“Don’t do it, Judson,” she begged.

“Don’t do it, Judson,” she begged. “The law doesn’t punish burglary by death, what right have you?”

“When it comes to protecting my property I make my own laws.” His deep voice suggested a big dog growling a threatened loss of a bone.

“But all they did was to steal a little liquor,” she pleaded. They didn’t do any real damage.”

“That’s not the point,” he said. “If a man holds me up and robs me of five dollars it makes me just as sore as if he took a hundred. A thief is a thief.”

She made one last effort. “We won’t be here till next spring. I can’t bear to think of that deathtrap waiting there all the time. Suppose something happens to us – and no one knows!”

He chuckled once more at her earnestness. “We’ll take a chance on that”, he said. “I’ve made me pile by taking chances. If I should drop dead, you can do as you please. The stuff will be yours.”

It was useless to argue, she knew. He had always been ruthless in business and whenever anything crossed him. Things had to be done his way. She turned toward the door with a sigh of defeat. “I’ll walk down the road and say good-bye at the farmhouse,” she said quietly. “You can pick me up there.”

She had made up her mind to tell Alec’s wife. Someone had to know.

“Okay, my dear,” he smiled genially, “and don’t worry about your poor, abused little burglar. No one is going to get hurt who hasn’t got it coming to him.”

As she went down the path he started to close the closet door, then paused as he remembered his hunting boots drying outside on the porch. They belonged in the closet, so leaving the door-open he went to fetch them from the heavy rustic table on which they stood, along with his bag and top coat.

Alec was coming up from the lake and waved to him from a distance. A chipmunk, hearing Judson’s heavy tred, abandoned the acorn he was about to add to his store within the cabin wall and disappeared, like an electric bulb burning out.

Judson, reaching for his boots, stepped fairly upon the acorn, his boot slid from under him and his head struck the massive table as he fell.

Several minutes later he began to regain his senses. Alec’s strong arm was supporting him as he lay on the porch and a kindly voice was saying. “It was not much of a fall, Mr. Webb. You just knocked out for a minute. Here, take this, it’ll pull you together.”

A small whiskey glass was pressed to his lips. Dazed and half conscious, he drank.

Результаты (украинский) 1:

"Не роби це, Judson," вона благала. "Закон не карати зломом смерті, яке право мають ви?""Коли справа доходить до захисту моє майно я зробити моєї власної законам". Його глибокий голос запропонував велика собака гарчав під загрозою втрати кістки.", Але все, що вони зробили було вкрасти мало лікер" вона визнав себе. Вони не зробили будь-який реальний збиток.""Це не справа", сказав він. "Якщо людина тримає мене і позбавляє мене п'ять доларів, це змушує мене так само, як болить, як ніби він узяв сто. Злодій, є злодієм."Вона зробила одна остання зусиль. "Ми не будемо тут до наступної весни. Я не можу думати про deathtrap, що чекає там весь час. Припустімо, що щось відбувається з нами – і ніхто не знає!"Він посміхнувся ще раз в її earnestness. "Ми будемо приймати шанс на що",-сказав він. "Я зробив мене купа, беручи шансів. Якщо я повинен падіння мертвий, ви можете як вам заманеться. Stuff буде твоїм."Це було марно сперечатися, вона знала, що. Він завжди був безжалісний в бізнесі, і кожного разу, коли що-небудь перетнув його. Речей повинно було бути зроблено його шляху. Вона звернулася до дверей з зітхання поразку. "Я піду вниз на дорозі і сказати, розпрощався в будинок", сказала вона тихо. "Ви можете забрати мене там."Вона мала зважилася сказати Алек дружина. Хтось повинен знати."Добре, дорогі мої," він посміхнувся genially "і не турбуватися про бідна, зловживань маленьких грабіжник. Ніхто не збирається отримати боляче, хто не отримав його найближчі до нього."Як вона пішла вниз шлях він почав Закрити двері шафи, а потім призупинено, як він згадав полювання чоботях сушіння за межами на ганку. Вони належали до шафи, так залишити двері відкритими він пішов принести їх із важкий сільському стилі таблиці, на яких вони стояли, поряд з його мішок і верхній шар.Алек вставала від озера і помахав до нього здалеку. Бурундук, почувши Judson з важкими tred, кинутих acorn, він збирається додати в свій магазин в межах стіни кабіни і зник, як електричний балон випалювання.Judson, досягнувши чоботях, досить ступив на acorn, черевиком ковзнув з-під ним і його голова вдарив масивні таблиці, як він впав.Кілька хвилин потому він почав повернути собі свої почуття. Алек сильна рука була підтримує його, як він лежав на ганку та люб'язно голос казав. "Це не було багато падіння, г-н Уебб. Ви просто нокаут протягом хвилини. Тут, взяти це, вона буде тягнути вас разом".Невеликий віскі скло було натискати його губи. Приголомшений і половину свідомого, він випив.

