of homicides than states that do
not use it; (3) states that abolish and then reintroduce the death penalty do not seem to show any significant
change in the murder rate; (4) no change in the rate of homicides in a given city or state seems to occur following
an expository execution.
In the early 1970s, some published reports showed that each execution in the U.S. deterred eight or more
homicides, but subsequent research has discredited this finding. The current prevailing view among
criminologists is that no conclusive evidence exists to show that the death penalty is a more effective deterrent to
violent crime than long-term imprisonment

Результаты (украинский) 1:

(1) смертна кара є правові нанесення смертної кари; в сучасному праві, тілесні покаранняв її найбільш важкій формі. Звичайні альтернативи смертній карі проходить довгостроково або довічне ув'язнення.Найраніша історичні записи містять доказів смертна кара. Це відзначив у кодіХаммурабі. Біблія призначають смерть як покарання за більш ніж 30 різних злочинів, починаючи від вбивство, щоброзпусти. Драконівських код стародавньої Греції накладені смертна кара за кожен злочин.В Англії, за часів правління William завойовника, смертної кари не була використана, хоча результатидопиту і тортур були часто фатальні. До кінця XV століття англійського права визнана шість основнихзлочини: зрада, вбивства, крадіжки, крадіжки зі зломом, згвалтування і підпали. У 1800 були більш ніж 200 столиці злочиніврозпізнається, і як наслідок, 1000 та більше осіб були засуджені на смерть кожного року (хоча більшість пропозицій булизамінений royal помилування). У ранніх американських колоній смертної кари був широко уповноважених для широкогорізноманітність злочинів. Чорношкірі, чи раби, чи вільні, загрожували смертю для багатьох злочини, які були покараніменш серйозно коли вчинив білих.Зусилля, спрямовані на смертну кару не збирає імпульс до кінця XVIII століття. У Європі накороткий трактат на злочинів і покарань за юриста Італії Чезаре готелі Beccaria, надихнули впливових мислителів, такихas the French philosopher Voltaire to oppose torture, flogging, and the death penalty.The abolition of capital punishment in England in November 1965 was welcomed by most people withhumane and progressive ideas. To them it seemed a departure from feudalism, from the cruel pre-Christian spirit ofrevenge: an eye for an eye and a tooth for a tooth. Many of these people think differently now. Since the abolitionof capital punishment crime – and especially murder – has been on increase throughout Britain. Today, therefore,public opinion in Britain has changed. People who before, also in Parliament, stated that capital punishment was nota deterrent to murder – for there have always been murders in all countries with or without the law of execution –now feel that killing the assassin is the lesser of two evils. Capital punishment, they think, may not be the idealanswer, but it is better than nothing, especially when, as in England, a sentence of life imprisonment only lasts eightor nine years.(2) The fundamental questions raised by the death penalty are whether it is an effective deterrent to violentcrime, and whether it is more effective than the alternative of long-term imprisonment.DEFENDERS of the death penalty insist that because taking an offender's life is a more severepunishment than any prison term, it must be the better deterrent. SUPPORTERS also argue that no adequatedeterrent in life imprisonment is effective for those already serving a life term who commit murder while beingin prison, and for revolutionaries, terrorists, traitors, and spies.In the U.S. those who argue against the death penalty as a deterrent to crime cite the following: (1)Adjacent states, in which one has the death penalty and the other does not, show no significant differences in themurder rate; (2) states that use the death penalty seem to have a higher number of homicides than states that donot use it; (3) states that abolish and then reintroduce the death penalty do not seem to show any significantchange in the murder rate; (4) no change in the rate of homicides in a given city or state seems to occur followingan expository execution.In the early 1970s, some published reports showed that each execution in the U.S. deterred eight or morehomicides, but subsequent research has discredited this finding. The current prevailing view amongcriminologists is that no conclusive evidence exists to show that the death penalty is a more effective deterrent toviolent crime than long-term imprisonment

Результаты (украинский) 3:

(1) застосування смертної кари є юридичною заподіяння смертної кари; в сучасному закон, тілесного покарання
у його найбільш важкій формі. Звичайний альтернативних до смертної кари є довгострокові або довічне позбавлення волі.
найперші історичних пам'яток містять свідчить про застосування смертної кари. Було зазначено в Кодексі
Hammurabi. В Біблії прописані смерті, як покарання за більш ніж 30 різних злочинів,Починаючи від вбивство на
перелюбством. Драконівської Кодексу стародавньої Греції нав'смертна кара для кожного злочину'
в Англії, під час правління Вільям завойовник, смертної кари не був використаний, хоча результати
опитування та катування часто смертельні. До кінця 15-го століття, англійського права визнана шести основних
злочини: зради, вбивство, крадіжки, пограбування, ріпак,І підпалі. До 1800, більш ніж 200 капіталу злочини були визнані
, і, як наслідок, 1000 або більше осіб засуджено до смерті кожен рік (хоча більшість ним вироки були
некомутованого доступу до королівського помилування). На початку американських колоніях смертної кари широко уповноваженим на широкий
різних злочинів. Відтінки, чи раба або безкоштовно, погрожували смерті для багатьох злочини, які були покарані
Коли менш серйозно налаштовані на білки.
зусилля щодо скасування смертної кари не збираємося імпульс до кінця 18-го століття. В Європі,
короткі трактат, про злочини та прийдешні покарання, Італії Чезаре Beccaria юриста, надихнула впливових вчених таких
як для того, щоб протистояти ще французький філософ Вольтер тортур, публічного шмагання усунутий парламентом, а смертної кари.
Скасування застосування смертної кари в Англії у листопаді 1965 року зустрічали більшість людей з
гуманне та прогресивних ідей. Їм здалося відхід від феодалізму, від жорстокого дохристиянських дух
мстять: око за око, зуб за зуб. Багато хто з них зараз люди мислять інакше. З моменту скасування
У столиці покарання злочин - і особливо вбивство - вже на збільшення по всій Великій Британії. Сьогодні, тому
громадської думки у Великобританії змінилося. Людей, які раніше, також у Верховній Раді, заявив, що смертна кара не
стримуючим фактором для вбивства - завжди були вбивств у всіх країнах з або без права на виконання -