Ginny the main character of the sto

Ginny the main character of the story is 16. She's tuning out to be a brilliant artist like her mother, who died when she was a baby. In the extract you're going to read Ginny sees her mother's picture in the at galley.
When Ginny was first becoming interested in art and the history of painting, Dad had given her a big book with hundreds of reproductions in it. She'd pored over it with more than delight - with a kind of greed, in fact. She absorbed everything the book told her about the Renaissance, and the Impressionists, and the Cubists, about Boticelli and Monet and Picasso, and she breathed it all in like oxygen she hadn't known she was missing. And among the pictures in the book, there were two that made her gasp. One was Whistler's Arrangement in Grey and Back, the portrait of his mother sitting on an upright chair, and the other was El Greco's View of Toledo. She remembered her reaction quite clearly: a sudden intake of breath, caused by sheer surprise at the arrangement of shapes and colours. It was a physical shock.
And when she looked at the big painting that dominated the end wall, the same thing happened. It would have affected her the same way whoever had painted it, because it was a masterpiece. What it showed was a middle-aged black man, in a uniform with epaulettes and medals, in the act of falling on to the red-carpeted floor of a well furnished room. He'd been eating a meal, and on the table beside him there was a plate of yellow soup. Beyond him, through the open door and at the open window, stood a crowd of people, watching: white people at black, old and young rely dressed and poverty-stricken. Some of them carried objects that helped you understand who they were: a wad of dollar bills for a banker, a clutch of guns for an arms dealer, a chicken for a peasant; and the expressions on their faces told Ginny that they'd all in some ways been victims or accomplices of the man who was dying.
And all that was important, but just as important was the strange discord of the particular red of the carpet and the particular yellow of the soup, so that you knew it was something significant, and you guessed the soup had been poisoned. And the way the dying man was isolated by the acid red from every other shape in the picture, so that it looked as if he were sinking out of sight in a pool of blood. And mainly what was important was the thing that was impossible to put into words: the arrangements of the shapes on the canvas. These same elements put together differently would have been an interesting picture, but put together like this, they made Ginny catch her breath.
She began thinking of what her mother had wanted to say by the picture. Tell the soy of the corrupt office? Yes... But not mainly. What she had probably wanted to do was just to see what happened when she put that red and that yellow together. That was what could start it. Some little technical thing like that. And the shape of the man as he falls... Because there's no shadow you can't see easily where he is in relation to the floor. He seems to be floating in space, almost. But at the same time no one could say that the picture wasn't technically correct. It was amazing, brilliant! Ginny felt a lump in her throat.

Результаты (украинский) 1:

Джіні головний герой оповідання є 16. Вона вимикаючи бути блискучим художником, як її матір, яка померла, коли вона була дитиною. У виписці ви збираєтеся читати Джіні бачить її мати зображення в на в "Гранки".Коли Джіні банк був ставши спочатку зацікавлені в мистецтва та історії живопису, батько дав їй Велика книга з сотнями репродукції в ньому. Вона мала корпіли над його з більш ніж насолода - з роду жадібності, насправді. Вона поглинає все, що книга розповів про відродження і імпресіоністів і кубізму, про Boticelli і Моне і Пікассо, і вона дихала все в як кисень вона ще не відомо, вона була відсутня. І серед фотографії в книзі, були два, що зробило її задихатися. Один був Уістлера домовленості в сірий і назад, портрет своєї матері, сидячи на піаніно стільця, та іншим El Greco подання Толедо. Вона згадала її реакція цілком ясно: раптові споживання запах з рота, викликаних sheer сюрприз при розміщенні у формах та кольорах. Це було фізичної шок.І коли вона подивилася на великий живопису, яка домінувала торцевих стін, те ж саме відбулося. Це б могло вплинути на її так само, як той, хто мав пофарбувати його, тому що це було шедевр. Те, що він показав чорний стандарти, у формі, з еполети та медалей, в акті падаючи підлогу червоним килимовим покриттям, добре мебльовані кімнати. Він мав їжі їжа, і на столі поруч з ним було тарілку супу жовтий. За межі його, через відкритих дверей і на відкрите вікно, стояв натовп людей, дивитися: білий на чорному, старі й молоді покладаються одягнені і бідних. Деякі з них здійснюється об'єктів, що допомогло вам зрозуміти, хто вони: wad доларові банкноти для банкір, зчеплення гармати для торговця зброєю, курячі для селянина; і вирази на їхніх обличчях сказав Джіні банк, що вони все в деякому роді були жертвами або спільники людини, який помирав. І все, що було важливо, але так само важливо було дивно розбрату конкретного червоний килим та зокрема жовта суп, так, щоб ви знали, що це було щось значне, і ви здогадалися суп був отруєний. І шляху вмираючого була ізольована від кислота, червоні від будь-якої форми на малюнку, таким чином, щоб він виглядав, як ніби він були потопаючий з поля зору in басейн of кров. І в основному те, що було важливо було те, що було неможливо передати словами: домовленостей фігури на полотні. Ці ж елементи разом узяті інакше б був цікаву картину, але покласти разом, як це, вони зробили Джіні зловити її дихання.Вона почав думати про те, що її мати хотів сказати зображення. Розкажіть соєвого корумпованих office? Так... Але не в основному. Те, що вона б напевно хотіли зробити було просто щоб подивитися, що сталося, коли вона що червоний і що жовтий разом узяті. Це було те, що вдалося запустити його. Деякі технічні дрібниця подібного. І форма людина, як він падає... Тому що немає ні тіні, ви не можете бачити легко, де він є по відношенню до підлоги. Він, здається, плавають у просторі, майже. Але в той же час ніхто не може сказати, що зображення не був технічно правильною. Це було дивно, блискучий! Джіні відчував грудка в її горло.

