The complicated structure and chara

The complicated structure and character of the verb has given rise to much dispute and controversy. The morphological field of the English verb heterogeneous. It includes a number of groups or classes of verbs, which differ from each other in their morphological and syntactic properties.

All English verbs have finite and non-finite forms.

The finite verb invariably performs the function of the verb- predicate. Finite verbs are subdivided into regular and irregular depending on the way the participle II are formed.

Non-finite verbs perform different functions according to their intermediary nature (subject, object, adverbial modifier, attribute). They may be used as any member of the sentence but the predicate. Inside the sentence verbals make up complexes with other members of the sentence.

The English verbids include four forms:

the Infinitive

the Gerund

the Present Participle

the Past Participle

THE INFINITIVE

The infinitive is the non-finite form of the verb which combines the properties of the verb with those of the noun, serving as the verbal name of a process.

The infinitive is used in three fundamentally different types of functions:

as a notional, self-positional syntactic part of the sentence

as the notional constituent of a complex verbal predicate built up around a predicator verb

as the notional constituent of a finite conjugation of the verb

THE GERUND

The gerund is the non-finite form of the verb which, like the infinitive, combines the properties of the verb with those of the noun. Similar to the infinitive, the gerund serves as the verbal name of the process, but its substantive quality is more strongly pronounced than that of the infinitive. Namely, as different from the infinitive, and similar to the noun, the gerund can be modified by a noun in the possessive case or its pronominal equivalents (expressing the subject of the verbal process), and it can be used with prepositions.

The general combinability of the gerund, like that of the infinitive, is dual, sharing some features with the verb, and some features with the noun. The verb type combinability of the gerund is displayed in its combining:

with nouns expressing the object of the action

with modifying adverbs

with certain semi-functional predicator verbs, but other than modal

of the noun type is the combinability of the gerund:

with finite notional verbs as the object of the action

with finite notional verbs as the prepositional adjunct of various functions

with finite notional verbs as the subject of the action

with nouns as the prepositional adjunct of various functions.

The gerund, in the corresponding positional patterns, performs the functions of all the types of notional sentence-parts:

the subject

the predicative

the object

the attribute

the adverbial modifier

Like the infinitive, the gerund is categorically changeable. It distinguishes the two grammatical categories, sharing them with the finite verb and the present participle:

the category of retrospective coordination (perfect in opposition)

the category of voice (passive in opposition)

Consequently, the categorical paradigm of the gerund of the objective verb includes four forms:

the simple active (taking)

the perfect active (having taken)

the simple passive (being taken)

the perfect passive (having been taken)

The gerundial paradigm of the non-objective verbs, correspondingly, includes two forms:

the simple active (going)

the perfect active (having gone)

THE PRESENT PARTICIPLE

The present participle is the non-finite form of the verb which combines the properties of the verb with those of the adjective and adverb, serving as the qualifying-processual name. In its outer form the present participle distinguishes the same grammatical categories with gerund as retrospective coordination and voice.

The verb-type combinability of the present participle is revealed:

in its being combined with nouns expressing the object of the action

with nouns expressing the subject of the action

with modifying adverbs

with auxiliary finite verbs (word-morphemes) in the analytical form of the verb.

The adjective-type combinability of the present participle is revealed in its association with the modified nouns as well as with some modifying adverbs such as adverbs of degree.

The adverb-type combinability of the present participle is revealed in its association with the modified verbs

The self-positional present participle, in the proper syntactic arrangements, performs the functions:

the predicative (occasional use, and not with the pure link BE)

the attribute

the adverbial modifier of various types.

THE PAST PARTICIPLE

The past participle is the non-finite form of the verb which combines the properties of the verb with those of the adjective, serving as the qualifying processual name. It is a single form, having no paradigm of its own. It conveys implicitly the categorial meaning of the perfect and the passive. The main functions in the sentence are those of the attribute and the predicative.

Результаты (украинский) 1:

