Capital punishment has long engende

Capital punishment has long engendered considerable debate about both its morality and its effect on criminal behaviour. Contemporary arguments for and against capital punishment fall under three general headings: moral, utilitarian, and practical.
Supporters of the death penalty believe that those who commit murder, because they have taken the life of another, have forfeited their own right to life. Furthermore, they believe, capital punishment is a just form of retribution, expressing and reinforcing the moral indignation not only of the victim's relatives but of law-abiding citizens in general. By contrast, opponents of capital punishment, following the writings of Cesare Beccaria (in particular On Crimes and Punishments [1764]), argue that, by legitimizing the very behaviour that the law seeks to repress—killing—capital punishment is counterproductive in the moral message it conveys. Moreover, they urge, when it is used for lesser crimes, capital punishment is immoral because it is wholly disproportionate to the harm done. Abolitionists also claim that capital punishment violates the condemned person's right to life and is fundamentally inhuman and degrading.
Although death was prescribed for crimes in many sacred religious documents and historically was practiced widely with the support of religious hierarchies, today there is no agreement among religious faiths on the morality of capital punishment. During the last half of the 20th century, increasing numbers of religious leaders— particularly within Judaism and Roman Catholicism - campaigned against it. Capital punishment was abolished by the state of Israel for all offences except treason and crimes against humanity, and Pope John Paul II condemned it as "cruel and unnecessary."
There are also disputes about whether capital punishment can be administered in a manner consistent with justice. Those who support capital punishment believe that it is possible to fashion laws and procedures that ensure that only those who are really deserving of death are executed. By contrast, opponents maintain that the historical application of capital punishment shows that any attempt to single out certain kinds of crime as deserving of death will inevitably be arbitrary and discriminatory. And that, because errors are inevitable even in a wellrun criminal justice system, some people will be executed for crimes they did not commit.
A recent study revealed over 400 cases of wrongful conviction for capital offences in the United States between 1900 and 1991. Most of the convictions were upheld on appeal, with evidence produced years after sentencing to prove the prisoner's innocence. But, for 23 of the prisoners, that evidence appeared too late. They had already been executed

Результаты (украинский) 1:

Смертна кара довго свідчить також про значні суперечки про його моральність та її вплив на злочинної поведінки. Сучасні аргументи за і проти смертної кари потрапляють під трьома загальні заголовки: мораль, утилітарними і практичний.Прихильники смертної кари вважають, що ті, хто скоїти вбивство, тому що вони взяли життя іншого, мають конфіскованого свої власні права до життя. Крім того, вони вважають, смертна кара є просто формою відплата, виражати і зміцнення моральних обурення не тільки жертви родичі, але законослухняні громадяни в цілому. На відміну від опонентів смертна кара, слідуючи працях Чезаре готелі Beccaria (у зокрема на злочинів і покарань [1764]), стверджують, що, за детінізація дуже поведінки, що закон шукає пригнічувати — вбивство — смертна кара є контрпродуктивним моральних повідомлення воно передає. Крім того, вони закликають, коли воно використовується для меншої злочинів, смертна кара є аморальним, оскільки вона є повністю невідповідною шкоду. Аболіціоністів також стверджують, що смертна кара порушує засудили людини на право на життя і принципово нелюдського і принизливому.Хоча смерті було наказано за злочини у багатьох священним релігійних документів і історично був практикується широко за підтримки релігійних ієрархій, сьогодні немає згоди серед релігійних конфесій на мораль про смертної кари. Протягом останньої половини 20-го століття, через збільшення кількості релігійних лідерів — особливо в рамках іудаїзму та Римо-католицька церква - кампанію проти нього. Смертна кара була зліквідована для всіх правопорушення за винятком зраду і злочини проти людства, держави Ізраїль, а Папа Римський Іоанн II Paul засудили його як "невиправдано та жорстоко."Є також спори про чи смертна кара можуть бути введені у відповідності з правосуддя. Ті, хто підтримує смертна кара вважають, що можна моди законів і процедур, які забезпечують, що тільки ті, хто дійсно заслуговує на смерть виконуються. На відміну від цього, опоненти підтримувати, що історична застосування смертної кари показує, що будь-яка спроба одного на певні види злочин, як гідних смерті неминуче буде свавілля і дискримінаційні. І що, оскільки помилки неминучі навіть у wellrun системи кримінального правосуддя, деякі люди будуть виконуватися за злочини, вони не робив. Недавнє дослідження показало понад 400 випадках неправдивим обвинуваченням для капіталу правопорушення у Сполучених Штатах 1900-1991 роках. Більшість переконання були залишив в силі на заклик, з доказами, які виробляються років після винесення вироку довести ув'язненого невинність. Але для 23 в'язнів, що докази свідчать з'явився надто пізно. Вони вже Страчених

Результаты (украинский) 2:

Смертна кара вже давно породила серйозні дебати про як його моралі і його вплив на злочинну поведінку. Сучасні аргументи за і проти смертної кари, підпадають під три загальні рубрик :. Моральних, утилітарних, практичних та
Прихильники смертної кари вважають, що ті, хто здійснює вбивство, тому що вони взяли життя іншого, втратили свої права на життя. Крім того, вони вважають, смертна кара є тільки формою відплати, вирази і зміцнення морального обурення не тільки родичів жертви, але в законослухняних громадян в цілому. Навпаки, противники смертної кари, наступні працях Чезаре Беккаріа (зокрема, на злочини і покарання [тисячі сімсот шістьдесят чотири]), стверджують, що, узаконює поведінку і що закон прагне придушити вбивство-страта є контрпродуктивним в моральному повідомлення він передає. Крім того, вони закликають, коли вона використовується для менших злочинів, смертна кара є аморальним, тому що це абсолютно непропорційні шкоди. Аболіціоністи також стверджують, що смертна кара порушує право засудженого на життя і принципово нелюдським і принижуючим гідність.
Хоча смерть була призначена за вчинення злочинів у багатьох священних релігійних документів і історично широко практикується за підтримки релігійних ієрархій, сьогодні немає згоди серед релігійних релігії на моральність страти. У другій половині 20-го століття, все більше число релігійних leaders- особливо в іудаїзмі та католицтві - кампанію проти нього. Смертна кара була скасована в державі Ізраїль за всі злочини, за винятком державної зради і злочини проти людяності, і Папа Римський Іоанн Павло II засудив його як "жорстоке і непотрібним."
Є також суперечки про те столиця покарання може бути введено відповідно до справедливості , Ті, хто підтримує смертну кару вважають, що це можливо моди законів і процедур, які забезпечують, що тільки ті, хто дійсно заслуговує смерті виконуються. Навпаки, противники стверджують, що історичне застосування смертної кари показує, що будь-яка спроба виділити певні види злочинів, як заслуговує смерті неминуче буде довільним і дискримінаційним. І, що, тому що помилки неминучі навіть у wellrun системи кримінального правосуддя, деякі люди будуть страчені за злочини, які вони не скоювали.
Недавні дослідження показали, більше 400 випадків неправомірного засудження за тяжкі злочини у Сполучених Штатах між 1900 і 1991 Більшість з переконань були підтримані по апеляції, з докази, років після винесення вироку, щоб довести невинність ув'язненого. Але, на 23 ув'язнених, які з'явилися свідчення занадто пізно. Вони вже були виконані

Результаты (украинский) 3:

Страта давно зароджувалися значний дебати про свою моральність та її вплив на кримінального поведінки. Сучасна аргументи 'за' і 'проти смертна кара підпадають під три загальні рубрики: моральних, утилітарну, і практична.
прихильників смертної кари вважають, що ті, хто здійснюють вбивства, тому що вони пройшли життя іншого,Вже давно перейшли свої права на життя. Крім того, на їх думку, капітал покарання - це просто форма розплата, висловивши і підсилюють моральних обурення не тільки з жертвою в родичів а законослухняні громадяни в цілому. На відміну від цього, опоненти смертна кара, такі працях Чезаре Beccaria (зокрема про злочини та прийдешні покарання [ 1764] ), стверджують, щоЗа брати безпосередню участь у дуже поведінки, що закон прагне таким чином репресувати-вбивство-смертна кара є непрофесійним у моральному повідомлення йому притаманні. Крім того, вони закликають, коли він використовується для меншою злочинів, смертна кара аморально через це повністю несумірної обставинам на шкоду.Abolitionists також стверджують, що смертна кара порушує засудив право людини на життя та принципово нелюдськими і принижуючими гідність.
хоча смерті був приписаний понад за злочини у багатьох священних культових документів та історично був широко практикуються за підтримки релігійних ієрархії, на сьогодні не існує домовленість між релігійних конфесій на моралі капіталу покарання.За останні півроку з 20-го століття, збільшення кількості релігійних лідерів- особливо в юдаїзмі та римо-католицизму - агітував проти нього. Смертна кара була скасована держави Ізраїль для всіх правопорушення за винятком зради і злочини проти людськості, і Папи Римського Івана Павла II засудили його як 'жорстокого і зайвих. "
Існує також суперечки про те, чи смертна кара може здійснюватися у відповідності з правосуддя. Ті, хто підтримує смертна кара вважають, що це можливо в моді законів та процедур, перевірте, чи лише ті, хто дійсно гідне смерті виконуються. Навпаки,Противники стверджують, що історичні застосування смертна кара свідчить про те, що будь-яка спроба виділити певні види злочину як гідну смерті неминуче будуть настільки довільними й дискримінаційні. І що, тому що помилки неминучі навіть у wellrun системи кримінальної юстиції, деякі люди буде виконано за злочини вони не здійснював.
Недавні дослідження виявлено понад 400 випадків протиправного судимості за злочини капіталу у Сполучених Штатах між 1900 і 1991 року. Більшість переконання були підтримані на апеляцію, з підтвердженням виробляється років після винесення вироку довести непричетність'язня. Але, за 23 з ув'язнених, що докази з'явилася пізно. Вони вже виконано