Результаты (украинский) 3:

Джинні головного героя повісті - 16. Вона тюнінг на чудовий художник як її матері, які загинули, коли вона була дитиною. В витяжку ви збираєтеся читати Джинні бачить її матері зображення у на кінцевої гранці.
коли Джинні вперше стає зацікавлений у мистецтво та історії живопису, тато дав їй велика книга з сотнями часткових.Вона б pored над ним з більш ніж задоволення - з доброю з жадібність, по суті. Вона вбирала все у книзі розповів їй про відродження, і з імпресіоністів, і Cubists, про Boticelli і Моне та Пікассо, і вона видихнула всі як кисню вона не відомо вона не вистачало. І серед картин в книзі, там були два, що змусило її задихатися.- Як і свистунця на організацію в сірий і назад, портрет матері у вертикальному положенні сидячи на стільці, а з іншого - Ель Greco на Толедо. Вона пам'ятала її реакція досить чітко: а раптом подиху, викликані суто здивування з приводу аранжування форм і кольорів. Це був шок від фізичного.
і коли вона дивилася на великому фарбування, що панувала в кінці стіни,Це саме те, що сталося. Це позначилося б її так само, як хто намалювала, тому що вона була шедевр. Що це показав був середнього віку чорний чоловік, в мундирі з погончики і медалями, в акті падіння на червоно-килимі з добре обладнаних кімнати. Він хотів було вживання їжі, а на столі біля нього були тарілку жовтого суп. За його словами,За допомогою з відкритих дверей і на розчинене вікно, стояв натовп людей, дивлячись: білий людей на чорних, старий і молодий розраховувати одягненою і вбогих. Деякі з них були проведені об'єкти, які допомогли тобі зрозуміти, хто вони були:' долара законопроектів для банкір, зчеплення з гармат для зброї дилера, курка за селянина;І вираз обличчя на їхніх обличчях розповів Джинні, вони б все в якихось способів жертвами або співучасників цього зовнішньополітичного акта про людину, яка вмирає.
І все те, що було важливо, але так само, як важливо було дивно розбрат конкретного червоного килим, зокрема жовтий супу, так, щоб ви знали, що було щось значне, і ви вже здогадалися суп отруїли.І до речі, помираючого був ізольований від інших червоний кислота форми, в зображення, тому що вона виглядала як потопаючої з погляду в калюжі крові. Що було важливим та головним чином було те, що неможливо було введено в слова: заходи форми на полотні. Ці ж елементів разом узятих по-різному був би цікавий зображення,Але разом узяті, вони зробили Джинні зловити її дихання.
вона почала думати про те, що її мама хотіла сказати на зображення. Розповісти соєве корумпованих Office? Так ... Але не в основному. Що вона вже напевно, хотілося не тільки для того, щоб побачити те, що сталося, коли вона поклала, червоний і жовтий разом. Що було те, що може почати. Деякі трохи технічного річ.Та форми людина, як він падає ... Тому що немає тіні ви не можете побачити легко де він по відношенню до підлоги. Він ніби плавають у просторі, майже. Але в той же час ніхто не міг сказати, що картина була не технічно правильно. Це було вражаюче, досконалий! Джинні відчув комок у горлі її.