Складна конструкція і характер дієслова породило багато суперечок і розбіжностей. Морфологічні області англійські дієслова гетерогенних. Вона включає в себе ряд груп або класи дієслів, які відрізняються один від одного їх Морфологічні та синтаксичні властивості.Всі Англійська мова є кінцевою і неозначені форми.Скінченна дієслова незмінно виконує функцію дієслова предикат. Скінченна дієслова підрозділяються на регулярних та нерегулярних залежно від способу дієприкметник часу II формуються.Non скінченна дієслова виконують різні функції, за своєю природою посередницьких послуг (предмет, об'єкт, adverbial модифікатор, атрибут). Вони можуть бути використані як будь-який член вирок, але предикат. Всередині речення verbals складають комплексів з інших членів речення.Українська verbids включати чотири форми:на інфінітивна Дієприслівникдо причастя нашого часуДієприкметник минулого часуНА ІНФІНІТИВНа інфінітив є неозначені форми дієслова, який поєднує в собі властивості дієслова з тими іменника, яка виступає в якості словесні ім'я процесу.На інфінітив використовується в трьох принципово різні типи функцій:у рамках умовна, self-positional синтаксичні реченняяк умовної складова комплексу словесні предикат побудовані навколо predicator дієсловаяк умовної установчі скінченних спряження дієслівНА ДІЄПРИСЛІВНИКНа Дієприслівник є неозначені форми дієслова, який, як інфінітив, поєднує в собі властивості дієслова з тими іменника. Подібно до на інфінітив, на Дієприслівник служить словесні ім'я процесу, але змістовних якість є більш яскраво виражену ніж на інфінітив. А саме, як відмінний від інфінітив і схожі на іменника, на Дієприслівник можуть бути модифіковані іменник присвійний справи або її pronominal еквіваленти (виражають тему словесні процесу), та вона може бути використана з прийменники.Загальні сполучуваністю Дієприслівник, як у інфінітив, є подвійний, спільний доступ до деяких функцій з дієслова і деякі особливості з іменника. Дієслово типу сполучуваністю на Дієприслівник відображається в його об'єднання:з висловлюючи об'єкт дія іменникиз внесення змін прислівниківз певних напів-функціональна predicator дієслова, але що інше модальнихіменника тип є сумісність з Дієприслівник:з скінченних умовної дієслів як об'єкт акціїз скінченних умовної дієслів як дозволяється ад'юнкт різні функціїз скінченних умовної дієслів як суб'єкт акціїз іменниками як дозволяється ад'юнкт різні функції.Дієприслівник, у відповідних позиційні візерунки, виконує функції всіх видів умовної речення частини:Темана Предикатнооб'єктатрибутadverbial зміни пробілівЯк інфінітив на Дієприслівник непостійна категорично. Це відрізняє дві категорії граматичні, спільний доступ до них з скінченних дієслова і причастя нашого часу на:Категорія ретроспективний координації (досконалим в опозиції)Категорія голос (пасивний в опозиції)Отже, категоричне парадигма Дієприслівник об'єктивних дієслова включає чотири форми:простий активний (прийняття)ідеальний активний (© стінч)простий пасивного (везуть)ідеальний пасивного (маючи були прийняті)Gerundial парадигми нецільового дієслова, відповідно, включає в себе дві форми:простий активний (буде)ідеальний активний (пройшовши)ДО ПРИЧАСТЯ НАШОГО ЧАСУДо причастя є неозначені форми дієслова, який поєднує в собі властивості дієслова з тими прикметник і прислівник, яка виступає в якості відбіркових processual ім'я. У своїй зовнішній формі до причастя відрізняє ж граматичні категорії з Дієприслівник як ретроспективний координації та голос.Дієслово тип сполучуваністю до причастя revealed:у свій час у поєднанні з висловлюючи об'єкт дія іменникиз виражають тему дія іменникиз внесення змін прислівниківз допоміжних скінченних дієслова (word морфем) в аналітичних форма дієслова.Прикметника тип сполучуваністю до причастя розкривається в його зв'язок з модифікований іменників, а також деякі зміни прислівників, таких як прислівники ступеня.Прислівник типу сполучуваністю до причастя розкривається в своєю причетністю модифікований дієсловаSelf-positional причастя, в належного синтаксичні механізми, виконує функції:на Предикатно (іноді використовують а не з чисті посилання BE)атрибутadverbial модифікатор різних типів.ДІЄПРИКМЕТНИК МИНУЛОГО ЧАСУДієприкметник минулого часу це неозначені форми дієслова, який поєднує в собі властивості дієслова з тими прикметник, яка виступає в якості кваліфікаційний processual ім'я. Це одна форма, необхідності немає парадигма своєї власної. Вона передає неявно Категоріальна сенс досконалий і пасивного. Основні функції в реченні належать атрибуту а в Предикатно.

Результаты (украинский) 2:

