When I was twelve, my parents moved

When I was twelve, my parents moved out of London to a small village near Oxford. I was the only Asian girl in my school and I suddenly felt a bit lonely. I became a typical difficult teenager - I hated school and I thought all the would was against me. But two important things happened. I realised that being funny was the best way to make friends. Perhaps if we'd stayed in London I would never have learned how to bee funny And then I had a brilliant Art teacher, Mrs York, who encouraged me to go to Are College. I would probably have left school as early as possible, if I hadn't met her.
However on the day of my college interview in bate,I woke up late. I left the house wearing two odd shoes and didn't notice that my bottle of chocolate milk had spilled all over the paintings in my bag. then when I finally got to the station I got on the wrong train Who knows... if I had gone to Bath that day I might have become a professional artist. But I went to Swindon instead I told the woman next to me on the train about what had happened and she sat and cried with laughter. It turned out she was the producer of a comedy programme on the radio. To cut a long story short, I got an invitation a week later to attend an audition for the show... and the rest,as they say, is history I'm very lucky-my life has been full of happy accidents

Результаты (украинский) 1:

Коли мені було дванадцять, мої батьки переїхали з Лондона в маленькому селі біля Оксфорд. Я був тільки Азіатські дівчата в моїй школі, і я раптом відчув трохи самотньо. Я став типовий важко підлітка - я ненавидів школи і я думав, що всі до б був проти мене. Але дві важливі речі сталося. Я зрозумів, що бути смішною був кращий спосіб знайти друзів. Може бути якщо ми тут залишилися в Лондоні я б ніколи не навчилися спосіб Бі смішні і тоді я був блискучим викладач мистецтва, пані York, який заохочував мене, щоб піти до коледжу є. Я б напевно залишив школу якомога раніше наскільки це можливо, якщо я не зустрів її.Однак в день мого коледжу інтерв'ю в БАТЕ, я прокинувся пізно. Я залишив будинку носіння двох непарні взуття і не помітив, що мою пляшку шоколадне молоко була пролита по всьому картини в моїй сумці. тоді коли я, нарешті, отримав від вокзалу я отримав на поїзді неправильно, хто знає..., якщо я пішов в Баті того дня я міг би стати професійним художником. Але я відправився в Суіндоне замість цього я сказав жінку поруч зі мною на поїзді про те, що трапилося, і вона сиділа і плакав від сміху. Виявилося, вона була виробником comedy програми по радіо. Щоб вирізати коротше, я отримав запрошення тиждень пізніше бути присутнім на прослуховування для шоу... а решта, як кажуть, є історія, я дуже щасливий моє життя була повної щасливим аварій

Результаты (украинский) 2:

Коли мені було дванадцять, мої батьки переїхали з Лондона в невеликому селі недалеко від Оксфорд. Я була єдиною азіатською дівчини в моїй школі , і я раптом відчув себе трохи самотньо. Я став типовим важким підлітком - я ненавидів школу , і я думав , що все буде проти мене. Але дві важливі речі сталося. Я зрозумів , що бути кумедним був кращий спосіб завести нових друзів. Може бути , якщо б ми залишилися в Лондоні , я б ніколи не дізналися , як бджоли смішно А потім у мене був блискучий викладач мистецтва, місіс Йорк, який переконав мене піти в коледж Арі. Я б , ймовірно, покинув школу якомога раніше, якби я не зустрів її.
Однак в день мого інтерв'ю коледжу в Бейт, я прокинувся пізно. Я вийшов з дому , носити дві непарні взуття і не помітив , що моя пляшка шоколадного молока пролилася картин в моїй сумці. тоді , коли я , нарешті , дістався до станції я отримав на той поїзд ... Хто знає , якби я пішов в Бат той день я міг би стати професійним художником. Але я пішов в Суїндоне натомість я сказав жінці поруч зі мною на поїзді про те , що трапилося , і вона сиділа і плакала від сміху. Виявилося, що вона була продюсером програми комедії по радіо. Щоб вирізати Коротше кажучи, я отримав запрошення через тиждень бути присутнім на прослуховування для шоу ... і все інше, як вони кажуть, історія , мені дуже пощастило, моє життя було сповнене щасливих нещасних випадків

Результаты (украинский) 3:

Коли%20I%20був%20дванадцять,%20мій%20батьки%20переїхав%20з 20%від 20% в Лондоні%20до%20а%20малих%20с 20% біля%20Оксфордом.%20I%20був%20в%20лише%20азіатських%20дівчина%20в 20-20%моя школа 20%20а%20I%20раптом%20відчув%20а%20-бітний%20самотньою.%20I%20став%20а%20типових%20важко%20підліток%20-%20I%20ненавидів%20школи%20а%20I%20думки%20всі%20в%20б%20був%20проти%20мене.%20а%20два%20важливі%20речі%20сталося.%20I%20зрозуміла%20,%20, 20% смішні%20був%20в%20 найкращих%20спосіб%20до 20% робить%20друзів.%20Можливо%20якщо%20ми б%20залишився%20в 20-20%Лондона 20I%20б%20ніколи%20мають%20дізналися%20як%20до 20% бджола%20смішні%20а%20потім%20I%20мали%20а%20блискучі%20мистецтва%20вчителя,%20Пані%20м. Нью-%20хто%20сприяли%20мене%20до 20% підуть%20до 20% - 20% Коледжу.%20I%20б%20напевно%20мають%20залишив%20школи%20а%20рано%20а%20, 20% якщо%20I%20не%20зустрілися%20її.%5 EHowever%20на 20%в%20день%20з 20% моїх%20коледж%20інтерв'ю%20в 20-20 бате,я%20прокинулася%20до 20%.%20I%20залишив%20в%20будинку%20носіння%20два%20непарні%20взуття%20а%20не%20помітити%20,%20мій%20пляшки%20з 20% шоколад%20молоко%20мали%20пролив%20всі%20над%20в%20 картин%20в 20-20%мій 20сумці.%20потім%20, коли%20I%20нарешті%20отримали 20% до 20% на 20% станції%20I%20отримали 20% на%20в%20неправильно%20поїзд%20Хто%20знає...%20якщо%20I%20мали%20пішов%20до 20% ванна%20,%20день%20I%20б%20мають%20стати%20а%20професійних%20художника.%