The Magna Carta At the heart of the

The Magna Carta
At the heart of the English system are two principles of government –
limited government and representative government. The idea that
government was not all-powerful first appeared in the Magna Carta, or
Great Charter, that King John** signed in 1215 under the threat of civil
war.
Earlier kings of England had issued charters, making promises to their
barons. But these were granted by, not exacted from the king and were very
generally phrased. Later the tension between the Kings and the nobility
increased. Since 1199 John’s barons had to be promised their rights. It is,
therefore, not surprising that Stephen Langton, archbishop of Canterbury, 35
directed baronial unrest into a demand for a solemn grant of liberties by the
king. The document known as the Articles of the Barons was at last agreed
upon and became the text from which the final version of the charter was
drafted and sealed by John on June 15, 1215.
The Magna Carta established the principle of limited government, in
which the power of the monarch, or government, was limited, not absolute.
This document provided for protection against unjust punishment and the
loss of life, liberty, and property except according to law. It stipulated that
no citizen could be punished or kept in prison without a fair trial. Under the
Magna Carta, the king agreed that certain taxes could not be levied without
popular consent.
Although the Magna Carta was originally intended to protect
aristocracy and not the ordinary citizens, it came in time to be regarded as a
cornerstone of British liberties. It is one of the oldest written constitutional
papers.

Результаты (украинский) 1:

Велика Хартія вольностей В основі Англійська система є двох принципів уряду – обмежене уряд і представник уряду. Ідея, уряд був не всесильний вперше вийшло велика Хартія вольностей, або Великої Хартії, що король Джон * * в системі 1215 під загрозою громадянського війни. Раніше королів Англії видала статутів, рішень обіцяє їх Баронс. Але ці були як належне, не видобутий із родовища короля і були дуже зазвичай формулюванні. Пізніше напруженість між царів і дворянство збільшено. З 1199 року-Джон барони довелося бути обіцяли своїх прав. Це, тому не дивно, що Stephen Ленгтон, Архієпископ Кентерберійський, 35 baronial заворушення було направлено попит на урочистій Грант вольності по до Король. У документі, відомого як статті баронів було нарешті узгоджено після і став текст, з якого був остаточний варіант Статуту Розроблено та печаткою Джон 15 червня 1215. Велика Хартія вольностей створена принцип обмежене уряд, в яка влада монарх, або уряду, була обмежена, а не абсолютних. Цей документ надається для захисту від несправедливих покарання і на втрата життя, свободи і власності за винятком відповідно до закону. Це свідчить немає громадянина покараний або зберігатися у в'язниці без справедливий судовий розгляд. Відповідно до Велика Хартія вольностей, король погодилися, що певні податків може не бути звернено стягнення без Популярні згоди. Хоча велика Хартія вольностей був спочатку призначений для захисту аристократії і не простих громадян, вона прийшла в часі, щоб розглядатися як на наріжним каменем британський свобод. Це один з найстаріших письмового Конституційного публікацій.

Результаты (украинский) 2:

Велика хартія вольностей
У центрі англійській системі два принципи державного -
обмежується урядом і представницької влади. Ідея, що
уряд не був всемогутнім вперше з'явився у Великій хартії вільностей, або
Великої Хартії, що король Джон підписав ** в 1215 під загрозою громадянської
війни.
Раніше королі Англії видав статути, обіцянки їх
баронів. Але це були задоволені, що не вимагається від царя і були дуже
звичайно сформульовані. Пізніше напруженість між царів і знаті
збільшується. З 1199 барони Джона довелося пообіцяти свої права. Це,
тому, не дивно, що Стівен Ленгтон, архієпископ Кентерберійський, 35
спрямовані баронський заворушення в попит на урочистій гранту свобод по
королю. Документ відомий як Статті баронів був нарешті погодився
на і став текст, з якого був остаточний варіант статуту
складений і печаткою Іоанна 15 червня 1215
Велика хартія вольностей встановив принцип обмеженого уряду, в
якому влада монарха, або уряду, був обмежений, не є абсолютним.
Цей документ, що надається для захисту від несправедливого покарання і
втрати життя, свободи і власності, за винятком відповідно до закону. Це передбачено, що
жоден громадянин не може бути покараний або тримати у в'язниці без справедливого судового розгляду. Під
Magna Carta, король погодився, що деякі податки не можуть стягуватися без
народної згоди.
Хоча Велика хартія вольностей була спочатку призначена для захисту
аристократії, а не пересічні громадяни, він прийшов вчасно, щоб розглядатися як
наріжного каменя британських свобод. Це один з найстаріших письмових конституційних
документів.

Результаты (украинский) 3:

Велику Хартію
у самому центрі англійською системою є два принципи уряду -
Limited урядом і представницьких органів влади. Ідея, що
уряд не всемогутні вперше з'явилася в Велику Хартію, або
Великої Хартії, що король Джон ** підписали у 1215 під загрозою громадянського
війни.
Раніше королів Англії був виданий статути, роблячи пообіцяв до їх
баронів.Але це були надані, не узяв слово якийсь з королем і були дуже
загалом релігій- ної. Пізніше з'ясувати, залагодити напруження між королів і благородство
збільшився. З 1199 Джона баронів мали бути пообіцяв свої права. Це,
тому, не дивно, що Стівен Langton, архієпископ архієпископом Кентерберійським Роуаном Уільямсом, 35
спрямовані baronial заворушень в попит на урочистому надання свободи за
король.З документа, відомого як статей баронів був на рівні минулого домовилися
після і став текст з яких остаточна редакція статуту було
розробив та скріплений печаткою Джона на 15 червня, 1215.
Велику Хартію заснована на принципі обмеженою, уряд
яких влада монарх, або уряд, була обмежена, не абсолютна.
Цей документ передбачає захист від несправедливе покарання і
втрати життя, свободу та власність за винятком відповідно до закону. Це обумовлює, що
не громадянин міг бути покараний чи зберігається у в'язниці без справедливого судочинства. Під
Велику Хартію, король погодилися з тим, що окремі податки не могла бути стягується без
популярні згоди.
Хоча Велику Хартію було спочатку призначалися для захисту