Складна структура і характер дієслова породило багато суперечок і розбіжностей. Морфологічна поле англійського дієслова неоднорідна. Вона включає в себе кілька груп або класів дієслів, які відрізняються один від одного в своїх морфологічних і синтаксичних властивостей. Всі англійських дієслів мають кінцеві і не кінцеві форми. Глагола незмінно виконує функцію verb- предиката. Кінцеві дієслова підрозділяються на регулярні та нерегулярні залежно від того, як причастя II утворюються. Неособисті дієслова виконують різні функції залежно від їх характеру (посередника суб'єкт, об'єкт, Обставина, атрибута). Вони можуть бути використані в якості будь-якого члена пропозиції, але предикат. Усередині вироку verbals складають комплекси з іншими членами речення. Англійські verbids включають в себе чотири форми: інфінітив герундій дієприкметник теперішнього дієприкметники минулого інфінітив Інфінітив є не кінцевою формою дієслова, який поєднує в собі властивості дієслово з тими, від іменника, яка виступає як словесного імені процесу. Інфінітив вживається у трьох принципово різних типів функцій: в якості умовної, само-позиційна синтаксичної частини вироку, як умовної складовою комплексної дієслівного присудка побудований до навколо predicator дієслова як умовної складової кінцевого сполучення дієслова герундій герундій є не кінцевою форми дієслова, який, як інфінітив, поєднує в собі властивості дієслова з тим іменника. Подібно інфінітива, герундій служить словесне назва процесу, але його основний якості більш яскраво виражений, ніж у інфінітива. А саме, на відміну від невизначеною, і схожа на іменник, герундій може бути змінена іменника в притяжательной випадку або його займенниковим еквівалентів (виражає предмет словесного процесу), і він може бути використаний з приводами. Загальна сполучуваність герундія, як і інфінітива, двоїста, розділяючи деякі особливості з дієсловом, і деякі риси з іменником. Тип дієслово сполучуваність герундія відображається в його поєднання: з іменниками, що експресують об'єкт дії з прислівників з певними напів-функціональних predicator дієслів, але крім модальних типу іменник сполучуваності герундія: з кінцевою умовна дієслова в якості об'єкта дії з кінцевими умовних дієслова, як предложном доповнення різних функцій з кінцевими умовних дієслова, як суб'єкта дії з іменниками, як предложном доповнення різних функцій. герундій, у відповідних позиційних моделей, виконує функції всіх типів умовних пропозиція за частин: суб'єкта предикативного об'єкт атрибут Обставина модифікатор Як інфінітива, герундій категорично мінлива. Це відрізняє дві граматичних категорій, розділяючи їх з дієсловом і дієприкметники теперішнього: категорія ретроспективного координації (ідеально підходить в опозиції) в категорію голосу (пасивний в опозиції) Отже, категоричний парадигма герундія об'єктивної дієслова включає чотири форми: простий активний (с) ідеальним активним (взявши) простий пасивні (приймаються) ідеальним пасивним (прийнятими) gerundial парадигма необ'єктивних дієслів, відповідно, включає в себе дві форми: простий активний (збирається) ідеальним активним (пройшовши) дієприкметники теперішнього Дієприкметник теперішнього є не кінцевою форми дієслова, який поєднує в собі властивості дієслова з тим, прикметника і прислівники, яка виступає в якості відбіркового-процесуальної ім'ям. У своїй зовнішній формі дієприкметник теперішнього відрізняє ті ж граматичні категорії з герундія в ретроспективному координації та голосом. Дієслово типу сполучуваність дієприкметники теперішнього розкривається: в його бутті в поєднанні з іменниками виражають об'єкт дії з іменниками, що виражають предмет дію з прислівників з допоміжними кінцевих дієслів (слово-морфем) в аналітичній формі дієслова. Прикметник типу сполучуваність дієприкметники теперішнього розкривається в його асоціації з модифікованими іменників, а також з деякими прислівників, таких як прислівники . ступеня Прислівник типу сполучуваність дієприкметники теперішнього розкривається в його зв'язку з модифікованою дієслова The самостійної позиційна дієприкметник теперішнього, у відповідних синтаксичних механізмів, виконує функції: предикативного (випадкове використання, а не з чистого посилання BE) атрибут Обставина модифікатор різних типів. дієприкметник минулого Дієприкметник минулого є не кінцевою форми дієслова, який поєднує в собі властивості дієслова з тим, прикметника, виступаючої в якості відбіркового процесуального ім'ям. Це єдина форма, не маючи парадигму його самостійно. Він передає неявно категоріальний сенс досконалим і пасивна. Основні функції в реченні ті атрибуту і предикативне.

Результаты (украинский) 3:

Складну структуру і характер дієслова викликає багато спорів та суперечок. Морфологічні на поле з англійської дієслова неоднорідною. Вона включає в себе ряд груп або класів дієслова, які відрізняються один від одного за їх морфологічних і синтаксичному властивості.

усіма англійськими дієслів і не мають стимулів зі скінченного-скінченного форм.

У кінцевій дієслова незмінно виконує функцію дієслова- предикативним. Кінцевій дієслова підрозділяються на міграці залежно від способу з наступним причастям II формуються.

non-скінченного дієслова виконувати різні функції відповідно до їх посередника природи (предмет, об'єкт, слова з прийменниками пишемо модифікатора атрибутом). Вони можуть бути використані як будь-який член вирок але предикативним.Всередині вирок verbals складають комплексів з іншими членами sentence.

англійської verbids входять чотири форми:

на Infinitive

на Gerund

на даний момент з наступним причастям

останніх з наступним причастям

на INFINITIVE

на infinitive є кінцевою форма дієслова поєднує властивості дієслова з іменник, яка виступає як усний ім'я.