Результаты (украинский) 2:

"Не роби цього, Джадсон," благала вона. "Закон не карати крадіжку смерть, те, що ви маєте право?" "Коли мова заходить про захист моєї власності я зробити мої власні закони." Його глибокий голос запропонував велику собаку гарчить угрожаемого втрату кістки. "Але все вони зробили, щоб вкрасти трохи лікеру, "благала вона. Вони не роблять ніякого реального збитку. "" Це не крапка, "сказав він. "Якщо людина тримає мене і забирає в мене п'ять доларів це змушує мене так само, як біль, як якби він взяв сто. Злодій злодій. "Вона зробила останню спробу. "Ми не будемо тут до наступної весни. Я не можу думати про те Смертельна пастка чекає там весь час. Нехай щось відбувається з нами, - і ніхто не знає, "! Він посміхнувся ще раз на її серйозністю. "Ми будемо приймати шанс на що", сказав він. "Я зробив мені купу приймаючи шанси. Якщо я повинен впасти замертво, ви можете зробити як вам буде завгодно. Матеріал буде твоїм. "Це було марно сперечатися, вона знала. Він завжди був безжальним в бізнесі і всякий раз, коли що-небудь перетнув його. Речі потрібно було зробити свій шлях. Вона повернулася до дверей зітхнувши ураження. "Я йду по дорозі і попрощатися на фермі", тихо сказала вона. "Ви можете забрати мене є." Вона зважилася розповісти дружині Алека. Хтось повинен був знати. "Добре, мій дорогий," він добродушно посміхнувся, "і не турбуватися про вашому бідних, насильства мало грабіжника. Ніхто не збирається отримати постраждав, хто не отримав його до Нього. "Як вона пішла шляхом він почав закривати двері туалету, а потім зупинився, згадавши свої мисливські чоботи сушки зовні на ганку. Вони належали в шафі, тому, залишаючи двері відкритими, він пішов за їх з важкої сільської столом, на якому вони стояли, разом зі своїм мішком і верхній шар. Алек виходив з озера і помахав йому з відстані. Бурундук, почувши важкий TRED Джадсон, занедбані жолудь він збирався додати в його магазині в стіні каюти і зник, як випалювання електрична лампочка. Джадсон, потягнувся за чобітьми, вийшов досить на жолудь, його завантаження вислизнула з під ним і головою пробив у масивний стіл, як він впав. Кілька хвилин тому він почав, щоб відновити свої почуття. Сильна рука Алека підтримував його, як він лежав на ганку і люб'язно говорив голос. "Це було не так багато падіння, пан Уебб. Ви просто вибив на хвилину. Ось, візьми, це буде тягнути вас разом. "Невеликий віскі скла була натиснута до губ. Під кайфом і в напівнепритомному, він випив.

Результаты (украинский) 3:

'Не робити це, Жадсона своїм конкурентом", вона благала. 'Закон не покарати крадіжка зі зломом до смерті, яке право маю вам? "

'Коли мова йде про захист свого майна і зробити своє законодавство". Його голосом глибоким запропонував буркотіла' та й ще лікувала від великого собаку під загрозою втрати кісткової.

'але усі вони зробили - це красти трохи лікер", - сказала вона благала. Вони не робили ніяких реальних пошкоджень. "

'річ не в цьому", - сказав він.'Якщо людина обіймає мене і позбавляє мене з п'ять доларів вона мені робить так само, як болить, якщо він взяв сто. Злодій не злодій",

вона останній зусиль. 'Ми не буде тут до весни наступного року. Я не витримують думати про що deathtrap чекає на весь час. Припустимо щось відбувається з нами - і ніхто не знає! '

Він посміхнувся ще раз на неї щирість. "Ми приймемо шанс на це", - сказав він.'Вважаю, що зробив мене стос за прийняття шанси. Якщо я знизиться загиблих, ви можете будь ласка. Матеріал буде ваш. "

було марно сперечатися, вона знала. Він завжди був безжальним у бізнесі та в будь-який час нічого адресував йому. Що потрібно було зробити свій шлях. Вона звернулася до дверей зітхнувши поразки. 'Я буду ходити по дорозі і сказати берегам тінистим на хутір', - спокійно сказала вона."Ви можете підібрати мене там. "

вона становила її розуму розповісти Алек дружини. Хтось повинен був знати.

"О'КЕЙ, дорогі мої, - посміхнувся він genially, 'і не потрібно хвилюватися про бідних, поглумився над мало домушників. Ніхто не збирається ранятся хто не має його приходу до нього. "

як вона пішла по шляху він почав закрити двері, шафиПотім він згадав про свою полювання чобітки завагався, сушіння за межами на ганок. Вони належали в шафі, тому їде на двері відкриті для звантаження їх він пішов від важкої сільськи таблиці за якими вони стояли, сумку та разом з топ-пальто.

Алек наближався до озера і махнув до нього з відстані. Це chipmunk, почувши Жадсона своїм конкурентом у важких tred,Він відмовився від Жолудь був про додати до його зберігання в салоні стіни і зник, наче електричний лампа випалювання.

Жадсона своїм конкурентом, досягнення для чоботи, вийшов досить на думку Жолудя, його завантаження вставлені з-під нього та його головою пробив масові стіл як він впав.

кілька хвилин потому він почав повернути його почуттів.Алек на сильну руку підтримував його, як він лежав на ганок і люб'язно голос говорив. "Це була не дуже восени, пан Уебб. Ви просто вибив за хвилину. Тут, це, витягти вас разом. "

невеликий віскі скла притиснутим до губ. Dazed і половину свідомі, він випив.